Рішення

від 12.12.2024 по справі 912/2663/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 рокуСправа № 912/2663/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "АЛЕКО" від 03.12.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2663/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "АЛЕКО", провул. Вітрівський, 2, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27507

до відповідача: Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Полтавська, 38, м. Кропивницький, 25015

про стягнення 2 537 568,00 грн

Представники сторін в засідання суду не з`явились.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення без його проголошення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "АЛЕКО" (далі - ТОВ Фірма "АЛЕКО", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", відповідач) з вимогами про стягнення 2 537 568,00 грн заборгованості, з покладенням на відповідача судових витрат.

Рішенням господарського суду від 28.11.2024 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ Фірма "АЛЕКО" заборгованість в сумі 2 537 568,00 грн, а також 15 225,41 грн судового збору.

В резолютивній частині рішення суду від 28.11.2024 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача на 12.12.2024 та встановлено строк для подання доказів не пізніше 5 календарних днів після ухвалення рішення суду.

03.12.2024 до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, до якої додано докази понесення витрат на правничу допомогу.

Згідно поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Представники сторін в засіданні суду участі не брали, про причини відсутності не зазначено, хоча належним чином повідомлені про дату засідання суду.

З підстав викладеного, суд проводить судове засідання з вирішення питання про судові витрати 12.12.2024 за відсутності представників сторін.

Розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

В даному випадку датою ухвалення рішення суду є 29.11.2024, тоді як докази понесених витрат подано до суду - 03.12.2024.

Отже, позивач дотримався строку подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням порядку обчислення процесуальних строків, визначеного ч.ч. 1,7 ст. 116 ГПК України.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон), згідно якої адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Частинами 2 - 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

У разі недотримання вимог частини 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Згідно наданих позивачем документів, підтверджено, що 24.09.2024 між Адвокатом Кушніром Святославом Любомировичем (далі - Адвокат") та ТОВ Фірма "АЛЕКО" (далі - Клієнт) укладено договір №24-09/24 про надання правничої (правової) допомоги (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу (правову) допомогу Клієнту щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 561 від 20.10.2023, укладеного з ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", включаючи підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості, усіх інших необхідних процесуальних документів в процесі розгляду позовної заяви та участі в судових засіданнях.

Згідно п. 3.2. Договору, Клієнт зобов`язаний прийняти надану Адвокатом правничу (правову) допомогу та здійснити оплату гонорару Адвоката згідно з цим Договором.

В п. 5.1. Договору сторони погодили фіксований розмір гонорару адвоката за підготовку позовної заяви та її розгляд в суді першої інстанції у розмірі 30 000,00 грн, який сплачується Клієнтом протягом будь-якого часу від дня підписання Договору на розсуд Клієнта. але не пізніше 5-ти календарних днів наступного за днем ухвалення рішення судом першої інстанції.

Згідно п. 6.3. Договору надання правничої (правової) допомоги підтверджується Актом приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги, підписаним Сторонами протягом 3-х календарних днів від дня фактичного надання Адвокатом правничої допомоги Клієнту та оплати Клієнтом гонорару.

Договір підписано сторонами.

02.10.2024 позивач сплатив Адвокату 30 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №9447 від 02.10.2024.

30.09.2024 між позивачем та Адвокатом підписано Акт приймання-передачі правничої (правової) допомоги № 1 до Договору, відповідно до якого правова допомога надана на суму 30 000,00 грн, що включає в себе:

- консультації та роз`яснення з правових питань щодо спору про стягнення заборгованості;

- пошук та аналіз судової практики щодо спору про стягнення заборгованості;

- складання позовної заяви по справі за позовом Клієнта до ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за договором поставки № 561 від 20.10.2023;

- складання заяви про стягнення з відповідача понесених Клієнтом витрат на правничу допомогу;

- складання усіх необхідних процесуальних документів в процесі розгляду позовної заяви;

- участь в судових засіданнях.

До справи подано копію ордера на ім`я адвоката Кушніра Святослава Любомировича серії АТ №1082761 (а.с. 5).

Клопотання відповідача в порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не надходило.

Суд зазначає, що у розумінні положень частин п`ятої та шостої ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Суд зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п.5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Як встановлено матеріалами справи, адвокатом позивача готувався та підписувався позов, засвідчувались і подавались докази.

Наведене підтверджує реальність надання адвокатом правової допомоги позивачеві у даній справі та понесення витрат на таку допомогу.

Клопотання відповідача в порядку частини 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не надходило.

Водночас, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

За таких обставин, вирішуючи у даній справі питання розподілу судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), зважаючи на конкретні обставини справи, а також узгодження між відповідачем та адвокатом фіксованої суми гонорару, суд зазначає, що витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 30 000,00 грн є обґрунтованими у вказаній сумі.

Керуючись ст. ст. 74, 76-77, 129, 221, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "АЛЕКО" від 03.12.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2663/24 задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Полтавська, 38, м. Кропивницький, 25015, ідентифікаційний код 32039992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "АЛЕКО" (провул. Вітрівський, 2, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27507, ідентифікаційний код 20641422) 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії додаткового рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "АЛЕКО" та Дочірньому підприємству "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до електронних кабінетів з використанням ЄСІТС.

Повне додаткове рішення складено та підписано 13.12.2024.

Суддя В.В.Тимошевська