Постанова

від 28.04.2025 по справі 520/26304/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 р.Справа № 520/26304/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 13.12.24 у справі № 520/26304/24

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області

про визнання дій, бездіяльності протиправними, скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (надалі - відповідач, КДКА Полтавської області), в якому просила:

- визнати дії та бездіяльність в.о. Голови КДКА Полтавської області Гонжака Ігоря Вікторовича протиправними;

- визнати бездіяльність члена дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Рохманова Володимира Івановича протиправною;

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 22 серпня 2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія №108 від 30.06.1993);

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211,20 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судове рішення ухвалено за невідповідності висновків суду фактичним обставинам. Наводить обставини справи, викладені у позовній заяві, та просить їх урахувати під час апеляційного розгляду.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивачем подані заперечення на відзив відповідача на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія №108 від 30.06.1993 року), обліковується у Раді адвокатів Харківської області, форма здійснення діяльності - самозайнята особа. В жовтні 2012 року на конференції адвокатів Харківської області обрана членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.

22 серпня 2024 року рішенням КДКА Полтавської області стосовно адвоката ОСОБА_1., за скаргою члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини Тетяни Гнатюк від 09 травня 2024 року порушено дисциплінарну справу.

Копію рішення КДКА Полтавської області від 22 серпня 2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 направлено 27 серпня 2024року з КДКА Полтавської області на адресу електронної пошти позивача.

Скарга від імені члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини Гнатюк Т.В , в якій міститься пропозиція про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, подана відносно ОСОБА_1 , як адвокатки, яку обрано до органу адвокатського самоврядування, а саме члена дисциплінарної палати КДКА Харківської області, про що зазначено Гнатюк Т.В. в самій скарзі.

Подання скарги відносно ОСОБА_1 , як члена дисциплінарної палати КДКА Харківської області, пов`язане з розглядом скарг дисциплінарною палатою КДКА Харківської області щодо адвоката ОСОБА_3 .

Так, 02.02.2024 на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшли 3 скарги від імені члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини Гнатюк Т.В. (вх.№14/24 від 02.02.2024, вх.№15/24 від 02.02.2024, вх.№16/24 від 02.02.2024) відносно адвоката ОСОБА_3 . Дисциплінарною палатою КДКА Харківської області 06.03.2024 ухвалені рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 за вказаними скаргами члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини Гнатюк Т.В .

Скарги на рішення КДКА Харківської області від 06.03.2024 відносно адвоката ОСОБА_3 члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини Гнатюк Т.В. до Вищої КДКА надійшли 05.04.2024.

Рішеннями ВКДКА від 23 травня 2024 року скарги на рішення КДКА Харківської області від 06.03.2024 члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини Гнатюк Т.В. задоволено та надано оцінку діям членів дисциплінарної палати. Рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 06.03.2024 скасовані, ухвалені нові рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 . Скарги направлені для подальшого розгляду до дисциплінарної палати КДКА Харківської області.

За наслідками ухвалення 06.03.2024 рішення дисциплінарною палатою КДКА Харківської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 , відносно чотирьох членів дисциплінарної палати, зокрема, і відносно позивача, членом Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини Гнатюк Т.В. подані скарги від 09 травня 2024 року до ВКДКА. У подальшому Головою Вищої КДКА Сергієм Вилковим направлені до КДКА Полтавської області, і 22 серпня 2024 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, в тому числі стосовно позивача, за скаргою члена Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини Тетяни Гнатюк порушено дисциплінарну справу.

Позивач уважає, що рішення КДКА Полтавської області від 22 серпня 2024 року є необґрунтованим, прийнятим з грубим порушенням Закону, є протиправним і підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з позовом у цій справі.

Разом з цим позивач уважає протиправною бездіяльність виконуючого обов`язки голови Ігоря Гонжака , зокрема щодо неналежного виконання Положення про порядок розгляду дисциплінарних скарг, а також члена дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Володимира Рохманова в частині невиконання та/або неналежного виконання процедури розгляду дисциплінарних скарг, оскільки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати не звернувся до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання, що також стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05 липня 2012 року за № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон № 5076-VI).

Частинами першою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до приписів статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Статтею 34 Закону № 5076-VI передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до адвоката визначені статтею 35 Закону №5076-VI, відповідно до частини 1 якої за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

За приписами частини другої статті 35 Закону №5076-VI, а також пункту 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно зі статтею 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Статтею 37 Закону № 5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Порядок розгляду скарг на дії адвоката передбачений статтями 38, 39 Закону № 5076-VI.

Згідно з частинами першою, другою статті 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно з частиною 3 статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною 1 статті 39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Частиною 2 статті 39 Закону №5076-VI встановлено, що рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи.

Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до приписів ст. 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Згідно з п. 2, 3 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, що затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 за №120 (далі - Положення №120) дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як передбачено приписами п. 9 Положення №120, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до п.12 Положення №120 дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Вимоги до заяви (скарги) визначені п. 14 Положення №120.

