Рішення

від 24.10.2024 по справі 910/9026/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2024Справа № 910/9026/24

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф" (03040, місто Київ, вулиця Стельмаха, 10А) доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 31) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20)провизнання відсутнім права та зобов`язання вчинити діїПредставники сторін:від позивачаМомотюк О.В.від відповідача-1Жовтун О.В.від відповідача-2Дуднік-Дубіняк Д.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", відповідно до якої позивач просить:

1) визнати відсутнім право вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (код ЄДРПОУ 41946011) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" (код ЄДРПОУ 39378195) та кореспондуючого цьому праву обов`язку стосовно оплати послуг щодо розподілу електричної енергії за період з травня по грудень 2023 року;

2) зобов`язати Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (код ЄДРПОУ 41946011) здійснити перерахунок обсягу та вартості послуг з розподілу Товариству з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" (код ЄДРПОУ 39378195) активної електричної енергії за період з травня по грудень 2023 року.

3) визнати відсутнім право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 41916045) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" (код ЄДРПОУ 39378195) та кореспондуючого цьому праву обов`язку стосовно оплати активної електричної енергії що відображений:

в рахунку № 65514012/5/1 за травень 2023 року - у розмірі 56 724 грн 62 коп.;

в рахунку № 65514012/6/1 за червень 2023 року - у розмірі 34 291 грн 98 коп.;

в рахунку № 65514012/8/1 за липень 2023 року - у розмірі 18 103 грн 84 коп.;

в рахунку № 65514012/8/1 за серпень 2023 року - у розмірі 72 053 грн 56 коп.;

в рахунку № 65514012/9/1 за вересень 2023 року - у розмірі 59 927 грн 30 коп.;

в рахунку № 65514012/10/1 за жовтень 2023 року - у розмірі 107 057 грн 92 коп.;

в рахунку № 65514012/11/1 за листопад 2023 року - у розмірі 235 183 грн 70 коп.,

в рахунку № 65514012/12/1 за грудень 2023 року - у розмірі 354 204 грн 22 коп.

4) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 41916045) здійснити перерахунок обсягу та вартості спожитої Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" (код ЄДРПОУ 39378195) активної електричної енергії за період з травня по грудень 2023 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що починаючи з 09.05.2023 позивач через незаконне захоплення ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" орендованого ним приміщення за адресою м. Київ, провулок Гната Хоткевича, буд. 8, був позбавлений можливості як споживач електричної енергії на отримання послуг, згідно умов укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" договору про постачання електричної енергії № 65514012ПВ, та укладеного з ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" договору споживача про надання послуг з розподілу(передачі) електричної енергії, а також позбавлений доступу до приладів обліку електроенергії, контролю показників лічильників та подання показників спожитої електричної енергії для виставлення рахунків відповідачами. Вказані обставини свідчать про наявність вагомих та об`єктивних підстав для припинення відповідачами розподілу та постачання електричної енергії за зазначеною адресою споживача. Проте, відповідачами були проігноровані неодноразові вимоги позивача щодо припинення розподілу та постачання електроенергії та протиправно продовжували нараховувати і виставляти рахунки за електричну енергію, яку споживач фактично не використовував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

06.08.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 відкрито провадження у справі № 910/9026/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче провадження призначено на 16.09.2024.

26.08.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

04.09.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

05.09.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.09.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.10.2024.

В судове засідання 24.10.2024 з`явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.

Представник позивача надав пояснення по суті заявлених вимог, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представники відповідачів заперечують проти заявлених позовних вимог та просять суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 24.10.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" згідно з договором оренди нерухомого майна від 08.12.2022, укладеного з Приватним акціонерним товариством "Укрмонтажспецкомплект", є орендарем нерухомого майна, що знаходиться за адресами: м. Київ, вул. Стельмаха, буд. 10А та провулок Гната Хоткевича, буд. 8.

20.03.2023 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" на підставі заяви-приєднання було укладено публічний договір про постачання електричної енергії № 65514012ПВ.

Відносини між Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" врегульовані публічним договором споживача про надання послуг з розподілу(передачі) електричної енергії.

За твердження позивача, починаючи з 09.05.2023 останній через незаконне захоплення Приватним акціонерним товариством "Укрмонтажспецкомплект" орендованого ним приміщення за адресою м. Київ, провулок Гната Хоткевича, буд. 8, був позбавлений можливості як споживач електричної енергії на отримання послуг, згідно умов договору про постачання електричної енергії та договору про надання послуг з розподілу(передачі) електричної енергії

Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" неодноразово були направленні на адресу відповідачів заяви з проханням не підключати товариство до електромережі через наявну заборгованість та відсутність доступу у позивача як до самого приміщення так і до лічильників обліку поставленої електричної енергії.

Ігноруючи звернення споживача з проханням не підключати до електропостачання об`єкт за адресою м. Київ, провулок Гната Хоткевича, буд. 8, яке було обґрунтоване в тому числі відсутністю доступу до приладів обліку електричної енергії та неможливістю зняття показників лічильників, відповідачі здійснили протиправну бездіяльність, яка мала наслідком порушення прав позивача, як сторони договору.

Позивач зазначає, що відповідачами порушено право Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" як споживача за договором про розподіл та постачання електричної енергії, шляхом ігнорування вимог щодо відключення електроенергії через відсутність доступу до приміщення, що свідчить про незаконну бездіяльність відповідачів щодо підключення електроенергії за адресою м. Київ, провулок Гната Хоткевича, буд. 8 та протиправність дій щодо нарахування плати за послуги, які споживачем фактично не отримувались.

З огляду на що, позивачем заявлено вимоги про визнання відсутнім права вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" та кореспондуючого цьому праву обов`язку стосовно оплати послуг щодо розподілу електричної енергії за період з травня по грудень 2023 року; про зобов`язання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" здійснити перерахунок обсягу та вартості послуг з розподілу Товариству з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" (код ЄДРПОУ 39378195) активної електричної енергії за період з травня по грудень 2023 року; про визнання відсутнім права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" та кореспондуючого цьому праву обов`язку стосовно оплати активної електричної енергії що відображений: в рахунку № 65514012/5/1 за травень 2023 року - у розмірі 56 724 грн 62 коп., в рахунку № 65514012/6/1 за червень 2023 року - у розмірі 34 291 грн 98 коп., в рахунку № 65514012/8/1 за липень 2023 року - у розмірі 18 103 грн 84 коп., в рахунку № 65514012/8/1 за серпень 2023 року - у розмірі 72 053 грн 56 коп., в рахунку № 65514012/9/1 за вересень 2023 року - у розмірі 59 927 грн 30 коп., в рахунку № 65514012/10/1 за жовтень 2023 року - у розмірі 107 057 грн 92 коп., в рахунку № 65514012/11/1 за листопад 2023 року - у розмірі 235 183 грн 70 коп., в рахунку № 65514012/12/1 за грудень 2023 року - у розмірі 354 204 грн 22 коп.; про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" здійснити перерахунок обсягу та вартості спожитої Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" активної електричної енергії за період з травня по грудень 2023 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Надаючи правову оцінку належності обраного особою способу захисту, належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.

Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Необхідно враховувати, що Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 13.05.1980 у справі "Артіко проти Італії", пункт 32 рішення від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України"), тобто, у кінцевому результаті, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Абзацом 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003 передбачено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За положеннями статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права.

Разом із тим у статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга).

Право на звернення до господарського суду в установленому Господарського процесуального кодексу України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина перша статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу (див. зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 (провадження N 14-49цс22, пункт 24)). Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Належним є ефективний спосіб захисту, застосування якого не може призводити до порушення прав третіх осіб. При цьому, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.6 ), від 19.05.2020 у справі №922/4206/19 (провадження № 12-29гс20, пункт 43), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 75).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним та належним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним чи неналежним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним і належним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного і належного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Суд констатує, що фактично у межах даної справи позивач бажає визнати юридичний факт відсутності у позивача обов`язку щодо оплати активної електричної та оплати послуг щодо розподілу електричної енергії за період з травня по грудень 2023 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України суддя закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Наведена норма права підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

За таких обставин, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про визнання відсутнім права вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" та кореспондуючого цьому праву обов`язку стосовно оплати послуг щодо розподілу електричної енергії за період з травня по грудень 2023 року, та визнання відсутнім права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" та кореспондуючого цьому праву обов`язку стосовно оплати активної електричної енергії за період з травня по грудень 2023 року, що відображений у відповідних рахунках, не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі у цій частині.

Більше того, задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах у минулому зводиться до встановлення юридичного факту, усунення правової невизначеності, а не вирішення спору по суті.

В даному випадку, позивач прагне, щоб відповідне судове рішення забезпечило щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх, а тому такий спосіб захисту є неналежним, оскільки направлений на майбутнє та встановлення фактів, які мають вирішуватися та встановлюватися в реальному спорі між сторонами спірних правовідносин.

Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту.

Зокрема, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів за відповідними зобов`язаннями, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу (припинення зобов`язання), зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання.

Схожі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 по справі № 522/1528/15-ц.

Отже, суд дійшов висновку, що поданий позивачем позов є передчасним, а обраний позивачем спосіб захисту не є належним та ефективним способом захисту, з огляду на що, у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині вимог про визнання відсутнім права вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" та кореспондуючого цьому праву обов`язку стосовно оплати послуг щодо розподілу електричної енергії за період з травня по грудень 2023 року, та визнання відсутнім права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" та кореспондуючого цьому праву обов`язку стосовно оплати активної електричної енергії за період з травня по грудень 2023 року що відображений у відповідних рахунках.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 13.12.2024

Суддя Н.Плотницька