Рішення

від 11.12.2024 по справі 200/5603/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року Справа№200/5603/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсід» до Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнсід» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення та реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №1854 від 26.06.2024 року; зобов`язати виключити з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.

Розпорядженням від 07 жовтня 2024 року № 166 повторно автоматично розподілено справу у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Трояновій О.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року суд прийняв до провадження адміністративну справу №200/5603/24, призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За правилами частини 1статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що його на підставі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, визнано таким, що відповідає п.8 критеріям ризиковості платника податку згідно Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165. Причина віднесення Позивача до ризикових у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органі завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Зазначив, що внаслідок бойових дій та окупації території за місцем попередньої державної реєстрації у м. Маріуполь було втрачено всі фінансово-господарські документи, матеріальні активи тощо, та за даним фактом 01 вересня 2023 року СБУ було внесено інформацію до ЄРДР за даним фактом вчинення кримінального правопорушення та відкрито кримінальне провадження № 22023050000003606 за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 438 КК України. Зазначив, що 01 вересня 2023 року звернувся до відповідача з повідомленням, у якому зазначив, що платники податків, які подали повідомлення про втрату первинних документів - не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану, проте 24 травня 2024 року отримав від відповідача відповідь, згідно якої відповідачем було взято до уваги факт втрати документів, проте повідомлено про необхідність надання додаткових доказів, які б підтверджували факт такої втрати та їх взаємозв`язок з бойовими діями. Зазначив, що 12 червня 2024 року надав відповідачу пояснення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з проханням виключення з ризикових, проте 26 червня 2024 року відповідачем було прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1854, згідно якого позивач відповідає п. 8 критеріям ризиковості платника податку згідно Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165. Причина віднесення Позивача до ризикових постачання товару/послуг в періоді 18.12.2023р. 04.01.2024р., код операції згідно державного класифікатора продукції та послуг 46.19, ненадання платником податків документів, які можуть свідчить про невідповідність критеріям ризиковості. Зазначив, що спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, незважаючи на реєстрацію податкової накладної №1 від 18.12.2023 року, складеної в період здійснення господарської діяльності щодо постачання товарів/послуг в періоді 18.12.2023-04.01.2024 року, яка стала підставою для віднесення позивача до ризикових. Рішення комісії з питань зупинення та реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №1854 від 26.06.2024 року вважає протиправним, просив задовольнити позов.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що на розгляд Комісії, ТОВ «Грейнсід» було надано Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 19.06.2024 № 1 та наступні копії документів: пояснення ТОВ «Грейнсід» від 12.06.2024 № 4, відповідь ГУ ДПС у Донецькій області від 24.05.2024 № 6811/6/05-99-07, відповідь Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 01.09.2023 №78/2/13-4466/19нт з витягом з ЄРДР. Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів 19.06.2024 № 1 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з підстав: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, за кодами податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, якi необхідні для здійснення господарської операції); 12 - постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку, а саме постачання у період з 18.12.2023 по 04.01.2024 товарів за кодом ДКПП 46.19. Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку». Зазначив, що визнання податковим органом на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, та не завдає шкоди його діловій репутації, оскільки здійснення передбачених законом заходів контролю, зокрема щодо сплати податків (обов`язкових платежів) є нормою.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнсід» (код ЄДРПОУ 41461753), зареєстроване в якості юридичної особи 14.07.2017 року, адреса: місцезнаходження: 84206, Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 33, кв. 32, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Приморська ДПІ (Приморський р-н м. Маріуполь), основним видом діяльності за кодом КВЕД є 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП 44070187) є суб`єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

04.02.2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Донецькій області прийнято Рішення № 18297 про відповідність ТОВ «Грейнсід» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

На звернення позивача із заявою про вчинення злочину від 21.08.2023 року 2 управлінням (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях надано відповідь листом від 01.09.2023 року №78/2/13-4466/19нт, відповідно до якої викладені у заяві позивача відомості внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 01.09.2023 року за №22023050000003606, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.438 КК України.

Відповідно до витягу з ЄРДР за № кримінального провадження №22023050000003606 на підставі заяви ТОВ «Грейнсід» про те, що у зв`язку з початком повномасштабної збройної агресії РФ проти України, внаслідок обстрілів житлових кварталів та населених пунктів Маріупольського району Донецької області невстановленими представниками російських окупаційних військ незаконно захоплено, пошкоджено та/або знищено будівлі, приміщення, майно і документацію підприємства, що знаходилося за адресами: м. Маріуполь, пр-т Будівельників, 52-А, оф. 300; м. Маріуполь, вул. Молодіжна, 1.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.05.2024 року, якою повідомив про те, що відповідно до вимог п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України повідомляє про те, що внаслідок бойових дій та окупації території за місцем попередньої державної реєстрації товариства (Донецька обл., місто Маріуполь, пр. Будівельників будинок 52-а, офіс 300) втрачено первинні фінансово-господарські документи та ТМЦ, які належать підприємству: реєстраційні та правовстановлювальні документи; договори і договорні документи за 2017-2022 рр.; кадрові документи; накладні на отримання та відвантаження товарів за 2017-2022рр.; ТТН за 2017-2022 рр. тощо. Повідомив, що за даним фактом до СБУ подано заяву про порушення кримінального провадження, та 01.09.2023 року слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУСБУ в Донецькій та Луганській областях відкрито кримінальне провадження № 22023050000003606 за ч.1 ст. 438 КК України. Зазначив, що відповідно до абз. 7 п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, платники податків, які подали повідомлення про втрату первинних документів - не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

За наслідками розгляду зазначеної заяви ГУ ДПС в Донецькій області надано відповідь листом від 24.05.2024 року №6811/6/05-99-07, відповідно до якої згідно реєстраційних даних ТОВ «Грейнсід» до 02.10.2023 року мав наступну податкову адресу: м. Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади Маріупольського району Донецької області, пр. Будівельників, буд. 52-А, кв. 300. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 податкову адресу позивача віднесено з 24.02.2022 року по 05.03.2022 року до території активних бойових дій, а з 05.03.2022 по теперішній час до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України. Таким чином повідомлення розглянуто та взято до уваги в частині неможливості вивезення первинних документів для застосування спеціальних правил в порядку пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України згідно переліку документів, що наведеному у повідомленні. Зазначено, що відповідно до пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України «втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосувати положення цього підпункту», тому повідомлення позивача в частині втрати первинних документів не може бути прийнято без додаткового надання будь-яких документів, якими підтверджується факт такої втрати та її взаємозв`язок з веденням бойових дій. Крім того, зазначено, що підприємством можливе вжиття заходів, передбачених постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації», від 19.04.2022 року №473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд» та від 26.03.2022 року №380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російською Федерацією проти України».

ТОВ «Грейнсід» звернулося до ГУ ДПС в Донецькій області із поясненнями про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12 червня 2024 року №4 щодо суті діяльності товариства, відповідно до якого просило розглянути питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку з відсутністю об`єктивних ознак ризиковості здійснення операцій та наявністю достатніх виробничих та трудових ресурсів для реального ведення господарської діяльності.

Факт звернення позивача до відповідача із зазначеною заявою підтверджується, насамперед, копією даної заяви та повідомленням про подання інформації щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 19.06.2023 року (кількість документів, що подаються до повідомлення 3).

Так, судом встановлено на підставі п. 1.1 договору поставки №01/12-23 від 01 грудня 2023 року, укладеного між ТОВ «Грейнсід» (постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (покупець) (далі Договір), що постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити товар в асортименті, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.

Згідно п. 2.1, пп. 2.2.1, пп. 2.2.2 Договору предметом поставки є Товар «Кафель підлога 300 х 300 сорт 1, карат беж.», найменування, кількість та ціна якого вказується в рахунках-фактурах. Товар поставляється покупцю партіями. Кожна партія Товару визначається накладною, в якій зазначаються: найменування Товару, кількість Товару та ціна Товару, що повинна постачатися в конкретній партії.

Відповідно до розділу 4 Договору ціна товару визначена в специфікації та видаткових накладних на кожну окрему партію товару.

18 грудня 2023 року ТОВ «Грейнсід» сформовано видаткову накладну №РН-0000001 та рахунок-фактуру №ГР-000000001 від 15 грудня 2023 року на поставку товару, визначеного Договором, у кількості 12 кв.м. за роздрібною ціною 83,33 грн, на загальну суму 1000,00 грн, разом з ПДВ 1200,00 грн.

18.12.2023 року ТОВ «Грейнсід» складено податкову накладну №1 щодо постачання товару, визначеного Договором, на суму 1200 грн. з урахуванням ПДВ.

26.06.2024 року Комісією Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 1854, з урахуванням отриманих інформації та документів від 19.06.2024 року №1, прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсід» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Згідно з вказаним рішенням, інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є «постачання» з 18.12.2023 по 04.01.2024 року, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова - 46.19, Дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 04.02.2020 року.

Не погодившись із рішенням Комісії з питань зупинення та реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1854 від 26.06.2024 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України(далі -ПК України).

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 і пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, яка набрала чинності з 01.02.2020 року, затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок розгляду скарг).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктами 6 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається: актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту; інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20, від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Суд зазначає, що віднесення позивача до переліку ризикових платників податків є окремою підставою для зупинення реєстрації ПН/РК.

Судом зазначалось вище, що Комісією ГУ ДПС прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пунктом 8 Додатку 1 до Порядку №1165 встановлено наступний Критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, підставами для встановлення відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є наявна податкова інформація що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З огляду на затверджену Порядком №1165 форму рішення, не передбачено конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 7 критеріїв ризиковості платника податку.

Однак, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності», або, «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За вимогами Порядку №1165 Комісія у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, розглядає питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що платник податків може надати інформацію та копії документів необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Крім того, законодавством не встановлено обов`язок платника податків при розгляді цього питання надати копії документів разом з інформацією. Вищезазначений перелік документів не є обов`язковим, а передбачає можливість їх надання.

При цьому, за вимогами пунктом 6 Порядку, за результатами розгляду пояснень платника податку, Комісія регіонального рівня кожного разу приймає рішення про відповідність або невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника.

Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі №340/474/20, від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20, від 19 листопада 2021 року по справі № 140/17441/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

У постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 Верховний Суд зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

Судом встановлено на підставі спірного рішення №1854 від 26.06.2024 року, що комісією Головного управління ДПС у Донецькій області прийнято рішення про відповідність ТОВ «Грейнсід» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання ТОВ «Грейнсід» податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Рішення прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю та поданих позивачем разом з поясненнями документами, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Матеріали справи свідчать, що оскаржувані рішення містять висновки, що позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Суд звертає увагу, що спірне рішення не містить даних щодо того, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів. Зі змісту спірного рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку не вбачається, що воно було прийнято саме за результатами розгляду інформації та копій документів, як того вимагає Порядок № 1165. У рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. У рішенні лише зазначено періоди здійснення таких операцій.

Посилання відповідача як на підставу віднесення позивача до Критеріїв ризиковості на постачання ним товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку без надання допустимих доказів щодо періоду здійснення цієї господарської операції та документів первинного бухгалтерського обліку не може безперечно свідчити про відсутність реальності здійснення цієї операції і як наслідок віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Документального підтвердження обставин того, що позивач та/або його контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій відповідач не надав.

Отже, не можливо встановити, що саме стало підставою для такого висновку та унеможливлює самостійно визначити позивачем обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дані рішення не відповідають критерію правової визначеності та обґрунтованості.

Як зазначалось, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку вимагає наявність податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року справа № 640/6130/20.

Судом встановлено на підставі рішення відповідача, що комісією прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

При цьому, не вбачається на підставі яких саме господарських операцій відповідачем встановлено, що позивач відповідає пункту 8 Критеріїв, рішення містить лише посилання на операції з постачання за період з 18.12.2023 по 04.01.2024 року, без конкретизації операції.

Також, у рішенні зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Проте, суд зазначає, що відповідачем у ході розгляду справи не обґрунтовано неможливість прийняття рішення на підставі поданих позивачем разом з поясненнями документів та не зазначено конкретний перелік додаткових документів, необхідних для прийняття іншого рішення.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту наявності вищезазначеної податкової інформації, може слугувати підставою для відповідності платника пункту 8 Критеріїв. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.

Суд наголошує, що відповідач фактично не зазначає жодних поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, що містили податкову інформацію, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Зазначене свідчить, що комісією прийняті рішення про відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної для реєстрації.

У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Будь-яких доказів участі позивача у розповсюдженні та використанні ймовірно схемного податкового кредиту відповідачем не надано, як і не надано будь-яких доказів впливу так званого «схемного» податкового кредиту на можливість реєстрації податкової накладної. Комісія, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження господарських операцій.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд зазначає, що висновки Комісії ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались Комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пояснення відповідача містять лише посилання на аналіз даних ЄРПН та АІС «Податковий блок» без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо).

Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу на те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Верховний Суду неодноразово зазначав, зокрема, у постановах від 21 грудня 2022 року у справі № 420/3835/20, від 06 лютого 2024 року справа № 320/13271/20, що питання оцінки реальності здійснення господарських операцій між господарюючими суб`єктами не є предметом даного судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних відповідно до виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством. Вказане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України.

Проаналізувавши обставини справи суд дійшов висновку, що відповідач не надав належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Внесення позивача внаслідок прийняття спірного рішення до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, призводить до негативних наслідків як для нього так і його контрагентів стосовно здійснених господарських операцій та формування податкового кредиту та створюють для позивача додаткові обов`язки.

Отже, суд не приймає посилання відповідача на те, що спірне рішення не породжує правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що задля належного захисту порушеного права позивача, належним способом захисту прав позивача є скасування рішення відповідача із зобов`язанням відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, що буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першоїстатті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до вимог частин першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятоїстатті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 10 частини 2статті 245 КАС Українипри вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За наслідками судового розгляду, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15,19-21,72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247,255,253-262,293-295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсід» до Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області №1854 від 26.06.2024 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнсід» (код ЄДРПОУ 41461753) віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнсід» (код ЄДРПОУ 41461753, адреса: 84206, Донецька область, Краматорський р-н, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 33, кв. 32) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсід» (код ЄДРПОУ 41461753, адреса: 84206, Донецька область, Краматорський р-н, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 33, кв. 32) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі в нарадчій кімнаті 11 грудня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя О.В. Троянова