Рішення

від 13.12.2024 по справі 520/26304/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 грудня 2024 року № 520/26304/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (вул. Котляревського, буд. 6, оф. 2,м. Полтава,Полтавський р-н, Полтавська обл.,36000, код ЄДРПОУ22543623) про визнання дій, бездіяльності протиправними, скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати дії та бездіяльність в.о. Голови КДКА Полтавської області Гонжака Ігоря Вікторовича, протиправними.

-визнати бездіяльність члена дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Рохманов Володимира Івановича, протиправною.

-визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 22 серпня 2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія №108 від 30.06.1993 року).

-стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , зареєстрована, АДРЕСА_2 , є адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія №108 від 30.06.1993 року), обліковується у Раді адвокатів Харківської області, форма здійснення діяльності само зайнята особа. В жовтні 2012 року на конференції адвокатів Харківської області обрана членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.

22 серпня 2024 року рішенням КДКА Полтавської області у відношенні адвоката Столярової А.О., за скаргою члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини Тетяни Гнатюк від 09 травня 2024 року було порушено дисциплінарну справу.

Копію рішення КДКА Полтавської області від 22 серпня 2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 були направлені 27 серпня 2024року з КДКА Полтавської області на адресу належної мені електронної пошти, з порушенням процедури.

04.09.2024 ОСОБА_1 та адвокат Стєбєлєв А.М. уклали договір про надання правничої допомоги,.

Скарга від імені члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини ОСОБА_2 , в якій міститься пропозиція про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, подана відносно ОСОБА_1 , як адвокатки, яку обрано до органу адвокатського самоврядування, а саме члена дисциплінарної палати КДКА Харківської області, про що безпосередньо зазначено ОСОБА_2 в самій скарзі.

Подання скарги відносно ОСОБА_1 , як члена дисциплінарної палати КДКА Харківської області безпосередньо та пов`язане з розглядом скарг дисциплінарною палатою КДКА Харківської області у відношенні адвоката ОСОБА_3 .

Так, 02.02.2024 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшли 3 скарги від імені члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини ОСОБА_2 (вх.№14/24 від 02.02.2024 року, вх.№15/24 від 02.02.2024 року, вх.№16/24 від 02.02.2024 року ) відносно адвоката ОСОБА_3 . Дисциплінарною палатою КДКА Харківської області 06.03.2024 року були ухвалені рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4 за вказаними вище скаргами члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини ОСОБА_2 .

Скарги на рішення КДКА Харківської області від 06.03.2024 року відносно адвоката ОСОБА_3 члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини ОСОБА_2 до Вищої КДКА надійшли 05.04.2024 року.

Рішеннями ВКДКА від 23 травня 2024 року скарги на рішення КД А Харківськоїобласті від 06.03.2024 року члена Комітету Національної асоціації адвокатів України зпитань захисту прав людини ОСОБА_2 було задоволено, та надано оцінку діям членів дисциплінарної палати . Рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 06.03.2024 року скасовані, ухвалені нові рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 . Скарги направлені для подальшого розгляду до дисциплінарної палати КДКА Харківської області.

За наслідками ухвалення 06.03.2024 року рішення дисциплінарною палатою КДКА Харківської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 , відносно чотирьох членів дисциплінарної палати, зокрема, і відносно позивачки, членом Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини ОСОБА_2 були подані скарги від 09 травня 2024 року до ВКДКА. У подальшому Головою Вищої КДКА ОСОБА_5 були на правлені до КДКА Полтавської області, і за наслідком неправомірних дій 22 серпня 2024 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, в тому числі, у відношенні позивачки за скаргою члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини Тетяни Гнатюк було порушено дисциплінарну справу.

При ухваленні рішення 22 серпня 2024 року КДКА Полтавської області про порушення відносно ОСОБА_1 дисциплінарної справи здійснено з порушенням порядку розгляду скарг на дії адвоката у зв`язку з його адвокатською діяльністю, так і на дії адвоката як члена дисциплінарної палати.

Так, 27 серпня 2024 року з КДКА Полтавської області на адресу електронної пошти позивача направлено лист вих. №338/4-24 від 26 серпня 2024 року за підписом в.о. Голови КДКА Полтавської області ОСОБА_6 , додатками до якого були копія рішення КДКА Полтавської області від 22 серпня 2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно мене та довідка члена дисциплінарної палати КДКА Полтавської області.

В самому рішенні від 22 серпня 2024 року міститься інформація про зупинення 03.06.2024 року розгляду дисциплінарної справи на підставі п.6 ст.39, ст.40 Положення. При цьому є незрозумілим яку дисциплінарну справу було зупинено, якщо вона була порушена лише 22 серпня 2024 року та з якої саме підстави.

Вказане рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 03.06.2024 року про зупинення розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 не направлялося.

В самому рішенні від 22 серпня 2024 року про порушення відносно ОСОБА_1 дисциплінарної справи обґрунтування прийняття такого рішення відсутнє. В зазначеному рішенні міститься лише зміст скарги та викладену письмову позицію. Після посилання на норми закону в рішенні вказано, що «надаючи оцінку фактам, викладеним в скарзі та матеріалах перевірки, дисциплінарна палата КДКА Полтавської області дійшла до висновку про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 є ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3.6 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

10.09.2024 звернувся року до КДКА Полтавської області з клопотанням про направлення на адресу електронної пошти адвоката ОСОБА_7 , копій матеріалів перевірки за скаргою члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини Тетяни Гнатюк, довідку та копії рішення посилання на будь-які інші матеріали, окрім змісту скарги та пояснення, відсутні. Подання вказаного клопотання було обґрунтоване метою не порушення прав позивачки як особи, в діях якої встановлено оспорюваним рішенням «наявність ознак дисциплінарного проступку».

Перевірка скарги члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини ОСОБА_8 відносно ОСОБА_1 ,яку вимагає стаття 38 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не проводилась, повідомлень про скаргу не надсилалось, що свідчить про грубе порушення закону.

Позивач вважає, що рішення КДКА Полтавської області від 22 серпня 2024 року про порушення дисциплінарної справи необґрунтованим, прийняте з грубим порушенням Закону, є протиправним, і підлягає скасуванню з підстав зазначених низче.

При цьому, є протиправною бездіяльність виконуючого обов`язки голови ОСОБА_6 , а саме щодо неналежного виконання Положення про порядок розгляду дисциплінарних скарг, так і неприйняття рішення про повернення та

Також позивач вважає, що є протиправною бездіяльність члена дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Володимира Рохманов, в частині не виконання та/або неналежне виконання процедурі розгляду дисциплінарних скарг, оскільки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, не звернувся до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строкуйого надання, що стало підставою звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Матеріалами справи підтверджено,що 20 травня 2024 року до КДКА Полтавської області надійшла, скерована Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_9 , на підставі пунктів 2.3.17 та 2.3.28 Регламенту Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 78 від 04-05.07.2014 року, скарга члена комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини адвокатки ОСОБА_10 стосовноадвокатки ОСОБА_1 .

22 травня 2024 року, за вих. № 190/4-24 адвокатку ОСОБА_1 , повідомлено про надходження скарги члена комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини адвокатки ОСОБА_10 на правлено її копію з усіма додатками на електронну поштову скриньку адвоката.

Зазначені дії вчинені особисто, як головою дисциплінарної палати КДКА Полтавської області з метою найшвидшого повідомлення адвоката про надходження скарги з огляду на обмежений строк проведення перевірки, визначений Положенням «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» яке затверджено рішенням Ради адвокатів України № 120 від 13.08.2014 року(із наступними змінами та доповненнями).

Враховуючи значний об`єм скарги з додатками адвокатка мала б додатковий час для їх вивчення, оцінки та підготовки відповідних пояснень, зважаючи на строки проведення перевірки, які покладені на дисциплінарну палату КДКА Полтавської області.

У цей же день, видано доручення члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_11 , якого уповноважено на проведення перевірки фактів викладених у скарзі.(копія доручення наявна в матеріалах дисциплінарної справи, копія якої направляється до суду разом з відзивом на позов). Направлення адвокату, стосовно якого проводиться перевірка копії доручення не передбачено.

03.06.2024 року, на підставі статті 39 пункту 6, статті 40 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» розгляд (скарги) дисциплінарної справи зупинено протокольним рішенням дисциплінарної палати КДКА Полтавської області. Зупинення розгляду скарги(дисциплінарного провадження) обумовлено госпіталізацією ОСОБА_12 04.06.2024 року до стаціонару лікувального закладу дляпроведення оперативного втручання, знаходження на амбулаторному лікуванні та необхідністю додаткового часу для відновлення.

Судом встановлено, що направлення сторонам дисциплінарного провадження протоколу засідання дисциплінарної палати у якому прийнято рішення про зупинення розгляду скарги Положенням «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» яке затверджено рішенням Ради адвокатів України № 120 від 13.08.2014 року (із змінами та доповненнями), як і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено.

Матеріалами справи підтверджено, що в тексті рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 22.08.2024 року зазначено інформацію про зупинення дисциплінарної справи в розумінні - дисциплінарне провадження.

22.08.2024 року провадження у дисциплінарному провадженні поновлено. На підставі досліджених матеріалів дисциплінарного провадження та довідки, складеною членом дисциплінарної палати ОСОБА_11 , КДКА Полтавської області (у складі дисциплінарної палати КДКА Полтавської області) прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвокатки ОСОБА_1 , а саме через наявність в її діях ознак дисциплінарного проступку.

Зазначені дії вчинено дисциплінарною палатою з урахуванням частини 2 ст. 33 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 32 Положення, згідно з вимогами яких дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру а адвокатську діяльність».

За ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Такими дисциплінарними проступками є порушення вимог несумісності, порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, неналежне виконання своїх професійнихобов`язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

За ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій :

1. Проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2. Порушення дисциплінарної справи;

3. Розгляд дисциплінарної справи;

4. Прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Судом встановлено, що станом на 22.08.2024 року відбулося дві стадії дисциплінарного провадження, а саме: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи.

За своєю юридичною природою прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи свідчить про початок певної процедури, яка має на меті розгляд дисциплінарної справи на засадах змагальності, з початком якої, у відповідності до пункту 1 частини 2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату надається право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, надавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

За результатом розгляду дисциплінарної справи може бути прийнято рішення, як про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, в разі встановлення в його діях складу дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» так і про закриття дисциплінарної справи у разі відсутності в діях адвоката складу дисциплінарного проступку.

Саме на завершальній стадії дисциплінарного провадження приймається рішення про наявність або відсутність саме складу дисциплінарного проступку в діях адвоката.

Підставою до порушення дисциплінарної справи відносно адвокатки ОСОБА_1 послугувало наявність в її діях ознак дисциплінарного проступку передбаченого пунктами 3,6 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки у своїй професійній діяльності адвокат має дотримуватися присяги адвоката України, вимог ст. ст.7, 12-1, 64,65 Правил адвокатської етики.

26 серпня 2024 року за вих. № 339/4-24 (з урахуванням, що 24 та 25.08.2024 року вихідні дні) рішення про порушення дисциплінарної справи разом з довідкою члена дисциплінарної справи направлено адвокату ОСОБА_1 .

Строки направлення адвокату, відносно якого проводиться дисциплінарне провадження, рішення та довідки узгоджуються з вимогами Положення та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 22.08.2024 року вбачається, що в тексті рішення зазначено про дату, час та місце проведення засідання дисциплінарної палати КДКА Полтавської області. Отримання зазначених документів підтверджується змістом позовної заяви.

Пунктом 26 Положення встановлено, що адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці.

Отже направлення адвокату відносно якого проводиться перевірка матеріалів перевірки не передбачено.

Повноваження ВКДКА та Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури визначено ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Розподіл скарги здійснено Головою ВКДКА на підставі пунктів 2.3.17 та 2.3.28 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно ст. 57Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення органів адвокатського самоврядування є обов`язковими до виконання. Процедура повернення скарги регіональною КДКА, про що зазначає позивач у позовній заяві, яка надійшла до КДКА та процедурою проведення дисциплінарного провадження діючим законодавством не передбачена.

15.10.2020 року Радою адвокатів України Рішенням № 97 затверджено роз`яснення «Про затвердження роз`яснення щодо порядку застосування мирового вирішення спору, який виник на підставі скарги одного адвоката відносно іншого адвоката» у якому зокрема роз`яснено, що приписи статті 27 Положення та частини 2, 3 статті 52 ПАЕ не застосовуються до скарг поданих адвокатом на іншого адвоката щодо питань пов`язаних зокрема з діяльністю органів адвокатського самоврядування, а отже надання адвокатом, який ініціював звернення, доказів вжиття заходів мирного врегулювання спору між адвокатами не вимагається.

Суд також вказує, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначеніЗаконом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон №5076-VI).

Частинами першою, третьоюстатті 2 Закону №5076-VIпередбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 33 Закону №5076-VIадвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

За приписами частини другоїстатті 35 Закону №5076-VI, а також пункту 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 38 Закону №5076-VIзаява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною першоюстатті 39 Закону №5076-VIпередбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Як передбачено приписамист. 40 Закону №5076-VIдисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи.

Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказівзавчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до приписівст. 41 Закону №5076-VIза результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Згідно із п. 2, 3 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, що затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (далі - Положення №120) дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознакдисциплінарного проступку.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбаченіст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як передбачено приписами п. 9 Положення №120 право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до п.12 Положення №120 дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Вимоги до заяви (скарги) визначені п. 14 Положення №120.

При цьому, згідно п. 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускаєтьсявиключно у виняткових випадках.

Відповідно до п.39 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

Пунктом 40 Положення №120 визначено, що розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Як передбачено положеннями п. 43 Положення №120 розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Приписи ч.2 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»вказують, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Відповідно до приписівст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежневиконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно із положеннямист. 35 Закону №5076-VIза вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження;2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Суд також вказує,що Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні,закономвіднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другоюстатті 2 КАС Україникритеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюУкраїни та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 року у справі №826/14291/17.

Водночас, вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень обмежується принципом законності (частина другастатті 19 Конституції України) та принципом верховенства права (частина першастатті 8 Конституції України), а також запровадженими процедурами. Дискреція, яка реалізується суб`єктами владних повноважень у публічних інтересах відповідно достатті 3 Конституції України, є найкращим способом її здійснення стосовно особи.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31 липня 2007 року у справі «Druzstevni zalozna Pria and Others v. the Czech Republic», п.153-157, 159 рішення від 21 липня 2011 року у справі «Sigma Radio Television Ltd v. Cyprus»).

Як указано в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватися дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними.

Дискреційне повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку, підстав для прийняття відповідного рішення КДКА у дисциплінарній справі відносно позивача, не означає, що орган, який ухвалює рішення в межах дискреції, не покладає на нього обов`язок дотримуватися власних процедур, встановлених ним самим.

Так, у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура («fair procedure» - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Установлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Водночас, вказана доктрина стосується усіх суб`єктів владних повноважень зокрема КДКА, яка є стороною у правовідносинах з особою - адвокатом, має публічно-правовий характер, діяльність якого у сфері дисциплінарного провадження чітко регламентуєтьсяЗакономта іншими нормативними актами.

Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 у справі №1740/2484/18.

Відповідно до положеньст.39 Закону №5076-VI«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Як передбачено положеннями п. 31 Положення за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевіркибільшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Пунктом 6.1 Регламенту визначено, що підготовка засідання КДКА (палати КДКА), скликання її складу, повідомлення членів КДКА та інших осіб, які мають право брати участь у засіданнях із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, забезпечуються головою КДКА, його заступниками (головами палат) або за дорученням голови чи заступників голови одним із членів КДКА, секретаріатом КДКА. Про місце, день та час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА) члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право приймати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше як за п`ять днів до дня проведення засідання.

Пунктом 31Положення передбачений строк вирішення питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи протягом 30 днів, а дисциплінарна палата КДКА Харківської області одностайно прийняла рішення протягом 1 (одного) дня та не дотримуючись положень п.6.1 Регламенту щодо строків та порядку скликання членів палати КДКА для проведення засідання і вважала достатніми матеріали перевірки, які були проведені ОСОБА_13 за скаргою ОСОБА_14 , без реалізації права адвоката на захист, що також є грубим порушенням п.п.6.1.2. 6.1.3 Регламенту.

Так, у п.6.1.2 Регламенту вказано, що про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА), члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше як за п`ять днів до дня проведення засідання.

Особам, які мають право брати участь у засіданні, такі повідомлення надсилаються засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою.

Суд вказує, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується виключно за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь.

Згідно зі статтею 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.

Учасниками засідання палати КДКА є особи, відносно яких розглядається чи вирішується питання, та особи, звернення яких або питання стосовно яких включені до порядку денного засідання, їх представники та інші особи запрошені для участі у засіданні палати КДКА.

Пунктом 44 Положення передбачено, що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, у разі наявності технічної можливості, мають право взяти участь у засіданні дистанційно - у режимі відеоконференції. Такі учасники засідання повинні за два дні до початку засідання письмово повідомити КДКА регіону про бажання взяти участь у засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, направивши на адресу електронної пошти КДКА регіону відповідне клопотання та документи, що підтверджують особу учасника, та, у разі наявності, особу представника, а також документи, що підтверджують повноваження такого представника, передбачені пунктом 6 статті 14 даного Положення. Таке клопотання та документи повинні бути підписані за допомогою електронного цифрового підпису.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката та пояснення інших заінтересованих осіб.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Згідно зі ст.40 названого Положення, розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За правилами статтей 45, 46 цього ж Положення у разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката, який не з`явився для участі в засіданні, оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України №5076-VІ підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. За правилами частини другої цієї статті, дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської стики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно вимог статті 35 вказаного Закону, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:1) попередження;2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Підставою для застосування до Позивача дисциплінарного стягнення стало порушення ним присяги адвоката України та одночасного вчинення грубого порушення Правил адвокатської етики.

Одноразове грубе порушення Правил адвокатської етики може бути підставою позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю лише у тому випадку, якщо воно підриває авторитет адвокатури України.

З тексту спірного рішення не вбачається за який конкретно проступок (чи проступки) Відповідач притяг адвоката до дисциплінарної відповідальності не зазначено час, місце, спосіб, форма (дія чи бездіяльність) інші суттєві ознаки, які характеризують такий проступок з об`єктивної сторони тавідсутні посилання на докази, якими обґрунтовується вина Позивача.

Приписами ч.2 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»визначено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Відповідно до статті 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю є одним з видів дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до адвоката лише з підстав, виключний перелік яких визначений законом.

За правовими наслідками позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю є найтяжчим видом дисциплінарного стягнення, яке може застосовуватися за наявності таких підстав: порушення присяги адвоката; розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили; систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Дисциплінарна палата повинна була ретельно підійти до кваліфікації діянь адвоката відповідно до цих підстав.

Згідно п.1.2 Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю затвердженого рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ХІ-007/2023 від 30.11.2023 року (далі Узагальнення), застосування до адвоката стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю припиняє право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також має наслідком його виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно п.2.2 Узагальнення, за своїми правовими наслідками позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю є найтяжчим видом дисциплінарного стягнення. Тому, КДКА повинні особливо ретельно підходити до кваліфікації діянь відповідно до підстав застосування стягнення, передбачених ч. 2 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до ст.ст.7,9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно доКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначеніКонституцієюта законами України.

У відповідності до ч.2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вказує, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області належними і допустимими доказами у справі довела законностьі обґрунтованость оспорюваного рішення.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (вул. Котляревського, буд. 6, оф. 2,м. Полтава,Полтавський р-н, Полтавська обл.,36000, код ЄДРПОУ22543623) про визнання дій, бездіяльності протиправними, скасування рішення залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.