Постанова

від 10.12.2024 по справі 420/2836/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2836/23

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар Афанасенко Ю.М.,

за участю: представника позивача Поповича О.П.,

представника відповідача Бурлаки В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДСНС України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 420/2836/23 за адміністративним позовом Головного управління ДСНС України в Одеській області до Підприємства об`єднання громадян "Одеське учбово - виробниче підприємство" Українського товариства сліпих про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень підприємства,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2023 року Головне управління ДСНС України в Одеській області звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

-застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Підприємства об`єднання громадян Одеське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих, ЄДРПОУ 03967866, юридична адреса: 65065, Одеська область, місто Одеса, вулиця Варненська, будинок 21, у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Підприємства об`єднання громадян Одеське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих, розташованих за адресою; 65065, Одеська область, місто Одеса, вулиця Варненська, будинок 21; у порядок: шляхом відключення від електропостачання вищевказаних приміщень від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 264 від 12.12.2022 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 264 від 12.12.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що у період з 09.12.2022 по 12.12.2022 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ДСНС України в Одеській області №НС-318/60 від 06.12.2021, на підставі Посвідчення на проведення перевірки від 07.12.2022 №578, посадовими особами ГУ ДСНС України в Одеській області здійснено позапланову перевірку приміщень, будівель та території ПОГ Одеське учбово-виробниче підприємство УТОС, розташованих за адресою: 65065, Одеська область, місто Одеса, вулиця Варненська, 21, під час якої перевірено: приміщення будівлі з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, за результатами якої складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №264 від 12.12.2022.

Актом №264 встановлені порушення приписів Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Позивач вказав, що порушення за номерами 1-8, 10-13, 15, 17, 19-21 є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

На думку позивача, подальша експлуатація приміщень ПОГ Одеське учбово-виробниче підприємство УТОС, розташованих за адресою: 65065, Одеська область, місто Одеса, вулиця Варненська, будинок 21, з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей.

Неусунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки експлуатації об`єкту, безпеки відвідувачів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у якому зазначив, що відповідачем вживаються всі можливі заходи з метою повного усунення виявлених порушень. Крім того, поодинокі порушення, що залишилися неусунутими, не створюють загрози виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинить загрозу життю та здоров`ю людей.

Окрім того, під час судового розгляду справи відповідач неодноразово звертався до позивача з заявами про проведення позапланового заходу з метою перевірки усунення порушень та складання відповідного акту, у зв`язку з чим розгляд справи відкладався.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 11 вересня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДСНС України в Одеській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійно достатньої правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. При цьому захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправдного ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно ризику завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Така правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.12.2019 у справі № 320/7019/18.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що наказом ГУ ДСНС України в Одеській області від 06.12.2022 №НС-318/60 (з основної діяльності) "Про проведення позапланових перевірок" на виконання Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, у зв`язку із поданням суб`єктами господарювання, органами влади та органами місцевого самоврядування письмової заяви про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за власним бажанням, наказано здійснити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у визначені терміни та виключно посадовими особами згідно додатку (а.с. 10, т. 1)

07.12.2022 ГУ ДСНС України в Одеській області видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №578 на проведення позапланової перевірки Підприємство об`єднання громадян Одеське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 21 (а.с. 11, т. 1).

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, позивачем складено акт від 12.12.2022 № 264 (а.с. 12-18, т. 1).

