ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
12 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/12471/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи «Урядовий контактний центр» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, Державної установи «Урядовий контактний центр» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, щодо не належного розгляду повторної заяви ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 16.09.2024р., реєстраційний номер ЖИ-17802282 з урахуванням ст. 40 Конституції України та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у поєднанні зі статтею 1 першого Протоколу до Конвенції (захист права власності), рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2020 року у справі «Andreyev v. Russia» (заява № 28852/06); від 28 січня 2020 року у справі «Yunusova v. Russia» (заява № 5489/10); від 04 лютого 2020 року у справі «Shibayeva v. Russia» (закон № 13813/06); від 10 березня 2020 року у справі «Indayeva and Sultanov v. Russia» (заяви № 58821/08 та 18360/13); від 16 січня 2020 року у справі «Sinadinovska v. North Macedonia» (заява № 27881/06); від 11 лютого 2020 року у справі «Shmatova and others v. Russia» (заява № 36539/08); від 20 лютого 2020 року «Livancic and others v. Bosnia and Herzegovina» (заява № 15313/15); від 20 лютого 2020 року у справі «Vucenovic and Malkoc v. Bosnia and Herzegovina» (заяви № 17760/16 та 57495/17); 20 лютого 2020 року у справі «Pramenkovic and others v. Bosnia and Herzegovina» (заяви № 44114/16 та № 47031/16); від 05 березня 2020 року у справі «Kladnicanin v. Serbia» (заява № 137/10); від 2 липня 2020 року у справі «Dmytrenko and Bezdorozhniy v. Ukraine» (заяви № 59552/11 та № 7096/12), а також від 8 жовтня 2020 року у справі «Gogic v. Croatia» (заява № 1605/14), рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурмич та інші проти України» (заява № 46852/13), рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним в повторній заяві ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 16.09.2024р., реєстраційний номер ЖИ-17802282 з урахуванням ст. 40 Конституції України та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у поєднанні зі статтею 1 першого Протоколу до Конвенції (захист права власності), рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2020 року у справі «Andreyev v. Russia» (заява № 28852/06); від 28 січня 2020 року у справі «Yunusova v. Russia» (заява № 5489/10); від 04 лютого 2020 року у справі «Shibayeva v. Russia» (закон № 13813/06); від 10 березня 2020 року у справі «Indayeva and Sultanov v. Russia» (заяви № 58821/08 та 18360/13); від 16 січня 2020 року у справі «Sinadinovska v. North Macedonia» (заява № 27881/06); від 11 лютого 2020 року у справі «Shmatova and others v. Russia» (заява № 36539/08); від 20 лютого 2020 року «Livancic and others v. Bosnia and Herzegovina» (заява № 15313/15); від 20 лютого 2020 року у справі «Vucenovic and Malkoc v. Bosnia and Herzegovina» (заяви № 17760/16 та 57495/17); 20 лютого 2020 року у справі «Pramenkovic and others v. Bosnia and Herzegovina» (заяви № 44114/16 та № 47031/16); від 05 березня 2020 року у справі «Kladnicanin v. Serbia» (заява № 137/10); від 2 липня 2020 року у справі «Dmytrenko and Bezdorozhniy v. Ukraine» (заяви № 59552/11 та № 7096/12), а також від 8 жовтня 2020 року у справі «Gogic v. Croatia» (заява № 1605/14), рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурмич та інші проти України» (заява № 46852/13), рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України, щодо не надання у встановлений Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР строк відповіді, через Державну установу «Урядовий контактний центр» на повторну заяву ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 16.09.2024р., реєстраційний номер ЖИ-17802282 з урахуванням ст. 40 Конституції України та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у поєднанні зі статтею 1 першого Протоколу до Конвенції (захист права власності), рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2020 року у справі «Andreyev v. Russia» (заява № 28852/06); від 28 січня 2020 року у справі «Yunusova v. Russia» (заява № 5489/10); від 04 лютого 2020 року у справі «Shibayeva v. Russia» (закон № 13813/06); від 10 березня 2020 року у справі «Indayeva and Sultanov v. Russia» (заяви № 58821/08 та 18360/13); від 16 січня 2020 року у справі «Sinadinovska v. North Macedonia» (заява № 27881/06); від 11 лютого 2020 року у справі «Shmatova and others v. Russia» (заява № 36539/08); від 20 лютого 2020 року «Livancic and others v. Bosnia and Herzegovina» (заява № 15313/15); від 20 лютого 2020 року у справі «Vucenovic and Malkoc v. Bosnia and Herzegovina» (заяви № 17760/16 та 57495/17); 20 лютого 2020 року у справі «Pramenkovic and others v. Bosnia and Herzegovina» (заяви № 44114/16 та № 47031/16); від 05 березня 2020 року у справі «Kladnicanin v. Serbia» (заява № 137/10); від 2 липня 2020 року у справі «Dmytrenko and Bezdorozhniy v. Ukraine» (заяви № 59552/11 та № 7096/12), а також від 8 жовтня 2020 року у справі «Gogic v. Croatia» (заява № 1605/14), рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурмич та інші проти України» (заява № 46852/13), рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- зобов`язати Міністерство юстиції України, повторно розглянути Заяву ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 16.09.2024, реєстраційний номер ЖИ-17802282, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановлених судом та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.09.2024 позивач через Урядовий контактний центр направив звернення до Міністерства юстиції України, що зареєстроване за № ЖИ-17802282, у якому позивач вимагав ініціювати внесення змін до чинного законодавства з метою виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27.02.2023 у справі № 760/17232/20, але вищевказане безпосередньо Міністерством юстиції України, як відповідачем по справі є проігнорованим та є неприпустимим фактом та свідчить про пряме порушення сталої практики Європейського суду з прав людини та є прямим порушенням прав та інтересів позивача та додатково підтверджує пряме порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у поєднанні зі статтею 1 першого Протоколу до Конвенції (захист права власності) та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.
12.11.2024 до суду надійшов відзив на позов в якому наявне клопотання про закриття провадження у справі.
В обгрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що відповідно до ст.ст. 447, 448 Цивільного процесуального кодексу сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Таким чином, скарга на дії/бездіяльність державного виконавця, вчинені під час виконання судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. У даному випадку до Солом`янського районного суду м. Києва.
Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 1, 2, частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною цих функцій.
Згідно з приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Приписами статті 448 Цивільного процесуального кодексу України зазначено. що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач не погоджується з бездіяльністю Міністерства юстиції України, щодо не належного розгляду повторної заяви ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 16.09.2024 за реєстраційним номером ЖИ-17802282, а не з бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27.02.2023 у справі № 760/17232/20.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Оскільки обраний позивачем спосіб судового захисту зводиться до оскарження бездіяльності Міністерства юстиції України щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 16.09.2024 за № ЖИ-17802282, то даний спір є публічно - правовим спором в розумінні положень КАС.
Таким чином, у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 238, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи «Урядовий контактний центр» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.І. Клочко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 16.12.2024 |
Номер документу | 123754764 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
К.І. Клочко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні