Рішення

від 05.12.2024 по справі 922/5397/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5397/13 (953/10502/23)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Аюпова Р.М. , Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1)Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 134, код ЄДРПОУ 14308894), 2) Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" ( 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська,36, код ЄДРПОУ 37854297) , 3) Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (61000, м.Харків, вул.Куликівська, будинок 12, код ЄДРПОУ 34952440) про визнання протиправним наказу в межах справи № 922/5397/13 про банкрутствоХарківського державного авіаційного виробничого підприємства

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідача1- не з`явився;

відповідача2- ОСОБА_2 ;

відповідача3- не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява, в якій позивач просив визнати наказ по ХДАВП від 16.06.2023 протиправним, зобов`язати відповідача відмінити його та видати новий, оформлений у відповідності з постановою САГС від 30.05.2023 по справі №922/271/22 та СТП 00.156-2003; зобов`язати уповноважену особу ДВС відмінити рішення про закриття ВП 72282584 від 18.08.2023 та продовжити його виконання; визнати бездіяльність АТ «Українська оборонна промисловість» по здійсненню управління ХДАВП внаслідок чого його керівник отримав змогу грубо порушувати трудові права позивача, не виконувати судові рішення, та став фігурантом кримінальних досудових розслідувань. Господарським судом Харківської області було прийнято рішення по справі №922/271/22 про відмову в задоволенні позову позивача про його поновлення на роботі. 30.05.2023 Східним апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою позивача негайно поновлено на раніше займаній посаді з виплатою середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, та постановлено окрему ухвалу по справі, якою зобов`язано керівництво товариства встановити посадових осіб ХДАВП, які допустили порушення трудового законодавства у формі незаконного звільнення позивача; притягнути в разі необхідності встановлених осіб до відповідальності; обговорити обставини незаконного звільнення з колективом ХДАВП з метою недопущення зазначених порушень відповідальними особами у подальшому. Постанова САГС набула законної сили, тому позивач прибув до відділу кадрів ХДАВП з метою поновлення на роботі, маючи при собі паспорт, трудову книжку та військовий квиток, але йому було відмовлено у виконанні судового рішення. 06.06.2023 позивач повторно прибув на ХДАВП щодо виконання судового рішення, але цього не сталось, у зв`язку з чим позивач викликав наряд поліції, та написав заяву про можливе скоєння злочину, передбаченого ст. 382 КК України. 12.06.2023 позивач отримав копію листа АТ «Українська оборонна промисловість», в якому Товариство просило повідомити відповідача про стан виконання постанови. 17.06.2023 позивач звернувся до Національної поліції із заявою про можливе скоєння керівництвом ХДАВП кримінального правопорушення, передбаченого ст. 170 КК України. 20.06.2023 позивач отримав листа від ХДАВП, яким було зобов`язано терміново з`явитись позивачу до відділу кадрів ХДАВП для ознайомлення з наказом та надання трудової книжки для внесення запису. 21.06.2023 позивач прибув до відділу кадрів, проте його поновлено не було. 20.07.2023 органом ДВС за заявою позивача було відкрито ВП№72282584 щодо виконання вказаного рішення, якою надано 10-денний строк для його добровільного виконання. 31.07.2023 позивач отримав листа від ХДАВП про необхідність явки. 02.08.2023 позивач знову прибув до відділу кадрів, де йому було пред`явлено підписаний наказ ОСОБА_3 по ХДАВП №39 від 16.06.2023 про його поновлення на ХДАВП (оспорюваний наказ). Позивач вважає вказаний наказ підробкою та службовим підробленням, та таким, що створений «заднім числом» з метою закриття виконавчого провадження, оскільки під час попередніх візитів позивача та у листах про нього не згадувалось. Вказаний наказ не відповідає вимогам, а саме не зазначено в ньому з якого дати необхідно позивача поновити на роботі, та невиконані вимоги щодо п.п. 4.3, 4.9, 5.1, 5.2, 6.5, 6.11 СТП 00.156-2003, про що позивач висловив на титульній та оборотній стороні наказу. На підставі вказаного наказу, було закрито виконавче провадження, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01.11.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційно виробничого підприємства, АТ «Українська Оборонна Промисловість», відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним наказу. Постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено проведення судового засідання на 29 листопада 2023 року об 11 годині 30 хвилину.

