Рішення

від 16.12.2024 по справі 916/1986/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"16" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1986/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№2-1845/24 від 05.12.2024р.) про ухвалення додаткового рішення за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до відповідача: Садівничий масив "МАГІСТРАЛЬ" (вул. Відродження, 1 (просп. 40-річчя Перемоги, б.1), с. Кремидівка, Одеський р-н, Одеська обл., 67540) про визнання недійсним рішення

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Бакулін О.Ю.;

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", яке оформлено протоолом № 5 від 05.11.2023.

02.12.2024 у судовом засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, якою позовну заяву задоволено частково (повний текст складено 12.12.2024р.) Визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" яке оформлено протоолом № 5 від 05.11.2023 в частині виключення ОСОБА_1 з членів Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ". Та стягнуто витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

05.12.2024р. від позивача надійшла заява (вх.№2-1845/24) про ухвалення додаткового рішення у справі з метою вирішення питання щодо розподілу судових витрат в частині відшкодування позивачу витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 28 500,00 грн.

Ухвалою суду від 10.12.2024р. прийнято заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат до провадження, призначено судове засідання для розгляду заяви на 16.12.2024р.

16.12.2024 до суду надійшли письмові заперечення представника відповідача проти заяви позивачача про ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правову (правничу) допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник позивача у додаткових поясненнях (вх. ГСОО № 40026/24 від 06.11.2024) в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України заявив про намір подати докази понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Згідно з ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч.3 зазначеної статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/1986/24 ухвалено 02.12.2024р., повний текст складено 12.12.2024р. Разом з цим позивач звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі 05.12.2024р.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги ч.8 ст.129 ГПК України при зверненні до суду з заявою про розподіл судових витрат.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017р., розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі № 910/4201/19).

За положеннями п.4 ст.1, ч.ч. 3, 5 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

На підтвердження понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано копії:

- Договір про надання правової (правничої) допомоги від 05.03 2024 року № 69/4.

- Додаткова угода №1 від 15.05.2024 року до Договору № 69/4.

- Акт приймання -передачі виконаних робіт від 01.12.2024 року до Договору № 69/4.

- Детальний опис виконаних робіт від 01.12.2024 року до Договору № 69/4.

- Договір про надання правової (правничої) допомоги від 15.05 2024 року № 69/4-1.

- Додаткова угода №1 від 15.05.2024 року до Договору № 69/4-1.

- Акт приймання -передачі виконаних робіт від 01.12.2024 року до Договору № 69/4-1.

- Детальний опис виконаних робіт від 01.12.2024 року до Договору № 69/4-1.

Як встановлено судом із аналізу вказаних доказів, 29.12.2022 між адвокатом Племениченко Г.В та Ковбасой В.П, як клієнтом, укладено договір про надання правничої допомоги № 69/4 (далі договір № 69/4), відповідно до п. 1 якого Клієнт доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов?язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси

Клієнта з питання:Визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів Садівничого масиву «Магістраль» від 05.11.2023 шляхом подання позовної заяви до Господарського суду Одеської області та представництва у відповідному судовому спорі

Згідно з п. 3. договору № № 69/4 порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у додатковій угоді до даного Договору. Розмір гонорару не включає фактичні витрати, пов?язані з виконанням Договору (відрядження, добові тощо), якщо інше не передбачено домовленістю Сторін.

15.05.2024 адвокатом Племениченко Г.В та Ковбасой В.П. підписано додаткову угоду № 1 до договору № 69/4, згідно якої клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов?язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта з питання: Визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів Садівничого масиву «Магістраль» від 05.11.2023 у справі №916/1986/24

Також сторони визначили розмір гонорару, який становить 20000 (двадцять тисяч) гривень. Клієнт зобов?язаний сплатити Адвокату вартість послуг протягом 10 (десяти) банківських днів з дня ухвалення рішення судом.Сторони по Договору погодилися, що Гонорар є розумним, при його встановленні було враховано складність справи, кваліфікація і досвід Адвоката, фінансовий стан Клієнта та інші істотні обставини.

Судом також встановлено, що інтереси позивача у межах справи №916/1986/24 представляли адвокати Племениченко Г.В та Племениченко А.В.

Залучення до справи інших адвокатів для виконання окремих умов договору зазначено у п.2 договору № 69/4

До заяви було також долучено Договір про надання правової (правничої) допомоги від 15.05 2024 року № 69/4-1, який укладено між адвокатом Племениченко А.В та Ковбасой В.П. А також додаткову угоду №1 від 15.05.2024 року до Договору № 69/4-1 у який визначено гонорар адвоката Племениченко А.В. у сумі 8500 грн.

У детальному описі виконаних робіт від 01.12.2024 року до Договору № 69/4 зазначені наступні послуги з правової допомоги:

- ознайомлення з матеріалами, наданими Клієнтом, вивчення справи, підготовка до

участі в судових засіданнях - вартість 3500,00 (три тисячі п?ятсот) гривень.;

- складання та подання позовної заяви - 6500,00 (шість тисяч п?ятсот) гривень.

- складання та подання письмових пояснень (додаткові пояснення у справі) 05.11.2024 - 4000,00 (чотири тисячі) гривень.

- складання та подання письмових пояснень (додаткові пояснення у справі) від 18.11.2024 - 1000,00 (одна тисяча) гривень.

- участь у судових засіданнях 12.06.2024, 10.10.2024 - 5000,00 (п?ять тисяч) гривень.

Також у детальному описі виконаних робіт від 01.12.2024 року до Договору № 69/4-1 зазначені наступні послуги з правової допомоги:

- ознайомлення з матеріалами, наданими Клієнтом, вивчення справи, підготовка до

участі в судових засіданнях - вартість 3500,00 (три тисячі п?ятсот) гривень.;

- участь у судових засіданнях 09.09.2024, 02.12.2024 - 5000,00 (п?ять тисяч) гривень.

Проте такий пункт у детальному описі виконаних робіт від 01.12.2024 року до Договору № 69/4-1, як " ознайомлення з матеріалами, наданими Клієнтом, вивчення справи, підготовка до участі в судових засіданнях - вартість 3500,00 (три тисячі п?ятсот) гривень" вже зазначений у детальному описі адвоката Племениченко Г.В. Отже суд не приймає до уваги цей пунт.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Представником відповідача до суду були надані заперечення у яких він зазначає, що заява не підлягає задоволенню посилаючись на те, шо що позивачем до закінчення судових дебатів 02.12.2024 року не були подані докази на підтвердження понесених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, судом вже встановлено, що представником позивача у додаткових поясненнях (вх. ГСОО № 40026/24 від 06.11.2024) в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України заявлено про намір подати докази понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення. А з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі позивач звернувся 05.12.2024р.

Відповідач у справі не навів фактів невідповідності та/або не співмірності витрат на правову допомогу, заявлених до стягнення позивачем. Отже суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача

Таким чином, виходячи із системного аналізу положень ч.8 ст. 129, ч. 3 ст. 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 звернув увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Суд зазначає, що в рішенні ЄСПЛ «Кузнєцов та інші проти Росії» від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

ЄСПЛ у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України»).

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі всього вищенаведеного, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу у розмірі 18 500 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення для відшкодування судових витрат по справі N? 916/1986/24 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Садівничого масива "МАГІСТРАЛЬ" ( просп.40-річчя Перемоги,б.1, с. Кремидівка, Одеський р-н, Одеська обл.,67540, код 20995350) на користь ОСОБА_1 ; ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу 18500 грн.

3.В решті заяви - відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено 20.12.2024.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя С.В. Літвінов