Ухвала

від 11.12.2024 по справі 380/21766/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/21766/24

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення позову

11 грудня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амара Тур» до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, за участю в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправною і скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амара Тур» (місцезнаходження: вул. Нестора Літописця, 14, м. Золочів, Львівська область; код ЄДРПОУ 44480339) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (місцезнаходження: вул. Андрея Митрополита, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885), за участю в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 3X/ЛB/25600/13/19/РPO/44480339-ФC від 30.09.2024 в розмірі 240 000,00 грн щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Амара Тур».

Ухвалою судді від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.12.2024 до суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№90723 від 09.12.2024), у якій просить суд:

- зупинити дію Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 3X/JIB/25600/13/19/РPO/44480339-ФC, винесеної Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці 30.09.2024 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- заборонити органам державної виконавчої служби вчиняти виконавчі дії щодо виконання Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 3X/JIB/25600/13/19/РPO/44480339-ФC, винесеної Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці 30.09.2024 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- зобов`язати Золочівський відділ державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати Постанову про арешт коштів боржника, винесену 02.12.2024 у виконавчому провадженні №76684754 щодо позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Амара Тур».

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що державним виконавцем Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 02.12.2024 відкрито виконавче провадження №76684754 з примусового виконання оскаржуваної у даній справі постанови та накладено арешт на грошові кошти підприємства в межах суми, що підлягає до стягнення за виконавчим документом. За таких обставин, з метою недопущення істотного ускладнення, ефективного захисту та поновлення порушених прав ТОВ «Амара Тур» просить суд вжити заходів забезпечення позову, які перелічені вище.

Від відповідача до суду 10.12.2024 надійшла заява, у якій просить відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Амара Тур» до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

При вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд враховує наступне.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При оцінці підстав для забезпечення позову суд враховує, що оскаржуваною постановою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №3X/ЛB/25600/13/19/РPO/44480339-ФC від 30.09.2024 на позивача накладено штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 240 000,00 грн.

Згідно з п.9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 (надалі - Порядок №509), штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Відповідно до п.11 Порядку №509, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються - органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).

Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Суд встановив, що постановою державного виконавця Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 02.12.2024 відкрито виконавче провадження №76684754 з примусового виконання оскаржуваної у даній справі постанови.

Окрім цього, постановою державного виконавця Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про арешт майна боржника від 02.12.2024 ВП №76684754 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику.

Постановою державного виконавця Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про арешт коштів боржника від 02.12.2024 ВП №76684754 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, a також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 264396,5 грн.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та позовної заяви встановлено, що позивач вважає незаконним накладення на нього відповідачем штрафу. При цьому, позивач переслідує мету уникнення обов`язку сплати штрафник санкцій, які, на його думку, неправомірно застосовано до нього постановою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №3X/ЛB/25600/13/19/РPO/44480339-ФC від 30.09.2024.

Водночас суд враховує, що оскаржуване рішення є виконавчим документом, на підставі якого розпочато виконавче провадження та накладено арешт на кошти і майно боржника.

За правилами ч.4 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Тому, факт судового оскарження постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №3X/ЛB/25600/13/19/РPO/44480339-ФC від 30.09.2024 не зупиняє її дію та примусове виконання у межах виконавчого провадження №76684754.

В силу вимог ст.10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень, серед іншого, є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Отже, відповідач вчинив дії щодо примусового виконання оскаржуваного рішення, що, в свою чергу, свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення пред`явленого ним позову, оскільки ймовірною є ситуація, що навіть у випадку скасування оскаржуваної постанови відповідача та набрання рішенням суду законної сили, штраф на цей момент може бути стягнуто органами Державної виконавчої служби України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Таким чином, законом визначено порядок виконання судового рішення про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та встановлено обов`язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій в разі прийняття судом відповідного рішення. А тому, вжиття судом заходів забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі постанови №76684754 про накладення накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Амара Тур» в розмірі 240000,00 грн унеможливить подальше вчинення виконавчих дій.

Окрім того, суд враховує, що наведені вище заходи забезпечення позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. При цьому, правова оцінка дій та рішення відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду даної справи.

Щодо співмірності та адекватності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в обраний спосіб, суд враховує, що забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не скасовує оскаржувану постанову, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі та зацікавлених осіб. Застосування заходів забезпечення позову у цій справі матиме наслідком відтермінування стягнення штрафу із позивача, накладеного спірним рішенням відповідача, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні позову. Водночас, невжиття таких заходів, може спричинити для позивача негативні наслідки щодо втрати активів та необхідності вжиття ряду заходів із метою їх повернення.

За таких обставин, суд вважає, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Висновки суду у даній справі узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.10.2019 року (справа №640/7046/19).

Водночас, на переконання суду, обраний вище захід забезпечення позову виключає необхідність вжиття заходів, наведених позивачем у свої заяві, зокрема таких як зупинення дії Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №3X/JIB/25600/13/19/РPO/44480339-ФC, винесеної Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці 30.09.2024 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; заборона органам державної виконавчої служби вчиняти виконавчі дії щодо виконання Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №3X/JIB/25600/13/19/РPO/44480339-ФC; зобов`язання Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати Постанову про арешт коштів боржника, винесену 02.12.2024 у виконавчому провадженні №76684754 щодо позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Амара Тур».

Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, з метою забезпечення збалансованості інтересів обох сторін у справі, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, суд приходить висновку, що заява позивача є підставною та обґрунтованою, а відтак підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №76684754 на підставі виконавчого документа постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №3X/ЛB/25600/13/19/РPO/44480339-ФC від 30.09.2024 до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі №380/21766/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Примірник ухвали про забезпечення позову відповідно до ч.2 ст. 156 КАС України негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направити для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Суд відповідно до п.4 ч.2 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна