Рішення

від 03.12.2024 по справі 520/20783/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року Справа № 520/20783/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садової М.І.,

за участю секретаря судових засідань Акулової А. М.,

представник позивача Сімейка А. М. в режимі відеоконференції,

представник відповідачів Красноруцької Т. О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Харкові в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" до головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області: - №10991208/24472488 від 02.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 02.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - №10991209/24472488 від 02.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 03.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - №11075752/24472488 від 20.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 11.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - №11109513/24472488 від 24.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 12.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - №11109514/24472488 від 24.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 13.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, складені та подані на реєстрацію ТОВ «Витязь», датою її фактичного подання на реєстрацію: - податкову накладну №19 від 02.04.2024; - податкову накладну №20 від 03.04.2024; - податкову накладну №21 від 11.04.2024; - податкову накладну №22 від 12.04.2024; - податкову накладну №23 від 13.04.2024; - вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Витязь» є платником податків з 1996 року. З 2016 року зареєстроване платником ПДВ та займається вирощуванням зернових культур. Компанія уклала договір на постачання кукурудзи з ТОВ «МС Колос Агро», поставивши 1010,900 тон кукурудзи на суму 5 054 494,33 грн, з яких оплачено 86,77%. На кожну поставку було складено податкову накладну, але їх реєстрація була зупинена через перевищення обсягу постачання. Надані пояснення та копії документів не були враховані, і реєстрація податкових накладних була відмовлена. Податкове законодавство зобов`язує складати та реєструвати податкові накладні. Оспорюване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, адже позивачем була надано усі необхідні документи, які підтверджуються реальність проведення господарської операції. З метою ефективного способу захисту порушеного права просить зобов`язати ДПС України зареєструвати вказану вище податкову накладну. У відповідності до ст. 136 КАС України здійснити розподіл судових витрат.

Відповідачем головне управління ДПС у Харківській області (далі відповідач-1) подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Реєстрація оспорюваних податкових накладних зупинена через перевищення обсягу постачання товару, що відповідає критеріям ризиковості. ТОВ «Витязь» надіслало пояснення та документи на підтвердження реальності операцій, включаючи договори, рахунки-фактури, звіти та виписки з банківського рахунку. Проте контролюючий орган запросив додаткові пояснення та документи щодо придбання товарів, транспортування, зберігання, що не були надані в повному обсязі. Комісія ГУ ДПС прийняла рішення про відмову у реєстрації податкових накладних на підставі ненадання або часткового надання пояснень та документів. Комісія ДПС залишила скарги без задоволення через ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування та навантаження продукції.

Відповідачем Державною податковою службою України (далі відповідач-2) не подано відзив, який би містив заперечення на позов.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив відповідача-1. Наводить пояснення про те, що у 2023 році позивач виростив 4347,2 тон кукурудзи. Предметом спору є податкові накладні, складені по фактам постачання кукурудзи за договором від 01.04.2024. Договори є обов`язковими для виконання згідно з ЦК України. Презумпція правомірності договору може бути спростована лише за рішенням суду або якщо закон прямо встановлює його недійсність. Відзив відповідача не містить мотивів відхилення вимог ТОВ «Витязь», заперечень щодо оформлення документів або нереальності операцій. Після зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ «Витязь» надала всі необхідні документи. Відповідач стверджує, що не зобов`язаний вказувати перелік документів, необхідних для реєстрації, але це призводить до невизначеності з боку ТОВ «Витязь». Доводи відповідача про ненадання документів не є обґрунтованими. ТОВ «Витязь» має виробничу базу, яка складається з майна колишніх колгоспів «Радуга» і «Україна». У 2023 році компанія здійснила повний цикл робіт з вирощування кукурудзи, починаючи від підготовки ґрунту до збирання та зберігання врожаю. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю. Просить такий задовольнити. Додатково пояснив, що усі документи, які підтверджують реальність проведення господарської операції подано при перших первинних поясненнях.

У судовому засіданні представник відповідачів заперечив проти позову з підстав, які викладені у заявах по суті.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного з огляду на таке.

Суд установив, ТОВ «Витязь» взято на облік 04.09.1996 в ГУ ДПС у Харківській області, Південне Управління, Красноградська ДПІ (Красноградський район), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №456, ідентифікаційний код платника податків за ЄДРПОУ 24472488. ТОВ «Витязь» пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло індивідуальний податковий номер 244724820167.

01 квітня 2024 року між ТОВ «Витязь» та ТОВ «МС Колос Агро» укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №90/010424 (далі договір).

Згідно з умов договору позивач прийняв на себе зобов`язання поставити та передати у власність ТОВ «МС Колос Агро» кукурудзу власного вирощування врожаю 2023 року, а ТОВ «МС Колос Агро» прийняло на себе зобов`язання прийняти та оплатити поставлену кукурудзу.

На виконання умов договору поставки ТОВ «Витязь» в період з 02.04.2024 по 13.04.2024 дев`ятьма окремими партіями поставило ТОВ «МС Колос Агро» 1010,900 тон кукурудзи загальною вартістю 5 054 494,33 в тому числі ПДВ 620 727,37 грн.

По всім фактам поставки кукурудзи ТОВ «Витязь» були складені та подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, в реєстрації яких було відмовлено.

Головним управлінням ДПС у Харківській області були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10991208/24472488 від 02.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 02.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, №10991209/24472488 від 02.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 03.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, №11075752/24472488 від 20.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 11.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, №11109513/24472488 від 24.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 12.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, №11109514/24472488 від 24.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 13.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оспорювані податкові накладні було збережено. Реєстрація зупинена. У квитанціях вказано, що відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги дорівнює або перевищує величину визначеного як різниця обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, жодні конкретні пропозиції щодо необхідних документів в квитанціях відсутні.

Отже, у квитанціях зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв, визначених в п. 1 та не зазначено документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі по тексту - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до правової позиції Верхового Суду викладеної у постанові від 10 квітня 2020 року (справа № 819/330/18) для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів. Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18, від 25 листопада 2022 року по справі № 320/3484/21, від 15 березня 2023 року по справі № 620/4227/20, від 22 травня 2024 року по справі № 640/26298/21.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Аналізуючи вище зазначені положення суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Суд установив, ТОВ «Витязь» були виписані наступні податкові накладні: - № 19 від 02.04.2024 на суму 3 508 772,39 грн, в т.ч. ПДВ 491 228,1346 грн; - № 20 від 03.04.2024 на суму 338 561,02 грн, в т.ч. ПДВ 47 398,5428 грн; - № 21 від 11.04.2024 на суму 377 486,42 грн, в т.ч. ПДВ 52 849,0988 грн; - № 22 від 12.04.2024 на суму 105 263,04 грн, в т.ч. ПДВ 14 736,8256 грн;

- № 23 від 13.04.2024 на суму 103 684,09 грн, в т.ч. ПДВ 14 515,7726 грн.

Зазначені податкові накладні були внесені до Єдиного реєстру податкових накладних для їх подальшої реєстрації та сплати ПДВ. Проте Головним управлінням ДПС у Харківській області зупинено реєстрацію зазначених податкових накладних, що вбачається з відповідних квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд повторно відмічає, що контролюючим органом реєстрація податкових накладних №19 від 02.04.2024, №20 від 03.04.2024, №21 від 11.04.2024, №22 від 12.04.2024, №23 від 13.04.2024 була зупинена та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «Витязь» до контролюючого органу було надіслано пояснення та надано додатки, документи, які підтверджують реальність здійснення господарської діяльності:

- 02.04.2024 перша поставка, видаткова накладна від 02.04.2024 №01/04, кількість товару в тонах 100,970, вартість поставленого товару 504 849,43, в т.ч. ПДВ 61999,05 грн.;

- 03.04.2024 друга поставка, видаткова накладна від 03.04.2024 №02/04, кількість товару в тонах 98,800, вартість поставленого товару 493 999,45 грн в т.ч. ПДВ 60 666,60 грн.;

- 04.04.2024 третя поставка, видаткова накладна від 04.04.2024 №03/04, кількість товару в тонах 200,430, вартість поставленого товару 1002 148,87 грн в т.ч. ПДВ 123 070,91 грн.;

- 05.04.2024 четверта поставка, видаткова накладна від 05.04.2024 №04/04, кількість товару в тонах 193,520, вартість поставленого товару 967 598,92 грн в т.ч. ПДВ 118 827,94грн.

- 06.04.2024 п`ята поставка, видаткова накладна від 06.04.2024 №05/04, кількість товару в тонах 120,450, вартість поставленого товару 602 249,32, в т.ч. ПДВ 73 960,44грн.;

- 10.04.2024 шоста поставка, видаткова накладна 10.04.2024 №06/04, кількість товару в тонах 147,680, вартість поставленого товару 738 399,17, в т.ч. ПДВ 90 680,60грн.;

- 11.04.2024 сьома поставка, видаткова накладна 11.04.2024 №07/04, кількість товару в тонах 101,410, вартість поставленого товару 507 049,43,62, в т.ч. ПДВ 269,23грн.;

- 12.04.2024 восьма поставка, видаткова накладна,12.04.2024 №08/04, кількість товару в тонах 24,000, вартість поставленого товару 119 999,87,14, в т.ч. ПДВ 736,83грн.;

- 13.04.2024 дев`ята поставка, видаткова накладна,13.04.2024 №09/04, кількість товару в тонах 23,640, вартість поставленого товару 118 199,86,14, в т.ч. ПДВ 515,77грн.;

Всього, кількість товару в тонах 1010,900, вартість поставленого товару 5 054 494,33 грн., в т.ч. ПДВ 620 727,37 грн., щодо підтвердження інформації, яка зазначена в вищевказаних податкових накладних, з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної.

Вказані пояснення та повідомлення було отримано контролюючим органом та прийнято до розгляду, що підтверджується відповідними квитанціями про прийняття документів.

Комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято наступні рішення: - №10991208/24472488 від 02.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 02.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - №10991209/24472488 від 02.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 03.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - №11075752/24472488 від 20.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 11.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - №11109513/24472488 від 24.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 12.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - №11109514/24472488 від 24.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 13.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В той же час, в графі «Додаткова інформація» (зазначити конкретні документи)» контролюючим органом не зазначено конкретних документів, які не були надані свідчить про недотримання порядку прийняття та форми оскаржуваних рішень

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, у постановах від 21.05.2019 року по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 року по справі № 819/330/18, від 18.06.2020 року по справі № 824/245/19-а, від 03.10.2023 року по справі № 380/4146/22.

Позивачем подано скарги до Державної податкової служби на рішення контролюючого органу нижчого рівня щодо відмови у реєстрації вищевказаних податкових накладних.

ДПС України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Скарги залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

У судовому засіданні позивач наводить аргумент про те, що первинні документи щодо підтвердження реальності господарської операції було надано до відповідача-1 у довільній формі. Будь-якого деталізованого переліку необхідності надання певних первинних документів повідомлення не містило. Надані документи спростовують твердження відповідача-1 про недостатність таких документів.

Судом установлено, що платником податків надано до податкового органу первинні документи, які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення товариством господарських операцій.

Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагенту /контрагентів позивача, нікчемності або недійсності угоди / угод, укладеної (их) позивачем або відсутності реального характеру операції матеріали справи не містять та такі не подані відповідачами.

Суд звертає увагу, що разом з позовною заявою позивачем також надано до суду копії первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій, в результаті чого, керуючись вимогами п. 201.10 ст. 201 ПК України, позивачем подано податкову накладну для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Незважаючи на подані документи, податковим органом регіонального рівня прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи, зокрема підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкових накладних позивачем.

У судовому засіданні представник відповідачів наводить аргументи про те, що позивачем не підтверджено придбання товару (кукурудзи). Натомість, представник позивача наводив доводи про те, що позивач здійснює вирощування товару (кукурудзи), тому первинних документів щодо придбання такого товару немає. Додатково зазначив, що підтверджується наявними у справі доказами, що для посіву кукурудзи було придбано насіння, що підтверджено належними доказами.

Відповідно до правових позицій викладених у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 (справа № 500/2237/20), від 16.02.2023 (справа № 380/7648/22) приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Отож предметом розгляду повинна бути є стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Слід зазначити, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

З огляду на викладене суд прийшов переконання про те, що позивачем надано первинні бухгалтерські документи, які підтверджують посів, вирощування даного товару (кукурудзи), що спростовує доводи сторони відповідача про необхідність надання первинних документів щодо придбання позивачем такого товару.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції (ях) про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Суд повторно відмічає, що у квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, в квитанції про зупинення реєстрації ПН не зазначено переліку документів, які потрібно надати позивачу до контролюючого органу, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, суд вважає за необхідне наголосити, що до суду належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України доказів включення позивача до переліку ризикових не надано, як і не надано протоколу проведення засідання комісії регіонального рівня з вказаного питання та прийняття відповідного рішення.

Натомість, у квитанціях контролюючий орган фактично вдається до цитування пункту 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, зазначених у Додатку № 3 Порядку № 1165.

Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Слід зазначити, що загальне зазначення в квитанції про зупинення реєстрації ПН щодо надання документів призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію (їв) зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Таким чином, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийнято на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової (них) накладної (них), теж не є законним.

Аналогічні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), від 21 травня 2019 року (справа №0940/1240/18), від 10 квітня 2020 року (справа №819/330/18), яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 3 листопада 2021 року у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 16 лютого 2023 року (справа № 380/7648/22).

Суд також зазначає, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму.

Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відтак, суд прийшов висновку про недоведеність відповідачем як суб`єктом владних повноважень наявності достатніх правових підстав для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної.

Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, суд прийшов переконання, що зупинення реєстрації податкових накладних відбулося протиправно, адже відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ними рішень, а відтак суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області є протиправними та підлягають скасуванню.

Пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, окрім іншого, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. (пункт 20 Порядку № 1246).

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Аналогічний висновок викладений у рішенні ЄСПЛ від 20.10.2022 року "Рисовський проти України".

У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

З метою ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд прийшов висновку про зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене суд прийшов переконання про те, що позов необхідно задовольнити повністю.

У відповідності до ст. 139 КАС України з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань стягнути судовий збір по 6052,00 грн з кожного.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Суд установив, між позивачем ТОВ «Витязь» та адвокатом Сімейком Артуром Миколайовичем укладено договір про надання правничої допомоги від 19.07.2024 (далі - договір).

Згідно з ч. 3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідач у відзиві на позов наводить аргументи про те, що понесені позивачем витрат на професійну правничу допомогу не підтверджено жодними доказами, а тому у їх розподілі слід відмовити. Будь-яких інших обґрунтувань або заяв про зменшення заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу відповідач не подавав.

Суд установив, визначення розміру оплати праці (гонорару) адвоката проводиться за попередньою домовленістю з позивачем у фіксованому розмірі, що становить 45000,00 грн без ПДВ, що підлягатиме стягненню за рішення суду на користь позивача за рахунок його асигнувань. Оплата правової допомоги адвоката в обумовленому розмірі, здійснюється позивачем на підставі встановлених адвокатом рахунків у визначені такими строки (п. 5. договору).

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.09.2020 (справа № №420/6027/19) положення чинного законодавства визначають можливість встановлення розміру вартості правничої допомоги адвоката у фіксованому розмірі із виключенням погодинної оплати, залежно від часу, витраченого адвокатом на здійснення представництва чи надання іншої правової допомоги.

Відповідно до проведеного детального опису виконання робіт адвокатом та здійснених ним витрат часу для надання правничої допомоги від 19.07.2024, на виконання умов договору. За надання правничої допомоги (п. 5. договору), передбаченої умовами цього договору, та представництво інтересів в суді, «Клієнт» сплачує «Адвокату» винагороду (гонорар) в загальній сумі 45 000 (сорок п`ять тисяч). Розмір винагороди (гонорару) є фіксованим.

Відтак суд приймає до уваги зафіксовані у детальному описі від 19.07.2024 надані адвокатом правничі послуги, кількість витрачено часу, за якою ціною та визначено загальну вартість таких послуг, тому він є належним доказом, що описує надані послуги з правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 (справа №640/15803/19), від 01.09.2020 (справа №640/6209/19).

Згідно з правової позиції викладеної у постанові Великої Палата Верховного Суду 19.02.2020 (справа №755/9215/15-ц) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі зазначила про необхідність надання оцінки виключно тим обставинам, щодо яких сторона має заперечення.

Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку про те, що такий розмір витрат у даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Так, докази, надані позивачем на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, переконливо доводять, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи в суді першої інстанції, однак вони є неспірмірними із складністю справи, адже така є незначної складності, а включення адвокатом до наданих позивачу послуг таких видів наданої правової допомоги: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, та вивчення судової практики не є самостійними видами наданих послуг, а можна розцінювати як надання консультацій.

З огляду на викладене вище, фактичний об`єм виконаної адвокатом роботи, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн, який обумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку адвокат витратив під час підготовки позовної заяви у цій справі, якістю та об`ємом підготовлених матеріалів та заяв по суті, а також складністю питань, які були предметом розгляду у справі.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" до головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головного управління Державної податкової служби у Харківській області:

- від 02.05.2024 №10991208/24472488 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.04.2024 № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 02.05.2024 №10991209/24472488 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.04.2024 № 20 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 20.05.2024 №11075752/24472488 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.04.2024 № 21 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 24.05.2024 №11109513/24472488 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.04.2024 № 22 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 24.05.2024 №11109514/24472488 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.04.2024 № 23 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, складені та подані на реєстрацію ТОВ Витязь, датою її фактичного подання на реєстрацію: - податкову накладну від 02.04.2024 № 19; - від 03.04.2024 податкову накладну № 20; - від 11.04.2024 податкову накладну № 21; - податкову накладну від 12.04.2024 № 22; - податкову накладну від 13.04.2024 № 23.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з головного управління ДПС у Харківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" судовий збір у розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" судовий збір у розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Витязь", місцезнаходження Харківська область, Красноградський район, село Піщанка, вулиця Центральна, будинок № 5, код ЄДРПОУ 24472488;

відповідач головне управління Державної податкової служби у Харківській області місцезнаходження місто Харків, вулиця Григорія Сковороди, будинок № 46, код ЄДРПОУ 43983495;

відповідач Державна податкова служба України місцезнаходження місто Київ, площа Львівська, будинок № 8, код ЄДРПОУ 43005393.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 13.12.2024.

Суддя М. І. Садова