Згідно з п. 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Відповідно до п.39 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

Пунктом 40 Положення №120 визначено, що розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Як передбачено у п. 43 Положення №120 розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Пунктом 44 Положення №120 передбачено, що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

З аналізу наведених норм убачається, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь.

Згідно зі статтею 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.

Учасниками засідання палати КДКА є особи, відносно яких розглядається чи вирішується питання, та особи, звернення яких або питання стосовно яких включені до порядку денного засідання, їх представники та інші особи запрошені для участі у засіданні палати КДКА.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, у разі наявності технічної можливості, мають право взяти участь у засіданні дистанційно - у режимі відеоконференції. Такі учасники засідання повинні за два дні до початку засідання письмово повідомити КДКА регіону про бажання взяти участь у засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, направивши на адресу електронної пошти КДКА регіону відповідне клопотання та документи, що підтверджують особу учасника, та, у разі наявності, особу представника, а також документи, що підтверджують повноваження такого представника, передбачені пунктом 6 статті 14 даного Положення. Таке клопотання та документи повинні бути підписані за допомогою електронного цифрового підпису.

Аналіз наведених норм законодавства також свідчить, що проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката є лише першою стадією дисциплінарного провадження, за результатом якої (розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки) дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Отже, завданням першої стадії дисциплінарного провадження є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та встановлення наявності або ж відсутності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. При цьому висновок щодо наявності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку не є свідченням факту його вчинення, а є лише констатацією обставин, які свідчать про можливий факт цього, що, у свою чергу, потребує більш детального дослідження відповідних обставин, з метою підтвердження або спростування наявності відповідних дій, що може бути здійснено лише під час розгляду дисциплінарної справи. Разом з цим оцінка дій адвоката на даній стадії дисциплінарного провадження не надається, а аналіз та оцінка доказів, дотримання належних процедур при фіксуванні та формуванні доказової бази щодо оскаржуваної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, відноситься до такої стадії дисциплінарного провадження як розгляд дисциплінарної справи.

На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з`ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з`ясувати всі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може.

Такий висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 822/570/17.

Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі №810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Суд перевіряє рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям.

Отже, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 року у справі №826/14291/17.

Водночас вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень обмежується принципом законності (частина друга статті 19 Конституції України) та принципом верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), а також запровадженими процедурами. Дискреція, яка реалізується суб`єктами владних повноважень у публічних інтересах відповідно до статті 3 Конституції України, є найкращим способом її здійснення стосовно особи.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31 липня 2007 року у справі «Druzstevni zalozna Pria and Others v. the Czech Republic», п.153-157, 159 рішення від 21 липня 2011 року у справі «Sigma Radio Television Ltd v. Cyprus»).

Як указано у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватися дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними.

Дискреційне повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку, підстав для прийняття відповідного рішення КДКА у дисциплінарній справі відносно позивача, не означає, що орган, який ухвалює рішення в межах дискреції, не покладає на нього обов`язок дотримуватися власних процедур, встановлених ним самим.

Так, у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура («fair procedure» - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Установлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Водночас указана доктрина стосується всіх суб`єктів владних повноважень, зокрема і КДКА, яка є стороною у правовідносинах з особою - адвокатом, має публічно-правовий характер, діяльність якого у сфері дисциплінарного провадження чітко регламентується Законом та іншими нормативними актами.

Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 у справі №1740/2484/18.

Матеріалами справи підтверджено, що 20 травня 2024 року до КДКА Полтавської області надійшла скерована Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилковим С.В., на підставі пунктів 2.3.17 та 2.3.28 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 78 від 04-05.07.2014, скарга члена комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини адвокатки Тетяни Віталіївни Гнатюк стосовно адвокатки ОСОБА_1 .

22 травня 2024 року за вих. № 190/4-24 адвокатку ОСОБА_1 повідомлено про надходження скарги члена комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини адвокатки Тетяни Віталіївни Гнатюкта на правлено її копію з усіма додатками на електронну поштову скриньку адвоката.

Зазначені дії вчинені Головою дисциплінарної палати КДКА Полтавської області з метою найшвидшого повідомлення адвоката про надходження скарги з огляду на обмежений строк проведення перевірки, визначений Положенням «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», яке затверджено рішенням Ради адвокатів України № 120 від 13.08.2014 року (із наступними змінами та доповненнями).

Враховуючи значний об`єм скарги з додатками, адвокатка мала б додатковий час для їх вивчення, оцінки та підготовки відповідних пояснень, зважаючи на строки проведення перевірки, які покладені на дисциплінарну палату КДКА Полтавської області.

У цей же день видано доручення члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Рохманову В.І. , якого уповноважено на проведення перевірки фактів, викладених у скарзі (копія доручення наявна в матеріалах дисциплінарної справи направлено до суду разом з відзивом на позов). Направлення адвокату, стосовно якого проводиться перевірка, копії доручення не передбачено.

