Рішення

від 11.12.2024 по справі 918/908/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. Справа № 918/908/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІА ГРОУС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-Профі"

про стягнення коштів.

За участю представників сторін:

від позивача: - Семенюк Ліна Вадимівна;

від відповідача: - Сорока Віталій Григорович.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІА ГРОУС" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-Профі" (далі - Відповідач) про стягнення в сумі 160 345,00 грн. з яких: 151 905,00 грн. - кошти в якості повернення за оплачений , але не поставлений товар та 8 440,00 грн. - пеня за несвоєчасно поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору купівлі-продажу від 15.04.2024 №3/24 в частині здійснення поставки Позивачу придбаного товару. Враховуючи порушення Відповідачем взятих на себе зобов`язань Позивачем нараховано пеню.

Ухвалою суду від 07.10.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІА ГРОУС" залишено без руху та встановлено Позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

До господарського суду 09.10.2024 на виконання вимог ухвали суду від 07.09.2024 від представника Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та подано суду докази з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі.

До Господарського суду Рівненської області 29.10.2024 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з підстав викладених у відзиві.

Також 29.10.2024 від Відповідач надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.10.2024 враховуючи дотримання Відповідачем вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України, а також для повного та всебічного встановлення обставин справи, судом задоволено клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи на 07.11.2024

Від представника Позивача, через електронний суд 05.11.2024, до суду надійшла відповідь на відзив, в якій викладено заперечення на доводи викладені у відзиві та просить відхилити доводи Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Також у відповіді на відзив представник Позивача зазначає, що 17.04.2024р. представник Відповідача надав рахунок на оплату, а Позивач наступного дня його оплатив, що підтверджується платіжною інструкцією від 17.04.2024 №1315., який був проведений банком 18.04.2024. Таким чином, доводи Відповідача в цій частині не заслуговують на увагу та є такими, що суперечать дійсним обставинам справи.

Ухвалюю суду від 07.11.2024 відкладено розгляд справи на 21.11.2024.

Ухвалам суду від 21.11.2024 відкладено розгляд справи на 11.12.2024.

Представник Позивача в судовому засіданні 11.12.2024 позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник Відповідача в судовому засіданні 11.12.2024 заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 15.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІА ГРОУС" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест-Профі" (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 3/24-Т (далі Договір), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник продає, а Покупець купує Товар: автоматизований комплекс «Gefest-profi» А-400 кВт в кількості 1 шт. (далі Товар) та система автоматичної подачі палива в кількості 1 шт. (надалі Товар), згідно погодженої між Сторонами видаткової накладної, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктами 2.1-2.2 Договору на підставі частини другої статті 524 Цивільного кодексу України Сторони погодили визначити грошові зобов`язання в еквіваленті іноземної валюти Долар США. Ціна Договору становить 1 064 289 ,00 грн. (один мільйон шістдесят чотири тисячі двісті вісімдесят дев`ять гривень 00 копійок у тому числі ПІДВ), що еквівалентно 26 875,98 (двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят п`ять доларів США, дев`яносто вісім центів) по ринковому курсу за домовленістю сторін 39,60 грн. за один долар США на момент укладання даного договору. У разі зміни курсу долара на день оплати ціна договору визначається за взаємним погодження сторін і коригується співвідношенням курсу долара до гривні в пунктах обміну валюти на території України або згідно з даними, опублікованими на день оплати на сайті https://rulya-bank.com/ua. Оплата за Товар проводиться в національній валюті України.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору передбачено, що Покупець здійснює попередню оплату за Товар у розмірі 50 % від його вартості, протягом 2 робочих днів з дати створення договору, згідно рахунку на оплату. Покупець проводить остаточну оплату у розмірі 50 % від вартості Товару, згідно рахунку на оплату, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від Постачальника про його готовність.

Відповідно до пункту 4.1 Договору відвантаження Товару повинно бути проведено Постачальником протягом 50 календарних днів з моменту надходження попередньої оплати та після остаточного розрахунку. При умові попередньої оплати або 100% оплати Товару на протязі 2 банківських днів з моменту заключення договору та виставлення рахунку на оплату.

Пунктами 4.2, 4.3 Договору передбачено, що перехід права власності на Товар відбувається в момент оформлення фінансово-звітної документації (видаткова накладна). Якщо оплата проведена пізніше ніж за 2 банківських дні після виставлення рахунку та заключення договору, терміни відвантаження Товару коригуються додатком до даного договору. Зобов`язання Постачальника щодо поставки Товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту передачі Товару у власність Покупця та підписання відповідних документів про отримання Товару (видаткова накладна).

Згідно з пунктами 5.1-5.2 Договору, зокрема, обов`язоком Постачальника є якісне та своєчасне виконання зобов`язань щодо предмету Договору та встановлених строків, а обов`язоком Покупця є оплата Товару згідно рахунку та прийняття його згідно супровідних документів.

Відповідно до пункту 7.1 Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором, Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання, або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за недотримання зобов`язань визначених цим Договором винна Сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 4.2 договору якщо оплата проведена пізніше ніж за 2 банківські дні після виставлення рахунку та заключення договору, терміни відвантаження товару коригуються додатком до даного договору.

15.04.2024 Відповідачем було виставлено Позивачу відповідно до умов договору рахунок №16 на суму 1 064 289,00 грн. з ПДВ, щодо оплати вартості автоматизованого комплексу "Gefest-profi" А-400 кВт у кількості 1 шт. в сумі 912 384,00 грн. з ПДВ та оплати вартості системи автоматичної подачі палива в кількості 1 шт. в сумі 151 905,00 грн. з ПДВ.

Відповідачем 18.04.2024 отримано від Позивача попередню оплату Товару в сумі 500 000 грн. на підставі платіжної інструкції від 17.04.2024 №1315.

20.05.2024 Відповідачем отримано від Позивача попередню оплату Товару в сумі 564 289 грн. на підставі платіжної інструкції від 20.05.2024 №1405.

Також судом встановлено, що згідно з умовами Договору Позивач повинен був здійснити попередню оплату в сумі 532 144,50 грн. (50% вартості Товару) не пізніше 17.04.2024 (протягом двох банківських днів з дати оформлення договору та виставлення рахунку). Проте, Позивач здійснив попередню оплату в сумі 500 000 грн. 18.04.2024 і 20.05.24 в сумі 564 289 грн. Тобто, Позивачем здійснено попередню оплату з порушенням строків, визначених договором, що в силу пункту 4.2 Договору передбачає втрату чинності строків поставки товару - 50 днів, визначених пунктом 4.1 Договору, та необхідність узгодження сторонами інших строків поставки.

21.05.2024 Відповідачем на виконання вказаного договору здійснено поставку для Позивача автоматизованого комплексу "Gefest-profi"А-400 кВт у кількості 1 шт. вартістю 912 384,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 152 064,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №23 від 21.05.2024. Даний факт не заперечується Позивачем та підтверджується в позовній заяві. У подальшому сторонами було погоджено дату здійснення поставки (відвантаження) системи автоматичної подачі палива в кількості 1 шт. в сумі 151 905,00 грн. з ПДВ - 16 липня 2024.

Сторонами було узгоджено адресу доставки: Волинська область, Луцький район, с. Щурин. 16.07.2024 представником Позивача було повідомлено менеджеру Відповідача Яремчук А. М. дані водія та автомобіля (направлено фото свідоцтва про реєстрацію автомобіля та посвідчення водія): Водій: ОСОБА_1 , автомобіль: МERCEDES BENZ, державний номер НОМЕР_1 . Також було повідомлено дані щодо перевізника: ТОВ ІНБЛОК (код ЄДРПОУ 41830392). Вказаний автомобіль під керуванням зазначеного водія прибув орієнтовно опівдня 16.07.2024 на склад Відповідача за адресою: Рівненський район, село Городок, вул. Барона Штейнгеля, 3А. Після завантаження в дане авто системи автоматичної подачі палива водію було передано оформлену на підставі наданих Позивачем даних товарно-транспорту накладну від 16.07.2024 №29 в чотирьох екземплярах, яку було підписано даним водієм, а також керівником Відповідача. Також водію було надано видаткову накладну від 16.07.2024 №29 в двох екземплярах щодо поставки системи автоматичної подачі палива в кількості 1 шт. в сумі 151 905,00 грн. з ПДВ., підписану з боку Відповідача.

Однак, всупереч вимогам законодавства, Позивачем не було повернуто Відповідачу підписану з боку Позивача видаткову накладну від 16.07.2024 №29 та ТТН від 16.07.2024 №29 попри неодноразові прохання та нагадування з боку Відповідача. Будь-яких повідомлень щодо невідповідності умовам договору поставленої системи автоматичної подачі палива від Позивача Відповідачу також не надходило. Увесь цей час, тобто з 16.07.2024 і на момент розгляду справи система автоматичної подачі палива фактично перебуває в розпорядженні Позивача.

Факт прибуття товару за ТТН від 16.07.2024 №29 не заперечувався Позивачем.

Позивач неодноразво у судових засіданнях зазначав, що товар прибув за вказаною ТТН, але не той, який передбачений умовами Договору і він знаходиться на складі Позивача, при цьому як судом вже зазначалось Позивач не надав доказів того, що ним були здійснені будь-які дії щодо повідомлення Відповідача про вказану обставину та повернення такого товару Відповідачу, що у унеможливлює дійти висновку про не поставку Відповідачем товару.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що наведені обставини та докази, з урахуванням зазначених норм законодавства, підтверджують факт належного виконання Відповідачем зобов`язання щодо поставки Позивачу системи автоматичної подачі палива в кількості 1 шт. вартістю 151 905,00 грн.

За таких обставин та враховуючи, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача 151 905,00 грн. в якості повернення за оплачений, але не поставлений товар є безпідставною та необґрунтованою, тому суд вважає, що вона не підлягає задоволенню.

У справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судом враховано законодавство, що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною першою статті 173 ГК України та частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Спірні прававовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з положеннями статті 525, частини першої статті 526 ЦК України, частини першої статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина перша статті 218 ГК України).

Згідно частиною другою статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами першою та другою статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом встановлено, що Позивачем не доведено порушення Відповідачем умов Договору та наявність правових підстав для покладання на Відповідача відповідальності у вигляді стягнення кошті в якості повернення за оплачений, але не поставлений товар.

Також у позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 8 440, 00 грн. пені на підставі пункту 7.1 Договору.

Враховуючи, що Позивачем не доведено наявність підстав для стягнення з Відповідача 151 905,00 грн. коштів в якості повернення за оплачений, але не поставлений товар, суд вважає, що відсутні підстави і для стягнення нарахованої Позивачем пені як похідних вимог від вимог про стягнення основної суми.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

За таких підстав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що в задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. покладаються на позивача у справі.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІА ГРОУС" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 13 грудня 2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон