Рішення

від 02.12.2024 по справі 916/1986/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1986/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 ; ( АДРЕСА_1 ) до відповідача: Садівничий масив "МАГІСТРАЛЬ" (просп.40-річчя Перемоги,б.1,с. Кремидівка,Одеський р-н, Одеська обл.,67540) про визнання недійсним рішення

за участю представників:

від позивача: Племениченко А.В.;

від відповідача: Бакулін О.Ю.;

ВСТАНОВИВ: 03.05.2024 ОСОБА_1 в особі представника Племениченко Г.В. звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Садівничого масиву «Магістраль» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Садівничого масиву «Магістраль», яке оформлено протоколом №5 від 05.11.2023.

Ухвалою від 13.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.06.2024.

22.05.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

04.06.2024 представником відповідача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

12.06.2024 оголошено перерву до 18.07.2024.

18.07.2024 від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання 18.07.2024 без участі представника відповідача, зазначено, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження.

Також 18.07.2024 представником позивача подано заяву про проведення судового засідання без участі позивача, закриття підготовчого та призначення справи до судового розгляду.

Ухвалою від 18.07.2024 Господарським судом Одеської області закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2024.

03.09.2024 представником відповідача подано клопотання про надання можливості представнику відповідача брати участь у судовому засіданні, призначеному на 09.09.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

04.09.2024 ухвалою суду заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

09.09.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 10.10.2024.

10.10.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.11.2024.

05.11.2024 представником позивача подано додаткові пояснення у справі.

12.11.2024 представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 14.11.2024.

12.11.2024 представником відповідача подано додаткові пояснення у справі.

14.11.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.12.2024.

18.11.2024 представником позивача подано додаткові пояснення у справі.

26.11.2024 представником відповідача подано додаткові пояснення у справі.

02.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) є членом Садівничого масиву «Магістраль» (далі також відповідач, СМ «Магістраль», Садівничий масив) з 06.12.1991 року, що підтверджується членською книжкою садовода № НОМЕР_1 . Оскаржуваним Рішенням Позачергових загальних зборів, які оформлено протоколом №5 від 05.11.2023, вирішено питання про виключення, у тому числі, позивача.

Вказує, що Садівниче товариство «Магістраль» є громадським об`єднанням зі статусом юридичної особи, діяльність якого врегульовано установчим документом, яким є Статут. Статут відповідача, який діяв на час прийняття оскаржуваного рішення, було затверджено конференцією уповноважених 29.11.2016 (протокол №8).

Про наявність протоколу №5 від 05.11.2023, який є предметом оскарження, позивачеві стало відомо під час оскарження в судовому порядку іншого рішення Позачергових зборів відповідача, оформленого протоколом №7 від 17.12.2023 (копію вказаного протоколу та додатку до протоколу №5 було подано представником СМ «Магістраль» разом з відзивом у справі №916/1120/24.

Позивач вказує, що рішення, оформлене протоколом №5 позачергових загальних зборів від 05.11.2023, є незаконним та підлягає скасуванню у зв?язку з відсутністю кворуму, оскільки у голосуванні брали участь 82 особи, тоді як зареєстрована кількість учасників відповідача становить 399 осіб, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також встановлено преюдиційними рішеннями суду. Також підставою для визнання рішення недійсним позивач зазначає відсутність попередження про проведення Загальних Зборів. Крім того, підставою виключення позивача стала несплата членських внесків, тоді як позивач регулярно сплачував членські внески, що підтверджується відмітками у книжці садовода, а також у Журналі обліку надходження грошових коштів.

Також позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято на підставі нікчемного рішення Ради СМ «Магістраль», яке було прийнято без належних повноважень і жодним чином не було доведене до відома учасників.

У відзиві відповідач вказує, що позивач безпідставно посилається на кількість членів 399 осіб. Щодо сплати членських внесків зазначає, що протоколом засідання Ради СМ «Магістраль» від 21.01.2022 року було введено єдиний порядок внесення членських внесків і обов?язкових платежів зобов?язано членів сплачувати всі платежі на поточний рахунок СМ «Магістраль» в банку. Наголошує на тому, що за несплачування членських внесків більше одного року члени масиву вважаються автоматично вибулими з СМ «Магістраль», у зв?язку з невиконанням обов?язку зі сплати членських внесків ОСОБА_1 був виключений.

