Ухвала

від 10.12.2024 по справі 924/758/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

У Х В А Л А

про визнання грошових вимог кредитора

"10" грудня 2024 р.Справа № 924/758/24м.Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., з участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши матеріали заяви Головного управління Державної податкової служби в Хмельницькій області про визнання грошових вимог до боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у справі

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , селище Теофіполь, Хмельницький район, Хмельницька область,

про неплатоспроможність фізичної особи

Представники учасників справи:

боржник: не з`явився

представник боржника: не з`явився

арбітражний керуючий: не з`явився

представник кредитора: Заєць І.О. - за довіреністю від 31.07.2024

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства (далі КузПБ).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 29.08.2024 у справі №924/758/24 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 25.09.2024 відкрито провадження у справі №924/758/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено арбітражного керуючого Біленка Р.І. керуючим процедурою реструктуризації боргів фізичної особи; призначено попереднє засідання.

25.09.2024 з метою виявлення всіх кредиторів боржника на офіційному веб-порталі судової влади України судом оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

24.10.2024 до господарського суду надійшла заява №12149/5/22-01-13-02-10 від 21.10.2024 Головного управління ДПС України в Хмельницькій області про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 5505,16 грн. (вх.№05-06/1341/24).

Ухвалою суду від 29.10.2024 заяву Головного управління ДПС України в Хмельницькій області №12149/5/22-01-13-02-10 від 21.10.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 5 505,16 грн. залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору.

31.10.2024 на виконання вимог ухвали господарського суду від 29.10.2024 Головне управління ДПС у Хмельницькій області надало платіжну інструкцію №3930 від 30.10.2024, якою підтвердило сплату судового збору у повному розмірі (вх.05-22/7528/24).

Ухвалою суду від 05.11.2024 прийнято заяву Головного управління ДПС України в Хмельницькій області №12149/5/22-01-13-02-10 від 21.10.2024 з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 5505,16 грн. кредиторської заборгованості по сплаті податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання та 6056 грн. судового збору до розгляду у попередньому судовому засіданні на 26.11.2024.

25.11.2024 до суду від керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Біленка Р.І. надійшло повідомлення про результати розгляду вимог кредитора, а саме: про відхилення вимог кредитора на суму 5 505,16 грн. в повному обсязі на підставі ч.2 ст.125 КУзПБ.

Боржник відзиву на заяву кредитора не подав.

Боржник, його представник та керуючий реструктуризацією в судове засідання не з`явились, повноважних представників не направили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином повідомлені.

Судом враховується, що згідно статей 43, 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними права.

З огляду на викладене, враховуючи належне повідомлення учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали заяви Головного управління Державної податкової служби України в Хмельницькій області від 21.10.2024 про визнання грошових вимог, дослідивши матеріали справи, судом встановлено та враховується таке.

Згідно ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України (далі ПК України) здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно з ч.1, ч.4, ч.6 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Судом враховано, що відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 20.05.2021 у справі №904/2166/20).

Як вбачається з матеріалів справи, заявник ГУ ДПС України в Хмельницькій області звернувся до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог в межах тридцятиденного строку на подання грошових вимог.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначає, що заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання ОСОБА_1 перед кредитором підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 28.07.2023 в сумі 5 198,57 грн., розрахунком суми заборгованості, в т. ч. пені на суму 306,59 грн., інформацією про наявність/відсутність податкового боргу у платника станом на 03.10.2024, витягом ІКП по платежу 11011300. З метою добровільної сплати боргу боржнику було направлено вимогу про сплату заборгованості (недоїмки) від 15.02.2024, однак податковий борг станом на час подання заяви з грошовими вимогами боржником не погашено.

Дослідивши заявлені ГУ ДПС України у Хмельницькій області вимоги, судом враховано, що дана заява кредитора ґрунтується на грошових зобов`язаннях боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (конкурсні), а саме: на підставі податкового повідомлення-рішення №506422-24/22-17 від 28.07.2023 на суму 5198,57 грн. за 2022 рік, яка скерована ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення та повернута відправнику 17.11.2023 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області 28.02.2024 листом з рекомендованим повідомленням про вручення надіслано ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) податкову вимогу від 15.02.2024 №0003924-1303-2201 про сплату податкового боргу у розмірі 5198,57 грн. (податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичною особою). Вказана вимога вручена адресату особисто 15.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до інформації про наявність/відсутність податкового боргу у платника станом на 03.10.2024, наданої Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, у ОСОБА_1 існує податковий борг на загальну суму 5505,16 грн., з яких податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичною особою в сумі 5198,57 грн. та пеня в сумі 306,59 грн., нарахована за період з 16.04.2024 по 25.09.2024.

На підтвердження вищезазначеного податкового боргу ОСОБА_1 заявником надано також витяги з ІКП по платежу 11011300.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України).

В податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1. ст. 36 ПК України).

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (п. 37.2. ст. 37 ПК України).

Платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов`язання (162.1.1-1 ст.162 ПК України).

Мінімальне податкове зобов`язання - мінімальна величина податкового зобов`язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового кодексу України. Сума мінімальних податкових зобов`язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов`язанням (підпункт 14.1.114-2 пункту 14.1 ст.14 ПК України).

Мінімальне податкове зобов`язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.38-1.1.4 ст.38-1 ПК України).

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування мінімальне податкове зобов`язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному цим Кодексом (п.38-1.3 ст. 38-1 ПК України).

У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов`язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов`язання кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року мінімальне податкове зобов`язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік (п.31-1.4 ст.31 ПК України).

Пунктом 170.14 ст.170 ПК України визначено особливості визначення загального мінімального податкового зобов`язання платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов`язання визначається контролюючим органом (п.170.14.1 ст.170 ПК України).

У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов`язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому цим Кодексом (п.170.14.2 ст.170 ПК України).

Визначення загального мінімального податкового зобов`язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

Мінімальне податкове зобов`язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

При обчисленні мінімального податкового зобов`язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених пунктом 271.2 статті 271 цього Кодексу (п.170.14.3 ст.170 ПК України).

У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов`язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов`язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов`язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо: земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі; суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції; суми сплачених податків, зборів, платежів.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельні ділянки або договорів про передачу в оренду, емфітевзис або інше користування земельних ділянок, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обчислення мінімального податкового зобов`язання здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації від відповідних органів про власність/користування або перехід права власності/користування на такі земельні ділянки (п.170.14.6 ст.170 ПК України).

Матеріалами справи стверджується, зокрема листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15.10.2024 №33-22-0.2-3499/0-24, адресованим керуючому реструктуризацією, про наявність у ОСОБА_1 на праві власності (державний акт ЯБ №095319) земельної ділянки з кадастровим номером 6824781000:02:010:0001 площею 3,2190 га для ведення фермерського господарства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області до боржника в сумі 5 505,67 грн по сплаті податку на доходи фізичних осіб, підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.

Щодо нарахованої Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області пені за період з 16.04.2024 по 25.09.2024 на податковий борг в розмірі 306,59 грн., суд зазначає таке.

В постановах від 02.06.2022 у справі №922/3062/20, від 03.09.2024 у справі №908/1721/21 Верховний Суд зазначив, що розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов`язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов`язаний встановити таке:

- базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов`язання та момент його узгодження (у т.ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу);

- з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений Податковим кодексом України спосіб;

- період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;

- заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом пункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 ПК України).

Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

З 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).

Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Зазначене кореспондується із положеннями пунктів 101.1, 101.2 статті 101, пункту 102.4 статті 102 ПК України щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку.

Відповідно до п. 57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Як було зазначено вище, на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.07.2023 №506422-24/22-17 у боржника виникло відповідне податкове зобов`язання. У зв`язку з несплатою боржником податкового зобов`язання кредитором нарахована пеня в загальній сумі 306,59 грн, а саме: за період з 16.04.2024 по 25.09.2024.

Господарський суд зазначає, що в силу наведених приписів пункту 102.4 статті 102 ПК України, стягнення пені можливе протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Згідно абз. 11 пункту 521 підрозділу 10 розділу XX ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Крім того, відповідно до ст. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за (згідно переліку).

Постановою від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичною особою на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до ст. 129.3. нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті), зокрема, у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Згідно ч. 3 ст. 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Провівши перерахунок пені (розрахунок податкової пені), суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої кредитором пені за період з 14.06.2024 по 25.09.2024 у розмірі 306,59 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 28.07.2023 №506422-24/22-17 на суму боргу 5198,57 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Отже, враховуючи вищевикладене, проведені розрахунки та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 21.10.2024 про визнання грошових вимог до боржника підлягає задоволенню, а вимоги в розмірі 5 505,16 грн - визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, грошові вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області підлягають визнанню у сумі 5 505,16 грн, з яких: 5 198,57 грн - заборгованість заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами, та 306,59 грн - пені; та 6 056,00грн. - витрати по сплаті судового збору, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 45, 47, 120, 122, 123, 133, п. 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 24.10.2024 про грошові вимоги кредитора до боржника задовольнити.

Визнати вимоги Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, ЄДРПОУ 44070171) до фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 ) на суму 5 505 (п`ять тисяч п`ятсот п`ять) гривень, з яких: 5198,57 грн. заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб та 306,59 грн. пені та 6056,00 грн судового збору.

Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, ЄДРПОУ 44070171) на оплату судового збору у розмірі 6 056,00грн (черговість задоволення- до задоволення вимог кредиторів).

Ухвала оголошена та набрала законної сили 10.12.2024.Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 13.12.2024.

СуддяШевчук О.І.