Ухвала

від 09.12.2024 по справі 921/504/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09 грудня 2024 рокуСправа № 921/504/24УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

розглянувши заяву б/н від 22.11.2024 (вх. №9022 від 25.11.2024) боржника у справі

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

представники сторін не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалами суду від 11.11.2024 визнані вимоги кредитора ОСОБА_1 та призначено підсумкове засідання суду на 09 грудня 2024 року.

25 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про зняття арешту з рахунків відкритих у АТ "Ощадбанк", що накладений у межах виконавчого провадження №69945793.

В обґрунтування вищевказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що наявні обтяження унеможливлюють отримання доходу та слугують перешкодою для виконання плану реструктуризації в майбутньому.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування арешту, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (Книга четверта. Відновлення платоспроможності фізичної особи).

Згідно з п. 2 частини першої статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.

З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16 та в низці інших постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство.

Арешт на грошові кошти фізичної особи ОСОБА_1 , які знаходяться на банківських рахунках, було накладено постановою від 27.09.2022 головного державного виконавця Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кобзар О.П. у межах виконавчого провадження №69945793, яке перебуває у неї на виконанні.

Як зазначив Верховний Суд у п. 90 постанови від 13.04.2023 по справі №910/21981/16, Закон України "Про виконавче провадження" і КУзПБ містять прогалини і колізії в частині унормування дій виконавців у разі, якщо щодо боржника порушується процедура банкрутства. Це досить істотно ускладнює вирішення низки питань у процедурі банкрутства, створює суперечки (у тому числі судові) на практиці.

Так, у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, постає питання співвідношення цих двох процедур задоволення вимог кредиторів, оскільки метою виконавчого провадження є виконання рішення про стягнення з боржника на користь окремого кредитора без урахування зобов`язань чи вимог інших кредиторів (стягувачів), а метою справи про банкрутство - справедливе (згідно із черговістю та пропорційно) задоволення усієї сукупності кредиторів, які звернулися у справі про банкрутство (неплатоспроможність) з вимогами до боржника.

Задля вирішення проблеми такої конкуренції у спеціальному законодавстві передбачено низку запобіжників, зокрема:

- виключну підсудність справ у майнових спорах, стороною яких є боржник, або щодо його майна, інших спорів з вимогами до боржника (пункт 8 частини першої статті 20, частина тринадцята статті 30 ГПК, частина друга статті 7 КУзПБ);

- зупинення вчинення виконавчих дій (пункт 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження");

- мораторій на задоволення вимог кредиторів (частина третя статті 41, частини 1-3 статті 121 КУзПБ);

- особливий порядок звернення стягнення на майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та застосування обмежень щодо розпорядження таким майном (частина чотирнадцята статті 39, частина п`ята статті 41, ч. 4 ст. 121, ч. 4 статті 131 КУзПБ).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" за загальним правилом виконавець зобов`язаний зупинити вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

У виконавчому провадженні звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Водночас, як зазначено вище, і на чому неодноразово наголошував Верховний Суд, з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і нормами КУзПБ, які мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, встановлені спеціальні правила звернення стягнення на його майно.

За приписами частини чотирнадцятої статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

За такого правового регулювання правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20, Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №905/1923/15, Верховного Суду від 10.06.2022 у справі №918/984/21, від 26.01.23 у справі №910/21981/16).

Отже, закон змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника таким чином, що боржник (після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) вже перебуває або йому судом має бути забезпечено перебування у такому правовому стані, який призведе до виконання передбаченої Кодексом мети конкретної процедури, яку щодо нього застосовано.

Згідно з частиною другою статті 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Регулювання процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ (статті 124-129 Кодексу).

Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

За приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Відповідно до статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

Статтями 123, 126 КУзПБ врегульовано порядок розроблення, схвалення та затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника.

Ухвалою від 09.12.2024, окрім іншого, затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 та припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Белінської Наталі Олександрівни.

З ухвали суду вбачається, що відповідно до плану реструктуризації боргів фізична особа ОСОБА_1 повинна щомісячно погашати кредитору, включеному до плану реструктуризації боргів, визначену частину його грошових вимог. Згідно з планом реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 погашенню підлягають вимоги кредитора ОСОБА_2 , який в межах справи про неплатоспроможність звернувся до суду із заявою з грошовими вимогами та вимоги якого визнані судом.

Отже, враховуючи відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , погашення вимог її кредитора має здійснюватись саме згідно із затвердженим судом планом реструктуризації, а наявність накладених головним державним виконавцем до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність арештів на грошові кошти на банківських рахунках фізичної особи ОСОБА_1 унеможливлює використання нею грошових коштів на цих банківських рахунках для виконання плану реструктуризації боргів та перешкоджає виконанню затвердженого судом плану реструктуризації боргів, а тому відповідно до п. 2 ч. 1 с. 120 КУзПБ такі арешти слід зняти на підставі ухвали господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

За таких обставин підлягає до задоволення заява фізичної особи ОСОБА_1 від 22.11.2024 про скасування арештів, накладених постановою головного державного виконавця Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кобзар О.П. у межах виконавчого провадження, що перебуває на її виконанні.

Керуючись ст.ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити.

2.Скасувати арешт, накладений постановою головного державного виконавця Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кобзар О.П. від 27.09.2022 в межах виконавчого провадження №69945793, на рахунки фізичної особи ОСОБА_1 НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , які відкриті в АТ "Ощадбанк".

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 254, 255 ГПК України Повний текст ухвали складено 13.12.2024.

СуддяО.В. Руденко