Рішення

від 02.12.2024 по справі 160/9462/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року Справа № 160/9462/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Храмцова Є.В.

за участю:

від позивача: Бахмат А.Ю., представник;

від відповідача: Бабенко Д.В., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кідді Рітейл» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кідді Рітейл» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській, у якій позивач просить суд:

скасувати податкове повідомлення-рішення №0398910408 від 25.12.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним державним інспектором Придніпровського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровської області проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75 статті 75 розділу II Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II Податкового кодексу України. За результатами камеральної перевірки складено акт № 43261/04-36-04-08/39074876 від 22.11.2023, у якому зазначено, що позивачем порушено: абзац 1 пункту 120-1.1 статті 120-1 розділу II Кодексу. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної; пункт 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних Положень» Кодексу. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. Отже, перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації 10753 розрахунків коригування до податкових накладних на зменшення компенсації вартості товарів/послуг. 25.12.2023 відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення про накладення на позивача штрафу у сумі 702120,55 грн за порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач зазначає, що виходячи з норм Податкового кодексу України, для реєстрації отримувачем в ЄРПН розрахунку коригування, яким передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, постачальник повинен надіслати складений розрахунок коригування отримувачу. Таким чином, позивач має можливість зареєструвати такий розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов`язку надіслати складений ним розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу. Отже, застосування відповідачем, передбаченої ст.120-1 Податкового кодексу України, відповідальності до позивача-покупця у разі несвоєчасного надсилання йому продавцем розрахунку коригування на зменшення компенсації вартості призводить до відповідальності позивача за неправомірні дії продавця, оскільки саме на продавця товарів норми п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України покладають обов`язок скласти розрахунок коригування на зменшення компенсації вартості товарів та надіслати його покупцю. З огляду на викладене, позивач уважає оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/9462/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 16.04.2024 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 16.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кідді Рітейл» до суду 24.04.2024 надійшло клопотання, до якого приєднано уточнений адміністративний позов, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0398910408 від 25 грудня 2023 року.

Ухвалою суду від 29.04.2024 прийняти до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кідді Рітейл» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і відкрито провадження в адміністративній справі №160/9462/24 за наведеним позовом; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження суддею Кучугурною Н.В. одноособово; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

20.05.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він указує, що з огляду на дію норм Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, перерахунок податкових зобов`язань, які виникли при постачанні товарів/послуг, здійснюється постачальником у разі здійснення зміни суми компенсації вартості таких товарів. Така зміна їх вартості відбувається у разі здійснення відповідної господарської операції, наприклад повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг; повернення товарів/послуг особі, яка їх надала; коригування договірної вартості товарів тощо. При проведенні таких господарських операцій в обов`язковому порядку складаються розрахункові/банківські, первинні бухгалтерські (рахунки, накладні, акти приймання-передачі тощо), договірні, інші документи, які підтверджують/є підставою для їх проведення і підписуються (як правило у двосторонньому порядку) відповідними посадовими особами суб`єктів господарювання. Примірники таких документів надходять/є у наявності як у постачальника, так і у отримувача товарів. Факти проведення таких господарських операцій та наявність документів, які підтверджують їх проведення, є підставою та обов`язком для відповідного коригування податкових зобов`язань як постачальником, так і отримувачем таких товарів/послуг у податковому періоді, в якому такі операції відбулись. Отже, у відповідному податковому періоді (місяці) на дату виникнення (зміни) податкових зобов`язань постачальник товарів зобов`язаний скласти розрахунок коригування до відповідної податкової накладної та у невідкладному порядку надати/надіслати такий розрахунок коригування отримувачу товарів для реєстрації його в ЄРПН. Також відповідач зазначає, що ДПС не супроводжує послуги з надання платних програмних забезпечень, які надають платникам податків приватні компанії (у тому числі «M.E.Dос»). Тобто, робота програмного забезпечення, яке встановлюється на комп`ютері користувача, з використанням якого платники податків надсилають/обмінюються електронними документами, відправляють на реєстрацію податкові накладні (електронні документи), не супроводжується та не контролюється ДПС. Для платника податку (продавця) Податковим кодексом України передбачено право на зменшення податкових зобов`язань, при умові реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, яким передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг платником податку (покупцем) у законодавчо передбачені граничні терміни встановлені для реєстрації таких розрахунків коригування. Для платника податку (покупця) Кодексом визначено обов`язок щодо зменшення податкового кредиту по факту проведених змін по операції з поставки товару або повернення попередньої оплати, при цьому зменшення податкового кредиту платником податку (покупцем) не залежить від факту реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування складеного на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг платником податку (продавцем). На підставі викладеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

17.06.2024 позивачем через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, згідно з якою, він не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, та зазначає, що Кодекс не встановлює обмежень щодо форми первинних документів, а вимоги стосовно форми регулюються: Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Законом України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України від 22.05.2003 №852-IV «Про електронний цифровий підпис», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом МФУ від 24.05.1995 №88. Статтею 14 Закону №851-IV встановлено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Згідно з реєстром податкових документів, що сформований в системі електронного документообігу «M.E.Doc» позивача реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, позивачем відбулась з урахуванням вимог законодавства, та без порушень строків з його сторони. На підтвердження даних реєстру сформовані та подані до розгляду Протоколи руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій до кожного зазначеного розрахунку коригування. Положеннями статті 192 Податкового кодексу України встановлено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу-платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому отримувач має можливість зареєструвати такий розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов`язку із своєчасного надіслання складеного ним розрахунку-коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу. Тобто позивач має можливість зареєструвати такий розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов`язку надіслати складений ним розрахунок-коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу. Постачальники товарів надали підтвердження складання розрахунків коригування до податкових накладних саме у дати, що зазначені у Протоколах руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій до кожного зазначеного розрахунку коригування які сформовані в системі М.Е.Doc.

Ухвалою суду від 29.04.2024 призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 22 травня 2024 року на 14:00 год.

Також справа призначалась до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 05.06.2024, 22.05.2024 та на 24.06.2024.

05.06.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з неявкою у судове засідання представників сторін. При цьому, суд урахував заяву представника позивача про відкладення розгляду справи.

22.05.2024 та 24.06.2024 розгляд справи не відбувся через такі обставини.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалась.

Останнім Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року на 90 діб до 11 серпня 2024 року.

Так, на призначені дату та час судового засідання у цій справі у Дніпропетровській області у зв`язку з можливістю ракетних обстрілів Російською Федерацією території України було оголошено повітряну тривогу.

02.06.2023 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді прийнято наказ №142-од «Про організацію роботи суду під час оголошення сигналу повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту». Наказ прийнято відповідно до статті 3 Конституції України, статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, рішення Ради суддів України від 24.02.2022 №9, рекомендацій Ради суддів України щодо роботи в умовах воєнного стану від 02.03.2022, рішення Ради суддів України від 05.08.2022 №23, з метою збереження життя, здоров`я і забезпечення безпеки працівників та відвідувачів суду. У наказі зазначено, що у разі оповіщення сигналу повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, суддям та працівникам суду тимчасово припинити виконання роботи до усунення обставин, які зумовили таку небезпеку.

Також суд зазначає, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

В той же час, згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З огляду на викладені обставини, 22.05.2024 та 24.06.2024 справу №160/9462/24 знято з розгляду.

Про розгляд справи у судовому засіданні 28.06.2024 об 11:00 год. учасники справи були повідомлені повістками про виклик.

28.06.2024 у судове засідання прибули представник позивача Бахмат А.Ю. та представник відповідача Гудков А.Є.

Ухвалою від 28.06.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження до 05 серпня 2024 року; відклав розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 05 серпня 2024 року на 11:00 год.; витребував у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області належним чином засвідчені копі всіх матеріалів камеральної перевірки позивача, які стали підставою для винесення оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення.

19.07.2024 від відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшли витребувані судом документи.

05.08.2024 у підготовче судове засідання прибули представник позивача Бахмат А.Ю., представник та відповідача Михайленко О.І.

Ухвалою суду від 05.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 05.08.2024, підготовче провадження по справі закрито, призначено розгляд справи по суті на 21.08.2024 на 13:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.08.2024, розгляд справи було відкладено на 11.09.2024 на 13:00 год.

03.09.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяви, у яких він указує, що 17 січня 2022 року Міністерством Фінансів України видано Наказ №15 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307», яким внесені зміни до форми податкової накладної. Згідно з інформацією ДПС України реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них, складених за новою формою відбуватиметься з 01.03.2022. Пунктом 69.9 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період воєнного стану» від 03.03.2022 передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено органи. 12.05.2022 Законом України «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного воєнного, надзвичайного стану» звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дати набрання чинності Закону, за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року. Згідно з реєстром податкових документів, що сформований в системі електронного документообігу «М.Е.Dос» позивача реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, позивачем відбулась з урахуванням вимог законодавства, та без порушень строків з його сторони.

11.09.2024 справа була знята з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Кучугурної Н.В. на лікарняному, про що у матеріалах справи наявна довідка.

Про розгляд справи 14.10.2024 об 11:00 год. сторони були повідомлені повістками про виклик.

14.10.2024 від представників сторін надійшли заяви про проведення судового засідання без їх участі.

Розгляд справи був відкладений на 04.11.2024 на 11:00 год.

У судовому засіданні 04.11.2024 розгляд справи був відкладений на 18.11.2024 на 13:00 год.

18.11.2024 справу знято з розгляду у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою на території м. Дніпра та Дніпропетровської області.

Розгляд справи призначено на 02.12.2024 на 15:00 год., про що представники сторін повідомлені під розписку та повістками про виклик.

02.12.2024 у судовому засіданні, яке відбулось за участю представника позивача та представника відповідача, представником позивача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів в адміністративній справі №200/4768/23. Представник позивача вказав, що правовідносини у справі №200/4768/23 стосуються умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх податкових накладних, на які поширюється дія мораторію - як «ковідного», так і «воєнного». Предметом спору у справі №160/9462/24, яка перебуває на розгляді Дніпропетровського окружного адміністративного суд, є доведення правомірності податкового повідомлення-рішення № 0398910408 від 25 грудня 2023 року, складеного за результатами камеральної перевірки щодо дотримання строків реєстрації розрахунків коригування. Представник позивача указує, що хоча, позовні вимоги у справі №160/9462/24 і не були обґрунтовані доводами щодо дії вказаних мораторіїв, є підстави для зупинення провадження у цій справі.

Ухвалою суду від 02.12.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кідді Рітейл» у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №160/9462/24.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просила їх задовольнити. У свою чергу, представник відповідача заперечував проти позовних вимог та наполягав на відмові у їх задоволенні.

У судовому засіданні 02.12.2024 судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кідді Рітейл» (позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС України в Дніпропетровській області.

22.11.2023 головним державним інспектором Придніпровського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровської області було проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75 статті 75 розділу II Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II Податкового кодексу України.

За результатами вказаної камеральної перевірки було складено акт № 43261/04-36-04-08/39074876 від 22.11.2023, у якому зазначено, що позивачем порушено:

- абзац 1 пункту 120-1.1 статті 120-1 розділу II Кодексу. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної;

- пункт 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних Положень» Кодексу. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Позивач не погодився із висновками, викладеними в акті, і 11.12.2023 подав заперечення до ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

22.12.2023 відповідачем надано відповідь на заперечення, яким висновки, викладені в акті, залишено без змін, а заперечення без задоволення. Вказану відповідь отримано позивачем 08.01.2024.

На підставі висновків, викладених в Акті № 43261/04-36-04-08/39074876 від 22.11.2023, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0398910408 від 25.12.2023, яким було накладено на позивача штраф у сумі 702 120,55 копійок.

Суд установив, що згідно з указаними вище актом камеральної перевірки та податковим повідомленням-рішенням, встановлено порушення термінів реєстрації 10753 розрахунків коригування до податкових накладних на зменшення компенсації вартості товарів/послуг.

Податкове повідомлення рішення № 0398910408 від 25.12.2023 було отримано представником позивача 08.01.2024.

Не погоджуючись з рішенням відповідача та податковим повідомленням-рішенням позивачем 16.01.2024 було подано скаргу до Державної податкової служби України.

13.03.2024 Державною податковою службою України винесено Рішення про результати розгляду скарги за вихідним № 6972/6/99-00-06-03-01-06, яким скаргу позивача залишено без задоволення. Вказане рішення позивач отримав 23.03.2024.

Вважаючи протиправним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0398910408 від 25.12.2023, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 19-1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом абзацу першого та другого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац дев`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого-вісімнадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абзац дев`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Стаття 120-1 ПК України визначає відповідальність платників податку на додану вартість за порушення, зокрема, строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, законодавцем визначено обов`язок платника податку (продавця) в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

При цьому, у період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.

Пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX) передбачено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Суд також враховує, що Законом України від 12.01.2023 №2876-IX (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Так, відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Податкове правопорушення у виді несвоєчасної реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації ПН/РК, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації ПН/РК. А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто ПН/РК складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23, від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23, який враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Як зазначено вище, указаними вище актом камеральної перевірки та податковим повідомленням-рішенням установлено порушення термінів реєстрації 10753 розрахунків коригування до податкових накладних на зменшення компенсації вартості товарів/послуг.

Між сторонами у цій справі відсутній спір щодо того, що наведені в акті перевірки розрахунки коригування були складені у зв`язку зі зменшенням суми компенсації вартості товарів.

Позивач указує на те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки позивач не вчиняв порушень податкового законодавства щодо несвоєчасності реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, наведених в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток до оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення).

При цьому, позивач зазначає, що виходячи з норм Податкового кодексу України, для реєстрації отримувачем в ЄРПН розрахунку коригування, яким передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, постачальник повинен надіслати складений розрахунок коригування отримувачу. Таким чином, позивач має можливість зареєструвати такий розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов`язку надіслати складений ним розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу. Отже, застосування відповідачем, передбаченої Податковим кодексом України, відповідальності до позивача-покупця у разі несвоєчасного надсилання йому продавцем розрахунку коригування на зменшення компенсації вартості призводить до відповідальності позивача за неправомірні дії продавця.

У свою чергу, представник відповідача вказував, що розрахунки коригування, перелік яких наведено в акті та розрахунку штрафу зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничних строків, встановлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, з огляду на дату складання таких розрахунків коригування.

Суд зазначає, що відповідно до абзаців 14-18 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем)

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України (набрав чинності 08.02.2023), тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Отже, для реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, Податковим кодексом України визначені окремі строки їх реєстрації в ЄРПН, які починають свій відлік з моменту отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не з дати складання таких розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 4.1.4 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Задля усунення правової невизначеності та мінімізації конфліктних ситуацій щодо неоднакового тлумачення норм права Податковим кодексом України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платників податків.

Податковим кодексом України дійсно не передбачено механізму фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Однак, не впровадження на законодавчому рівні процедури фіксації дати отримання покупцем розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, не має бути наслідком отримання відповідачем як органом державної влади вигоди від цієї ситуації можливістю застосування по аналогії положень абзаців 15-16 пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Відповідно до п.86.2. статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення містить:

1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;

2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);

3) граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;

4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;

5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій (п.п.58.1.1. п.58.1. ст.58 Податкового кодексу України).

Такі ж вимоги до складання податкових повідомлень-рішень містить і Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків , затверджений наказом від 28.12.2015 №1204.

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення позовної заяви.

Як зазначено вище, для реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, Податковим кодексом України визначені окремі строки їх реєстрації в ЄРПН, які починають свій відлік з моменту отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не з дати складання таких розрахунків коригування.

Так, акт камеральної перевірки та розрахунок штрафу, складений до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, містять інформацію щодо номеру ПН/РК, дати реєстрації ПН/РК в ЄРПН, кількості днів порушення термінів реєстрації, суми податку на додану вартість, обсягу постачання (без ПДВ), розміру штрафу (%), суми штрафної санкції.

Проте, ані акт камеральної перевірки, ані розрахунок штрафу, складений до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не містять інформації щодо дати отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем), у цьому випадку Товариством з обмеженою відповідальністю «Кідді Рітейл», що не дає можливості встановити факт наявності (відсутності) порушення позивачем строків реєстрації розрахунків коригування, кількість днів порушення, та відповідно, суми нарахованих штрафних санкцій.

З усіх установлених вище обставини та наведених положень чинного законодавства, суд робить висновок про те, що прийняте у цій справі податкове повідомлення-рішення не відповідає критерію обґрунтованості, тому це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладені норми процесуального закону, а також задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 10531,81 грн.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кідді Рітейл» (вул. Байкальська, 12-А, м. Дніпро, 49026, код ЄДРПОУ 39074876) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0398910408 від 25 грудня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кідді Рітейл» (вул. Байкальська, 12-А, м. Дніпро, 49026, код ЄДРПОУ 39074876) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 10531 (десять тисяч п`ятсот тридцять одна) грн 81 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кідді Рітейл» (вул. Байкальська, 12-А, м. Дніпро, 49026, код ЄДРПОУ 39074876).

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Повний текст рішення складено 12.12.2024.

Суддя Н.В. Кучугурна