Ухвала

від 11.12.2024 по справі 766/20183/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/20183/24 н/п 4-с/766/102/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.

за участю секретаря Савицького В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні скаргу адвоката Матвєєва-Вац Надії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), -

ВСТАНОВИВ :

Адвоката Матвєєва-Вац Н.В., яка діє від імені ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язати вчинити певні дії. На обґрунтування скарги вказала, що під час формування Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стало відомо що на все майно позивача 08.02.2012 накладено обтяження по виконавчому провадженню ВП № 31104229 на підставі постанови про арешт майна боржника (реєстраційний номер обтяження 12141484) та оголошення заборони на його відчуження, виданої 08.02.2012 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні.

Звернувшись із адвокатським запитом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні щодо повідомлення про стан виконавчого провадження № 31104229, отримано відповідь № 47915 від 11.10.2024 року. У зазначеній відповіді Дніпровського ВДВС у місті Херсоні було повідомлено, що виконавче провадження № 31104229, відкрите на підставі виконавчого листа № 2- 3052, виданого 05.12.2011 Дніпровським районним судом м. Херсона, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 22 269,84 грн. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» перебувало у Відділі та 14.11.2014 повернуто стягувачу без подальшого виконання на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (минулої редакції).

Також зазначеним вище листом повідомлено, що вищезазначений виконавчий документ на виконанні у Відділі не перебуває, а саме виконавче провадження знищене у 2016 році, у зв`язку із закінченням трирічного строку його зберігання, а також надати копії матеріалів виконавчого провадження не представляється можливим. 11.11.2024 представник Позивача повторно звернулись до виконавчої служби з вимогою зняти арешт всього невизначеного нерухомого майна, який було накладено 08.02.2012 року відповідною постановою. Однак, станом на дату звернення із даною скаргою до суду відповіді від виконавчої служби не отримано, арешт та заборона нерухомого майна не припинені, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власнсоті на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 22.11.2024 року № 405008306

У зв`язку із чим просить припинити обтяження та арешт нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.02.2012, реєстраційний номер запису про обтяження 12141484 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.12.2024 року прийнято до розгляду скаргута призначено розгляд скарги у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання представник скаржника в судове засідання не з`явися, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд скарги без її участі та участі скаржника, вимоги підтримала, просила скаргу задовольнити з підстав викладених у скарзі.

В судове засідання представник Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заперечення, просила відмовити в задоволенні вимог заявника.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, інформацію про виконавче провадження, з урахуванням не надання державним виконавцем до суду матеріалів виконавчого провадження, суд встановив наступне.

Відповідно доінформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, на все майно ОСОБА_1 , яке належить на праві власності накладено обтяження по виконавчому провадженню ВП № 31104229 на підставі постанови про арешт майна боржника (реєстраційний номер обтяження 12141484) та оголошення заборони на його відчуження, виданої 08.02.2012 року державним виконавцем Відділу державної Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.11.2024 3 виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні.

04.10.2024 року адвокат Матвєєва-Вац Н.В., яка діє від імені ОСОБА_1 звернулася до Корабельного ВДВС у м. Херсоні Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо повідомлення про стан виконавчого провадження № 31104229.

11.10.2024 року начальником відділу ДВС на вищенаведену заяву надана відповідь за №47915, в якій було повідомлено, що виконавче провадження, що виконавче провадження № 31104229, відкрите на підставі виконавчого листа № 2- 3052, виданого 05.12.2011 Дніпровським районним судом м. Херсона, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 22 269,84 грн. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» перебувало у Відділі та 14.11.2014 повернуто стягувачу без подальшого виконання на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (минулої редакції).

В свою чергу, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 15.08.2012 року, яка діяла на момент повернення виконавчого документу стягувачу) встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснюється або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника)

Також зазначеним вище листом повідомлено, що вищезазначений виконавчий документ на виконанні у Відділі не перебуває, а саме виконавче провадження знищене у 2016 році, у зв`язку із закінченням трирічного строку його зберігання, а також надати копії матеріалів виконавчого провадження не представляється можливим.

11.11.2024 представник Позивача повторно звернулись до виконавчої служби з вимогою зняти арешт всього невизначеного нерухомого майна, який було накладено 08.02.2012 року відповідною постановою.

Станом на дату звернення із даною скаргою до суду відповіді від виконавчої служби не отримано, арешт та заборона нерухомого майна не припинені, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.11.2024 року № 405008306.

Сторони виконавчого провадження за ч.1ст.447 ЦПК Українимають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1ст.317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. ст.317, 319, 321, 391ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості; власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Законом України«Про виконавчепровадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, не передбачено механізм та порядок зняття арешту по виконавчим провадженням, які є знищені.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Статтею 40 ч.2 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка вдень її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно дост.18Закону України«Про виконавчепровадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За ч.3 вказаної статті Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема 6)накладати арештна майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; 2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; 3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; 4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5)скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; 7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьоюстатті 63 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначеністаттею 41цього Закону; 14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України; 15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимогЗакону України"Проіпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; 16) погашення, списання згідно ізЗаконом України"Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням; 17) списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XXПодаткового кодексуУкраїни в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа; 18) списання згідно з пунктом 9-15 розділу VIIIЗакону України"Прозбір таоблік єдиноговнеску назагальнообов`язковедержавне соціальнестрахування" сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа.

Частиною 3 зазначеної статті Закону встановлено, що у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Згідно ч.1ст.40ЗаконуУкраїни «Провиконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, у державного виконавця наявні були усі підстави, передбачені пунктом 7 частини четвертоїстатті 59 Закон № 1404-VIII, для зняття арешту з майна, але в порушення приписів наведеної норми такий арешт державним виконавцем знято не було.

Враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про правомірність скарги, оскільки боржником доведено бездіяльність державного виконавця щодо незнання арешту з нерухомого майна заявника.

Таким чином, враховуючи те, що виконавче провадження в рамках якого накладався арешт на майно боржника відсутнє, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання сплинув, а арешт, який залишився не знятий з майна заявника порушує його права, як власника, суд приходить до висновку, що подана скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом зобов`язання посадової особи органу державної виконавчої служби усунути порушення прав ОСОБА_1 шляхом зняття арешту, накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту від 18.02.2012 року ВП № 31104229 виданою ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсон з примусового виконання виконавчого листа №2-3052 виданого 05.12.2011 року виданого Дніпровським районний судом м. Херсона.

КеруючисьЗУ "Про виконавче провадження", ст.ст.5,10,11,12,13,258-261,268,352-354,447-453 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката Матвєєва-Вац Надії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)- задовольнити.

Припинити обтяження та арешт нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.02.2012, реєстраційний номер запису про обтяження 12141484 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали.

Учасник справи,якому повнуухвалу судуне буловручено удень їїпроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження ухвалисуду -якщо апеляційнаскарга поданапротягом п`ятнадцятиднів здня врученняйому повноїухвали суду.

СуддяО. І. Кузьміна