06.11.2023 від представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним в особі Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

08.11.2023 представником відповідача АТ «Українська оборонна промисловість» подано клопотання про залишення позовної заяви без руху, з підстав не оплати позивачем судового збору при зверненні до суду з позовною заявою яка має чотири вимоги немайнового характеру.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 09.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційно виробничого підприємства, АТ «Українська Оборонна Промисловість», відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним наказу - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Київського районного суду м. Харкова документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3435,20 грн., або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

17.11.2023 від позивача надійшла заява про виправлення описки в позовній заяві, зокрема на сторінці 2 у четвертому абзаці позовної заяви сформованої системою "Електронний суд" 21.10.2023 - замість цифри "5" вказано цифру "8".

27.11.2023 позивачем ОСОБА_1 через систему «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД» подано заяву про усунення недоліків, яку він обґрунтовує тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік. На підтвердження цих обставин, позивачем надано відповідні докази.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01.12.2023 клопотання ОСОБА_1 - задоволено. На підставі ч. 1 ст. 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до Харківського державного авіаційно виробничого підприємства, акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ», відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним наказу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Призначено проведення судового засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційно виробничого підприємства, акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ», відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним наказу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії на 13 грудня 2023 року о 12 годині 00 хвилину.

27.06.2023 до Київського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій він просить зобов`язати посадових осіб ВСП ГУНП в Харківській області внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за його заявою від 21.06.2023 про вчинення кримінального правопорушення. Вимоги скарги заявник обґрунтовує тим, що 21.06.2023 ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу ВСП надіслано заяву за вих. №СЛ-57/2023 про здійснення О.Кривоконем кримінального правопорушення передбаченого ст. 170 КК України.

Слідчим суддею Київського районного суду м.Харкова постановлено ухвалу від 29.06.2023 якою задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення. Зобов`язано уповноважених осіб ВСП ГУНП в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 21.06.2023, негайно розпочати досудове розслідування та надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В судовому засіданні 13.12.2023 представником акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ» адвоката Гетта Т.М. заявлено відвід головуючого судді Київського районного суду м. Харкова Власової Ю.Ю. у цивільній справі. В обґрунтування заяви про відвід судді зазначено, що суддя Власова Ю.Ю., як слідча суддя здійснювала розгляд скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення. В судовому засіданні позивач на вирішення заявленого відводу поклався на розсуд суду.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 13.12.2023 заяву представника відповідача акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ» адвоката Гетта Тетяни Миколаївни про відвід головуючого судді Київського районного суду м. Харкова Власової Ю.Ю. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційно виробничого підприємства, акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ», відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним наказу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії - задоволено. Матеріали справи № 953/10502/23 (провадження № 2/953/4992/23) за позовом ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційно виробничого підприємства, акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ», відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним наказу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, передано до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

25.12.2023 від представника відповідача АТ "Українська оборонна промисловість" надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 27.12.2023 прийнято цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційно виробничого підприємства, акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ», відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним наказу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії до свого провадження, у новому складі суду. Судове засідання призначено на 09-00 годину 12.03.2024 у приміщенні Київського районного суду м. Харкова, поверх 1 каб. 2.

16.01.2024 від позивача надійшло клопотання про залишення відзиву відповідача 2 без розгляду.

07.03.2024 від представника Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним в особі Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

11.03.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 12.03.2024 замінено по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційно виробничого підприємства, акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ», відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним наказу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії - неналежного відповідача відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на належного Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Довідкою від 25.03.2024 року (а.с. 145 т.2) суддя Київського районного суду м.Харкова Зуб Г.А видалився до нарадчої кімнати по кримінальному провадженню, у зв`язку з чим, судове засідання по справі №953/10502/23 було знято з розгляду та відкладено до 18.04.2024.

27.03.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

09.04.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 19.04.2024 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ», Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним наказу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії відмовлено в повному обсязі.

14 травня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 на вказане судове рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду подав апеляційну скаргу, в якій зокрема містилось клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги.

20.05.2024 від позивача надійшла заява про долучення до апеляційної скарги та матеріалів справи нових доказів, які як зазначив позивач були відсутні у останнього на час постановляння рішення судом першої інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28.05.2024 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 19 квітня 2024 року залишено без руху. Надано ОСОБА_1 строк для усунення вказаний недоліків - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

На виконання вказаної ухвали 07 червня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав уточнену апеляційну скаргу та клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору посилався на скрутний майновий стан. В обґрунтування клопотання заявником надано Відомості з Державного реєстру фізичний осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з 2023 рік, відповідно до якої заявнику нараховано 1562,11 грн; виписки по картці в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк», а також Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30 травня 2024 року, за якою відомості щодо наявності у власності ОСОБА_1 нерухомого майна відсутні.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11.06.2024 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м.Харкова від 19 квітня 2024 року задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м.Харкова від 19 квітня 2024 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 19 квітня 2024 року в складі судді Зуб Г.А. у справі №953/10502/23 за позовом ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ», Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним наказу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

17.06.2024 від представника відповідача АТ "Українська оборонна промисловість" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04.07.2024 справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.07.2024.

Постановою Харківського апеляційного суду від 18.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2024 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ», Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним наказу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом 10 днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до Харківського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

23.07.2024 від позивача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23.07.2024 заяву ОСОБА_1 про направлення справи за підсудністю задоволено. Постановлено справу №953/10502/23 за позовом ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційно виробничого підприємства , акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ», Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним наказу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії передати для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.

06.08.2024 матеріали цивільної справи №953/10502/23 надійшли до Господарського суду Харківської області.

У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, яка розглядається колегією суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Аюпова Р.М., Міньковський С.В.

Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про те, що спір про підлягає розгляду в позовному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 2766/24 від06.08.2024) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Аюпова Р.М., Міньковський С.В.

Ухвалою суду від 08.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 (вхідний номер 2766/24 від 06.08.2024) залишено без руху.

Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- зазначити ПОВНЕ найменування юридичної особо - відповідача-2 у справі;

- надання відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- надання відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначення відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- подання до суду засвідчених у відповідності до вимог чинного законодавства копій додатків до позову;

- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (як за 4 вимоги немайнового характеру) у розмірі 8588,80 грн., або надати суду документи, що підтверджують підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статті 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету ОСОБА_1 та доставлено останньому 10.08.2024 о (б) 00:49.

Отже, ухвала суду від 08.08.2024 отримана заявником 10.08.2024, з огляду на що строк на усунення недоліків заяви - до 20.08.2024 включно.

23.08.2024 до Господарського суду Харківської області від позивача на виконання вимог ухвали суду від 08.08.2024 року надійшла заява про усунення недоліків з додатками (вх.№21218) разом із клопотанням позивача про поновлення строку, встановленого судом, для подання заяви про усунення недоліків позовної заяви, та клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи перебування с. Аюпова Р.М у відпустці з 08.07.2024 по 30.08.2024 включно, ухвалу у даній справі постановлено у перший робочий день колегії суддів, а саме 02.09.2024.

Ухвалою суду від 02.09.2024 поновлено позивачу пропущений процесуальний строк на подання заяви про усунення недоліків . Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено. Прийнято позовну заяву Слинька Віктора Миколайовича (вхідний номер № 2766/24 від 06.08.2024) до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства до розгляду в межах справи №922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства. Відкрито провадження у справі № 922/5397/13 (953/10502/23). Постановлено здійснювати розгляд справи № 922/5397/13 (953/10502/23) за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.09.2024 о 14:00 год. Встановлено відповідачам, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Відповідачам, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання актуальних відзивів на позов. Докази надіслання відзиву іншій стороні надати суду. У разі ненадання відзивів на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Встановлено позивачу строк на подання до суду відповіді на відзиви із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву. Докази надіслання відповіді на відзив іншій стороні надати суду. Встановлено відповідачам строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечення іншій стороні надати суду.

09.09.2024 до суду від відповідача2 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№22520).

16.09.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№23199).

Протокольною ухвалою суду від 16.09.2024 відкладено розгляд справи по суті на 31.10.2024 о (б) 11:00.

19.09.2024 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№23634) про долучення доказів та про видання окремої ухвали.

Проте, у зв`язку із обстрілом та пошкодженням приміщення Господарського суду Харківської області 28 жовтня 2024 року, аварійністю будівельних конструкцій в багатьох приміщеннях суду, реальною загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 (із змінами), наказом голови суду №102 від 30.10.2024, припинено у період з 30 жовтня по 01 листопада 2024 року включно розгляд справ в судових засіданнях, у т.ч. в режимі відеоконференцзв`язку.

Враховуючи наведене, судове засідання, призначене на 31.10.2024 не відбулося.

Ухвалою суду від 04.11.2024 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.11.2024 о 12:10 год.

11.11.2024 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№28278) про долучення доказів.

11.11.2024 до суду від відповідача 1 надійшли додаткові пояснення (вх.№28366), що за своєю правовою природою є відзивом на позовну заяву.

13.11.2024 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№28561) про залишення додаткових пояснень відповідача1 без розгляду.

Дослідивши додаткові пояснення відповідача1 (вх.№28366), що за своєю правовою природою є відзивом на позовну заяву , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Ухвалою суду від 02.09.2024 , крім іншого, відповідачам, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання актуальних відзивів на позов. Докази надіслання відзиву іншій стороні ухвалено надати суду.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету Харківського державного авіаційного виробничого підприємства 03.09.2024 о (б) 04:09.

Отже, ухвала суду від 02.09.2024 отримана заявником 03.09.2024, з огляду на що строк на подання до суду відзиву на позовну заяву - до 18.09.2024 включно.

Проте, додаткові пояснення (відзив на позовну заяву) були подані до суду 11 листопада 2024 року, тобто поза межами строку, встановленого ухвалою суду від 02.09.2024.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Натомість, відповідачем1 письмового клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не заявлялося.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненнями нею процесуальних дій.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Наслідки пропуску процесуальних строків передбачені частинами 1, 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, а саме право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на важливості дотримання норм процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися юридична визначеність та повага до суду.

З огляду на зазначене, дослідивши подані відповідачем1 додаткові пояснення (відзив на позовну заяву (вх.№28366 від 11.11.2024), суд визнає його оформленим з порушенням вимог статей 42, 118, 119, 161, 165 ГПК України (пропуск процесуального строку), а відтак залишає дану заяву по суті справи без розгляду.

Крім того, протокольною ухвалою суду від 14.11.2024 відкладено розгляд справи по суті на 21.11.2024 року о (б) 12:50.

20.11.2024 до суду від позивача надійшла заява (вх.№29161) про долучення документів до матеріалів справи, про відмову від позову в частині позовних вимог до відповідача2 та відповідача3 а саме, про визнання бездіяльності АТ «Українська оборонна промисловість» по здійсненню управління ХДАВП та зобов`язання уповноваженої особи ДВС відмінити рішення про закриття ВП 72282584 від 18.08.2023 та продовжити його виконання. Також, зі змісту вищезазначеної заяви вбачається, що позивачем не змінюючи предмет та підстави позову, уточнено вимоги до відповідача1.

Протокольною ухвалою суду від 21.11.2024, крім іншого, прийнято до розгляду заяву (вх.№29161) та ухвалено здійснювати подальший розгляд справи з її урахуванням, на підставі ч. 2 ст.216 ГПК України оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 05.12.2024 о (б) 12:50.

05.12.2024 до суду від відповідача1 надійшло клопотання (вх.№30623) про надання додаткових пояснень та документів до матеріалів справи в порядку ч.5 ст.161 ГПК України.

Дослідивши вищезазначене клопотання відповідача1 суд зазначає наступне.

Главою 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Таким чином процесуальним законодавством врегульовано питання щодо видів та змісту заяв, що подаються, строків їх подання та порядку розгляду.

Алгоритм процесуальних дій позивача та відповідача щодо подачі заяв по суті справи у справі, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, визначений в главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначалось судом вище, додаткові пояснення (відзив на позовну заяву (вх.№28366 від 11.11.2024) відповідача1, залишені судом без розгляду з підстав порушення вимог статей 42, 118, 119, 161, 165 ГПК України (пропуск процесуального строку).

Єдиною можливістю та правовою підставою надання додаткових пояснень учасником судового розгляду є положення частини 5 статті 161 Кодексу, за змістом якої суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Однак, суд не здійснював жодних процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням правового механізму, визначеного частиною 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України щодо відповідача1.

Більш того, слід зазначити, що застосування частини 5 ст. 161 кодексу є можливим виключно у разі виникнення окремого питання при розгляді справи, а не щодо поданої стороною заяви по суті справи. Тобто, якщо стороною сформовано у заяві по суті справи позицію, інша сторона має реалізувати своє право шляхом подання саме заяви по суті справи. Подання ж відповідачем1 клопотання, в порядку частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, не узгоджується із алгоритмом дій, які визначені в даній нормі. Дійсно, в разі необхідності (це головний критерій для застосування частини 5 статті 161 ГПК України), суд дозволяє учаснику справи подати додаткові пояснення щодо ОКРЕМОГО питання, яке виникає при розгляді справи, а не навпаки - сторона клопоче про надання дозволу, а суд, відповідно, дозволяє чи не дозволяє здійснити такі дії стороні.

Додатково, суд звертає увагу представника відповідача1 на основоположні принципи правосуддя, що було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Кастільо Альгар проти Іспанії (Castillo Algar v. Spain) від 28 жовтня 1998 року - правосуддя здійснюється компетентним органом, з метою забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Скерування до матеріалів справи чисельних заяв та клопотань представником відповідача1, які не узгоджуються із процесуальним законодавством України, можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

З огляду на викладене, враховуючи, що подане відповідачем1 клопотання (вх.№30623) про надання додаткових пояснень та документів до матеріалів справи не узгоджуються із нормами господарського процесуального законодавства, суд залишає дане клопотання без розгляду.

Присутній у судовому засіданні 05.12.2024 позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви (вх.№29161) в повному обсязі.

У судовому засіданні 05.12.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд окремо вважає необхідним зазначити, що строки розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження врегульовані розділом ІІІ ГПК України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" ( із змінами) від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. За змістом статей 10,12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Радою суддів України 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи суддів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи. Відповідно до частини 1 та 2 статті Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений з об`єктивних причин вийти за межі строку, встановленого ст. 248 Господарського процесуального кодексу України і який з урахуванням вищезазначених обставин у даному випадку не є розумним. При цьому, суд здійснив усі необхідні дії для розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо матеріалів для вирішення спору по суті.

У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II).

Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (922/5397/13), яка розглядається колегією суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Аюпова Р.М., ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Харківським державним авіаційно - виробничим підприємством , що підтверджується даними трудової книжки ОСОБА_1 , копія якої наявна в матеріалах справи.

Також ОСОБА_1 є заступником голови первинної організації професійної спілки авіабудівників України на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (далі - ПО ПАУ на ХДАВП, код ЄДРПОУ 23329168).

29.01.2019 наказом №26, який видано генеральним директором ХДАВП ОСОБА_5 , у зв`язку із введенням в дію нової організаційно-правової структури, нового штатного розпису та на виконання наказу від 19.09.2018, ОСОБА_1 , табельний номер НОМЕР_2 , призначено начальником маркетингу та продажів (відділ 145) з 04.02.2019, вивільнивши його з посади заступника начальника відділу зовнішньоекономічної діяльності (відділ 145), з посадовим окладом згідно штатного розпису.

29.01.2019 в ході звітно-виборної профспілкової конференції ПО ПАУ на ХДАВП, ОСОБА_1 було обрано членом профспілкового комітету (профкому) ПО ПАУ на ХДАВП, та в подальшому ОСОБА_1 обраний заступником голови профспілкового комітету первинної організації професійної спілки авіабудівників України на ХДАВП.

ОСОБА_1 звільнено з підприємства 01.12.2021 у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку робітників на підставі п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Не погодившись зі звільненням, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про поновлення на роботі, в задоволенні якого 31.01.2023 рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/5397/13 (922/271/22) було відмовлено.

30.05.2023 постановою Східного апеляційного господарського суду у справі №922/5397/13 (922/271/22) рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2023 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірним наказу генерального директора підприємства-відповідача від 01.12.2021 № 468, поновлення з 01.12.2021 позивача на займаній ним посаді на підприємстві-відповідача з урахуванням вимог статті 235 КЗпП України та внесення відповідної інформації у трудову книжку позивача та документацію відповідача. Визнано неправомірним наказ генерального директора ХДАВП від 01.12.2021 № 468. Поновлено з 01.12.2021 ОСОБА_1 на посаді начальника відділу маркетингу та продажів (відділ 145) ХДАВП з виплатою середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу. В решті вимог відмовлено. Стягнуто з ХДАВП в дохід Державного бюджету судовий збір у розмірі 7 443 грн за подання позовної заяви. Стягнуто з ХДАВП в дохід Державного бюджету судовий збір у розмірі 11 164,50 грн за подання апеляційної скарги. Постанова Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 922/5397/13 (922/271/22) в частині поновлення з 01.12.2021 ОСОБА_1 на посаді начальника відділу маркетингу та продажів (відділ 145) підлягає негайному виконанню. Постановлено окрему ухвалу відповідно до вимог статті 246 ГПК України. Постановою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 922/5397/13 (922/271/22) залишено без змін.

31.05.2023 позивач звернувся до ХДАВП, ДК «Укроборонпром», Держпраці із заявою щодо невиконання вказаного судового рішення.

Листом ХДАВП повідомлено позивача про необхідність явки до відділу кадрів для ознайомлення з наказом та надання трудової книжки для внесення запису, та повідомлення про необхідність надання відповідних документів.

16.06.2023 генеральним директором ХДАВП Кривоконь О.Г прийнято оспорюваний наказ №39 на виконання рішення Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 по справі №922/5397/13, яким скасовано наказ від 01.12.2021 №468 «Про звільнення ОСОБА_1 », та поновлено його на попередній роботі на посаді начальника відділу №145.

З вказаним наказом позивача було ознайомлено 02.08.2023, з яким позивач не погоджується з підстав його фальсифікації, оформлення його минулими числами, оскільки позивач неодноразово звертався до відповідача про виконання судового рішення, та йому не повідомлено про існування спірного наказу, та не було дотримано вимоги при його оформленні СТП 00.156-2003, що і стало підставою для звернення до суду.

Також позивач звертався із різними заявами до органів поліції про порушення його прав, відомості за якими були внесені до ЄРДР.

Також позивач звернувся із заявою до Київського ВДВС м. Харкова про примусове виконання вказаного рішення суду, однак 18.08.2023 ВП закрито на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

20.11.2024 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява (вх.№29161) про долучення документів до матеріалів справи, про відмову від позову в частині позовних вимог до відповідача2 та відповідача3 а саме, про визнання бездіяльності АТ «Українська оборонна промисловість» по здійсненню управління ХДАВП та зобов`язання уповноваженої особи ДВС відмінити рішення про закриття ВП 72282584 від 18.08.2023 та продовжити його виконання. Також, зі змісту вищезазначеної заяви вбачається, що позивачем не змінюючи предмет та підстави позову, уточнив вимоги до відповідача1.

Дослідивши заяву позивача (вх.№29161) суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Згідно з ч. 3 ст. 191 ГПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову в частині позовних вимог до відповідача2 та відповідача3, закрити провадження в частині позовних вимог до відповідача2 та відповідача3 а саме, про визнання бездіяльності АТ «Українська оборонна промисловість» по здійсненню управління ХДАВП та зобов`язання уповноваженої особи ДВС відмінити рішення про закриття ВП 72282584 від 18.08.2023 та продовжити його виконання, у зв`язку з відмовою позивача від позову на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України.

Суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Отже, враховуючи закриття провадження в частині позовних вимог до відповідача2 та відповідача3, та заяви позивача про уточнення позовних вимог до відповідача1, предметом розгляду є:

- визнання наказу відповідача1 по ХДАВП від 16.06.2023 №39 неправомірним;

- зобов`язання відповідача1 відмінити наказ по ХДАВП про поновлення ОСОБА_1 на раніш займаній посаді начальника відділу маркетингу та продажів (145) оформлений у відповідності з діючим законодавством, постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023р. по справі №922/271/22 та СТП 00.156-2003, та у відповідності з проектом наказу наданого позивачем у якості додатку №3 до його заяви до суду від 19.11.2024.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року №14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року №8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року №2-рп/2008 визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядав як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Згідно ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Судом встановлено , що постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2023 у справі № 922/5397/13 (922/271/22) задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2023 у справі№ 922/5397/13 (922/271/22) скасовано. Ухвалено нове рішення, яким задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірним наказу генерального директора підприємства-відповідача від 01.12.2021 № 468; поновлення з 01.12.2021 позивача на займаній ним посаді на підприємстві-відповідача з урахуванням вимог ст. 235 КЗпП України та внесення відповідної інформації у трудову книжку позивача та документацію відповідача. Визнано неправомірним наказ генерального директора Харківського державного авіаційного виробничого підприємствавід 01 грудня 2021 року №468. Постановлено поновити з 01.12.2021 ОСОБА_1 на посаді начальника відділу маркетингу та продажів (відділ 145) Харківського державного авіаційного виробничого підприємства з виплатою середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу. В решті вимог відмовлено.

Частина 1ст. 235 КЗпП України передбачає, що в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч. 7 ст. 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Таким чином, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 752/7624/18.

КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент поновлення позивача на роботі за рішенням суду), рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Аналіз ч.5 ст.235 КЗпП України та ст.76 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави вважати, що рішення суду вказує на обов`язок, а не право роботодавця не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення поновити на роботі незаконно звільненого працівника.

При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.

Верховним Судом у вказаній вище постанові зазначено, що законодавством передбачено обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.

Водночас поновлення на роботі має бути реальним, тобто з відновленням трудових відносин між працівником і роботодавцем, що, виходячи зі змісту трудового договору та порядку його укладення, передбачає не лише винесення наказу про поновлення працівника на роботі, але і фактичний допуск його до роботи, виконання працівником своїх службових (посадових) обов`язків, а роботодавцем - обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату.

Таким чином, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 06 грудня 2018 року у справі № 465/4679/16 (провадження № 61-29024св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17 (провадження № 61-12857св18), від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18 (провадження № 61-39740св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 524/7562/19 (провадження № 61-5742св20).

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було повідомлено листом за підписом директора департаменту з соціально-побутових питань Юрченко Е.П. ХДАВП за вих. 301/99 від 16.06.2023, який останній отримав 20.06.2023 (т. 1, а.с. 12), що не оспорює позивач, про необхідність явки до відділу кадрів для знайомлення з наказом. За вказаних обставин, позивачу стало відомо про існування наказу ще 20.06.2023, а отримано його копію 02.08.2023.

Отже, виданий наказ відповідачем1 про поновлення на роботі ОСОБА_1 від 16.06.2023 року №39 не суперечить наведеним вимогам щодо негайного виконання судового рішення про поновлення на роботі. Крім того, трудові відносини між ОСОБА_1 та Харківським державним авіаційно - виробничим підприємством поновлені з моменту видання даного наказу.

Наказ ХДАВП від 16.06.2023 №40, на який посилається ОСОБА_1 не є належним доказом недопущення його до роботи. Вказаний наказ регламентує список працівників, з якими було призупинено трудові відносини у зв`язку з військовим станом, відповідно до положень Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Крім того, суд звертає увагу, що з метою усунення технічних помилок 11.10.2024 року В.о Генерального директора Харківського державного авіаційного виробничого підприємства видано наказ №88 , з метаю виправлення помилки в наказах по ХДАВП №39 від 16.06.2023 року, №40 від 16.06.2023 року.

Даний наказ містить два пункти, а саме: п.1. У преамбулі наказу ХДАВП від 16.06.2023 року №39 номер справи "922/5397/13" замінити номером "922/5397/13 922/271/22". п.2. Пункт 2 наказу по ХДАВП №40 від 16.06.2023 року викласти в наступній редакції: "Бухгалтерії ХДАВП (від 114) нарахувати ОСОБА_1 , табельний номер НОМЕР_3 , середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 02.12.2021р. по 15.06.2023р. (включно).

Вказівка позивача на те, що данні накази не відповідають резолютивній частині Постанови Східного апеляційного Господарського суду від 30.05.2023, не заслуговує на увагу, так як наказ видано на виконання рішення суду про поновлення на роботі і в даному випадку юридичне значення має - саме видання наказу чи розпорядження та його відповідність вимогам законодавства.

Також слід зазначати, що трудове законодавство не містить імперативних норм, які забороняли б роботодавцю скасовувати раніше видані накази або вносити до них зміни. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 червня 2022 року у справі № 604/1157/19 (провадження № 61-1144св22).

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вказаних обставин, суд вважає доведеним, що роботодавець вживав необхідні заходи та створив належні умови для отримання наказу працівником, який, діючи на власний розсуд, знаючи про його існування, не отримував. Доказів, що існують перешкоди у фактичному допуску на роботу позивача за для виконання його попередніх обов`язків з боку відповідача, матеріали справи не містять. Належних доказів щодо фальсифікації документу та створення його минулою датою також до суду не надано.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. У трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, реалізуючи свої права, як це передбачено ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Принцип добросовісності в трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором.

Реалізуючи права і виконуючи обов`язки, суб`єкти трудових правовідносин зобов`язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі. Не допускаються дії працівника чи роботодавця, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні трудових прав працівник і роботодавець повинні додержуватися моральних засад суспільства. Не допускається використання наданих трудових прав та виконання обов`язків на підставі зловживання.

Під зловживанням трудовим правом для сторін трудових відносин варто розуміти особливу недобросовісну поведінку, пов`язану з навмисним створенням для працівника та (або) роботодавця ситуації правової невизначеності за межами права, з порушенням принципів справедливості, добросовісності та розумності.

Стосовно дотримання вимог стандарту підприємства СТП 00,156-2023 слід зазначати, що відповідно до розділу 1 Стандарту він встановлює єдиний на підприємстві та всіх його структурних підрозділах порядок оформлення та видання наказів і розпоряджень, крім тих, що відносяться к прийому, звільненню та переводу на іншу роботу (тобто на оскаржуваний наказ зазначений позивачем Стандарт не розповсюджується.)

Суд зазначає, що не дотримання вимог СТП 00.156-2003, на які посилається позивач у своєму позові, є внутрішнім документом ХДАВП , та не тягне за собою скасування оспорюваного наказу. Доказів, що вказаний наказ порушує права позивача також до суду не надано.

Також, суд звертає увагу, що Стандарт виданий у 2003 році російською мовою, що є недопустимим, так як суперечить положенням ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та ч.1 ст.10 ГПК України (подібний висновок міститься у Постанові КЦС ВС від 18.09.2024 у справі №751/1620/23 (61-8723св24).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства безпідставними та необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

Оскільки підстави для скасування наказу не знайшли свого підтвердження, тому у суда відсутні і правові підстави для постановляння окремої ухвали передбаченої ст.246 ГПК України, за фактом видання ОСОБА_3 наказів №39 та №40 від 16.06.2023.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимогич.3 статті 129 ГПК України, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, а позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі 922/5397/13 (953/10502/23) в частині визнання бездіяльності Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" по здійсненню управління ХДАВП.

Закрити провадження у справі 922/5397/13 (953/10502/23) в частині зобов`язання Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмінити рішення від 18.08.2023 про закриття виконавчого провадження №72282584 та продовжити його виконання.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ГПК України рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач1: Харківське державне авіаційно виробниче підприємство (61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 134, код ЄДРПОУ 14308894)

Відповідач2: Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" ( 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська,36, код ЄДРПОУ 37854297)

Відповідач3: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (61000, м.Харків, вул.Куликівська, будинок 12, код ЄДРПОУ 34952440)

Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2024

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий Р.М. Аюпова С.В. Міньковський