Рішення

від 11.12.2024 по справі 918/879/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. Справа № 918/879/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група Євромонтаж"

про стягнення заборгованості.

За участю представників сторін:

від позивача: Власюк Вячеслав Олександрович;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький звернувся (далі - Позивач) до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група Євромонтаж" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 18 174,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору в частині здійснення оплати за передачу електроенергії та відшкодування вартості електричної енергії. Враховуючи наявну заборгованість Позивачем на суму заборгованості нараховано пеню на підставі умов Договору та вимог чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 07.11.2024.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.11.2024 відкладено судове засідання на 04.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 відкладено судове засідання на 11.12.2024.

Від Відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Представник Позивача в судовому засіданні 11.12.2024 підтримав позицію викладену у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача в судові засідання 07.11.2024, 04.12.2024 та 11.12.2024 не з`явився.

До господарського суду повернулися ухвали суду від 16.10.2024 та 07.11.2024 з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", які направлялися на адресу Відповідача, вказану в позовній заяві 33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 19, оф. 810 код ЄДРПОУ 42879678.

Як вбачається Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, офіційною адресою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група Євромонтаж" (код ЄДРПОУ 42879678) є 33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 19, оф. 810.

Інші адреси Відповідача, ніж та, яка зазначена Позивачем у позовній заяві, в договорі та Єдиному державному реєстрі, суду не відомі.

Господарський суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Також, суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22, згідно з яким у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Ухвали суду від 16.10.2024 та 07.11.2024 надіслано на поштову адресу Відповідача, а тому суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи господарським судом.

На підставі зазначеного, відповідно до статті 242 ГПК України, ухвали суду від 16.10.2024 та 07.11.2024 вважаються врученими, а Відповідач таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецеденту практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

При цьому судом також враховано, що за приписами частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про призначення судового засідання у справі № 918/879/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на зазначене Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

При цьому суд наголошує, що згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від Відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій відповідно до статті 165 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи.

З огляду на викладене, оскільки Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, останнім не надано відзиву на позовну заяву, суд, на підставі частини дев`ятої статті 165 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Тобто Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною першою статті 178 ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи, що неявка Відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що 30.03.2010 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький (Власник мереж) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна група Євромонтаж" (Користувач) укладено Договір №98 про передачу електроенергії та відшкодування її вартості (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 Договору Власник мереж зобов`язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених Користувачу до використання, а Користувач - своєчасно компенсувати вартість електричної енергії, перетікання реактивної електричної енергії, а також вартість втрат у мережах та трансформаторі, нарахованих на спожиту електроенергію у відсотковому відношенні від загальної суми втрат та реактивної електричної енергії.

Згідно з пунктом 3.1 Договору Власник мережі має право на відшкодування вартості електричної енергії, а також перетікання реактивної електричної енергії та відшкодування вартості втрат у мережах та трансформаторі, в тому числі за перетікання реактивної електричної енергії.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Користувач зобов`язаний здійснювати оплату в розмірі вартості наданих послуг та у формі попередньої оплати у розмірі 100% вартості розрахункового періоду обсягу електричної енергії на наступний розрахунковий період на підставі рахунку, згідно з пунктом 1.6 ПКЕЕ, з урахуванням обсягів спожитої електроенергії втрат у мережах та трансформаторі, перетікання реактивної електричної енергії, а також вартість втрат у мережах та трансформаторі, перетікання реактивної електричної енергії, нарахованих за спожиту електроенергію у відсотковому відношенні від загальної суми втрат, за розрахунковий період. Плата за відшкодування вартості електричної енергії та інші платежі вноситься Користувачем на підставі рахунка, самостійно одержаного Користувачем від Власника мереж 1 числа місяця наступного за звітним. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить 5 операційних днів. За час, протягом якого Власником мереж припинилась передача електричної енергії з вини Користувача, плата за використання електричних мереж Власника мереж корегується відповідно до вимог ПКЕЕ.

Відповідно до пункту 4.4 Договору у разі припинення споживання електричної енергії внаслідок звільнення Користувачем займаного об`єкта останній повідомляє про це Власника мереж за 20 днів і здійснює повний розрахунок за використання електричних мереж до дня виїзду включно. Власник мереж припиняє передачу електричної енергії в день звільнення.

Згідно з пунктами 7.1, 7.3 Договору облік електроенергії, отриманої власником мереж та Користувачем, приєднаним до електричних мереж Власника мереж, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПРРЕЕ. У разі порушення Користувачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяг спожитої електроенергії визначається Власником мереж розрахунковим шляхом згідно додатку "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії". На підставі показників засобів обліку електричної енергії оформлюються та надаються наступні документи: акт про результати замірів електричної потужності, графік зняття показів обліку електричної енергії, перелік точок комерційного обліку електричної електроенергії. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку показники надаються окремо за кожною точкою обліку.

Пунктом 8.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 4.4 Договору, з порушенням терміну, Користувач сплачує Власнику мереж пеню у розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Додатками до даного Договору є: однолінійна схема електропостачання будівельного майданчика №2, порядок розрахунків, перелік струмоприймачів, акт розмежування, акт встановлення приладів обліку електричної енергії, Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії (пункт 10.5 Договору).

Даний Договір та Додатки до нього підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору Позивачем здійснювалось постачання електричної енергії Відповідачу з жовтня 2021 по березень 2022 років, яка оплачувалась відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Позивачем виставлено Відповідачу рахунки на оплату від 12.11.2021 № 893, від 09.12.2021 № 967, від 12.01.2022 № 58, від 14.02.2022 № 162, від 21.03.2022 № 222, від 21.04.2022 № 298. на загальну суму 15 978, 64 грн.

У зв`язку з порушенням Відповідачем умов договору, Позивач звертався до Відповідача з претензіями від 06.12.2023 № 2657 та від 19.06.2023 №1133 про сплату боргу за Договором, які залишено Відповідачем без відповіді та задоволення.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство, що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини першої статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою статті 179 ГК України передбачено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 1 Закон України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, учасником роздрібного ринку є, у тому числі, субспоживач, тобто споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частини сьомої статті 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтєю 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України та частиною першою статті 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання .

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частиною першою статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною четвертою статті 191 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За результатами з`ясування обставин, на які Позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статтей 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що Позивачем у визначеному порядку та строки поставлено Відповідачу електричну енергію, обумовлену Договором, вартість якої останнім не сплачено.

Як вже зазначалось Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому й не спростував вказані обставини належними та допустимими доказами. Доказів оплати наявної заборгованості суду не надано

Отже, судом встановлено обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з Відповідача заявленої Позивачем суми боргу в розмірі 15 978,64 грн.

Враховуючи, що у Відповідача наявна заборгованість перед Позивачем за надані ним послуги відповідно до умов Договору, останнім здійснено нарахування на основну суму заборгованості пені у розмірі 2 195,41 грн. за період прострочення сплати боргу з 01.03.2024 до 01.09.2024, який визначений Позивачем у позовній заяві.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, враховуючи порушення Відповідачем умов Договору, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед Позивачем, вказані норми чинного законодавства та перевіривши, за допомогою системи пошуку судової практики ?Прецедент?, наданий розрахунок пені, у період визначений Позивачем встановив, що розмір пені складає 2 200,77 грн., що є більшим розміром ніж заявлено Позивачем у позовній заяві (2 195,41 грн.), а відповідно до частини другої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, тому суд дійшов висновку про те, що задоволенню підлягає пеня у заявленому Позивачем розмірі 2 195,41 грн.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

За таких підстав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що позов визнано судом обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі, витрати Позивача зі сплати судового збору, відповідно до вимог ГПК України, покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 130, 191, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група Євромонтаж" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 19, оф. 810 код ЄДРПОУ 42879678) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький (25002, м. Кропивницький, провулок Училищний, 8, код ЄДРПОУ 08541051) 15 978,64 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень 64 копійки) основної заборгованості, 2 195,41 (дві тисячі сто дев`яносто п`ять гривень 41 копійка) пені та 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький (25002, м. Кропивницький, провулок Училищний, 8, код ЄДРПОУ 08541051).

Відповідач (боржник): Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група Євромонтаж" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 19, оф. 810 код ЄДРПОУ 42879678)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 13 грудня 2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон