Постанова

від 12.12.2024 по справі 480/6326/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 р.Справа № 480/6326/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2024, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, м. Суми, повний текст складено 26.09.24 року по справі № 480/6326/24

за позовом Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка"

до Шосткинського відділу державної виконачої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання дій протиправними, скасування постанов та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Державне підприємство «Шосткинський завод «Зірка» (далі по тексту ДП «Зірка», позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі по тексту Шосткинський ВДВС, відповідач), в якому просило суд:

- визнати дії Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови у задоволенні клопотання Державного підприємства «Шосткинський завод «Зірка» від 31.05.2024 № 1051 - юр про винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень протиправними;

- визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.05.2024 №75077440 про відкриття виконавчого провадження та стягнення на користь держави з позивача виконавчого збору в розмірі 766787,59 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.05.2024 №74933998 про відкриття виконавчого провадження га стягнення на користь держави з позивача виконавчого збору в розмірі 3618,67 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції від 24.05.2024 № 75121349 про відкриття виконавчого провадження та стягнення на користь держави з позивача виконавчого збору в розмірі 2900,00 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.05.2024 № 74933883 про відкриття виконавчого провадження та стягнення на користь держави з позивача виконавчого збору в розмірі 14308,74 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.04.2024 № 74799568 про відкриття виконавчого провадження та стягнення на користь держави з позивача виконавчого збору в розмірі 3753,57 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.05.2024 № 75122403 про відкриття виконавчого провадження та стягнення на користь держави з позивача виконавчого збору в розмірі 2379,73 грн;

- зобов`язати Шосткинський відділ державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавчі провадження № № 75077440, 74933998, 75122403, 75121349, 74933883 та 74799568 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Знаменська, 2, м. Шостка, 41100, код СРДПОУ 34560302) на користь Державного підприємства «Шосткинський завод «Зірка» (вул. Садовий бульвар, 36, м. Шостка, Сумська область, 41100, код СРДПОУ 14315351) сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність оскаржуваних постанов про відкриття виконавчих проваджень про стягнення з позивача виконавчого збору, як таких, що прийняті за відсутності фактичного виконання державним виконавцем виконавчих документів під час провадження у справі про банкрутство щодо боржника, у відношенні якого було закрито справу про банкрутство.

На переконання позивача, оскільки грошові зобов`язання на підставі постанов Шосткинського ВДВС № 68660602 від 17.02.2022 про стягнення виконавчого збору в сумі 766787,59 грн, № 60223364 від 07.10.2019 про стягнення виконавчого збору в сумі 3753,57 грн, № 66858219 від 17.09.2021 про стягнення виконавчого збору в сумі 14308,74 грн, № 60603369 від 14.11.2019 про стягнення виконавчого збору в сумі 2900,00 грн, № 60417092 від 25.10.2019 про стягнення виконавчого збору в сумі 2379,73 грн, № 58568142 від 11.03.2019 про стягнення виконавчого збору сумі 3618,67 грн у ДП «Зірка» виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство останнього, відповідач згідно з вимогами статті 45 Кодексу України з процедури банкрутства (далі КУзПБ), повинен був їх заявити до виконання шляхом подання до господарського суду письмових заяв про визнання грошових вимог до боржника протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, однак такою процесуальною можливістю відповідач не скористався.

Оскільки ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 по справі № 920/24/23 визначено, що вимоги кредиторів, які не були заявлені в установлений КУзПБ строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню, наполягав на відсутності підстав для винесення Шосткинським ВДВС оскаржуваних постанов про відкриття виконавчих проваджень зі стягнення виконавчого збору.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі № 480/6326/24 у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" (вул. Садовий бульвар, 36, Шостка, Шосткинський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 14315351) до Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Знаменська, 2, м. Шостка, Шосткинський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 34560302 про визнання дій протиправними, скасування постанов та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його неправомірність, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 по справі № 480/6326/24 скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

У порядку ч. 1 ст. 139 КАС України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Значенська, 2, м. Шостка, 41100, код ЄДРПОУ 34560302) на користь Державного підприємства «Шосткинський завод «Зірка» (вул. Садовий бульвар, 36, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 14315351) сплачений за подання позову судовий збір в сумі 24224,00 грн та 36336,00 грн за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги підтримав доводи, викладені у позовній заяві, щодо відсутності у відповідача підстав для винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень зі стягнення виконавчого збору, оскільки виконавчою службою не було заявлено відповідних вимог в установлений КУзПБ строк під час розгляду справи про банкрутство Господарським судом Сумської області.

З посиланням на положення статті 27 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі по тексту Закон № 1404-VIII) зазначив, що у спірних правовідносинах право вимоги по стягненню виконавчого збору виникло у державного виконавця з моменту відкриття виконавчих проваджень у 2019, 2021 та 2022 роках, а отже, виконавчий збір у загальній сумі 793748,30 грн є грошовою вимогою, що виникла до відкриття справи № 920/24/23 про банкрутство ДП «Зірка» та мали бути заявлена відповідачем, як кредитором, в межах її розгляду, чого не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

В іншій частині зміст апеляційної скарги дублює зміст позовної заяви.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Разом з тим, 12.12.2024 до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду від Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання про перенесення розгляду справи № 480/6326/24, призначеного на 12.12.2024 об 12:30, на іншу дату та час у зв`язку з необхідністю отримання копії апеляційної скарги та підготовки відзиву на неї.

В обґрунтування поданого клопотання, відповідач зазначив, що наявну у підсистемі "Електронний суд" копію апеляційної скарги неможливо прочитати у зв`язку з її неякісним друком чи скануванням, через що, 09.10.2024 відповідач звертався до Другого апеляційного адміністративного суду з клопотанням про надання копії апеляційної скарги належної якості для реалізації свого законного права на подання відзиву на неї, однак, станом на 12.12.2024 до Відділу не надходила копія апеляційної скарги ДП «Зірка», що унеможливлює належну підготовку своєї правової позиції.

Надаючи оцінку клопотанню відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю отримати копію апеляційної скарги та підготувати відзив на неї, колегія суддів зазначає наступне.

З наявної у підсистемі «Електронний суд» та комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» інформації, колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції 08.10.2024 та була зареєстрована відділом документального забезпечення Другого апеляційного адміністративного суду за вх.№ 50303. Як вбачається з доданого у підсистему «Електронний суд» файлу, копія апеляційної скарги від 08.10.2024 є дійсно неналежної якості, що унеможливлює встановлення її змісту.

09.10.2024 відповідач звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з клопотанням про надання Відділу читаємої копії апеляційної скарги для подання відзиву на неї.

10.10.2024 в підсистему «Електронний суд» додано копію апеляційної скарги належної якості, та того ж дня направлено до електронного кабінету відповідача.

Шосткинським відділом державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції отримано копію апеляційної скарги належної якості 10.10.2024 о 12:36, що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа. Зазначене спростовує доводи відповідача про неможливість підготувати відзив на апеляційну скаргу у строк, визначений судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження по справі № 480/6326/24.

Згідно зі статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

В силу частини 1 статті 313 КАС України відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду апеляційної інстанції.

Беручи до уваги наведені норми, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, отримав копію апеляційної скарги належної якості 10.10.2024 та мав достатньо часу на підготовку відзиву на апеляційну скаргу до судового засідання, з метою дотримання десятиденного строку розгляду справи, встановленого частиною 4 статті 287 КАС України, колегія суддів зазначає, що причини, викладені в заяві, не є підставами для відкладення розгляду справи, та вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи, що колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи, заява відповідача про призначення наступного судового засідання в режимі відеоконференції також не підлягає задоволенню.

Згідно із частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 68660602 з виконання виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом 07.02.2022 у справі № 480/8887/21 про стягнення з ДП "Шосткинський завод "Зірка" на користь ГУ ПФУ в Сумській області заборгованості у розмірі 7667875,89 грн.

У межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову від 17.02.2022 № 68660602 про стягнення виконавчого збору у розмірі 766787,59 грн (зворотній бік а.с. 99 том 1).

Також у відділі на виконанні перебували виконавчі провадження:

- № 58568142, у якому державним виконавцем 11.03.2019 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ДП "Шосткинський завод "Зірка" у розмірі 3618,67 грн (а.с. 100 том 1);

- № 60223364, у якому державним виконавцем 07.10.2019 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ДП "Шосткинський завод "Зірка" у розмірі 3753,57 грн (зворотній бік а.с. 100 том 1);

- № 60417092, у якому державним виконавцем 25.10.2019 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ДП "Шосткинський завод "Зірка" у розмірі 2379,73 грн (зворотній бік а.с. 101 том 1);

- № 60603369, у якому державним виконавцем 14.11.2019 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ДП "Шосткинський завод "Зірка" у розмірі 2900 грн (а.с. 101 том 1),

- № 66858219, у якому державним виконавцем 17.09.2021 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ДП "Шосткинський завод "Зірка" у розмірі 14308,74 грн (а.с. 102 том 1);

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.02.2023 у справі № 920/24/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" та введено процедуру розпорядження майном. (а.с.40-43 том 1).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі № 920/24/23 провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" закрито, процедуру розпорядження майном припинено (а.с.44-47 том 1 ).

У зв`язку з надходженням від ГУ ПФУ в Сумській області повідомлення від 15.05.2024 про сплату боржником боргу за виконавчим листом від 07.02.2022 № 480/8887/21 у повному обсязі 7667875,89 грн, державним виконавцем 20.05.2024 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 68660602 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". Також згідно з п. 2 цієї постанови виділено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору (а.с. 233 том 1).

Крім того, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанову від 24.05.2024 про закінчення виконавчого провадження № 60603369 (зворотній бік а.с. 235 - 236 том 1), постанову від 18.04.2024 про закінчення виконавчого провадження № 60223364 (зворотній бік а.с. 244 - 245 том 1), постанову від 30.04.2024 про закінчення виконавчого провадження № 58568142 (зворотній бік а.с. 1 - 2 том 2). постанову від 24.05.2024 про закінчення виконавчого провадження № 60417092 (зворотній бік а.с. 39 том 2), а також 23.04.2024 у виконавчому провадженні № 66858219 державним виконавцем на підставі п.1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (зворотній бік а.с. 24 том 2).

Оскільки виконавчий збір згідно з вказаними постановами про стягнення виконавчого збору не було стягнуто, державним виконавцем винесено оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.05.2024 № 75077440 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 20.05.2024 № 68660602 (а.с. 14 том 1), а також постанови про відкриття виконавчих проваджень від 07.05.2024 № 74933998 (а.с. 16 том 1), від 24.05.2024 № 75122403 (а.с. 24 том 1), від 24.05.2024 № 75121349 (а.с. 21 том 1), від 08.05.2024 № 74933883 (а.с. 18 том 1), від 19.04.2024 № 74799568 (а.с. 24 том 1).

Позивач направив на адресу відповідача клопотання від 31.05.2024, в якому просив винести постанови про закінчення вказаних виконавчих проваджень у зв`язку з визнанням судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (а.с. 29-34 том 1).

Проте, відповідач листом від 26.06.2024 відмовив позивачу у задоволенні клопотання (а.с. 29-34 том 1).

Вважаючи таку відмову та оскаржувані постанови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності спірних постанов відповідача про відкриття виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору з позивача, оскільки органом державної виконавчої служби не здійснювалося фактичного стягнення боргу або його частини під час примусового виконання виконавчих документів у виконавчих провадженнях № 60603369, № 60223364, № 58568142, № 60417092 № 66858219, а тому, відповідач не був зобов`язаний заявити вимоги до ДП "Шосткинський завод "Зірка" у справі про банкрутство в сумі, що визначена у постановах про стягнення виконавчого збору, винесених у межах зазначених виконавчих проваджень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 129 Конституції України, однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на території України.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, в положеннях частини 1 статті 370 КАС України наголошується, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом № 1404-VІІІ.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VІІІ, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 5 Закону № 1404-VІІІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

На виконання положень статті 26 Закону № 1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема,

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно із частиною 5 вказаної статті, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Закону № 1404-VІІІ, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Отже, за змістом частини 2 статті 27 Закону № 1404-VIII, сума виконавчого збору обчислюється саме від суми, що підлягає примусовому стягненню з боржника та передачі стягувачу за виконавчим документом.

На виконання вимог частини 4 статті 27 Закону № 1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Тобто, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Приписами статей 40, 42 Закону № 1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Так, вимогами частини 3 статті 40 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

В силу приписів частини 4 статті 42 Закону № 1404-VІІІ, на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина перша статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

У відповідності до частини 5 статті 27 статті Закону № 1404-VIII, визначено перелік випадків, коли виконавчий збір не стягується, а саме:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 7 статті 27 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Системний аналіз вказаних норм в аспекті спірних правовідносин свідчить про те, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню, з одночасним прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору.

Також, відповідно до частин 2, 3 статті 42 Закону № 1404-VIIIвитрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Частиною 1 статті 42 Закону № 1404-VIII встановлено, що кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем, в межах виконавчих проваджень № 68660602, № 58568142, № 60223364, № 60417092, № 60603369, № 66858219 було винесено постанови про стягнення виконавчого збору від 17.02.2022 у розмірі 766787,59 грн, від 11.03.2019 у розмірі 3618,67 грн, від 07.10.2019 у розмірі 3753,57 грн, від 25.10.2019 у розмірі 2379,73 грн, від 14.11.2019 у розмірі 2900,00 грн, від 17.09.2021 у розмірі 14308,74 грн відповідно.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.02.2023 у справі № 920/24/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Шосткинський завод Зірка та введено процедуру розпорядження майном.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали зазначено про введення мораторія на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі № 920/24/23 провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Шосткинський завод Зірка закрито, процедуру розпорядження майном припинено.

Колегія суддів зазначає, що станом на дату постановлення Господарським судом Сумської області ухвали від 14.02.2023 у справі № 920/24/23 про банкрутство Державного підприємства Шосткинський завод Зірка набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Згідно преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до статті 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Пунктом 2 статті 41 Кодексу передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

Частиною 3 статті 41 Кодексу передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Відповідно до пункту 5 статті 41 КУзПБ передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Так, порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство з 21.10.2019 визначається статтею 45 КУзПБ.

Згідно частиною 1 статті 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 4 статті 90 КУзПБ у випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Так, пунктом 8 резолютивної частини ухвали Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі № 920/24/23 визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Аналіз положень статей 27, 42, 45 Закону № 1404-VIII у співвідношенні із положеннями статей 1, 45 КУзПБ свідчить про те, що грошове зобов`язання боржника як особи, неспроможної виконати свої грошові зобов`язання зі сплати витрат виконавчого провадження виникає на підставі постанови державного виконавця про визначення/стягнення таких витрат та не залежить від фактичного (повного/часткового) задоволення вимог стягувача за виконавчим документом у зв`язку з виконанням якого такі витрати понесено, отже в цьому контексті грошові вимоги органу державної виконавчої служби до боржника у справі про банкрутство на суму витрат виконавчого провадження виникають у розмірі визначеному у відповідній постанові державного виконавця за умови їх належного документального підтвердження кредитором.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 918/56/20.

Слід зазначити, що на державного виконавця законодавцем покладено повноваження з виконання судових рішень, які підлягають обов`язковому виконанню на всій території України, від імені держави. Отже, грошові вимоги такого кредитора до боржника щодо його грошових зобов`язань перед державою, в особі ВДВС охоплюються поняттям кредиторських вимог, поряд з вимогами інших державних органів грошового характеру.

Колегія суддів зазначає, що постанови про стягнення виконавчого збору від 17.02.2022 у розмірі 766787,59 грн, від 11.03.2019 у розмірі 3618,67 грн, від 07.10.2019 у розмірі 3753,57 грн, від 25.10.2019 у розмірі 2379,73 грн, від 14.11.2019 у розмірі 2900,00 грн, від 17.09.2021 у розмірі 14308,74 грн в силу вимог пункту 5 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VІІІ є самостійними виконавчими документами.

