Рішення

від 04.12.2024 по справі 521/18829/23

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №521/18829/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючої в справі судді - Надєр Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Голубович А.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

представника третьої особи Органу опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації - Платонова С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, орган опіки та піклування Ананьївської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, орган опіки та піклування Ананьївської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 18 грудня 2019 року між позивачем який є громадянином Держави Румунія, та відповідачем було укладено шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_5 , яка є громадянкою України. 06 липня 2021 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси шлюб між позивачем та відповідачем розірвано та відповідачу було повернуто дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ». Позивач зазначає, що після припинення стосунків з відповідачем, враховуючи вік дитини, який був на той час 9 місяців, дитина залишилась проживати з матір`ю. Позивач при цьому продовжував активно приймати участь у житті дитини, регулярно її відвідував, займався забезпеченням та утриманням дитини. Позивач вказує, що відповідач разом з дитиною мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та чинить перешкоди у спілкуванні батька з дитиною, забороняє позивачу приймати участь у вихованні дитини, погрожує що вивезе дитину за кордон і позивач більше ніколи її не побачить. 09 червня 2023 року позивач звернувся до голови Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області з заявою щодо визначення способу його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. У відповідь на адвокатський запит було отримано лист Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області №1755/0207 від 17 липня 2023 року, відповідно до якого фактичне місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 встановлено за адресою: АДРЕСА_2 , та обстеження житлово-побутових умов проживання матері та дитини планується на 19 липня 2023 року. 23 червня 2023 року позивач звернувся до служби у справах дітей ОМР за місцем реєстрації відповідача з аналогічною заявою щодо визначення графіку спілкування з дитиною. Листом Служби у справах дітей Одеської міської ради №06/6423 від 30 червня 2023 року було повідомлено, що за результатами розгляду заяви встановлено, що на теперішній час дитина ОСОБА_5 проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 . 12 липня 2023 року на адресу фактичного проживання відповідача та за адресою її реєстрації було направлено лист щодо безперешкодного спілкування з дитиною та участі в її виховані. Вказаний лист відповідач відмовилась отримати. 13 липня 2023 року позивач звернувся до ВП №1 ОРУП №2 та Управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області з заявою про вчинення відносно нього та дитини домашнього насильства шляхом заборони спілкування з дитиною. Позивачу на праві приватної власності належить двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3 , де сторони проживали разом під час шлюбу. У вказаній квартирі позивачем були створені всі умови для виховання дитини: наявні дитячі речі, одяг, іграшки, облаштована дитяча кімната з окремим ліжком для дитини. Позивач справно виконує свої батьківські обов`язки, добровільно сплачує аліменти на утримання дитини, також надає грошові кошти на додаткові витрати для дитини. Дитина з радістю проводить час з батьком, гуляє та грається з ним. Відповідно до довідки КНП «Одеський обласний центр психічного здоров`я» ОМР від 29 червня 2023 року відсутні ознаки психіатричних та наркологічних захворювань. Позивач позбавлений можливості спілкуватись зі своєю донькою та брати участь у її вихованні, надзвичайно обурений і перебуває в складному психологічному стані. Через протиправні дії відповідача щодо нього та дитини, він, як батько, втрачає емоційний, психологічний зв`язок з донькою, який надалі йому буде важко налагодити, а дитина отримує психологічну травму і в майбутньому їй може знадобитись допомога спеціалістів, адже у дитини формується негативне ставлення до відносин між батьками і до самого інституту сім`ї. В останній раз, коли позивач бачив доньку, вона охоче спілкувалася, гралася, чого їй вірогідно, в її звичному соціальному колі гостро не вистачає. Дотримання балансу участі батьків у житті дитини сприятиме, в першу чергу, її соціалізації та достатньому розвитку.

У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд позовні вимоги задовольнити та: зобов`язати відповідача ОСОБА_3 не чинити перешкоди позивачу ОСОБА_8 , громадянину Держави Румунія, у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визначити способи участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 шляхом встановлення систематичних побачень за наступним графіком: кожний вівторок та четвер з 16:00 до 18:00 за місцем проживання дитини без присутності матері дитини ОСОБА_9 ; кожний тиждень з 19:30 п`ятниці по 09:00 неділі, без присутності матері дитини ОСОБА_9 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; спільний відпочинок двічі на рік по два тижні зимою та літом, без присутності матері дитини ОСОБА_9 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; кожний наступний день після дня народження дитини, без присутності матері дитини ОСОБА_9 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; кожний день народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без присутності матері дитини ОСОБА_9 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; святкові дні: 8 березня, Новий рік, Католицьке Різдво, Різдво Христове, Великдень, або наступний день після нього, за домовленістю з матір`ю ОСОБА_9 , без її присутності, за місцем проживання батька ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; особисте безперешкодне спілкування за допомогою телефонного, електронного та інших засобів зв`язку у зручний час з урахуванням розпорядку дня дитини. Також просить стягнути з відповідача на його користь всі судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 22 січня 2024 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз`яснено процесуальні права відповідачу про право на подання відзиву на позовну заяву та роз`яснено порядок його реалізації, а також право звернутися до суду з зустрічною позовною заявою.

07 лютого 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками до нього, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та стягнути з відповідач на її користь витрати у справі в розмірі 15000 гривень. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що після припинення шлюбно-сімейних відносин з позивачем він безперешкодно приймав участь у вихованні доньки, але через його агресивну поведінку щодо відповідача, через не завжди адекватне ставлення до доньки, через налаштування доньки проти відповідача, відповідач вимушена була обмежити спілкування позивача з донькою, а тому, дійсно з 20 жовтня 2023 року позивач доньку не бачив. Відповідач зазначає, що з 07 серпня 2023 року її місце проживання зареєстроване в АДРЕСА_4 , де вони з донькою переважно проживали, але за наявності на це бажання ніщо не перешкоджало позивачу відвідувати дитину. Неодноразово позивач погрожував забрати в неї доньку. Відповідач вважає ці погрози реальними, тем більш, що у відповідача залишилось свідоцтво про народження та закордонний паспорт їхньої дочки. З урахуванням зазначеного та того факту, що в нього немає громадянства України, ніщо не заважає йому виїхати за межі держави разом із донькою. У позивача відсутня посвідка на постійне або тимчасове проживання на території України та зареєстрованого місця проживання в Україні. Позивач є громадянином Російської Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянину зазначеної держави ОСОБА_8 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , видано паспорт. В той же час 29 жовтня 2019 року громадянину Румунії ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 також видано паспорт. Формально паспорти належать двом різним особам, якщо виходити з особливостей написання англійською мовою прізвища власника в кожному з них. Квартира, власником якої є позивач, розташована на 18 поверсі будинку із видом на море, тому в умовах війни перебування дитини в таких умовах є небезпечним. Вказані обставини не дозволяють відповідачу погодитися із запропонованим позивачем способом участі у вихованні дитини, тем більш, що означений ним графік побачень обмежує її в праві на пересування, особливо перші два пункти. Відповідач може погодитись лише на побачення в належній їй квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , або за зареєстрованим місцем проживання або в умовах вулиці (майданчики, парки, сквери) за її присутності та лише за умови належного оформлення права на проживання на території України у відповідності до положень Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», яким, зокрема, передбачено, що особу іноземця на території України посвідчує посвідка на постійне або тимчасове проживання. Крім того, відповідач не згодна з вимогою щодо покладення на неї витрат позивача у справі, адже його вимоги є безпідставними та з розміром витрат на правничу допомогу.

21 квітня 2024 року від представника позивача до суду надійшла заява про затвердження судом мирової угоди, в якій зазначені порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні позивача з дитиною, також проект мирової угоди був надісланий відповідачу (а.с.12-13, том №2).

01 травня 2024 року представник позивача подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить: зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_8 , громадянину Держави Румунія у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; визначити способи участі ОСОБА_1 , громадянина Держави Румунія, у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 , шляхом встановлення систематичних побачень за наступним графіком: кожна друга та четверта середа та четвер місяця з 16:00 до 18:00 за місцем проживання/перебування дитини без присутності матері дитини ОСОБА_3 ; кожний перший та третій тиждень з 18:30 п`ятниці по 09:00 понеділка, без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; спільний відпочинок двічі на рік по два тижні зимою та літом, без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , в тому числі з можливістю виїзду за кордон шляхом надання нотаріально посвідченої згоди матір`ю дитини ОСОБА_3 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; кожний наступний день після дня народження дитини, без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; кожний день народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; кожен парний рік святкові дні: 8 березня, Новий рік, Католицьке Різдво, Різдво Христове, Великдень, або наступний день після нього, без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; особисте безперешкодне спілкування за допомогою телефонного, електронного та інших засобів зв`язку у зручний час з урахуванням розпорядку дня дитини (а.с.44-45, том №2).

В подальшому, 14 жовтня 2024 головуючою суддею у справі після виконання всіх завдань, визначених в статті 189 ЦПК України було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні з урахуванням змінених позовних вимог пояснив, що шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. В них є спільна дитина - дочка ОСОБА_13 . Після припинення шлюбно-сімейних відносин позивач спілкувався з дочкою, однак потім почалися перешкоди з боку відповідача у його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, а тому, щоб не втратити зв`язок з дочкою, він звертався до різних органів та відповідача. Представник позивача пояснив, що у позивача добрі стосунки з дочкою, він максимально виконує свої обов`язки, як батько дитини. Житло, де мешкає позивач, облаштоване всім необхідним в дитячій кімнаті. Зазначив, що позивач не має ні хвороб та нічого іншого, що могло б завадити йому спілкуватися з дитиною. Позивач хоче мати можливість виховувати дитину, а тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням змінених позовних вимог, підтримав та пояснив, що бажає приймати участь у вихованні дочки, бачить як поводять себе дівчата, які зростали без батька, однак відповідач робить все, щоб його було видворено з України, та зверталася до різних органів з цього приводу. Має за мету - мати можливість виховувати дитину, неодноразово довів, що є гарним батьком, готовий відстоювати свої права заради спілкування з дитиною.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що позов визнають частково, загалом повністю погоджується з висновком органу опіки та піклування Ананьївської міської ради. Також зазначила, що вони категорично проти можливості виїзду дитини за межі України з позивачем, оскільки відповідач не має громадянства України. Натомість має громадянство Росії та Румунії та інші, а тому відповідач хвилюється, що на даний час, враховуючи відсутність дипломатичних зносин з Російською Федерацією, у разі якщо позивач виїде з дитиною на територію вказаної держави, вона взагалі втратить з дитиною зв`язок і не зможе встановити її місце знаходження.

Відповідач в судовому засіданні підтримала пояснення, надані її адвокатом, та пояснила, що не чинила перешкоди у спілкуванні відповідача з їхньою дитиною. Розуміє, що для дитини важливі і мати і батько. Також пояснила, що раніше вона боялась батька дитини та за своє життя, тому обмежувала з ним спілкування. Що стосується висновку органу опіки та піклування, то загалом вона погоджується з вказаним висновком, окрім виїзду дитини з батьком за межі України.

Однак під час розгляду справи в судовому засіданні відповідач змінила свою думку та зазначила, що враховуючи обставини сьогодення в Україні, вона не погоджується щодо систематичних побачень відповідача з дитиною кожного парного року у святкові дні, потрібно домовлятись і ділити свята, також зазначила, що треба враховувати, що дитина періодично хворіє, може відвідувати гуртки, а тому ці питання потрібно вирішувати за домовленістю з позивачем, а також вона вважає, що дитина на даний час маленька, а тому спільний відпочинок позивача з дитиною двічі на рік по два тижні без матері є досить довгим періодом часу. Також просила суд врахувати щодо пункту висновку орану опіки та піклування про кожний перший та третій тиждень з 18 години 30 хвилин п`ятниці до 09 години 00 хвилин понеділка, щоб батько повертав дитину в неділю ввечері, оскільки їй потрібно підготувати дитину і зранку понеділка відвезти її у дитячий садок.

Позивач зазначив, що таким чином відповідач і створює йому перешкоди у спілкуванні та участі у вихованні дитини, оскільки не надає бачитись з дитиною, оскільки дитина зі слів матері постійно хворіє, спить та інше. Наполягає мати можливість виїзду з дитиною на відпочинок за кордон, намірів приховувати дитину від матері не має, його життя прив`язане до України та намірів залишати територію України не має.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Ананьївської міської ради Платонов С.І. в судовому засіданні пояснив, що тривалий час йшли перемовини за їх участю зі сторонами, сторони дійшли згоди за всіма пунктами, на підставі яких було зроблено висновок органу опіки та піклування щодо порядку участі позивача у вихованні дитини, врахувавши інтереси дитини. Між сторонами йшлося про мирову угоду, однак єдина претензія відповідача - проти можливості виїзду дитини з батьком за межі України без присутності матері. Орган опіки та піклування підтримав думку відповідача та надав відповідний висновок.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з`явився, однак надав до суду лист, в якому просить розглядати справу без участі представника та прийняти рішення, взявши до уваги найвищі інтереси дитини, а також подав до суду висновок про визначення способу участі позивача у вихованні та спілкування з дочкою, затверджений рішенням виконавчого комітету Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 03 травня 2024 року №131 (а.с.71-73, том №1).

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши сторони у справі, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, при розгляді справи встановлено:

Позивачем у справі є ОСОБА_14 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканець АДРЕСА_3 , що підтверджується паспортом громадянина Румунії № НОМЕР_1 , виданий 29 жовтня 2019 року, код країни видачі - ROU та його офіційним перекладом з румунської мови на українську мову (а.с.12-14, том №1).

Відповідачем у справі є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована в АДРЕСА_4 , що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 , виданим 06 жовтня 2021 року органом 5101 (а.с.130, том №1), довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданою за №2197 від 05 грудня 2023 року Відділом надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради (а.с.77, том №1), копією витягу з реєстру територіально громади №2023/006091718 від 07 серпня 2023 року (а.с.131, том №1).

Судом досліджені додані до позовної заяви та надані сторонами під час розгляду справи докази.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 20 травня 2020 року, виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що позивач та відповідач мають спільну дитину - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17, том №1), що також підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст.126, 133, 135 СК України №00026815238 від 25 червня 2020 року (а.с.18-19, том №1).

Відповідно до копії довідки №386138 від 07 липня 2023 року про реєстрацію особи громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , набула громадянства України (а.с.20, том №1).

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано та відповідачу відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.21-23, том №1).

Згідно копії заяви від 09 червня 2023 року позивач звертався до органу опіки та піклування Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області з вказаною заявою про розгляд питання щодо визначення порядку його участі у вихованні його дочки ОСОБА_5 , оскільки її мати - відповідач у вказаній справі, перешкоджає позивачу у участі у вихованні та спілкуванні з дочкою (а.с.24, том №1).

З відповідні на адвокатський запит від 17 липня 2023 року щодо розгляду заяви позивача від 09 червня 2023 року, наданої Таїровською селищною радою Одеського району Одеської області вбачається, що вказане питання планується до розгляду на комісії з питань захисту прав дитини Таїровської селищної ради. Про час та дату проведення комісії ОСОБА_1 повідомлялась додатково. Фактичне місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 встановлено та обстеження житлово-побутових умов проживання матері та дитини за адресою: АДРЕСА_6 , заплановано на 19 липня 2023 року, однак в телефонній розмові мати дитини повідомила, що на даний час хворіє, планує завітати до Таїровської селищної ради наступної неділі та надати свої пропозиції щодо визначення способу участі у вихованні та спілкуванні дитини з батьком (а.с.25, том №1).

Також з аналогічною заявою щодо порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною позивач 21 червня 2023 року звертався до начальника Служби у справах дітей Одеської міської ради (а.с.26, том №1), на яку йому надано відповідь про те, що позивачу необхідно звернутись до служби у справах дітей за місцем фактичного проживання дитини (а.с.27, том №1).

Також до позовної заяви додано скрін-шоти з перепискою у месенджері, однак у суду відсутня можливість остаточно ідентифікувати, між ким здійснювалося це спілкування, а тому суд не бере до уваги вказані скрін-шоти як докази у справі (а.с.28-37, том №1).

Також позивач 13 липня 2023 року звертався до Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 та Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області з заявою про вчинення адміністративного правопорушення за ст.1732 КУпАП відповідачем ОСОБА_3 , та вказана заява за змістом стосується чинення відповідачем перешкод позивачу у здійсненні участі у вихованні та спілкуванні з їхньою дочкою (а.с.38-40, том №1).

Також позивач звертався до відповідача з письмовою пропозицією щодо безперешкодного спілкування з дитиною та участю в її вихованні від 12 липня 2023 року, де запропонував відповідачу розглянути пропозицію щодо надання систематичних побачень відповідача з дочкою з відповідними умовами (а.с.44-45, том №1).

З копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №338294038 від 06 липня 2023 року, позивач на праві власності має квартиру АДРЕСА_7 (а.с.45-46, том №1), що також підтверджується копією технічного паспорта від 24 жовтня 2022 року (а.с.47-54, том №1).

Згідно копії довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №4298П від 29 червня 2023 року у позивача ознаки психіатричних, наркологічних захворювань відсутні (а.с.55, том №1).

До позовної заяви додані фото, на яких зображений позивач та дитина (дочка) (а.с.56-57, том №1).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №16346337 від 18 січня 2014 року, відповідач на праві приватної власності має квартиру АДРЕСА_8 (а.с.132, том №1).

Відповідач 03 червня 2023 року зверталась до ВП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області з заявою відносно позивача щодо вчинення ним відносно неї домашнього насильства (а.с.123, том №1) та в підтвердження зазначеного в заяві до неї додано письмові пояснення щодо обставин, зазначених у заяві (а.с.134, том №1).

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 18 грудня 2019 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області встановлено, що 18 грудня 2019 року між позивачем та відповідач був зареєстрований шлюбу, актовий запис №2112, який, як було зазначено вище, рішенням суду був розірваний (а.с.139, том №1).

Окрім паспорта громадянина Держави Румунія, позивач також має паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_5 , виданий 01 вересня 2017 року «МИД РОССИИ 37301» (так у документі мовою оригіналу), строк дії до 01 вересня 2027 року (а.с.140, том №1).

Також до матеріалів справи було долучено докази за клопотанням представника позивача від 08 лютого 2024 року, а саме: відповідь Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 23 жовтня 2023 року щодо розгляду заяви позивача про визнання способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, копію адвокатського запиту від 16 жовтня 2023 року з цього приводу, копію заяви позивача від 24 липня 2023 року до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області щодо визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, докази направлення вказаної заяви, копію адвокатського запиту від 23 січня 2024 року щодо направлення висновку Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області за результатами розгляду заяви позивача до Ананьївського районного суду Одеської області та відповідь на вказаний запит від 26 січня 2024 року, копію довідки Ананьївської міської ради від 06 вересня 2023 року про те, що дитина позивача проживає разом з відповідачем та знаходиться на її утриманні, копії платіжних квитанцій від 29 листопада 2023, 24 жовтня 2023 року, 23 липня 2023 року в підтвердження грошових переказів від позивача від подачу на утримання дочки, копію письмових пояснень ОСОБА_3 від 28 червня 2023 року про незгоду з порядком участі відповідача у вихованні та спілкуванні з дитиною, копію письмових пояснень позивача від 17 січня 2024 року щодо обставин чинення йому перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, копія позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, про визначення місця проживання дитини від 09 вересня 2023 року (а.с.165-182, том №1).

З копії акту обстеження умов проживання від 04 вересня 2023 року встановлено, що відповідач проживає в АДРЕСА_4 разом з дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.199, том №1), що також підтверджується копією довідки Ананьївської міської ради від 06 вересня 2023 року (а.с.200, том №1).

Також за клопотанням представника відповідача до матеріалів справи були приєднані скрін-шоти щодо листування, як зазначає відповідач, між нею та позивачем, однак у зв`язку з тим, що суд позбавлений можливості в повній мірі встановити осіб, між якими здійснювалось листування, вказані скрін-шоти листування не можуть бути взяті судом до уваги в якості доказів так само як додане до клопотання фото (а.с.207-214, 217, том №1).

З копії листа ВП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області від 22 червня 2023 року за заявою відповідача за фактом вчинення відносно неї з боку позивача домашнього насильства останньому винесено терміновий припис тривалістю 4 доби (а.с.215, том №1).

Суд також не бере до уваги надані представником позивача скрін-шоти щодо, як зазначає, представник позивача, листування між позивачем та відповідачем, оскільки суд позбавлений можливості в повній мірі встановити осіб, між якими здійснювалось листування (а.с.10-11, том №2).

З копії рішення Ананьївської міської ради №116 від 25 квітня 2024 року встановлено, що вказаним рішенням затверджено висновок служби у справах дітей Ананьївської міської ради про вирішення спору щодо участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого служба у справах дітей вважає за доцільне встановлення наступного порядку побачень батька з дитиною: кожні друга та четверта середа та четвер місяця з 16:00 до 18:00 за місцем проживання/перебування дитини без присутності матері дитини ОСОБА_3 ; кожний перший та третій тиждень місяця з 18:30 п`ятниці по 09:00 понеділка, без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; спільний відпочинок двічі на рік по два тижні зимою та літом, без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; кожний наступний день після Дня народження дитини, без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; кожний День народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; кожен парний рік святкові дні: 8 березня, Новий рік, Католицьке Різдво, Різдво Христове, Великдень, або наступний день після нього, без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; особисте безперешкодне спілкування за допомогою телефонного, електронного та інших засобів зв`язку у зручний час з урахуванням розпорядку дня дитини (а.с.29-32).

Рішенням виконкому Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області №131 від 03 травня 2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування про визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідно до вказаного висновку орган опіки та піклування Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області вважає за доцільне визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , місця та час їх спілкування, а саме брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною з урахуванням її режиму дня згідно графіка в такі дні: кожна друга та четверта середа та четвер місяця з 16:00 до 18:00 за місцем проживання/перебування дитини без присутності матері дитини ОСОБА_3 ; кожний перший та третій тиждень з 18:30 п`ятниці по, 09:00 понеділка, без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; спільний відпочинок двічі на рік по два тижні зимою та літом, без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; кожний наступний день після дня народження дитини, без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; кожний день народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; кожен парний рік святкові дні: 8 березня, Новий рік, Католицьке Різдво, Різдво Христове, Великдень, або наступний день після нього, без присутності матері дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання; особисте безперешкодне спілкування за допомогою телефонного, електронного та інших засобів зв`язку у зручний час з урахуванням розпорядку дня дитини. Рекомендовано батькові гр. ОСОБА_8 , не порушувати графік побачень, виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати її, матеріально утримувати, враховуючи інтереси дитини, обов`язково вчасно повертати дитину за місцем її проживання з матір`ю, попереджати мати дитини про зміни у графіку участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини за тиждень до визначеної дати. Рекомендовано матері гр. ОСОБА_3 поважати батьківські права гр. ОСОБА_1 , та не чинити перешкод у спілкуванні батька з дитиною, попереджати батька дитини про зміни у графіку участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини за тиждень до визначеної дати. У разі виникнення непорозумінь та спорів між батьками у питаннях участі у вихованні, проведення зустрічей батька з дитиною, а також невиконання даного рішення, один із батьків має право звернутися із позовом до суду для вирішення спірних питань (а.с.71-73, том №2).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державною.

Пунктами 1,2 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язків її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (п.1 ст.18 Конвенції ООН).

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного у гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції, держави-учасники поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням кожних конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.8, 9 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.

Згідно зі ст.157 СК України, питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитини, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано, також судом встановлено, що колишнє подружжя проживає окремо, малолітня дитина проживає разом з матір`ю.

Судом було досліджено вище зазначені висновки органу опіки та піклування Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області та органу опіки та піклування Ананьївської міської ради.

Разом з цим, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сторони продемонстрували конфліктні відносини з приводу участі у спілкуванні з дитиною, відповідач частково погоджується з запропонованим способом участі позивача, з приводу чого відповідач та її представник надала пояснення в судовому засіданні, а також відповідач подала відзив на позовну заяву.

З наданих суду пояснень сторонами, відзиву на позовну заяву, вбачається, що між сторонами існує спір щодо визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, а тому, суд дійшов висновку, щодо наявності перешкод у позивача з боку відповідача у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Отже, порушене право позивача на спілкування та участь у вихованні дитини підлягає судовому захисту.

Вирішуючи питання щодо способів участі позивача у вихованні малолітньої дочки, суд дійшов наступних висновків.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Обмежень у праві спілкування позивача з дитиною законом не встановлено.

Згідно із ч.2 ст.159 СК України, під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини до уваги береться ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Зважаючи на права батька на спілкування із дитиною та на участь у вихованні дитини, при ухваленні рішення, суд керується виключно інтересами дитини, які полягають у встановленні стійкого психологічного зв`язку дівчинки з батьком, сприйняття дитиною позивача як одного зі своїх батьків, який бере участь в її житті і вихованні нарівні з матір`ю, формуванні у дитини світогляду.

За змістом ст.ст.3, 7, 8, 10 Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 року, у усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно ст.ст.11, 15, 16, 161 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Отже, при вирішенні спору щодо забезпечення реалізації права доступу до дитини, участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини, з урахування конкретних обставин справи. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.

Таким чином, законодавством України закріплено не право, а обов`язок того із батьків, який проживає окремо, регулярно брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов`язок не чинити цьому перешкоди.

Всі питання виховання дитини батьки зобов`язані вирішувати спільно.

Законодавством встановлено правовий механізм визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо у випадку неможливості досягнення батьками згоди стосовно такого способу, а саме: рішення про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, приймається органом опіки та піклування на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

При встановленні способу спілкування суд має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

При розгляді судом спорів щодо забезпечення реалізації права доступу до дитини, що має на меті визначення порядку спілкування з дитиною одного з батьків, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (стаття 19 СК України).

Частиною 1 ст.2 СК України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Відповідно до ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, у томі числі і спілкуватися зі своїм батьком, бабусею та дідусем.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно вимог ст.15 вказаного Закону, дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом буде визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У разі, коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Дані положення законодавства повністю знайшли відображення і з Положеннями Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року.

Згідно вимог ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.142 СК України діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою

На підставі ст.151 ч.ч.1,3 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Стаття 52 Конституції України вказує на те, що форми та методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України, Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, Декларації з прав дитини від 20.11.1959 року та Закону України «Про охорону дитинства».

Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дітей покладаються на обох батьків, кожен з батьків у рівній мірі зобов`язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Оскільки позивач є батьком дитини, то мати, з якою проживає дитина, не має права перешкоджати у здійсненні батьком своїх прав щодо виховання дочки. Позбавлення позивача права щодо його участі у спілкуванні та вихованні дочки може позбавити дитину родинних зв`язків з батьком, любові та турботи з боку останнього.

При цьому для визначення способів спілкування батька із дочкою, суд приймає до уваги конкретні обставини справи та враховує насамперед інтереси дитини.

Зокрема, при ухваленні даного рішення судом в першу чергу прийнято до уваги принцип рівності батьків у вихованні та спілкуванні із власною дитиною, а також те, що таке спілкування не повинно бути формальним, має носити систематичний характер.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та вважає, що визначений судом спосіб участі у вихованні та спілкуванні дитини з батьком у формі встановлення порядку спілкування відповідатиме інтересам дитини, сприятиме уникненню між сторонами конфліктів, забезпечить спокійний психологічний розвиток та зростання дитини, створить умови для виконання батьком, який проживає окремо, обов`язку на виховання дитини та здійснення його права на особисте спілкування з дочкою, відповідатиме вимогам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини та саме такий спосіб участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею у повній мірі відповідатиме інтересам як батьків, так і дитини, а також буде достатнім для забезпечення участі батька у процесі вихованні дитини.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме, позовні вимоги щодо можливості виїзду позивача з дитиною за кордон без присутності матері, враховуючи обставини справи, вік дитини, задоволенню не підлягають. Також суд вважає доцільним визначити систематичні побачення кожний перший та третій тиждень місяця з 18 години 30 хвилин п`ятниці саме до 19 години 00 хвилин неділі, враховуючи вік дитини та необхідність в понеділок зранку відвідувати дитячий садок/школу та інше. Зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 06 жовтня 2021 року органом 5101, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_4 , не чинити перешкоди ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_1 , виданий 29 жовтня 2019 року, код країни видачі - ROU, мешканцю АДРЕСА_3 , у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановити ОСОБА_8 спосіб та порядок участі у вихованні його доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення систематичних побачень за наступним графіком: кожні друга та четверта середа та четвер місяця з 16 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за місцем проживання/перебування дитини без присутності матері дитини ОСОБА_3 ; кожний перший та третій тиждень місяця з 18 години 30 хвилин п`ятниці до 19 години 00 хвилин неділі, без присутності матері дитини ОСОБА_3 за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за місцем її проживання; спільний відпочинок двічі на рік по два тижні зимою та літом без присутності матері дитини ОСОБА_3 за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за місцем її проживання; кожний наступний день після Дня народження дитини без присутності матері ОСОБА_3 за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за місцем її проживання; кожний День народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без присутності матері ОСОБА_3 за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за місцем її проживання; кожен парний рік світкові дні: 8 березня, Новий рік, Католицьке Різдво, Різдво Христове, Великдень або наступний день після нього, без присутності матері ОСОБА_3 за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за місцем її проживання; особисте безперешкодне спілкування за допомогою телефонного, електронного та інших засобів зв`язку у зручний час з урахуванням розпорядку дня дитини.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2147 гривень 20 копійок, який позивач просив стягнути на його користь з відповідача, враховую положення ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, орган опіки та піклування Ананьївської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 06 жовтня 2021 року органом 5101, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , зареєстровану та мешканку АДРЕСА_4 , не чинити перешкоди ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_1 , виданий 29 жовтня 2019 року, код країни видачі - ROU, мешканцю АДРЕСА_3 , у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити ОСОБА_8 спосіб та порядок участі у вихованні його доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення систематичних побачень за наступним графіком:

- кожні друга та четверта середа та четвер місяця з 16 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за місцем проживання/перебування дитини без присутності матері дитини ОСОБА_3 ;

- кожний перший та третій тиждень місяця з 18 години 30 хвилин п`ятниці до 19 години 00 хвилин неділі, без присутності матері дитини ОСОБА_3 за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за місцем її проживання;

- спільний відпочинок двічі на рік по два тижні зимою та літом без присутності матері дитини ОСОБА_3 за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за місцем її проживання;

- кожний наступний день після Дня народження дитини без присутності матері ОСОБА_3 за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за місцем її проживання;

- кожний День народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без присутності матері ОСОБА_3 за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за місцем її проживання;

- кожен парний рік світкові дні: 8 березня, Новий рік, Католицьке Різдво, Різдво Христове, Великдень або наступний день після нього, без присутності матері ОСОБА_3 за місцем проживання батька ОСОБА_1 на території України, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за місцем її проживання;

- особисте безперешкодне спілкування за допомогою телефонного, електронного та інших засобів зв`язку у зручний час з урахуванням розпорядку дня дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 06 жовтня 2021 року органом 5101, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_1 , виданий 29 жовтня 2019 року, код країни видачі - ROU, мешканця АДРЕСА_3 , понесені ним витрати зі сплати судового збору за подання позову до суду в розмірі 2147 гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Повний текст рішення виготовлено 13 грудня 2024 року.

Суддя Надєр Л.М.

Рішення суду набрало законної сили «____»