03.06.2024 на підставі статті 39 пункту 6, статті 40 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» розгляд (скарги) дисциплінарної справи зупинено протокольним рішенням дисциплінарної палати КДКА Полтавської області. Зупинення розгляду скарги (дисциплінарного провадження) обумовлено госпіталізацією ОСОБА_8 04.06.2024 до стаціонару лікувального закладу для проведення оперативного втручання, знаходження на амбулаторному лікуванні та необхідністю додаткового часу для відновлення.

Судом установлено, що направлення сторонам дисциплінарного провадження протоколу засідання дисциплінарної палати, у якому прийнято рішення про зупинення розгляду скарги Положенням «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», яке затверджено рішенням Ради адвокатів України № 120 від 13.08.2014 (зі змінами та доповненнями), як і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено.

Матеріалами справи підтверджено, що у тексті рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 22.08.2024 зазначено інформацію про зупинення дисциплінарної справи в розумінні - дисциплінарне провадження.

22.08.2024 провадження у дисциплінарному провадженні поновлено. На підставі досліджених матеріалів дисциплінарного провадження та довідки, складеної членом дисциплінарної палати Рохмановим В.І. , КДКА Полтавської області (у складі дисциплінарної палати КДКА Полтавської області) прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвокатки ОСОБА_1 , а саме, через наявність в її діях ознак дисциплінарного проступку.

Зазначені дії вчинено дисциплінарною палатою з урахуванням частини 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 32 Положення, згідно з вимогами яких дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, станом на 22.08.2024 відбулося дві стадії дисциплінарного провадження, а саме: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи.

Колегія суддів зазначає, що за своєю юридичною природою прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи свідчить про початок певної процедури, яка має на меті розгляд дисциплінарної справи на засадах змагальності, з початком якої, відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату надається право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, надавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

За результатом розгляду дисциплінарної справи може бути прийнято рішення як про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, в разі встановлення в його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», так і про закриття дисциплінарної справи у разі відсутності в діях адвоката складу дисциплінарного проступку.

Саме на завершальній стадії дисциплінарного провадження приймається рішення про наявність або відсутність саме складу дисциплінарного проступку в діях адвоката.

Підставою до порушення дисциплінарної справи відносно адвокатки ОСОБА_1 послугувало наявність в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 6 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки у своїй професійній діяльності адвокат має дотримуватися присяги адвоката України, вимог статтей 7, 12-1, 64, 65 Правил адвокатської етики.

26 серпня 2024 року за вих. № 339/4-24 (з урахуванням, що 24 та 25.08.2024 вихідні дні) рішення про порушення дисциплінарної справи разом з довідкою члена дисциплінарної справи направлено адвокату ОСОБА_1 .

Строки направлення адвокату, відносно якого проводиться дисциплінарне провадження, рішення та довідки узгоджуються з вимогами Положення та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 22.08.2024 убачається, що в тексті рішення зазначено про дату, час та місце проведення засідання дисциплінарної палати КДКА Полтавської області. Отримання зазначених документів підтверджується змістом позовної заяви.

Пунктом 26 Положення № 120 встановлено, що адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці.

Отже, направлення адвокату, відносно якого проводиться перевірка матеріалів перевірки не передбачено.

Повноваження ВКДКА та Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури визначено ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Розподіл скарги здійснено Головою ВКДКА на підставі пунктів 2.3.17 та 2.3.28 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно зі ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення органів адвокатського самоврядування є обов`язковими до виконання. Процедура повернення скарги регіональною КДКА, про що зазначає позивач у позовній заяві, яка надійшла до КДКА та процедурою проведення дисциплінарного провадження чинним законодавством не передбачена.

15.10.2020 Радою адвокатів України Рішенням № 97 затверджено роз`яснення «Про затвердження роз`яснення щодо порядку застосування мирового вирішення спору, який виник на підставі скарги одного адвоката відносно іншого адвоката», у якому, зокрема, роз`яснено, що приписи статті 27 Положення та частини 2, 3 статті 52 ПАЕ не застосовуються до скарг, поданих адвокатом на іншого адвоката щодо питань, пов`язаних, зокрема, з діяльністю органів адвокатського самоврядування, а отже надання адвокатом, який ініціював звернення, доказів вжиття заходів мирного врегулювання спору між адвокатами не вимагається.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області належними і допустимими доказами у справі довела законність і обґрунтованосте оспорюваного рішення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення не є рішенням про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, таким рішенням ВКДКА не надавалася юридична оцінка діям позивача на предмет наявності чи відсутності в них складу дисциплінарного проступку, а є проміжним та не створює для позивача юридичних наслідків.

Щодо доводів апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення обставин, зазначених позивачем у позовній заяві, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини першої статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Під час судового розгляду судом першої інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, досліджено всі обставини прийняття рішень, оскаржуваних позивачем, та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Оскаржуване рішення відповідача відповідає, визначеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям для оцінювання рішення, що є достатньою підставою для відмови у визнанні його протиправним та скасуванні.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не надано доказів порушення прав та законних інтересів позивача діями відповідача, що є обов`язковою умовою для скасування чи зміни рішення, прийнятого відповідачем.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), згідно з якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів уважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 у справі № 520/26304/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`яноваСудді С.П. Жигилій О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 01.05.2025