Ухвала

від 12.12.2024 по справі 380/23268/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/23268/24

провадження № П/380/23499/24

УХВАЛА

З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ЗА ПРАВИЛАМИ ЗАГАЛЬНОГО ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

12 грудня 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача від 11 грудня 2024 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі № 380/23268/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу» до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біля Універмагу» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1273 від 01 жовтня 2024 року «Про демонтаж зблокованих тимчасових споруд на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 1)»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1274 від 01 жовтня 2024 року «Про демонтаж зблокованих тимчасових споруд на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 2)»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1275 від 01 жовтня 2024 року «Про демонтаж зблокованих тимчасових споруд на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 3)»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1276 від 01 жовтня 2024 року «Про демонтаж зблокованих тимчасових споруд на вул. Володимира Великого, 59-В вул. Княгині Ольги, 106 (споруди № 4)»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1349 від 22 жовтня 2024 року «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Володимира Великого, 59-В»;

- судові витрати розподілити у порядку, встановленому законодавством.

Ухвалою судді 02 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучено Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

11 грудня 2024 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від 11 грудня 2024 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Указане клопотання мотивоване тим, що розглядувана справа має вагоме значення для відповідача, за категорією та складністю є складною, обсяг та характер доказів у справі є вагомим та потребує з`ясування обставин, а також становить значний суспільний інтерес для територіальної громади м. Львова, оскільки предметом позову є звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу, а отже, не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене просить суд постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Вирішуючи вказане клопотання представника відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України. При цьому, вирішуючи питання про те, за правилами якого провадження (спрощеного чи загального) здійснюватиметься розгляд конкретної справи, суд має враховувати вимоги частини третьої статті 257 КАС України.

Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Ця адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Щодо посилань представника відповідача на те, що розглядувана справа має вагоме значення для відповідача, за категорією та складністю є складною, обсяг та характер доказів у справі є вагомим та потребує з`ясування обставин, суд зазначає, що ця категорія (значення справи для сторони) є суто оціночною та в контексті вирішення питання про вид провадження справи (спрощене чи загальне) повинна враховуватися також у сукупності з іншими критеріями, які встановлені частиною третьою статті 257 КАС України. Більше того, суд відзначає, що будь-яка справа для сторони має значення, незалежно від предмета спору та правовідносин, які в межах цієї справи виникли між сторонами.

У аспекті цього суд також звертає увагу представника відповідача на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, оцінивши їх крізь призму норм права, якими врегульовані спірні правовідносини.

Крім того, варто зауважити, що практика Європейського суду з прав людини щодо гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Суд також зауважує, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Щодо посилань представника відповідача на те, що розглядувана справа становить значний суспільний інтерес для територіальної громади м. Львова, оскільки предметом позову є звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу, суд зазначає таке.

Вжите національним законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Клопотання представника відповідача не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет цього спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Відповідно до частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ураховуючи те, що ця адміністративна справа відповідно до вимог частини другої статті 257 КАС України розглядається без повідомлення та виклику учасників справи, зважаючи на відсутність необхідності їх виклику для надання пояснень з огляду на предмет позову та обставини справи, підстави для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням відсутні.

З огляду на викладене клопотання представника відповідача від 11 грудня 2024 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження належить залишити без задоволення.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача від 11 грудня 2024 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.

Повний текст ухвали складено 12 грудня 2024 року.

Суддя Клименко О.М.