Зазначає, що позивач безпідставно посилається на книжку садовода №384 і зазначає, що є членом масиву з 1991 року, тоді як запис про реєстрацію СМ «Магістраль» здійснено у 1992 році.

Також наголошує на тому, що відбиток печатки не відповідає відбитку печатки, яка замовлена та виготовлена у 2018 році. Також вказує, що штамп, проставлений у книжці садовода, також не діє.

Зазначає, що відповідачу невідомо, яка особа веде Журнал обліку грошових коштів, і кому позивач сплачує кошти. Просить відмовити у задоволенні позову.

У додаткових поясненнях представник позивача посилається на те, що відсутність кворуму не спростована відповідачем, що є самостійною та достатньою підставою для скасування відповідного рішення, а посилання на лист Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ніяким чином не спростовує наявні преюдиційні обставини, що встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили. Офіційно зареєстрованими членами відповідача є 399 осіб, а тому саме від цієї кількості має визначатись кворум. Посилається на презумпцію достовірності відомостей державного реєстру, яка може бути спростована. Позивач вказує, що відповідачем було внесено зміни до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань у квітні 2024 року, що тільки підтверджує необхідність кворуму, який має рахуватись від загальної кількості членів відповідача у кількості 399 осіб станом на дату прийняття оскаржуваного рішення 2023 року.

Також представник позивача вказує, що відсутність повідомлення про Загальні Збори є самостійною підставою для скасування відповідного рішення.

Надає пояснення щодо печатки та штампу, в яких вказує, що печатка та штамп не є обов`язковими реквізитами документів, зазначає, що відповідачем не надано доказів повідомлення правоохоронних органів про факт викрадення печатки та штампу, про факт підроблення підписів у членській книжці садовода, а також у Журналі обліку надходження грошових коштів по СМ «Магістраль».

Зазначає, що відсутні підстави вважати, що підпис та печатка використовувались проти волі відповідача, дослідження відтиску печатки та штампу є неінформативним та безвідносним доказом у даній справі.

Також вказує, що відсутні підстави для виключення учасників, оскільки рішення Загальних Зборів прийнято на підставі нікчемного рішення Ради СМ «Магістраль», посилається на суперечливість інформації щодо учасників, які підписали оскаржуваний протокол.

Представником відповідача у додаткових поясненнях зазначається, що оскаржуване рішення містить шість питань порядку денного, ці питання позивачем не оскаржуються, констатація автоматичного вибуття позивача з членів відповідача розглядалося пунктом 3 порядку денного та стосувалося 55 осіб, жодна з 54 інших осіб не уповноважувала позивача представляти їх інтереси в суді. Відсутність позовів від інших осіб свідчить про те, що вони погодилися зі своїм вибуттям з числа членів.

Відповідач наголошує, що позивач вибув з членів СМ «Магістраль» автоматично, будь-якого рішення про виключення ОСОБА_1 з членів ГО взагалі не потрібно, оскільки оскаржуване рішення є лише констатацією факту. Посилається, що практика ВС, яку наводить позивач, є незастосовною, оскільки відповідач не є господарським товариством.

Зазначає, що повідомлення про скликання позачергових зборів статутом не вимагається. Вказує, що ОСОБА_1 особисто підтвердив, що не виконує рішення Ради про сплату внесків у банк.

Зазначає, що поданий позивачем журнал містить 65 прізвищ осіб за 2022-2023 рік, що спростовує відомості про 399 осіб. Вказує, що у ГО відсутні посада казначея та казначейська книга.

Інші додаткові пояснення представників стосуються тлумачення та пояснення вже зазначених раніше аргументів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників та позивача, суд встановив наступне.

Позивач оскаржує рішення Позачергових Загальних Зборів членів СМ «Магістраль» від 05.11.2023, оформлене протоколом № 5, яким безпосередньо до позивача прийнято рішення про його виключення з членів СМ «Магістраль».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 у справі №695/2665/16-ц роз`яснила, що садове товариство згідно з чинним законодавством України може створюватись у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований в реєстрі як юридична особа з організаційно-правовою формою: громадська організація.

За статтею 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

За приписами статті 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

З огляду на положення статті 85 ЦК України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України).

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначається Законом України «Про громадські об`єднання».

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (частина п`ята Закону України «Про громадські об`єднання»).

Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України «Про громадські об`єднання» дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.

У статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання» передбачені принципи утворення і діяльності громадського об`єднання.

Одним із таких принципів є відсутність майнового інтересу, який передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (частина шоста статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання»).

Окрім того, у статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання» одним із принципів утворення і діяльності громадських об`єднань визначено принцип самоврядності, який передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Статут громадського об`єднання - це установчий документ, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов`язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадського об`єднання.

За змістом ст. 11 Закону України «Про громадські об`єднання» статут громадського об`єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об`єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об`єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об`єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання (у разі їх створення громадським об`єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об`єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи. У статуті громадського об`єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об`єднання, що не суперечать закону.

Статут СМ «Магістраль» затверджено конференцією уповноважених у новій редакції 29.11.2016 (протокол №8), яка діяла станом на момент прийняття оспорюваного рішення.

Статут є основним документом, що регулює діяльність СМ «Магістраль».

У ньому визначаються порядок вступу до СМ «Магістраль» і виходу з нього, права та обов`язки членів СМ «Магістраль», його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна масиву, умови реорганізації і ліквідації масиву та інші положення.

За положеннями Статуту СМ «Магістраль» останнє є громадським об`єднанням, яке об`єднує членів-садівників з метою задоволення та захисту законних, соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів своїх членів, для покращення умов життя, підвищення добробуту, вирішення проблем. СМ «Магістраль» створений і діє на основі Закону України «Про громадські об`єднання» і у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про громадські об`єднання», іншими законодавчими актами України, міжнародними договорами України та цим статутом. СМ «Магістраль» є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. Члени СМ «Магістраль» мають право брати участь в управлінні масивом, зобов`язані сплачувати членські внески, дотримуватися умов статуту, виконувати рішення загальних зборів (конференції уповноважених) та ради масиву.

Отже, СМ «Магістраль», як громадська організація, є одним із різновидів юридичної особи, створеної шляхом об`єднання осіб, які мають право участі в ній, члени СМ «Магістраль» беруть участь в управлінні товариством та здійснюють інші правомочності, встановлені законом і статутними документами товариства.

Відповідно до ч.ч.3 та 5 ст.1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадська організація це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Згідно зі статутом СМ «Магістраль» в редакції від 29.11.2016, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів, СМ «Магістраль» є громадським об`єднанням, яке об`єднує членів-садівників для здійснення заходів щодо задоволення та захисту законних, соціальних, економічних та інших спільних інтересів членів СМ «Магістраль» для спільної реалізації цілей та задач, які проголошені у даному Статуті. Не відноситься до господарчих госпрозрахункових організацій і від своєї діяльності прибутку не має та утримується за рахунок членських внесків СМ «Магістраль» (п.1.1 розд.1 Статуту).

СМ «Магістраль» створений і діє на основі Закону України «Про громадські об`єднання» і у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про громадські об`єднання», іншими законодавчими актами України, міжнародними договорами України та цим статутом (п.1.3 розд.1 Статуту).

Головною метою є задоволення та захист своїх законних, соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів своїх членів, для покращення умов життя, підвищення добробуту, вирішення проблем (п.2.1 розд.2 Статуту).

ОСОБА_1 є членом СМ «Магістраль» з 06.12.1991 року, що підтверджується членською книжкою садовода № НОМЕР_1 .

Оскаржуваним Рішенням позачергових Загальних зборів членів СМ «Магістраль», яке оформлено протоколом № 5 від 05.11.2023 року, було, в тому числі, вирішено питання щодо виключення тих, хто, як вказано у протоколі, не сплачує членські внески та інші платежі на розрахунковий рахунок масиву. Зокрема, у п.3 порядку денного вирішено питання щодо виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

Порядок денний Позачергових Загальних Зборів від 05.11.2023 наступний:

« 1. Обрання Головуючого та секретаря на позачергових зборах.

2. Звіт щодо результатів роботи робочої групи, і як навести лад в обліку надходження коштів.

3. Процедура виключення з числа садоводів членів масиву.

4. Обрання та призначення виконуючого обов`язки голови СМ «Магістраль».

5. Підготовка до проведення позачергових загальних зборів з виборів Голови Ради, підготовка змін до статуту та Статуту в цілому в новій редакції.

6. Обговорення та пропозиція щодо відновлення свердловини, щодо розділення масиву на дві юридичні особи заради мирного співіснування, прийняти рішення щодо сумісного користування спільним майном та землею загального користування.»

До оскаржуваного протоколу №5 від 05.11.2023 відповідачем у справі надано Додаток до протоколу №5 від 01 листопада 2023 «Список членів СМ «Магістраль», що приймали участь у позачергових загальних зборах 01 листопада 2023. Зазначений перелік складається з 82 осіб та їх підписів, при цьому ОСОБА_1 у даному переліку не зазначений, його підпис відсутній.

Посилання представника позивача на те, що Додаток до Протоколу оформлений 01.11.2023, тоді як протокол датований 05.11.2023 судом не приймаються, оскільки вбачається наявність виключно технічної помилки при оформленні відповідного додатку.

Як вбачається із зазначеного, оскаржуване рішення безпосередньо впливає на права та обов`язки позивача, оскільки його виключили з членів СМ «Магістраль», і, відповідно, позивач має право на оскарження відповідного рішення в суді.

У даному випадку позов стосується захисту права позивача на участь у діяльності органу управління садівничого товариства, членство у садівничому масиві, порядку скликання загальних зборів членів СМ «Магістраль» та правомочності їх рішення.

Крім того, рішення позачергових загальних зборів, оформлене протоколом №5 від 05.11.2023, передбачає обрання в.о. голови Ради Садівничого масиву, стосується сплати членських внесків, наявності заборгованостей, підготування змін до Статуту, проблемної ситуації зі свердловиною на території Садівничого масиву.

Посилання відповідача на те, що членська книжка видана до дати реєстрації Садівничого масиву, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до копії наданої членської книжки садовода №384 вона видана 05.11.1993 року.

Крім того, термін перебування ОСОБА_1 у статусі члена відповідача не має значення для вирішення питання щодо обгрунтованості позову.

На зборах, які оформлені протоколом № 5 позачергових Загальних зборів членів СМ «Магістраль» від 05.11.2023 року, були присутніми (за інформацією з самого протоколу) 82 особи зі 160 осіб.

Відповідно до п.4.2. Статуту 2016 року, який був чинним на дату прийняття оскаржуваного рішення, вищим органом управління СМ «Магістраль» є Загальні Збори або конференція уповноважених членів СМ «Магістраль».

Згідно з п.4.2.1. Статуту Загальні збори можуть бути як чергові, так і позачергові. Чергові загальні збори (конференція уповноважених) скликаються Головою СМ «Магістраль» не рідше одного разу на рік.

Про місце і час проведення денний чергових Загальних зборів (конференція уповноважених) всі члени СМ «МАГІСТРАЛЬ» мають бути повідомлені не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до дня проведення Загальних зборів (конференції уповноважених). За організацію та формування порядку денного чергових Загальних Зборів (конференції уповноважених) несе відповідальність Голова Ради СМ «Магістраль» (п.4.2.2. розд.4 Статуту).

Члени СМ «Магістраль» мають право не пізніше ніж за 10 (десять) днів до проведення чергових зборів (конференції уповноважених) внести пропозиції до порядку денного Загальних зборів, повідомивши про це Голову Ради СМ «Магістраль» у письмовому вигляді (п.4.3 розд.4 Статуту).

Позачергові Загальні збори (конференція уповноважених) можуть бути скликані на вимогу Голови Ради СМ «Магістраль», Ради СМ «Магістраль», Ревізійної комісії або членів СМ «Магістраль», що в сукупності володіють не менш ніж 1/3 голосів (п.4.3.1. розд.4 Статуту).

Засідання Загальних зборів (конференції уповноважених) вважаються повноважними за умови присутності більше половини зареєстрованого складу членів СМ «Магістраль» або уповноважених. Норма представництва уповноважених 1:8 (п. 4.3.4 розд. 4 Статуту).

Рішення на загальних зборах (конференції уповноважених) приймаються простою більшістю від числа присутніх членів СМ «МАГІСТРАЛЬ» (п.4.3.5 розд.4 Статуту).

Рішення щодо внесення змін до Статуту, реорганізацію або ліквідацію ухвалюються відкритим голосуванням не менше як 3/4 голосів присутніх на Загальних зборах. (п.4.3.6 розд.4 Статуту).

Рішення Загальних зборів (конференції уповноважених) оформлюються протоколом, який підписується Головою та секретарем Загальних зборів (конференції уповноважених) (п.4.3.9 розд.4 Статуту).

Посилання відповідача, що Статутом визначено виключно порядок повідомлення про проведення чергових Загальних Зборів сприймаються судом критично з огляду на те, що чергові Загальні Збори за своєю сутністю проводяться регулярно, тоді як позачергові Загальні Збори скликаються з метою вирішення конкретних питань діяльності юридичної особи.

Оскільки п.2.1. розд.2 Статуту визначено, що головною метою (діяльності організації) є задоволення та захист своїх законних, соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів своїх членів, для покращення умов життя, підвищення добробуту, вирішення проблем, а також з урахуванням сутності існування громадських організацій взагалі, враховуючи також права членів організації (п.3.7. Статуту) брати участь в управлінні справами СМ «Магістраль» згідно зі Статутом; обирати і бути обраними до керівних органів СМ «Магістраль»; одержувати інформацію про діяльність СМ «Магістраль»; виносити на обговорення Загальними Зборами (конференції уповноважених) і Радою СМ «Магістраль» свої пропозиції, зауваження з питань діяльності СМ «Магістраль» та одержувати на них відповіді тощо, - посилання на те, що Статутом не передбачається повідомлення учасників про позачергові загальні збори, є таким, що суперечить вищезазначеним цілям.

Крім того, неповідомлення учасників про Загальні Збори суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 ЦК України).

Таким чином, оскільки відповідачем не спростовано твердження позивача про відсутність належного повідомлення щодо проведення Загальних Зборів, суд приходить до висновку про те, що позивача ОСОБА_1 належним чином не було повідомлено про дату та час проведення Загальних Зборів.

Засідання Загальних зборів (конференції уповноважених) вважаються повноважними за умови присутності більше половини зареєстрованого складу членів СМ «Магістраль» або уповноважених. Норма представництва уповноважених 1:8 (п. 4.3.4 розд. 4 Статуту).

Рішення на загальних зборах (конференції уповноважених) приймаються простою більшістю від числа присутніх членів СМ «МАГІСТРАЛЬ» (п.4.3.5 розд.4 Статуту).

Рішення щодо внесення змін до Статуту, реорганізацію або ліквідацію ухвалюються відкритим голосуванням не менше як 3/4 голосів присутніх на Загальних зборах... (п.4.3.6 розд.4 Статуту).

Рішення Загальних зборів (конференції уповноважених) оформлюються протоколом, який підписується Головою та секретарем Загальних зборів (конференції уповноважених) (п.4.3.9 розд.4 Статуту).

В той же час, в провадженні Господарського суду Одеської області та Південно-західному апеляційному господарському суді перебувала справа 916/2576/21 за позовом ОСОБА_2 до СМ «Магістраль» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення.

У даній справі суди встановили, що

«З відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Садівничого масиву «Магістраль» вбачається, що учасниками відповідача є 399 осіб…

Таким чином, офіційно зареєстрованими членами відповідача являються 399 осіб, а тому згідно із пунктом 4.3.4. Статуту Садівничого масиву «Магістраль», саме від цієї кількості має визначатись кворум, про що було вірно зазначено місцевим господарським судом.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина перша статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Тобто вказаною нормою передбачено презумпцію достовірності відомостей державного реєстру, яка може бути спростована.

