Рішення

від 03.12.2024 по справі 902/1020/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/1020/24

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ", вул. Господарська, буд. 7А, с. Святопетрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, 08141, код - 39745565

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ", вул. Мазепи Гетьмана, буд. 6, м. Вінниця, 21034, код - 45039184

про стягнення 2 096 133,09 грн

за участю представників:

позивача: Буняк Юрій Ігорович

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

20.09.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 20.09.2024 року) (вх. № 1065/24 від 20.09.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" про стягнення 2 096 133,09 грн заборгованості з яких 1 572 113,15 грн пені, 157 764,78 грн процентів річних, 366 255,16 грн інфляційних втрат за Договором купівлі-продажу № PS06823-1 від 22.08.2023 року.

Ухвалою суду від 25.09.2024 року відкрито провадження у справі № 902/1020/24, вирішено здійснити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.10.2024 року.

Ухвалою суду від 03.10.2024 року забезпечено участь представника позивача, адвоката Буняка Юрія Ігоровича у судовому засіданні 17.10.2024 року та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою суду від 18.10.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

18.10.2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 18.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/10297/24).

04.11.2024 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

У судовому засіданні 04.11.2024 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1020/24 до судового розгляду по суті на 21.11.2024 року.

Ухвалою суду від 06.11.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

20.11.2024 року до суду від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з перебування уповноваженого представника на лікарняному.

У судовому засіданні 21.11.2024 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.12.2024 року.

Ухвалою суду від повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

03.12.2024 року від представника відповідача надійшла заява (б/н від 12.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11880/24) про відкладення розгляду справи, в зв`язку з хворобою.

03.12.2024 року до суду від відповідача надійшла заява (б/н та без дати) (вх.канц. № 01-34/11886/24) про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з відсутністю можливості уповноваженого представника прийняти в судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.12.2024 року прийняв участь представник позивача. Представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Ухвалу суду від 27.11.2024 року надіслано відповідачу засобами електронного зв`язку за наступною адресою: відповідачу - tovhelifly@gmail.com, lawyerautodtp@gmail.com, а також до електронного кабінету у системі ЄСІТС, що в силу вимог п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України підтверджує належне сповіщення відповідача про дату. час та місце розгляду справи.

Розглянувши заяви представників відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" (б/н від 12.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11880/24) та (б/н та без дати) (вх.канц. № 01-34/11886/24) про відкладення розгляду справи на іншу дату, суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, виходячи з таких міркувань.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.).

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п`ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого не є відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд зауважує, що відповідачем не надано суду підтверджуючих документів, щодо наявності перешкод прибути уповноваженого представника у судове засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Також, суд зазначає про неприбуття представника відповідача з аналогічних підстав у судові засідання є повторним, участь у справі приймає юридична особа, а не окремий представник, тому не залежно від причин неявки суд уповноважений здійснювати розгляд за відсутності учасника судового процесу.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи вищевикладене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності представників відповідача.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" Договору купівлі-продажу № PS06823-1 від 22.08.2023 року.

В зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" умов Договором купівлі-продажу № PS06823-1 від 22.08.2023 року утворилась заборгованість.

З метою захисту своїх прав Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" 1 572 113,15 грн пені, 157 764,78 грн процентів річних, 366 255,16 грн інфляційних втрат за Договором купівлі-продажу № PS06823-1 від 22.08.2023 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ -ФЛАЙ" вважає безпідставними вимоги позивача про сплату пені, процентів, інфляційних витрат за порушення строків оплати товару оскільки, порушення умов договору купівлі-продажу № Р806823-1 від 22.08.2023 року вбачається зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "СОТИ" щодо порядку поставки товару.

Відповідач зазначає, що у позовній заяві взагалі відсутня вимога про стягнення, основного боргу, а також відсутнє обґрунтування наявності основного боргу, який і став підставою нарахування пені, процентів річних і інфляційних втрат.

Також, у відзиві відповідач зазначає, що якщо суд дійде до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача, відповідач виходячи з положень ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки (т. 1, а.с. 45-47).

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги та зазначає, що заперечення відповідача про своєчасну оплатну ним товару із посиланням на надання усіх документів на поставку товару є безпідставним, оскільки позивачем поставлено товар без будь-яких зауважень та не було обов`язку надавати додаткові документи на складові елементи товару.

Також відповідач заперечує проти зменшення розміру штрафних санкцій (т. 1, а.с. 64-66).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 22.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ - ФЛАЙ" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ "СОТИ" (Продавець) укладено договір купівлі -продажу № Р806823-1 (т. 1, а.с. 7-8).

Відповідно п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується передати у встановлений строк (строки) Товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити за нього визначену у відповідності до умов договору вартість.

Найменування (асортимент) Товару, кількість, характеристики (в т. ч. технічні), ціна та вимоги щодо комплектності Товару, який підлягає поставці за цим договором узгоджуються сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору (Додаток №1 до цього Договору) (п. 1.2 Договору).

Договір укладається сторонами на підставі Попереднього договору №1/2023 від 17.01.2023 року (п. 1.3 Договору).

Загальна вартість (ціна) Товару (ціна договору) становить - 39 004 956,00 грн у тому числі ПДВ 6 500 826,00 грн (п. 2.1 Договору).

Ціна Товару за цим Договором зазначається в погоджених Сторонами Специфікаціях до Договору (п. 2.2 Договору).

Оплата Ціни Товару за цим Договором здійснюється в національній валюті України (гривні) у безготівковій формі на вказаний у реквізитах цього Договору рахунок Продавця (п. 2.4 Договору).

Оплата Ціни Товару за даним Договором здійснюється Покупцем на підставі наданого Продавцем рахунку у термін до 20 (двадцяти) банківський днів з дати відвантаження Товару, якщо інше не зазначено в Специфікації (п. 2.5 Договору).

За змістом п. 3.1 Договору Продавець поставляє Покупцю Товар на умовах: ЕХW, 08141, Київська область, село Святопетрівське, термін постачання зазначається у відповідній Специфікації.

Обов`язковою умовою здійснення розрахунку за Товар є отримання Покупцем відповідних документів (паспорт, сертифікат якості, етикетку, бірку, тощо) які засвідчують якість Товару, згідно діючої технічної документації на Товар (п. 3.2 Договору).

Приймання Товару здійснюється Покупцем за місцем поставки. При відвантажені Товару Сторони підписують видаткову накладну, акт приймання-передачі (п. 3.3 Договору).

Разом з Товаром Продавець передає Покупцю супровідну документацію на Товар (видаткові накладні, акти, паспорта, тощо) (п. 3.4 Договору).

Постачання Товару розпочинається після письмової заявки Покупця в якій зазначається кількість продукції та необхідний термін постачання та підтвердження зі сторони Продавця постачання необхідного обсягу та в терміни передбачені заявкою (п. 3.5 Договору).

Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість у порядку, визначеному в розділі 2 цього Договору; викупити передбачений Договором обсяг Товару, у разі відмови відшкодувати Продавцю понесені збитки (п. 6.1 Договору).

У випадку порушення Покупцем встановленого п. 2.4. Договору строку оплати вартості Товару, Продавець має право вимагати сплати пені на свою користь у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.1 Договору).

Договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.05.2024 року включно, але в будь-якому випадку - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором в частині виконання гарантійних зобов`язань та оплати (п. 9.1 Договору).

Також, до договору між сторонами підписано Специфікацію № 1 від 22.08.2023 року, за змістом якої сторонами погоджено поставку товару, а сам: підвіску балкових тримачів 8МТ.8700.000У НВКВ.301525.004 з тримачами балковими БДЗ-57 КР-ВМУ НВКВ.301524.017, в кількості 3 од. на суму 32 504 130,00 грн та разом з ПДВ в сумі 6 500 826,00 грн, загальна сума 39 004 956,00 грн (т. 1, а.с. 9).

За твердженнями позивача, ним належним чином та в повному обсязі виконано взяті на себе зобов`язання за умовами договору.

Поставка товару була здійснена позивачем на адресу ТОВ "Гелі-Флай" двома партіями:

- 12.10.2023 року - 1 комплект вартістю 13 001 652,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №13 від 12.10.2023 року;

- 14.12.2023 року - 2 комплекти загальною вартістю 26 003 304,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №18 від 14.12.2023 року (т. 1, а.с. 10-11).

Передача товару підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі (т. 1, а.с. 9 (зворотна сторона).

Відповідачем не своєчасно оплачено поставлений позивачем товар, що підтверджується платіжними інструкціями, які наявні в матеріалах справи (т.1, а.с. 12-16).

30.08.2024 року позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу (вих. № 240830/833) із зазначенням про те, що ТОВ "Гелі-Флай" порушені строки оплати за товар за Договором, в зв`язку з чим позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій в сумі 1 404 061,20 грн (т. 1, а.с. 16 (зворотна сторона - 17).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення 157 764,78 грн 3% річних, 366 255,16 грн інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

З урахуванням п. 2.5 Договору оплата ціни Товару за даним договором здійснюється Покупцем на підставі наданого Продавцем рахунку у термін до 20 (двадцяти) банківський днів з дати відвантаження Товару, якщо інше не зазначено в Специфікації.

Поставка товару була здійснена позивачем на адресу ТОВ "Гелі-Флай", а саме:

- 12.10.2023 року - 1 комплект вартістю 13 001 652,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №13 від 12.10.2023 року;

- 14.12.2023 року - 2 комплекти загальною вартістю 26 003 304,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №18 від 14.12.2023 року (т. 1, а.с. 10-11).

Оплата за товар мала бути здійснена в наступні строки:

- за поставлений 12.10.2023 року товар вартістю 13 001 652,00 грн - до 09.11.2023 року;

- за поставлений 14.12.2023 року загальною вартістю 26 003 304,00 грн - до 11.01.2024 року.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та процентів річних судом встановлено помилки у періодах нарахування окремих накладних, зокрема:

- за видатковою накладною № 13 від 12.10.2023 року: повний розрахунок за поставлений товар проведено 27.05.2024 року, з урахуванням чого датою закінчення нарахування процентів річних є 26.05.204 року.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора інфляційних втрат судом помилок не виявлено; сум 3% річних за період з 10.11.2023 по 26.05.2024 року помилок не виявлено, оскільки позивачем здійснено розрахунок фактично по 26.05.2024 року.

- за видатковою накладною № 18 від 14.12.2023 року:

Позивачем обраховано період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних з 29.12.2023 року по 01.07.2024 року. При цьому оплата за товар мала бути здійснена до 11.01.2024 року, отже початком періоду прострочення є 12.01.2024 року.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 3% річних та інфляційних втрат за період з 12.01.2024 року по 26.02.2024 року судом отримано 22 622,95 - 3% річних та 42 072,00 грн інфляційних втрат.

При цьому період нарахування 3 % річних з 29.12.2023 року по 31.12.2023 року судом не приймається до уваги. Інші періоди нарахування є вірними.

Загальна сума 3 % річних становить 58 319,66 грн (22 622,95 грн + 30 819,67 грн + 3 893,44 грн + 245,90 + 491,80 грн + 245,90 грн).

Інфляційні втрати за видатковою накладною № 18 від 14.12.2023 року в сумі 149 280,24 грн обраховано вірно, оскільки початок нарахування з 12.01.2024 року не вплинув на підсумкову суму.

Отже, сума 3 % річних 150 875,48 грн (92 555,82 грн. (видаткова накладна № 13 від 12.10.2023 року) + 58 319,66 грн (видаткова накладна № 18 від 14.12.2023 року, зокрема22 622,95 грн за період з 12.01.2024 по 26.02.2024) та інфляційні втрати в сумі 366 255,16 грн (216 974,92 грн (видаткова накладна № 13 від 12.10.2023 року) + 149 280,24 грн (видаткова накладна № 18 від 14.12.2023 року) підлягають задоволенню судом.

При цьому, у задоволенні вимог про стягнення 6 889,29 грн 3% річних слід відмовити.

Окрім того, судом розглянуто вимогу щодо стягнення 1 572 113,15 грн пені за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Ст. 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно п. 7.1 у випадку порушення Покупцем встановленого п. 2.4. Договору строку оплати вартості Товару, Продавець має право вимагати сплати пені на свою користь у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Судом перевірено нарахування пені:

- за видатковою накладною № 13 від 12.10.2023 року: позивачем нараховано пеню за період з 10.11.2023 року по 27.05.2024 року.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.

Перевіривши відповідні розрахунки пені, суд дійшов висновку, що розрахунки позивача є частково невірними, датою закінчення нарахування пені слід вважати 10.05.2024 року.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора пені з обмеженням, передбаченим ч.6 ст.232 ГК України, суд встановив, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 903 991,89 грн.

В частині стягнення 37 643,67 грн пені слід відмовити, у зв`язку з невірним розрахунком та невідповідністю вимогам чинного законодавства України.

- за видатковою накладною № 18 від 14.12.2023 року:

Позивачем обраховано період нарахування пені з 29.12.2023 року по 01.07.2024 року. При цьому оплата за товар повинна бути здійснена до 11.01.2024 року, отже початком періоду прострочення є 12.01.2024 року.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені за період з 12.01.2024 року по 25.01.2024 року судом отримано 226 229,51 грн пені.

При цьому період нарахування пені з 29.12.2023 року по 31.12.2023 року судом не приймається до уваги. Інші періоди нарахування є вірними.

Загальна сума пені становить 561 584,71 грн (226 229,51 грн + 292 131,15 грн + 34 699,45 грн + 2 131,15 грн + 4 262,30 грн + 2 131,15 грн).

Отже, пеня становить 1 465 576,60 грн (903 991,89 грн. (видаткова накладна № 13 від 12.10.2023 року, зокрема за періодом з 26.04.2024 по 10.05.2024 - 33 215,00 грн) + 561 584,71 грн (видаткова накладна № 18 від 14.12.2023 року, зокрема за періодом з 12.01.2024 по 25.01.2024 - 68 852,46 грн).

При цьому, у задоволенні вимог про стягнення 106 536,55 грн пені слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо остаточного розміру суми пені, яка підлягає стягненню, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням ч.1 ст.550 ЦК України.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника (Постанова ВП ВС від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір пені як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Дослідивши матеріали даної справи, судом враховано:

- повне виконання основного зобов`язання відповідачем;

- захист майнових інтересів позивача шляхом нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання;

- тривалий термін прострочення виконання основного зобов`язання у значному розмірі (більше 19 000 000,00 грн), який становив близько 7 місяців;

- узгоджений відповідачем розмір пені у договорі, нарахування якої склало більше 7% суми основного боргу за двома видатковими накладними.

Суд вважає, що зазначене у своїй сукупності є винятковими обставинами та підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України, як наслідок зменшення пені, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду.

Тому, першочергово враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов`язання та періоду прострочення, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для зменшення на 40% суми нарахованої пені.

Зменшення санкцій за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача, понесені внаслідок несвоєчасної оплати поставленого товару, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу, а також інтересів відповідача.

Враховуючи викладене, підлягає стягненню з відповідача 879 345,96 грн пені за прострочення оплати поставленого товару.

Водночас, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 692 767,19 грн (106 536,55 грн (необґрунтовано нараховано) + 586 230,64 грн (зменшений розмір) пені.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам, з урахуванням пониженої ставки судового збору.

Тому, витрати зі сплати судового збору, з урахуванням пониженої ставки судового збору в сумі 23 792,49 грн, підлягають віднесенню на відповідача.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 1 361,11 грн залишити за позивачем.

Зменшення судом штрафних санкцій не впливає на розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" (вул. Мазепи Гетьмана, буд. 6, м. Вінниця, 21034, код - 45039184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" (вул. Господарська, буд. 7А, с. Святопетрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, 08141, код - 39745565) 879 345,96 грн - пені, 150 875,48 грн - 3% річних, 366 255,16 грн - інфляційних втрат та 23 792,49 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" 6 889,29 грн 3% річних та 692 767,19 грн пені.

4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 1 361,11 грн залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Копію судового рішення надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - office@tovsoty.com, vkf.soty@gmail.com, buniaku@ukr.net, відповідачу - tovhelifly@gmail.com, lawyerautodtp@gmail.com.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Господарська, буд. 7А, с. Святопетрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, 08141)

3 - відповідачу (вул. Мазепи Гетьмана, буд. 6, м. Вінниця, 21034)