Таким чином, відповідач для забезпечення свого права вимоги до позивача, був зобов`язаний відповідно до пункту четвертого частини першої статті 34 Закону № 1404-VІІІ прийняти рішення про зупинення «основного виконавчого провадження» та звернутися із письмовою заявою до Господарського суду Сумської області з вимогами до боржника та підтверджуючими документами, в тридцятиденний термін від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження про банкрутство.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи колегія судів зазначає, що відповідачем не надано доказів звернення до Господарського суду Сумської області з вимогами до боржника та підтверджуючими документами, в тридцятиденний термін від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження про банкрутство про стягнення виконавчого збору та витрат у виконавчих провадженнях № 68660602, № 58568142, № 60223364, № 60417092, № 60603369, № 66858219.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки під час проведення процедури банкрутства ДП "Зірка" (з 14.02.2023 по 07.05.2024) відповідачем не заявлялись грошові вимоги до позивача, як боржника, зокрема щодо стягнення грошових зобов`язань зі сплати витрат виконавчого провадження, а відтак він не набув статусу конкурсного кредитора у справі про банкрутство № 920/24/23, хоча мав для цього всі необхідні передумови, після закриття провадження у справі про банкрутство відсутні підстави для стягнення виконавчого збору з позивача згідно з постановами від 17.02.2022 у розмірі 766787,59 грн, від 11.03.2019 у розмірі 3618,67 грн, від 07.10.2019 у розмірі 3753,57 грн, від 25.10.2019 у розмірі 2379,73 грн, від 14.11.2019 у розмірі 2900,00 грн, від 17.09.2021 у розмірі 14308,74 грн та, як наслідок, прийняття спірних постанов.

Частиною 1 статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваних постанов, а тому постанови старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження та стягнення на користь держави з позивача виконавчого збору від 20.05.2024 № 75077440, від 07.05.2024 № 74933998, від 24.05.2024 № 75121349, від 08.05.2024 № 74933883, від 19.04.2024 № 74799568 та від 24.05.2024 № 75122403 є протиправними та підлягають скасуванню, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови у задоволенні клопотання Державного підприємства «Шосткинський завод «Зірка» від 31.05.2024 № 1051 - юр про винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень протиправними та зобов`язання Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавчі провадження № 75077440, 74933998, 75122403, 75121349, 74933883 та 74799568 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів зазначає наступне.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на викладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов від 20.05.2024 № 75077440, від 07.05.2024 № 74933998, від 24.05.2024 № 75121349, від 08.05.2024 № 74933883, від 19.04.2024 № 74799568 та від 24.05.2024 № 75122403 є належним, достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача, а тому зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував, те що відкриття провадження у справі про банкрутство боржника змінює весь комплекс правовідносин боржника, у тому числі порядок задоволення вимог кредиторів, який здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства, а у спірних правовідносинах відповідач мав виступати кредитором з вимогами про стягнення виконавчого збору, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 по справі № 480/6326/24 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.7 ст.139 КАС України).

З наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій № 21 від 12.07.2024 та № 20 від 03.10.2024 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 24224,00 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 36336,00 грн, що у загальному розмірі становить 60560,00 грн.

Отже, враховуючи висновки суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог (задоволено майнових вимог на загальну суму 793748,30 грн), відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 29765,55 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 139, ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 по справі № 480/6326/24 - скасувати.

Прийняти постанову, якоюпозов Державного підприємства «Шосткинський завод «Зірка» до Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання дій протиправними, скасування постанов та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.05.2024 № 75077440 про відкриття виконавчого провадження та стягнення на користь держави з позивача виконавчого збору в розмірі 766787,59 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.05.2024 № 74933998 про відкриття виконавчого провадження га стягнення на користь держави з позивача виконавчого збору в розмірі 3618,67 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції від 24.05.2024 № 75121349 про відкриття виконавчого провадження та стягнення на користь держави з позивача виконавчого збору в розмірі 2900,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.05.2024 № 74933883 про відкриття виконавчого провадження та стягнення на користь держави з позивача виконавчого збору в розмірі 14308,74 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.04.2024 № 74799568 про відкриття виконавчого провадження та стягнення на користь держави з позивача виконавчого збору в розмірі 3753,57 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.05.2024 № 75122403 про відкриття виконавчого провадження та стягнення на користь держави з позивача виконавчого збору в розмірі 2379,73 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Знаменська, 2, м. Шосгка, 41100, код ЄРДПОУ 34560302) на користь Державного підприємства «Шосткинський завод «Зірка» (вул. Садовий бульвар, 36, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄРДПОУ 14315351) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 29765,55 грн (двадцять дев`ять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн 55 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій