Постанова

від 13.12.2024 по справі 904/3385/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3385/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства Мелік на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 у справі №904/3385/24 (суддя Мілєва І.В.)

за позовом Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м. Павлоград, в інтересах держави в особі:

позивача-1: Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, с.Вербки

позивача-2: Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, с.Вербки

до Приватного виробничо-комерційного підприємства Мелік, Дніпропетровська область, м.Синельникове

про стягнення 98 144,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: позивача-1: Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області та позивача-2: Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області звернулась до господарського суду з позовною заявою до Приватного виробничо-комерційного підприємства Мелік, в якій просить суд стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства Мелік на користь Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 98 144,42 грн, з яких: 51 088,88 грн - пеня, 47 055,54 грн - штраф.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 221 від 02.06.2023р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 року у справі № 904/3385/24 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного виробничо-комерційного підприємства Мелік на користь Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 98 144,42 грн, з яких: 51 088,88 грн - пеня, 47 055,54 грн штраф, а на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що за результатами закупівлі 02.06.2023 між Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (замовник) та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Мелік» (підрядник) було укладено договір підряду № 221 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач у встановлений договором строк роботи не виконав. ТОВ «ПТБ Експерт» листом № 1/1 від 04.08.2023 повідомило Вербківську сільську раду, що відповідно до договору № 231 від 08.06.2023 по виконанню технічного нагляду за виконанням будівельних робіт по об`єкту «Відновлення елементів благоустрою - капітальний ремонт частини дорожнього покриття за адресою: вул. Горького від буд. № 12 до буд. № 8 с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області. Коригування кошторисної вартості» встановлено, що підрядник ПВКП «Мелік» згідно з договором № 221 від 02.06.2023 свої зобов`язання по даному об`єкту в визначений строк виконання робіт (до 31.07.2023) згідно з узгодженим графіком робіт на об`єкті завдання не виконав, будівельні матеріали та техніку для робіт не завозив. Виконавчий комітет Вербківської сільської ради направив відповідачу повідомлення про розірвання договору № 2313 від 16.10.2023, в якому на підставі п.9.2.4, 9.2.5 договору повідомив про розірвання в односторонньому порядку договору підряду № 221 від 02.06.2023 - з 16.10.2023.У зв`язку із порушенням підрядником строків виконання робіт, прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 51 088,88 грн за період з 01.08.2023 по 15.10.2023 та штраф у розмірі 47 055,54 грн.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, через систему "Електронний суд", Приватне виробничо-комерційне підприємство Мелік подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 року по справі №904/3385/24 повністю і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області та Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Приватного виробничо_комерційного підприємства Мелік про стягнення 98 144,42 грн. відмовити в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не встановив, чи були дотримані вимоги, передбачені ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та ст.53 Господарсько-процесуального кодексу України, а саме:

-чи є Виконком та Сільрада компетентним органом держави (належним Позивачем);

-чи знав Виконком та Сільрада про порушення інтересів держави;

-коли та як були повідомлені Виконком та Сільрада про намір звернутися до суду для захисту інтересів держави, з урахуванням того, що позивачів декілька - Виконком та Сільрада;

-чи мали можливість Виконком та Сільрада відреагувати на повідомлення прокурора протягом розумного строку;

-які заходи вживались Виконкомом та Сільрадою для захисту прав держави;

Дані обставини не були встановлені судом першої інстанції, тому підстави звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі Виконкому та Сільради не обґрунтовані.

Поза увагою суду першої інстанції залишився пункт 3.4. договору, за яким «при виникненні несприятливих погодних умов, а саме низької температури, випадання опадів, строк виконання робіт підлягає перенесенню тільки на термін зупинки виконання робіт, пов`язаних з несприятливими погодними умовами, та оформляється додатковою угодою».

Так, листом від 26.07.2023 року №2607/23/1 ПВКП «Мелік» попереджав Виконком, що йдуть зміни у погоді та прохав внести зміни щодо строків виконання робіт. Тобто, мало місце наявність форс-мажорних обставин, на настання яких відповідач ніяк не міг вплинути (погодні умови).

Листом Виконкому від 28.07.2023 року було надано відмову щодо зміни строків виконання робіт. При цьому, Виконком не навів вагомих причин такої відмови, не надав доказів, що зміни строків виконання договору призведуть до його значного порушення та надмірного використання державного бюджету.

Вважає, що Виконкомом протиправно відмовлено ПВКП «Мелік» у зміні строків виконання робіт, адже зміна таких строків не призведе до порушень норм чинного Законодавства України, що не враховано в рішенні суду першої інстанції, та як, наслідок, позиція представника Виконкому (прокурора) з цього питання не є обґрунтованою.

Правова позиція, яка є сталою в судовій практиці стосовно акту, підписаного однією стороною, висловлена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 № 3-42гс12 у справі № 23/236, у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Вона полягає в тому, що «передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором».

Таким чином, не підписання Замовником акту приймання-передачі виконаних робіт не звільняє його від сплати за фактично проведені роботи навіть тоді, коли наявне волевиявлення Замовника на розірвання договору у односторонньому порядку.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Павлоградською окружною прокуратурою Дніпропетровської області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги представника ПВКП «МЕЛИК», а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 2.10.2024 у справі №904/3385/24 залишити без змін.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/3385/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного виробничо-комерційного підприємства Мелік на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 у справі №904/3385/24 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.

06.11.2024р. матеріали справи № 904/3385/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2024 апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства Мелік на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 у справі №904/3385/24 залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 3633 грн. 60 коп.

18.11.2024 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Приватного виробничо-комерційного підприємства Мелік надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи, що апелянтом виконані вимоги ст.ст. 256, 258, 259 ГПК України, підстави для повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні, апеляційний суд вважає за можливе відкрити апеляційне провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виробничо-комерційного підприємства Мелік на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 у справі №904/3385/24, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Прокурор зазначає, що 20.04.2023 Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради проведено відкриті торги з особливостями з предметом: «Відновлення елементів благоустрою - капітальний ремонт частини дорожнього покриття за адресою: вул. Горького від буд. № 12 до буд. № 8 с.Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області. Коригування кошторисної вартості» (ID закупівлі: UA-2023-04-20-009744-a). Джерелом фінансування зазначеної закупівлі визначено кошти місцевого бюджету за КЕКВ: ДК021-2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь.

Так, за результатами закупівлі 02.06.2023 між Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (замовник) та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Мелік» (підрядник) було укладено договір підряду № 221 (далі - договір).

Замовник доручає, а підрядник зобов`язується у відповідності до умов даного договору виконати роботи з відновлення елементів благоустрою-капітальний ремонт частини дорожнього покриття за адресою: вул. Горького від буд. № 12 до буд. № 8 с.Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області. Коригування кошторисної вартості (Код згідно ДК 021:2015 - 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)», а замовник зобов`язується прийняти ці робити та оплатити їх (п. 1.1. договору).

Приймання - передача робіт за ним договором здійснюється за актом приймання - передачі виконаних робіт форми КБ-2 та довідкою форми КБ-3. Після завершення виконання робіт підрядник передає замовнику два примірники акту приймання - передачі виконаних робіт. Замовник протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання акту приймання -передачі перевіряє обсяги виконаних робіт, їх якість та відповідність умовам договору та підписує акт приймання - передачі, після чого повертає один екземпляр акту підряднику або надає підряднику мотивовану письмову відмову від підписання акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах. Вказані недоліки підлягають усуненню підрядником за його рахунок протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання письмової відмови замовника. Акт приймання - передачі при цьому підписується негайно після усунення відповідних недоліків підрядником (п. 2.5. договору).

Строк виконання робіт: до 31.07.2023 (п. 3.1. договору).

Підрядник зобов`язаний виконати роботи, визначені цим договором та додатками до нього відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 2 до договору) (п. 3.11. договору).

Ціна цього договору визначається згідно з пропозицією переможця процедури закупівлі. Договірна ціна комплексу робіт, визначена на підставі проектно-кошторисної документації і складає: 672 222,00 грн без ПДВ (п. 4.1. договору).

Оплата виконаних робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника за фактично виконані роботи протягом 20 днів з моменту підписання сторонами форми №КБ-2в (п. 4.4. договору).

Підрядник зобов`язаний своїми силами і засобами виконати роботи відповідно до умов даного договору, вимог чинного законодавства, державних будівельних норм та правил, в обсязі та у термін, передбачені цим договором (п. 5.1.1. договору).

У разі невиконання та/або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього договору (п. 7.1. договору).

За порушення підрядником строків виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від загальної вартості робіт (п. 4.1 цього договору) за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Нарахування пені здійснюється впродовж усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості (п. 8.1. договору).

Якщо підрядник не приступає своєчасно до початку виконання робіт або виконує їх настільки повільно, що закінчення робіт у строк, встановлений цим договором, стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від виконання цього договору та вимагати відшкодування збитків (п. 8.5. договору).

Даний договір є укладеним з моменту підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31.08.2023, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 9.2. договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір у випадку:

- прострочення підрядником виконання робіт на строк більше ніж 30 календарних днів (крім випадків відсутності фінансування чи інших форс-мажорних обставин), визначений календарним графіком виконання робіт (п. 9.2.4. договору);

- якщо роботи не розпочато з вини підрядника у строк, визначений календарним графіком виконання робіт (п. 9.2.5. договору).

Розірвання цього договору в односторонньому порядку за наявності на це визначених цим договором підстав відбувається шляхом направлення замовником на юридичну адресу підрядника письмового повідомлення про розірвання цього договору з відповідним належним обґрунтуванням. Цей договір вважається розірваним в односторонньому порядку з дати, вказаної у письмовому повідомленні про його розірвання (п. 9.5. договору).

Зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві (п. 10.2. договору).

Сторони підписали додаток № 2 до договору «Календарний графік виконання робіт», відповідно до якого всі роботи мають бути виконані в строк до 31.07.2023.

Виконавчий комітет Вербківської сільської ради звернувся до відповідача з листом № 1297 від 24.07.2023, в якому зазначив про необхідність виконання зобов`язань у встановлений договором строк, а також просив повідомити про причини невиконання робіт станом на 24.07.2023.

У листі від № 2607/23/1 від 26.07.2023 відповідач просив продовжити строк виконання робіт по договору № 221 від 02.06.2023 до 15.08.2023.

Виконавчий комітет Вербківської сільської ради листом № 1847 від 28.07.2023 відмовив у продовженні строків виконання робіт за договором № 221.

Прокурор зазначає, що відповідач у встановлений договором строк роботи не виконав. ТОВ «ПТБ Експерт» листом № 1/1 від 04.08.2023 повідомило Вербківську сільську раду, що відповідно до договору № 231 від 08.06.2023 по виконанню технічного нагляду за виконанням будівельних робіт по об`єкту «Відновлення елементів благоустрою - капітальний ремонт частини дорожнього покриття за адресою: вул. Горького від буд. № 12 до буд. № 8 с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області. Коригування кошторисної вартості» встановлено, що підрядник ПВКП «Мелік» згідно з договором № 221 від 02.06.2023 свої зобов`язання по даному об`єкту в визначений строк виконання робіт (до 31.07.2023) згідно з узгодженим графіком робіт на об`єкті завдання не виконав, будівельні матеріали та техніку для робіт не завозив.

Виконавчий комітет Вербківської сільської ради направив відповідачу повідомлення про розірвання договору № 2313 від 16.10.2023, в якому на підставі п.9.2.4, 9.2.5 договору повідомив про розірвання в односторонньому порядку договору підряду № 221 від 02.06.2023 - з 16.10.2023.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаного повідомлення прокурор надав до суду копії опису вкладення та фіскального чеку.

Таким чином, як зазначає прокурор, дія договору № 221 від 02.06.2023 припинена 16.10.2023 у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 8.1. договору, за порушення підрядником строків виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від загальної вартості робіт (п. 4.1 цього договору) за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Нарахування пені здійснюється впродовж усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості.

З огляду на викладене, у зв`язку із порушенням підрядником строків виконання робіт, прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 51 088,88 грн за період з 01.08.2023 по 15.10.2023 та штраф у розмірі 47 055,54 грн.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанцїі в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, Павлоградською окружною прокуратурою 02.05.2024 та 12.06.2024 направлено запити в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», до Виконавчого комітету Вербківської сільської ради з вимогою надати інформацію про вжиті або заплановані заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства; листом № 937/0/2-24 від 17.06.2024 Виконавчий комітет Вербківської сільської ради повідомив, що заходи цивільно-правового характеру з метою стягнення штрафних санкцій за договором № 221 від 02.06.2023 не вживались; на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листами № 63-3923вих-24 від 29.07.2024 та № 63-3925вих-24 від 29.07.2024 Вербківську сільську раду та Виконавчий комітет Вербківської сільської ради повідомлено про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом звернення до Господарського суду Дніпропетровської області із вказаним позовом.

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором № 221 від 02.06.2023 на проведення робіт з відновлення елементів благоустрою - капітальний ремонт частини дорожнього покриття за адресою: вул. Горького від буд. №12 до буд. №8 с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, за твердженням прокурора, порушує інтереси держави та не відповідає матеріальним інтересам Вербківської територіальної громади щодо своєчасного та в повному обсязі отримання робіт за договором, що фінансується за бюджетні кошти, призводить до необхідності вжиття додаткових заходів щодо проведення нової закупівлі та пошуку виконавців зазначених робіт.

Колегія суддів зауважує, що Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).

Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів»

Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.

В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:

"18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

20. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що : « … В оскаржуваному рішення суд першої інстанції зазначає, що «Таким чином «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно».

Вважаємо, що суд першої інстанції, під час ухвалення оскаржуваного рішення, не вірно трактував поняття «інтереси держави».

Так, відповідно до ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокурор…

Згідно з ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру" …

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК прокурор…

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

При цьому самого лише посилання прокурора на виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п.2 ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції не встановив, чи були дотримані вимоги, передбачені ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та ст.53 Господарсько-процесуального кодексу України, а саме:

-чи є Виконком та Сільрада компетентним органом держави (належним Позивачем);

-чи знав Виконком та Сільрада про порушення інтересів держави;

-коли та як були повідомлені Виконком та Сільрада про намір звернутися до суду для захисту інтересів держави, з урахуванням того, що позивачів декілька - Виконком та Сільрада;

-чи мали можливість Виконком та Сільрада відреагувати на повідомлення прокурора протягом розумного строку;

-які заходи вживались Виконкомом та Сільрадою для захисту прав держави;

Дані обставини не були встановлені судом першої інстанції, тому підстави звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі Виконкому та Сільради не обґрунтовані.

Відповідно до ч. ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон) система місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Тобто, за своєю суттю й Сільрада, й Виконком є органами, через які територіальна громада, здійснює своє народовладдя.

Територіальна ж громада - це жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.

Частиною 1 та 2 ст.6 Закону, закріплено, що «первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову».

Отже, Виконком та Сільрада представляють державу не в цілому, а тільки територіальну громаду, через яку здійснюється народовладдя, як було зазначено вище. В зв`язку з чим вважаємо, що суд першої інстанції не вірно трактує поняття «інтереси держави», так як безпосередньо «інтереси держави» не були порушені в розумінні Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»…» відхиляються колегією суддів як такі, що грунтуються на помилковому тлумаченні апелянтом норм права, які регулюють порядок звернення прокурора і носять характер помилки вібіркових доказів(приховування доказів, помилка неповних доказів), оскільки вказуючи на окремі положення постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, які, здається відповідачу, підтверджують його позицію, він ігнорує її зміст в цілому.

Колегія суддів встановила наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини:

Даний договір є укладеним з моменту підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31.08.2023, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 9.2. договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір у випадку:

- прострочення підрядником виконання робіт на строк більше ніж 30 календарних днів (крім випадків відсутності фінансування чи інших форс-мажорних обставин), визначений календарним графіком виконання робіт (п. 9.2.4. договору);

- якщо роботи не розпочато з вини підрядника у строк, визначений календарним графіком виконання робіт (п. 9.2.5. договору).

Розірвання цього договору в односторонньому порядку за наявності на це визначених цим договором підстав відбувається шляхом направлення замовником на юридичну адресу підрядника письмового повідомлення про розірвання цього договору з відповідним належним обґрунтуванням. Цей договір вважається розірваним в односторонньому порядку з дати, вказаної у письмовому повідомленні про його розірвання (п. 9.5. договору).

Сторони підписали додаток № 2 до договору «Календарний графік виконання робіт», відповідно до якого всі роботи мають бути виконані в строк до 31.07.2023.

Виконавчий комітет Вербківської сільської ради направив відповідачу повідомлення про розірвання договору № 2313 від 16.10.2023, в якому на підставі п.9.2.4, 9.2.5 договору повідомив про розірвання в односторонньому порядку договору підряду № 221 від 02.06.2023 - з 16.10.2023.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що договір підряду № 221 від 02.06.2023р. є розірваним з 16.10.2023.

В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:

« Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».

В якості підстав позову прокурором зазначено, що порушенням інтересів держави та територіальної громади Вербківської сільської ради є те, що ПВКП «МЕЛІК» порушило строки виконання робіт за Договором №221 від 02.06.2023 на проведення робіт з відновлення елементів благоустрою - капітальний ремонт частини дорожнього покриття за адресою: вул.Горького від бу.№12 до буд.№8 с.Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, що призвело до незабезпечення органом місцевого самоврядування виконання обов`язків з обслуговування населення, до порушення принципів здійснення публічних закупівель, а саме максимальної економії та ефективності та призвело до неефективного використання бюджетних коштів.

Натомість, положеннями розірванного договору підряду № 221 від 02.06.2023р. передбачено, що у разі невиконання та/або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього договору (п. 7.1. договору).

За порушення підрядником строків виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від загальної вартості робіт (п. 4.1 цього договору) за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Нарахування пені здійснюється впродовж усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості (п. 8.1. договору).

Відповідно до п. 8.1. договору, за порушення підрядником строків виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від загальної вартості робіт (п. 4.1 цього договору) за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Нарахування пені здійснюється впродовж усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості.

Колегія суддів зауважує, що можливість нарахування пені у розмірі 51 088,88 грн за період з 01.08.2023 по 15.10.2023 та штрафу у розмірі 47 055,54 грн обумовлена порушенням підрядником строків виконання робіт. В контексті обставин даної справи роботи взагалі не проведено і договір розірвано.

Статтею 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Частина четверта зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору. Тобто, вказана правова норма презюмує правомірність дій підрядника при виконанні договору і саме тому в разі відмови від договору виникає обов`язок замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати його збитки, на відміну від пункту 2 цієї норми, яка врегульовує право замовника на відмову якраз у випадку невиконання зобов`язань підрядником (пункт 46 постанови Верховного Суду у справі № 910/16684/19 від 27.10.2021; пункт 83 постанови Верховного Суду у справі № 904/7804/16 від 25.02.2021).

Доводи прокурора в частині того, що : « … По-перше, відповідачем жодним чином не підтверджено факту погіршення погодних умов на час виконання робіт за договором №221, що, на думку відповідача, спричинило їх затримку.

По-друге, відповідач просив Вербківську сільську раду продовжити виконання робіт за вказаним договором до 15.08.2023, однак роботи не було виконано навіть станом на 16.10.2023.

Таким чином, зазначені доводи представника відповідача є неприйнятними та не відповідають дійсності.

Недоречними є посилання представника відповідача на норми статей 849, 882 Цивільного кодексу України, щодо відмови замовника у прийнятті робіт у відповідача, оскільки жодних актів виконаних робіт сторонами не підписувалось, таких актів від відповідача не надходило, доказів завдання збитків внаслідок розірвання договору №221 не надавалось.

Виходячи з вищевикладеного, прошу суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги представника ПВКП «МЕЛІК», а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 у справі №904/3385/24 залишити без змін…» відхиляються як такі, що не входять до предмету доказування у даній справі.

Вищенаведене виключає можливість стягнення пені у розмірі 51 088,88 грн за період з 01.08.2023 по 15.10.2023 та штрафу у розмірі 47 055,54грн як безпідставно заявлених.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно, апеляційна скарга Приватного виробничо-комерційного підприємства Мелік підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 у справі №904/3385/24 скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн. підлягають стягненню з Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства Мелік на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 у справі №904/3385/24 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 у справі №904/3385/24 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 0290993833">0290993833, м.Павлоград, вул.Світличної Ганни, 64а) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства Мелік (код ЄДРПОУ, Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.40 років Жовтня, 18) 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус