Постанова

від 13.12.2024 по справі 520/11527/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 р. Справа № 520/11527/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ПОСАД" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 17.09.24 по справі № 520/11527/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ПОСАД"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Посад» (далі по тексту ТОВ Фірма «Посад», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту ГУ ДПС в Харківській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 5420/0901 від 01.02.2024;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Посад» (61121, Харківська область, місто Харків, вулиця Зубенка Владислава, будинок 31а, код ЄДРПОУ 21229267) судові витрати на оплату судового збору за подання позову за рахунок бюджетних асигнувань відповідача;

- розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням та викликом сторін для розгляду справи.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та безпідставність висновків контролюючого органу щодо неподання ТОВ Фірма «Посад» звітів про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту та алкогольних напоїв за формою 1-ОА за липень 2023 року, які слугували підставою для застосування відносно позивача штрафних санкцій у розмірі 17000 грн, оскільки обов`язок із подання таких звітів обумовлений наявністю у суб`єкта господарювання двох складових: ліцензії (як дозволу) та процесу здійснення господарської діяльності. Разом з цим, позивачу хоча і видана оптова ліцензія на продаж алкоголю, яка діє з 01.07.2023, однак фактично, господарська діяльність з 01.07.2023 не проводилась, а була розпочата лише в листопаді 2023 року, що підтверджується Довідкою про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП № 145804 від 07 листопада 2023 року, первинними документами на товар та реєстрацією податкових накладних, починаючи з листопада 2023 року.

Вказані обставини, на переконання позивача, свідчать про те, що до листопада 2023 року постачальник не мав можливості постачати алкогольні напої платнику податку, і жодної діяльності з продажу алкогольних напоїв до листопада 2023 року не відбувалось, а тому і підстав для подання звітів не існувало.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 520/11527/24 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Посад" (вул. Владислава Зубенка, буд. 31-А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61121, код ЄДРПОУ 21229267) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди (вул. Пушкінська), 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) визнання протиправним та скасування рішення.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 по справі № 520/11527/24 та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги ТОВ Фірма «Посад» у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність викладених у рішенні висновків, фактичним обставинам, невірне застосування норм матеріального права, що має наслідком скасування такого рішення.

Цитуючи положення статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі по тексту Закон № 481/95-ВР), переконував, що виключно ті суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт визначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Таким чином, оскільки хоча оптова ліцензія на продаж алкоголю і оформлена ТОВ Фірма «Посад» з 01.07.2023, однак фактично, діяльність із продажу алкогольних напоїв розпочата лише у листопаді 2023 року, про що свідчить Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру Серія АП № 145804 від 07.11.2023, отже, у позивача у зв`язку з нездійсненням будь-якої діяльності з продажу спирту та алкогольних напоїв був відсутній обов`язок з подачі звітів про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту та алкогольних напоїв за формою 1-ОА за липень 2023 року, що в свою чергу, свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні та наявність підстав для його скасування.

Відповідач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів викладених в ній, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Наполягав, що в діях контролюючого органу відсутні будь-які ознаки протиправності, оскільки у позивача було достатньо часу для виконання своїх податкових обов`язків, зокрема подання визначеної законодавством звітності.

Зауважив, що з аналізу положень Порядку заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 (далі по тексту - Порядок № 49) слідує, що за наявності діючої ліцензії та до настання моменту отримання рішення контролюючого органу про анулювання ліцензії учасник суспільних відносин, який одержав таку ліцензію, повинен забезпечити неухильне виконання усіх обов`язків.

У надісланій до суду апеляційної інстанції відповіді на відзив на апеляційну скаргу позивач стверджував про помилковість доводів контролюючого органу, як таких, що не спростовують викладених в апеляційній скарзі висновків, оскільки постачальник не мав можливості до листопада 2023 року здійснювати поставку алкогольних напоїв платнику податку, а тому і жодної діяльності із продажу алкогольних напоїв не відбулося.

В наданих до суду апеляційної інстанції додаткових поясненнях від 13.12.2024 позивач вкотре наголосив, що до моменту отримання ТОВ Фірма «Посад» Довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру Серія АП №145804 від 07.11.2023 постачальник не мав можливості постачати алкогольні напої платнику податку, оскільки була відсутня можливість заповнення всіх необхідних рядків накладної № 1-ТН/алкогольні напої/, а тому за відсутності товару (алкоголю) жодної діяльності з продажу алкогольних напоїв до листопада 2023 року не відбувалося.

Враховуючи відсутність проведення позивачем процесу здійснення дозволеної діяльності до листопаду 2023 року, що є обов`язковою вимогою, з урахуванням положень ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» для виникнення обов`язку подання звіту за формою 1-ОА за липень 2023 року, ГУ ДПС у Харківській області дійшло помилкового висновку про наявність підстав для застосування до ТОВ Фірма «Посад» фінансових санкцій відповідно до рішення від 01.02.2024 №5420/0901.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що TOB Фірмою "Посад" (податковий номер 21229267) отримано ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) від 26.06.2023 № 990208202300062, термін дії ліцензії з 01.07.2023 до 01.07.2028, щорічний платіж з 01.07.2023 до 01.07.2024, стан ліцензії - дійсна.

ТОВ Фірма «Посад» 05.02.2024 отримало рішення про застосування фінансових санкцій № 5420/0901 від 01.02.2024, винесене Головним управлінням ДПС у Харківський області на підставі висновку від 26.01.2024 року № 303/20-40-09-01-09.

Згідно з Висновком щодо неподання звіту про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв за формою 1-ОА ТОВ Фірма «Посад» не подало звіти про обсяги виробництва та/ або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту та алкогольних напоїв за формою 1-ОА за липень 2023 року.

ТОВ Фірма «Посад» в порядку статті 56 Податкового кодексу України звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою від 13.02.2024 №1302/24 на рішення про застосування фінансових санкцій № 5420/0901 від 01.02.2024.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 05.04.2024 № 9750/6/99-00-06-03-02-06 скарга залишена без задоволення, рішення без змін.

Не погодившись із рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності, оскільки, проаналізувавши положення Порядку № 49, вважав, що факт фізичного ведення учасником суспільної ліцензованої господарської діяльності у межах кожного окремого календарного місяця або зупинення чи припинення провадження такої діяльності у контексті виконання обов`язку із складання звіту форми №1-ОА не має жодного юридичного значення, позаяк цей документ обов`язкової податкової звітності підлягає складанню і за параметром залишків алкогольних напоїв на початок та кінець звітного місяця, у тому числі і у разі незмінності цих показників.

Судом зауважено, що норми актів права з питань оподаткування та суміжного законодавства містять загальне правило про обов`язковість подання учасниками суспільних відносин документів податкової звітності незалежно від наявності або відсутності об`єктів оподаткування (чи інших відомостей, які підлягають декларуванню, тобто відображенню у змісті документів обов`язкової податкової звітності) та безвідносно до фактичного провадження господарської діяльності у звітному періоді.

Відтак, за висновком суду, за наявності діючої ліцензії та до настання моменту отримання рішення контролюючого органу про анулювання ліцензії учасник суспільних відносин, який одержав ліцензію повинен забезпечити неухильне виконання усіх обов`язків, виникнення яких було спричинено фактом отримання ліцензії, у тому числі і подання звітів форми №1-ОА.

Враховуючи вищевикладене, судом зазначено, що обов`язок подання до контролюючого органу документу обов`язкової податкової звітності форми 1-ОА виникає у суб`єкта господарювання з календарної дати початку дії ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями і реалізація такого обов`язку не поставлена законодавцем у залежність від початку провадження господарської діяльності за означеною ліцензією саме у спосіб проведення господарських операцій з продажу алкогольних напоїв.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача фінансових санкцій відповідно до статті 17 Закону № 481-95-ВР у розмірі 17000 грн згідно з оскаржуваним рішенням, слугувало встановлення за результатами опрацювання Управлінням контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Харківській області даних ІС «Податковий блок» та ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» факту неподання ТОВ Фірма «Посад» звіту про обсяги виробництва та/ або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту та алкогольних напоїв за формою 1-ОА за липень 2023 року, чим порушено вимоги частини 3 статті 16 Закону № 481-95-ВР.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Як передбачено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 19-1.1.14 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу - контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України врегульовані положеннями Закону України від 19.12.1995 № 481-95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі по тексту Закон № 481-95-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону № 481-95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно із частинами першої та третьої статті 16 Закону № 481-95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов`язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев`ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.

На виконання частини третьої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» від 11.02.2016 № 49, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 р. за № 340/28470, та був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі Наказ № 49) затверджено Форму звіту № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту», Порядок заповнення форми звіту № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту», Форму звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв», Порядок заповнення форми звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв», Форму звіту № 3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів», Порядок заповнення форми звіту № 3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів», Форму звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі», Порядок заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі Порядок).

Аналіз положень Наказу № 49 свідчить про те, що форма 1-ОА є застосовною для «Звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі», а не для «Звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту», як помилково зазначено відповідачем в оскаржуваному позивачем рішенні.

Суд апеляційної інстанції констатує, що форма 1-ОА подається з метою відображення обсягів придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі, в той час, як в межах спірних правовідносин контролюючим органом притягнуто позивача до відповідальності за неподання звіту про обсяги виробництва та/ або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту та алкогольних напоїв за формою 1-ОА.

Проте, позивач не має ліценції на виробництво спирту та алкогольних напоїв та відповідно не здійснює такої діяльності, а відтак, обов`язок з подання «Звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту» у нього відсутній.

Щодо наявності обов`язку у позивача подати «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» за липень 2023 року слід вказати на таке.

Відповідно до пункту 1 Порядку звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання (пункт 6 Порядку).

За нормами розділу ІІ Порядку заповнення розділу І «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв»

1. У графах 1, 2 зазначаються відповідно код та вид продукції згідно з додатком до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470.

2. У графі 3 зазначається залишок алкогольних напоїв на початок звітного місяця.

3. У графі 4 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв усього за звітний період суб`єктом господарювання, який здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями.

4. У графі 5 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв суб`єктом господарювання у виробника алкогольних напоїв у звітному місяці.

5. У графі 6 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв суб`єктом господарювання у підприємств оптової торгівлі у звітному місяці.

6. У графі 7 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв суб`єктом господарювання за імпортом у звітному місяці.

7. У графі 8 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв усього за звітний період.

8. У графі 9 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв у роздрібну торгівлю у звітному місяці.

9. У графі 10 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв підприємствам оптової торгівлі у звітному місяці.

10. У графі 11 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв на експорт у звітному місяці.

11. У графі 12 зазначаються витрати при проведенні внутрішньо-складських операцій, транспортуванні тощо.

12. У графі 13 зазначається залишок алкогольних напоїв на кінець звітного місяця.

13. У графі 14 надаються необхідні пояснення.

Беручи до уваги, що вищевказані відомості можуть бути заповнені за умови здійснення придбання та реалізації алкогольних напоїв, колегія суддів вважає, що за відсутності здійснення такої діяльності відповідні показники, які підлягають відображенню у «Звіті про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі», неможливо вказати через їх відсутність у платника податку.

З наведеного слідує, що у платника податку виникає обов`язок із подання звіту форми № 1-ОА за наявності у сукупності двох ознак:

- отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями,

- здійснення діяльності із придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі.

Вищевикладене свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що обов`язок із подання звіту форми № 1-ОА не пов`язаний із фактом фізичного ведення господарської діяльності.

Відповідно до статті 17 Закону № 481-95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що TOB Фірма "Посад" отримано ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) від 26.06.2023 № 990208202300062, термін дії ліцензії з 01.07.2023 до 01.07.2028, щорічний платіж з 01.07.2023 до 01.07.2024, стан ліцензії - дійсна.

Позивач стверджує, що постачальник не мав можливості до листопада 2023 року здійснювати поставку алкогольних напоїв позивачу, оскільки відомості про місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів було внесено до Єдиного державного реєстру лише в листопаді 2023 року, а тому жодної діяльності із продажу алкогольних напоїв до листопада 2023 року не відбувалося.

З приводу наведеного колегія суддів зазначає наступне.

На виконання Закону України від 7 лютого 2002 року № 3032-III ( 3032-14 ) "Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" наказом Державної податкової адміністрації України 28.05.2002 № 251 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі по тексту Порядок № 251).

В силу пункту 1.1 Порядку № 251 єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 251 до Єдиного реєстру вносяться, зокрема, місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно із пунктом 1.4 Порядку № 251 у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у порядку, установленому чинним законодавством.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що місця зберігання алкогольних напоїв, крім сидру та перрі (без додавання спирту) ТОВ Фірма «Посад» було внесено до Єдиного державного реєстру 07.11.2023 за номером 20160201160 (а.с. 15), що сторонами не спростовується.

Відомостей про те, що ТОВ Фірма «Посад» у липні 2023 року (перевіряємий період) здійснювалась діяльність із виробництва та/або оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та/або експорт, імпорт зазначеної продукції матеріали справи не містять.

Порядок застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення, зокрема, алкогольних напоїв автомобільним транспортом встановлений Інструкцією про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 28.04.2005 № 154 (далі по тексту Інструкція № 154).

Згідно з пунктом 1.4 розділу 1 Інструкції № 154 перевезення, зокрема, алкогольних напоїв автомобільним транспортом у межах України здійснюється за умови наявності оформленої належним чином відповідної товарно-транспортної накладної встановленого зразка форми № 1-ТН/алкогольні напої/ (далі накладна № 1-ТН/ алкогольні напої/).

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Інструкції № 154 накладна № 1-ТН/алкогольні напої/ оформлюється у такій послідовності, зокрема, у рядку "Пункт розвантаження" вказуються назва та місцезнаходження зберігання продукції.

З наведеного слідує, що фактично, постачальник до листопада 2023 року не мав можливості постачати алкогольні напої платнику податку ТОВ Фірма «Посад», оскільки відсутність відомостей про місця зберігання алкогольних напоїв унеможливлювала оформлення обов`язкової документації на перевезення алкогольних напоїв.

Суд апеляційної інстанції враховує, що в силу частини 1, абзацу 1, 2 частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі.

Разом з цим, відповідач не надав до суду доказів на підтвердження здійснення до листопада 2023 року ТОВ Фірма «ПОСАД» будь-якої діяльності з продажу алкогольних напоїв, тобто, не довів наявність в діях позивача наявність порушення вимог частини 3 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 5420/0901 від 01.02.2024, та зумовлює задоволення вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вищевказаним критеріям рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 520/11527/24 не відповідає.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

В силу приписів частини 1 статті 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

З огляду на наведене, враховуючи те, що судом першої інстанції не у повному обсязі встановлено всі фактичні обставини справи та невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття помилкового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 520/11527/24 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 7 статті 139 КАС України).

Відповідно до наявної в матеріалах справи платіжної інструкції № 2843 від 12.04.2024 (а.с. 6) позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн.

Згідно із платіжною інструкцією № 8358 від 04.10.2024 позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.

Отже, враховуючи вищенаведені висновки суду апеляційної інстанції, відповідно до частин 3, 6 статті 139 КАС України, стягненню на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 6056 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ПОСАД" - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 по справі № 520/11527/24 - скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Посад» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 5420/0901 від 01.02.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Посад» (61121, Харківська область, місто Харків, вулиця Зубенка Владислава, будинок 31а, код ЄДРПОУ 21229267) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова