Ухвала

від 13.12.2024 по справі 990/379/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2024 року

м. Київ

справа №990/379/24

адміністративне провадження №П/990/379/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Дашутіна І.В., Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

розглянувши заяву судді Гімона Миколи Михайловича про самовідвід від участі у розгляді справи №990/379/24 за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Вищої ради правосуддя, Франківського районного суду м. Львова, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Президента України, Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), Франківського районного суду м. Львова, у якій заявлено вимоги:

- визнати протиправними дії Президента України, Вищої ради правосуддя , які полягають у відмові від належної організації і контролю за роботою судової інституції під час повномасштабної війни з рф, наслідком чого слід вважати втрату адміністративної керованості у Франківському районному суді м.Львова;

- зобов`язати Президента України, Вищу раду правосуддя відновити організацію роботи Франківського районного суду м.Львова у відповідності до діючого законодавства України .

- зобов`язати Франківський районний суд м.Львова надати позивачу у справі ОСОБА_1 (громадянину України з особливими потребами) для ознайомлення документи, які знаходяться у Франківському районному суді м.Львова, безпосередньо пов`язані із захистом права приватної власності позивача на нерухоме майно.

На стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суддя Гімон М. М. подав заяву про самовідвід від участі у розгляді цієї справи, яка вмотивована тим, що одним із відповідачів у цій справі позивач визначив ВРП. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 1425/3дп/15-21 від 30 червня 2021 року відкрита дисциплінарна справа за скаргою ОСОБА_3 стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, Гімона Миколи Михайловича. Суддя зауважує, що вказані обставини не впливають на його неупередженість при розгляді цієї справи і не свідчать про особисту зацікавленість в результаті її розгляду. Однак, для того, щоб у сторін не виникало сумнівів у неупередженості та безсторонності суду, який розглядає дану справу, вважає за доцільне заявити самовідвід.

Обговоривши доводи заяви, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 цього Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, ніж визначені у цій статті Кодексу, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).

У цій справі відсутні обов`язкові підстави, визначені у статтях 36 - 38 КАС України, відповідно до яких суддя Гімон М. М. не може брати участь у її розгляді.

При цьому, колегія суддів вважає, що факт відкриття дисциплінарної справи відносно Гімона М. М. , питання у якій до того ж не пов`язані зі справою, яка є предметом судового розгляду, не може бути достатньою підставою для висновку про наявність у судді особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті справи або інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості та/або об`єктивності при розгляді адміністративної справи.

З огляду на наведене, а також враховуючи твердження судді Гімона М. М. про те, що відкриття дисциплінарної справи щодо нього не впливає на його неупередженість під час розгляду цієї справи, колегія суддів не встановила будь-яких обставин, які можуть слугувати підставою для задоволення заяви про самовідвід.

Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 248 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви судді Гімона Миколи Михайловича про самовідвід від участі у розгляді справи №990/379/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.В. Дашутін Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк В.П. Юрченко