За результатами перевірки відповідача було виявлено такі порушення:

1) Розділ V глава 1 пункт 1.2 ППБУ - Приміщення не обладнані справною автоматичною пожежною сигналізацією, з виводом сигналів від приймально-контрольних приладів на пульт централізованого спостереження з урахуванням вимог ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення;

2) Розділ V глава 1 пункт 1.2 ППБУ - Не змонтована система оповіщення та управлінням евакуацією людей у відповідності до ДБН В.2.5-56:2018 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту з урахуванням вимог ДБН В 2.5-23-2003, ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32- 01 та ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд Основні положення;

3) Розділ IV глава 1 пункт 1.6 ППБУ - Не виконано з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів у відгалужувальних та з`єднувальних коробках та освітлювальної електромережі за допомогою опресування, паяння, зварювання або затискачів;

4) Розділ IV глава 1 пункт 1.7 ППБУ - В приміщеннях закладу відгалужувальні та з`єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важко горючих матеріалів;

5) Розділ IV глава 1 пункт 1.18 ППБУ - В приміщеннях закладу допускається експлуатація світильників (розсіювачів) без захисних ковпаків;

6) Розділ IV глава 1 пункт 1.17 ППБУ - Допущено встановлення електророзеток, вимикачів на горючій основі (в адміністративних приміщеннях);

7) Розділ IV глава 1 пункт 1.8 ППБУ - У приміщеннях допускається експлуатація тимчасових електромереж;

8) Розділ IV глава 1 пункт - 1.18 ППБУ - Допущено складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

10) Розділ III глава 2 пункт 2.3, Розділ IV глава І пункт 1.24 ППБУ - Не відокремлені приміщення електрощитової протипожежними дверима відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва від інших (шляхом встановлення протипожежних дверей з нормованою межею вогнестійкості згідно з ДСТУ EN 13501-2);

11) Розділ V глава 2 пункт 2.2 ППБУ - Не проведено не рідше одного разу на рік технічне обслуговування пожежних кранів внутрішнього протипожежного водопроводу та перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування кваліфікованою особою або відповідною сервісною організацією у відповідності до ДСТУ EN 671-3:2017);

12) Розділ V глава 2 пункт 2.2 підпункти 3, 6 ППБУ - Не всі пожежні крани системи внутрішнього протипожежного водопроводу розміщені безпосередньо в навісних шафках. Не всі пожежні рукави із стволами приєднані до цих пожежних кранів;

13) Розділ V глава 2 пункт 2.2 підпункт 2 ППБУ - Не всі пожежні кран-комплекти укомплектовані пожежними рукавами;

15) Розділ ІІІ пункт 2.37 ППБУ - Відсутні пристрої для само зачинення дверей на сходових клітинках;

17) Розділ III п.2.37 ППБУ - В приміщеннях не оновлені плани евакуації, щодо зазначення евакуаційних виходів, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та інструкцій про дії на випадок виникнення пожежі;

19) Розділ III пункт 2.9 ППБУ - Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки визначається відповідно ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1- 1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

20) Розділ III глава 2 пункт 2.37. ППБУ - В коридорах допускається складування матеріалів на шляхах евакуації;

21) ст. 17, 20, 55 КЦЗУ - Не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання для евакуації людей у разі виникнення пожежі.

Під час розгляду справи в суді позивачем повторно проводилися перевірки Підприємства об`єднання громадян Одеське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих, що підтверджується актами від 08.01.2024 №1 (а.с. 68-74, т. 2), від 04.04.2024 №4 (а.с. 101-112, т.2), від 14.08.2024 № 4 (а.с. 182-193,т.2).

За результатами останнього із зазначених вище позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, відповідачем встановлено, що станом на 14.08.2024 року залишилися не усунутими наступні порушення:

1) Розділ IV глава 1 пункт 1.6 ППБУ - Не виконано з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів у відгалужувальних та з`єднувальних коробках та освітлювальної електромережі за допомогою опресування, паяння, зварювання або затискачів;

2) Розділ IV глава 1 пункт 1.8 ППБУ - У приміщеннях допускається експлуатація тимчасових електромереж;

3) Розділ IV глава 1 пункт 1.18 ППБУ - Допущено складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

4) Розділ IV глава 1 пункт 1.16 ППБУ - Не всі електрощитки оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

5) Розділ V глава 2 пункт 2.2 ППБУ - Не проведено не рідше одного разу на рік технічне обслуговування пожежних кранів внутрішнього протипожежного водопроводу та перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування кваліфікованою особою або відповідною сервісною організацією у відповідності до ДСТУ EN 671-3:2017);

6) Розділ III глава 2 пункт 2.37 ППБУ - Пристрої для самозачинення дверей на сходових клітинах, встановлені не на всіх дверях поверхів;

7) Розділ III глава 2 пункт 2.9 ППБУ - Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки визначається відповідно ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1- 1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що що в спірних правовідносинах позивачем власними актами (зокрема, Актом № 4 від 14.08.2024) підтверджено, що відповідачем усунуто 10 з 17 виявлених порушень вимог законодавства (ті, що створювали, на думку позивача, ризик виникнення пожежі, загрозу життю та здоров`ю людей), серед яких такі вагомі порушення як відсутність автоматичної пожежної сигналізації, відсутність протипожежного водопроводу.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що усунення відповідачем ще трьох порушень вже після проведення перевірки 14.08.2024 (пункти №№ 1-3), а також відсутність ще одного порушення (пункт № 5).

Ті порушення, що залишилися неусунутими, не створюють загрозу виникнення пожежі, не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Вказане свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкта перевірки, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно абзаців 1, 4 ч.1 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з п.п.57 п.4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України №20/2013 від 16.01.2013 Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державна служба з надзвичайних ситуацій України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, затвердженого наказом ДСНС України №175 від 13.04.2016, Головне управління ДСНС України в Одеській області відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Відповідно до ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема: 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; 2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; 7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; 9) декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; 24) своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; 25) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст.66 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно ч.1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, згідно Акту перевірки від 14.08.2024 № 4 залишилися неусунутими 7 порушень, у порівнянні з Актом від 12.12.2022 № 264, що слугував підставою звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції дослідивши акт перевірки від 14.08.2024 № 4 та надаючи оцінку порушенням які у ньому зазначені зазначив про таке.

Стосовно порушень, зазначених у пунктах 1 та 3 Акту перевірки від 14.08.2024 року, суд першої інстанції зауважив, що вказані порушення відповідачем усунуто, що відповідач підтвердив фотознімками, наданими суду на флеш-носії 06.09.2024, та дослідженими у судовому засіданні 11.09.2024. Цими фотознімками до та після усунення порушення, зокрема, підтверджено, що з`єднання, відгалуження жил проводів у двох відгалужувальних / з`єднувальних коробках, щодо яких виявлено порушення (пункт № 1), виконано за допомогою затискачів. Також фотознімками до та після усунення порушення, зокрема, підтверджено, що речі, які було складовано ближче 1 метра від електроустаткування / під електрощитами, прибрані з небезпечного місця.

Відносно порушення № 2 Акту перевірки від 14.08.2024, згідно якого відповідачем допускається експлуатація тимчасових електромереж, представник відповідача пояснив, що за тимчасові електромережі позивач прийняв фабричного виробництва подовжувачі, які використовувалися для під`єднання до генератора під час вимкнення електроенергії, та які (подовжувачі) відповідачем прибрані. Отже, зазначене порушення відповідачем також усунуто.

Стосовно порушення №4 представник відповідача пояснив, що дійсно, схеми підключення споживачів з пояснювальними написами у деяких електрощитках відсутні. Такі схеми будуть виготовлені під час замовлення та виготовлення проєкту на заміну електропроводки.

Апеляційний суд як і суд першої інстанції погоджується з доводами відповідача, що відсутність такої схеми не впливає на ризик виникнення пожежі та не створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Стосовно порушення № 5 щодо не проведення не рідше одного разу на рік технічного обслуговування пожежних кранів внутрішнього протипожежного водопроводу та перевірки на працездатність, слушним є висновок суду першої інстанції, що пожежний водогін було змонтовано та здано в експлуатацію у червні 2024 року, на усунення порушень, вказаних в Акті № 264 від 12.12.2022. Тобто, на момент проведення перевірки 14.08.2024 ще не минуло 6 місяців після проведення усіх необхідних випробувань водогону та здачі його в експлуатацію. Тому порушення, зазначене в Акті від 14.08.2024 року № 2, фактично відсутнє.

Щодо порушення № 6, згідно якого пристрої для самозачинення дверей на сходових клітинах встановлені не на всіх дверях поверхів, представник відповідача зазначив, що окремі працівники підприємства УТОС, окрім вад зору, мають також й інші фізичні вади, що не дозволяють їм відчинити двері з пристроями самозачинення. Тому встановлення таких пристроїв, навпаки, утруднить евакуацію людей у разі виникнення для цього потреби.

Стосовно порушення № 7 представник відповідача пояснив, що категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки визначені для всіх будівель та приміщень, відповідні розрахунки наявні та надані позивачу. Відсутні лише наліпки (позначки) на вхідних дверях до цих приміщень. Найближчим часом, це порушення буде усунуто.

На підставі викладеного суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про , що це порушення не впливає на ризик виникнення пожежі та не створює загрозу життю та здоров`ю людей, а отже не може бути підставою для повного зупинення експлуатації приміщень відповідача.

Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції виходив із того, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до КАС України, під час якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які водночас стають основою судового рішення, зокрема, його мотивувальної частини.

Якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає суд поряд з іншими доказами.

У протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

При обранні заходу реагування у виді повного або часткового зупинення експлуатації будівель позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених судом першої інстанції обставин випливає, що в спірних правовідносинах позивачем власними актами (зокрема, Актом № 4 від 14.08.2024) підтверджено, що відповідачем усунуто 10 з 17 виявлених порушень вимог законодавства (ті, що створювали, на думку позивача, ризик виникнення пожежі, загрозу життю та здоров`ю людей), серед яких такі вагомі порушення як відсутність автоматичної пожежної сигналізації, відсутність протипожежного водопроводу.

Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено усунення відповідачем ще трьох порушень вже після проведення перевірки 14.08.2024 (пункти №№ 1-3), а також відсутність ще одного порушення (пункт № 5), про що зазначено вище.

Ті порушення, що залишилися неусунутими, не створюють загрозу виникнення пожежі, не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Контраргументів щодо усунення відповідачем порушень які залишились після проведення перевірки 14.08.2024 та які було досліджено під час розгляду справи в суді першої інстанції апелянт не надав.

Вказане свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкта перевірки, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 21.02.2023 по справі № 280/393/19, які суд враховує під час вирішення даної справи.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкта перевірки у спосіб та порядку, що просить позивач, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише встановлені порушення під час проведення останньої перевірки 14.08.2024. Водночас, контраргументів щодо усунення відповідачем таких порушень , а також щодо доказів які було досліджено судом першої інстанції не надає.

Апелянт не спростував висновок суду щодо про фактичне виконання відповідачем пунктів № 1-3 Акта від 14.08.2024 № 4.

Щодо порушення № 5 апелянт також не надав контраргументів щодо того, що пожежний водогін було змонтовано та здано в експлуатацію у червні 2024 року, на усунення порушень, вказаних в Акті № 264 від 12.12.2022 , що підтверджується долученим до матеріалів справи договором № ТО ВПВ ПКК № 01/05/24 від 04.06.2024 (а.с.15-154,т.2)

Таким чином, колегія суддів спростовує доводи апеляційної скарги та вважає їх необґрунтованими, оскільки апелянту необхідно не тільки довести факт наявності правопорушення у сфері пожежної безпеки, але і обґрунтувати належним чином, що саме ці правопорушення можуть призвести до виникнення пожежі та створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

У свою чергу захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При обранні такого заходу реагування мають враховуватися принципи співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Ці ж правові висновки знайшли підтвердження у постанові Верховного Суду від 07.12.2020 у справі №340/1451/20.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДСНС України в Одеській області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДСНС України в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 420/2836/23 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 12 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк