Рішення

від 03.12.2024 по справі 906/854/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/854/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,

секретар судового засідання: Сорока І.В.,

за участю представника позивача: Данильченко О. О. - адвокат, діє на підставі довіреності №8597-К-Н-О від 10.11.2021р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до 1. Фермерського господарства " М-Фарм"

2. ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача - Міністерство фінансів України.

про стягнення 1833118,17 грн

Процесуальні дії по справі.

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до суду з позовом про стягнення солідарно з Фермерського господарства "М-Фарм" та ОСОБА_1 1833118,17 грн., з яких: 883719,28 грн. заборгованості за кредитом, 65679,61 грн. заборгованості за відсотками, 883719,28 грн. заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

Ухвалою від 19.08.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача: Міністерство фінансів України.

22.08.2024р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача - Міністерства фінансів України, надійшли письмові пояснення (а.с.142-151).

Ухвалою від 19.09.2024р. відкладено підготовче засідання на 15 жовтня 2024 р.

Ухвалою від 15.10.2024р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.11.2024р.

11.11.2024р. від позивача надійшли письмові пояснення, в яких вказав про часткове погашення відповідачем 1 заборгованості в сумі 150000,00 грн. (а.с.182-197).

Ухвалою суду від 12.11.2024р. відкладено розгляд справи по суті на 26.11.2024р.

У судовому засіданні від 26.11.2024р. на стадії з`ясування обставин та перевірки їх доказами судом оголошено перерву до 03.12.2024 р.

03.12.2024р. від позивача надійшли пояснення, в яких останній повідомив про сплату відповідачем 1 02.12.2024р. боргу в сумі 50000,00 грн. (а.с.229-233).

В судовому засіданні 03.12.2024р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач 1 порушив свої зобов`язання зі сплати кредиту за договором № 40061210-КД-2 від 13.04.2022, а відповідач 2 несе солідарну відповідальність як поручитель згідно з договором поруки №40061210-ДП-1/1 від 13.04.2022 за невиконання позичальником своїх зобов`язань.

Зобов`язання відповідача 1 було забезпечено гарантією Міністерства фінансів України, яке здійснило виплату в розмірі, передбаченому гарантією, і реалізує своє право на стягнення за зворотною вимогою за сплаченою гарантією до боржника, наділивши позивача повноваженнями на стягнення з відповідача 1 сплаченої відповідно до гарантії суми.

Третя особа в письмових поясненнях підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачі не скористалися правом подачі письмового відзиву на позовну заяву та своїх представників для участі в судових засіданнях не направили.

03.12.2024р. від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою представника (а.с.227).

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У сторін було достатньо часу для висловлення власної правової позиції та подання відповідних доказів, а відсутність представника відповідача в судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, враховуючи розумність строків розгляду справи і приписи статей 202 і 216 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а тому суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача 1.

Враховуючи, що явка представників в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд розглянув справу за відсутності представників відповідачів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

13.04.2022 між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (банк) та Фермерським господарством "М-Фарм" (позичальник) було укладено кредитний договір №40061210-КД-2 (кредитний договір) шляхом підписання сторонами з використанням кваліфікованих електронних підписів, що підтверджується протоколом перевірки кваліфікованих електронних підписів (а.с.27-35).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А.1 цього договору, з лімітом на цілі, зазначені у п.А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п.2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Відповідно до п.А.1 вид кредиту - строковий кредит.

Згідно з п.А.2 ліміт цього договору: 1960000,00 грн.

Кінцевий термін повернення кредиту 01.10.2022 року (п.А.3 договору).

Зобов`язання позичальника забезпечуються договором поруки, укладеним з ОСОБА_1 (п. А.5 кредитного договору).

Тип процентної ставки за цим договором - фіксована (п.А.6 договору).

За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13,81 % річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом (п.А6.1 договору).

Пунктом А.8 договору визначено, що проценти нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п.7.2 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно п.2.3.2 цього договору).

Відповідно до п.4.1 кредитного договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6.1, А.6.2 цього договору.

Згідно з п.4.2 кредитного договору, в разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку проценти у розмірі, встановленому у п.5.10 цього договору.

За умовамип.4.3 кредитного договору, сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.4.1 цього договору, здійснюється у дату сплати процентів, зазначену у п.А.8 цього договору.

Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п.4.10 кредитного договору).

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, та діє до терміну, що зазначений в п.А.3 цього договору, - 01.10.2022 або до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором, в залежності від того, яка подія настане раніше. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань (п.п.6.1, 6.2 договору).

13.04.2022 сторони, керуючись приписами Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам малого та середнього підприємництва, затвердженогопостановою КМУ від 24.01.2020 за №28, та Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженогопостановою КМУ від 14.07.2021 №723(зі змінами та доповненнями) надалі Порядок, враховуючи, що позичальник відповідає критеріям Порядку на отримання фінансової державної підтримки, уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору (а.с.36-38), відповідно до п.1 якої сторони узгодили, зокрема:

а) протягом строку кредиту, зазначеного в п.А.3 договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва (далі - "Програма") та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Кредитні гроші позичальник витрачає з метою фінансування суб`єктів підприємництва - сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування, а саме на придбання основних засобів та покриття будь-яких витрат, пов`язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності в значенніЗакону України "Про державну підтримку сільського господарства України". Умови та порядок надання фінансової державної підтримки позичальнику, визначені Порядком та цією додатковою угодою;

б) позичальник обізнаний про умови фінансової державної підтримки згідно Порядку, які йому повністю зрозумілі, й зобов`язується дотримуватися умов Порядку та нести відповідальність, передбачену умовами Порядку та договором;

в) позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723зі змінами (далі - "Порядок надання державних гарантій"). При цьому позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Згідно з п.2.1 додаткової угоди, за користування кредитом на умовах та в порядку, визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана та становить на дату укладання цієї додаткової угоди розмір 14.13 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%; але не більше Індекс UIRD (3міс) + 7% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п.2.1 цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень, де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу, або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки банк за 15 календарних днів повідомляє позичальника/поручителя/заставодавця та інших зобов`язаних за договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка "Viber"; OTP-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR-обдзвону; комунікації уПКПриват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером "Чат Sender", а також за допомогою інших мобільних додатків банка та інших засобів комунікації.

Відповідно до п.2.2 додаткової угоди, у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п.п.2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість, до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п.2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних;

в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість, - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Позичальник щомісяця 1 числа місяця, що слідує за звітним місяцем, здійснює сплату процентів за користування кредитом у розмірі, з урахуванням вимог, що зазначені в п.п.2.1-2.3 цієї додаткової угоди (п.2.4 додаткової угоди).

Відповідно до п.2.13 додаткової угоди, позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п.2.11 цієї додаткової угоди).

За п.2.14 додаткової угоди, грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до п.2.11 цієї додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

На виконання умов договору позивач 13.04.2022 на рахунок відповідача-1 перерахував кредитні кошти у розмірі 1960000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с.110).

Також позивачем та відповідачем-1 було підписано договір про внесення змін до кредитного договору від 29.11.2023 року (а.с.39), в якому сторони дійшли згоди внести зміни до умов кредитування позичальника перед банком за договором на наступних умовах, зокрема: позичальник підтверджує свої зобов`язання перед банком щодо суми неповернутого кредиту за договором у розмірі: 1848154,35 грн., при цьому подальше надання банком кредиту (траншів кредиту) за договором позичальнику не здійснюється.

Повернення позичальником кредиту за договором (погашення заборгованості за кредитом) здійснюється в строки/терміни, встановлені в графіку погашення заборгованості за кредитом, що наведений в додатку №1 до цього договору про внесення змін.

Сторони погодили, що кінцевий термін повернення кредиту 01.03.2024 (включно).

Додатком №1 до договору про внесення змін від 29.11.2023р. сторони затвердили графік погашення заборгованості (а.с.45).

13.04.2022 між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №40061210-ДП-2/1 (далі - договір поруки) (а.с.40-42), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань ФГ "М-Фарм" за кредитним договором №40061210-КД-1 від 13.04.2022 (п.1.1 договору поруки).

Згідно з п.1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.5 договору поруки).

Відповідно до п.2.4 договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно пп.2.1.2 п.2.1 цього договору.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію. Зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін (п.п.4.1, 4.2 договору поруки).

12.09.2022р., 11.05.2023р. та 29.11.2023р., позивачем та відповідачем-2 було підписано договори про внесення змін до договору поруки, якими поручитель надав згоду на внесення змін до кредитного договору та підтвердив надану ним поруку (а.с.43-44, 46, 47-49).

05.04.2022 Міністром фінансів України Марченком Сергієм Михайловичем, який діє від імені держави за дорученням Кабінет у Міністрів України на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою КМ України від 20.08.2014 №375, (гарант) та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (банк-кредитор) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55 (а.с.50-60).

Відповідно до п.6 договору про надання державної гарантії, гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Посилання у цьому договорі на договір означає посилання як на умови договору, так і на додатки, зміни і доповнення до нього, що можуть бути внесені у разі потреби, якщо інше прямо не зазначене у тексті або не вимагається відповідно до контексту (п.2 договору гарантії).

Гарантія надається за кредитами, включеними до портфеля. Гарантія вважається наданою на користь банку-кредитора з дати укладення цього договору. Обов`язковою умовою надання гарантії є надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов`язань позичальника за кредитним договором перед банком-кредитором та гарантом (п.п.7-9 договору гарантії).

Згідно з п.12 договору про надання державної гарантії, у разі настання гарантійного випадку гарант зобов`язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу "Сплата за гарантією" цього договору.

Гарантійний випадок, за пп.7 п.1 договору про надання державної гарантії, - це нездійснення позичальником планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і несплата такого платежу протягом 90 календарних днів.

Пунктом 31 договору про надання державної гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Відповідно до п.35 договору про надання державної гарантії, гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог: гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору; на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії; загальна сума всіх виплачених банку-кредитору суми сплати за гарантією з урахуванням суми сплати за гарантією, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії; гарант отримав підтвердження від агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору; здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам законодавства на момент здійснення такої виплати.

За змістом п.38 договору про надання державної гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією з будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку (позабалансовий рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати сум сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення повинно бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

З метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України і вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується: застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язання позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору, за таким проблемним кредитом; здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підписувати заяви про відмову від заяви грошовими вимогами до боржника; підписувати заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами (п.39 договору гарантії).

Відповідач 1 неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, про що свідчать банківські виписки по рахунках (а.с.72-110)

07.06.2024 позивач направив Міністерству фінансів України (гарант) та АТ "УКРЕКСІМБАНК" (агент) вимогу на сплату за гарантією №244 за договором про надання гарантії на портфельній основі №13110-05/55 від 05.04.2022, у якій повідомив про настання гарантійного випадку за проблемним кредитом №40061210-КД-1 від 13.04.2022 та просив перерахувати суму сплати за гарантією в розмірі 883719,28 грн. на рахунок бенефіціара відповідно до п.35 договору (а.с.68-71).

Також 07.06.2024 позивач направив на адресу відповідачів повідомлення про надіслання вимоги гаранту (а.с.62-64).

03.07.2024р. Міністерством фінансів України було перераховано суму сплати за гарантією у розмірі 883719,28 грн. (а.с.111).

У зв`язку з несплатою кредитних платежів, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до суду з позовом про стягнення солідарно з Фермерського господарства "М-Фарм" та ОСОБА_1 1833118,17 грн., з яких: 883719,28 грн. заборгованості за кредитом, 65679,61 грн. заборгованості за відсотками, 883719,28 грн. заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

Після відкриття провадження у даній справі відповідач 1 сплатив 200000,00 грн., з яких 100000,00 грн. зараховано позивачем в погашення заборгованості за тілом кредиту, 100000,00 грн. - в погашення заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією (виписки та платіжні інструкції на а.с.184-191, 232).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зіст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі кредитного договору №40061210-КД-2 від 13.04.2022р. та укладеного на його забезпечення договору поруки №40061210-ДП-2/1 від 13.04.2022р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (норми щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч.ч. 1, 2ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.ч.1, 3ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтями525,526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннямист.193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як свідчать матеріали справи, позивач надавав відповідачу 1 кредитні кошти в сумі 1960000,00 грн.

Відповідачем 1 погашення кредитної заборгованості здійснював неналежним чином.

Суд враховує, що відповідно до п.6 договору про надання державної гарантії, Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком кредитором за кредитними договорами, включеними до портфелю.

На виконання вказаного договору, Міністерство фінансів України як гарант перерахувало позивачу суму в розмірі 883719,28 грн. (а.с.111).

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У ч. 1 ст. 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Згідно із ч. 1 ст. 569 ЦК України, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Порядок надання державних гарантій на портфельній основі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 (далі Порядок 723). Цей Порядок визначає механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України (далі - державні гарантії на портфельній основі), що визначені у додатку, розмір та вид забезпечення, що надається такими суб`єктами господарювання, процедуру виконання гарантом гарантійних зобов`язань, а також врегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора.

Таким чином, на дату звернення позивача до суду борг відповідача 1 становив: 883719,28 грн. заборгованості за кредитом та 883719,28 грн. заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

Згідно відомостей позивача відповідачем 1 під час розгляду справи було сплачено 200000,00 грн., з яких 100000,00 грн. зараховано позивачем в погашення заборгованості за тілом кредиту, 100000,00 грн. - в погашення заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією (а.с.184-191, 232).

За вказаних обставин, станом на дату прийняття рішення розмір заборгованості відповідача 1 за тілом кредиту становить 783719,28 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження є формою закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення, у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами по справі, у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості, в частині позовних вимог про стягнення 100000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 100000,00 грн. заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку відсутністю предмета спору.

З огляду на наведене, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту підлягають задоволенню в сумі 783719,28 грн., заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією - в сумі 783719,28 грн.

Щодо вимоги про стягнення процентів за кредитом суд дійшов наступних висновків.

Згідно розрахунку позивача, поданого з позовною заявою, останній заявив до стягнення 65679,61 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, нарахованих за період з 14.04.2022р. по 29.03.2024р. (а.с.112-113, 232).

Порядок нарахування відсотків позивачем відображено на рахунку НОМЕР_1 , виписка з якого за період з 13.04.2022 по 29.03.2024 р. міститься в матеріалах справи (а.с. 82-109).

Відносно вимог позивача про солідарне стягнення заявлених сум, суд вказує наступне.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вже зазначалося, в забезпечення виконання зобов`язань ФГ "М-Фарм" за кредитним договором, 13.04.2022р. між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 40061210-ДП-2/1 .

Оскільки відповідач 1, в порушення умов кредитного договору, зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконав, хоча строк їх виконання настав, він є таким, що порушив зобов`язання, які забезпечені порукою відповідача 2, а тому ОСОБА_1 виступає в якості солідарного відповідача за вимогами про стягнення боргу за кредитом.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення в солідарному порядку з відповідачів 783719,28 грн. заборгованості за тілом кредиту, 65679,61 грн. заборгованості за процентами, 783719,28 грн. заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

В частині вимог про стягнення 100000,00 грн. заборгованості за кредитом та 100000,00 грн. заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією, суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник з вини відповідача 1, який не виконував належним чином свої зобов`язання за кредитним договором, суд покладає сплату судового збору на нього.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про правомірність заявлених вимог в сумі 1633118,17 грн., судовий збір в розмірі 19597,42 грн. покладається на відповідача 1.

Приписами ст. 231 ГПК України обумовлено обов`язок суду в разі закриття провадження у справі вирішити, зокрема, питання про повернення судового збору з бюджету.

Згідно п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки клопотання про повернення судового збору від позивача не надходило, питання щодо повернення йому судового збору з бюджету судом не вирішується.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 200000,00 грн. за п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

3. Стягнути солідарно з ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "М-ФАРМ" (13229, Житомирська обл., Житомирський рн., с.Довбиші, вул.Миру, 14, ЄДРПОУ 40061210)

та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570):

- 783719,28 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 65679,61 грн. - заборгованість за процентами;

- 783719,28 грн. - заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

4. Стягнути з ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "М-ФАРМ" (13229, Житомирська обл., Житомирський рн., с.Довбиші, вул.Миру, 14, ЄДРПОУ 40061210)

на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570):

- 19597,42 - судового збору

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.12.24

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи;

2 - відповідачу 1 (рек. з пов.)

3- відповідачу 2 (рек. з пов.)