Однак скаржник, посилаючись на зазначення в протоколі №2 підтвердження правомочності позачергової конференції уповноважених Садівничого масиву «Магістраль» від 21.11.2017 членів у кількості 247, не спростував, що була саме така кількість членів садівничого масиву при проведенні 01.02.2020 оспорюваних загальних зборів.

Отже, як правильно було встановлено судом першої інстанції, виходячи із положень пункту 4.3.4. розділу 4 Статуту, для повноважності оспорюваних зборів на них мали бути присутніми 200 осіб (1/2 від 399).»

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Посилання представника відповідача на те, що вищезазначені обставини щодо кворуму не є преюдиційними для даної справи, оскільки стосувались іншого протоколу, не приймаються до уваги, оскільки обставини щодо кворуму встановлені рішенням суду в господарській справі, у якій брала участь та сама особа, щодо якої було встановлено такі обставини СМ «Магістраль».

В той же час, лише у квітні 2024 року було внесено зміни до відомості Єдиного державного реєстру, до цього часу кількість членів СМ «Магістраль» становила 399 осіб відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Отже, при прийнятті оскаржуваного рішення від 05.11.2023 був відсутній кворум, необхідний для визнання Загальних зборів повноважними.

Також, слід зазначити, що представником відповідача наданий лист Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому зазначено, що «Згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр) Садівничий масив «МАГІСТРАЛЬ» у блоці засновників містить наступні дані: 399 членів садівничого масиву».

Надалі вказано, що інформацію про засновників до Єдиного державного реєстру внесено під час державної реєстрації включення відомостей про юридичну особу у 2008 році.

Водночас, статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено презумпцію достовірності відомостей державного реєстру, яка може бути спростована.

Лист Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) містить виключно посилання на те, що на теперішній час відомості про членів (учасників) не підлягають внесенню до реєстру та відповідні посилання на законодавство.

Зазначена інформація не спростовує наведені вище висновки про відсутність кворуму.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»:

- Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

- Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

- Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.»

На момент державної реєстрації громадської організації внесення відомостей про учасників було обов`язковим, а відтак, оскільки така інформація містилась на час прийняття оскаржуваного рішення у Єдиному державному реєстрі, що є відкритим для доступу, - вона вважається достовірною.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.

Прийняття рішень неповноважними позачерговими загальними зборами має наслідком невідповідність цих рішень вимогам установчого документу (статуту) відповідача, а, отже, їх протиправність, що є підставою для визнання спірних рішень відповідача недійсними в судовому порядку.

Щодо підстав виключення позивача з членів СМ «Магістраль», суд зазначає наступне.

Підставою для виключення ОСОБА_1 з членів СМ «Магістраль» відповідно до формулювання у протоколі стала несплата членських внесків та інших платежів на розрахунковий рахунок масиву.

У третьому питанні порядку денного вказано, що «для проведення легітимних Загальних Зборів, прийняття на них законних рішень, максимально, на підставі вимог Статуту, існуючого законодавства та витягу з банківського рахунку руху коштів за минулі два роки, привести кількість членів масиву у відповідність до фактичної, в першу чергу виключити тих, хто не сплачує членські внески та інші платежі на розрахунковий рахунок масиву, а саме… 51. Користувач земельної ділянки №565 ОСОБА_1 ».

Рішенням зазначено «виключити тих, хто не сплачує членські внески та інші платежі на розрахунковий рахунок масиву згідно наданого вище списку».

Отже, посилання відповідача на те, що оскаржуваний протокол лише констатував факт вибуття позивача з членів садівничого масиву, - не відповідають дійсності, оскільки вищезазначене третє питання порядку денного стосується саме вирішення питання виключення.

Щодо несплати членських внесків на банківський рахунок суд зазначає, що сплата членських внесків виключно на банківський рахунок передбачена рішенням Ради СМ «Магістраль», оформленим протоколом №2 засідання Ради СМ «Магістраль» від 27.01.2022.

Зазначеним рішенням Рада у складі 7 (семи) осіб встановила, що членські внески та обов`язкові платежі сплачуються членами СМ «Магістраль» тільки на банківський рахунок. Копії квитанцій про оплату надаються відповідальній особі СМ «Магістраль» особисто або на її електронну адресу (месенджер) не пізніше, ніж через двадцять календарних днів після оплати. Оригінал квитанції зберігається особою, якою було здійснено оплату, не менше трьох років.

Позивач зазначає, і відповідачем не спростовано, що Рішення Ради від 27.01.2022 не було доведене до відома членів СМ «Магістраль» належним чином.

Більше того, відповідно до п.4.5.11 Статуту Рада розроблює та затверджує на загальних зборах положення про внески, установлює порядок визначення розмірів вступних, членських та цільових внесків. Термін та порядок їх оплати.

Зі вказаного пункту Статуту зрозуміло, що Рада може розробити порядок оплати членських внесків, який має бути затверджений виключно загальними зборами.

Однак, всупереч вимогам Статуту, Радою у складі 7 осіб було прийнято рішення про оплату членських внесків виключно на банківський рахунок.

Відповідачем не надано доказів того, що зазначене рішення Ради було затверджене відповідним чином на Загальних Зборах СМ «Магістраль».

Таким чином, зазначене Рішення Ради від 27.01.2022, оформлене протоколом №2, не несе будь-яких юридичних наслідків для членів СМ «Магістраль», оскільки прийняте всупереч вимог Статуту.

Представник відповідача неодноразово наголошував на тому, що позивач визнає, що він не виконує рішення Ради, проте, як зазначено вище, вказане рішення Ради не несе юридичних наслідків, оскільки є нікчемним.

Щодо посилання відповідача на касову дисципліну та порядок обороту коштів юридичної особи, зазначені аргументи не мають значення у межах даної справи, оскільки у даному випадку не встановлюється правильність чи неправильність внесення грошових коштів готівкою чи через банківську установу на рахунок юридичної особи, а встановлюються обставини визначення порядку внесення грошових коштів в цілому.

Сплата членських внесків фіксується, у тому числі, Журналом обліку надходження грошових коштів, який містить перелік членів СМ «Магістраль», які сплачували внески готівкою, і, що є найбільш значимим для визначення вірогідності відповідного доказу, сплата членських внесків у Журналі фіксувалась стосовно 140 членів СМ «Магістраль», що є свідчить про систематичну та послідовну оплату внесків багатьма особами шляхом фіксації саме у цьому журналі.

У відповідному Журналі та у членській книжці садовода ОСОБА_1 зафіксовано сплату членських внесків за 2011-2022 роки.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt").

Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі №915/646/18.

Керуючись зазначеним вище, суд зазначає, що відповідачем не доведено порушення позивачем умов сплати членських внесків в частині належної та своєчасної сплати таких, зокрема, не спростовано підтверджену відповідними доказами регулярну оплату.

Відповідачем не надано доказів в підтвердження несвоєчасної чи неповної оплати членських внесків, а посилання на те, що надані позивачем докази не є належними, не можуть враховуватися за відсутності відповідних та належних доказів, які б доводили протилежне.

Більше того, суд зазначає, що у даному випадку встановлення чи спростування неналежної оплати членських внесків не має значення для вирішення питання про визнання оскаржуваного рішення недійсним в частині виключення позивача, оскільки судом встановлено обставини, які жє самостійною та достатньою підставою для визнання відповідного рішення недійсним відсутність кворуму, тобто прийняття рішення неповноважними зборами, а також неповідомлення учасника про проведення загальних зборів.

Щодо аргументації сторін відносно печатки та штампу, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Вказана вище стаття додана до Господарського кодексу України ще у 2014 році, тоді як відповідач посилається на нібито зміну печатки після 2018 року.

Зазначене також відповідає сформованій практиці Верховного Суду, зокрема, у Постанові КГС ВС від 26.04.2021 у справі №910/1069/20 ВС вказує: «Дійсність або недійсність договору не пов`язується з наявністю чи відсутністю на договорі печатки юридичної особи з урахуванням приписів частини третьої статті 581 Господарського кодексу України. Так, відповідно до змісту вказаної статті, наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.»

Штамп взагалі не є обов`язковим реквізитом жодного документу, оскільки представляє собою шаблонний відбиток, який може містити текст/табличну форму та використовується виключно для зручності.

Відповідачем не надано доказів повідомлення правоохоронних органів про факт викрадення печатки та штампу, про факт підроблення підписів у членській книжці садовода, а також у Журналі обліку надходження грошових коштів по СМ «Магістраль».

Також, навіть за відсутності кримінального провадження щодо підроблення підпису, відповідачем не було належним чином спростовано належність підпису на сторінках книжки садовода саме голові СМ «Магістраль».

Таким чином, відсутні підстави вважати, що у даному випадку підпис та печатка використовувалася проти волі відповідача.

Слід зазначити, що ТОВ «Редакція газети «Слава хлібороба» не має ніяких можливостей, обов`язків чи повноважень щодо перевірки дійсного факту втрати або викрадення печаток чи штампів юридичних осіб.

Просимо також звернути увагу, що до газети направлено оголошення про втрату «печатки-штампа», у зв`язку з чим неможливо встановити, щодо чого саме інформує відповідне оголошення: втрати печатки чи втрати штампу, оскільки такого поняття як «печатка-штамп» взагалі не існує. Оголошення не містить опису печатки чи штампу: ніяких розмірів, діаметру, коду ЄДРПОУ, місцезнаходження тексту тощо. Отже, з вказаного оголошення взагалі неможливо встановити, що мова йде про печатку чи штамп саме відповідача.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 №957-р «Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2018 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи», визначено, що друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2018 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи, є газета Урядовий кур`єр. Цим Розпорядженням також затверджено перелік друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, відповідно до якого в Одеській області таким друкованим засобом є - «Одеські вісті».

Більше того, з талону-повідомлення №044984, який наданий відповідачем, взагалі неможливо встановити, з приводу чого було подано заяву, що прийнята ОСОБА_4 ст. інспектором Лиманського ВП майором поліції.

Зі змісту вказаного талону також неможливо встановити, ким було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, дослідження відтиску печатки та штампу є неінформативним та безвідносним доказом у даній справі.

Посилання позивача щодо суперечливості інформації щодо учасників, які підписали оскаржуваний протокол у контексті того, що серед них є ті, хто оплачував внески шляхом передання готівки казначею та фіксації оплати у Журналі, не впливають на встановлення обставин справи.

Роздруківка з банку щодо оплати членських внесків на рахунок також не впливає на встановлення обставин справи щодо визнання рішення недійсним.

Таким чином, керуючись встановленими вище обставинами щодо відсутності кворуму при прийнятті оскаржуваного рішення, відсутності належного повідомлення щодо проведення Загальних зборів, наявності доказів сплати членських внесків, суд приходить до висновку щодо задоволення позову в частині визнання оскаржуваного рішення недійсним в частині виключення ОСОБА_1 з членів СМ «Магістраль».

Щодо інших позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої - другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, об`єктом захисту має бути порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає в позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі №904/3368/18 зазначив, що завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

ОСОБА_1 подав позов особисто, інші члени СМ «Магістраль» не є учасниками даної справи, а тому встановлення обставин щодо інших членів СМ «Магістраль», зокрема, щодо сплати ними членських внесків або належного повідомлення виключених членів, у межах даної справи не є можливим.

Більше того, позивач заперечує саме щодо виключення його з числа членів СМ «Магістраль», жодних аргументів щодо інших пунктів порядку денного відповідного протоколу позивачем не наведено, доказів щодо порушення іншими пунктами протоколу прав позивача не надано.

З огляду на зазначене вище, позов підлягає задоволенню у частині щодо виключення ОСОБА_1 з числа учасників СМ «Магістраль».

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Крім того, за приписами ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ГПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Серед іншого, суд також зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 року Верховного Суду у справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІ Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів Садівничого масиву «Магістраль», яке оформлено протоколом № 5 від 05 листопада 2023 року в частині виключення ОСОБА_1 з членів Садівничого масиву «Магістраль».

3. Стягнути з Садівничого масива "МАГІСТРАЛЬ" ( просп.40-річчя Перемоги,б.1, с. Кремидівка, Одеський р-н, Одеська обл.,67540, код 20995350) на користь ОСОБА_1 ; ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40грн.

4. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення буде складено 12 грудня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов