Постанова

від 13.12.2024 по справі 520/15718/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 р. Справа № 520/15718/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., Харків, повний текст складено 07.08.24 року по справі № 520/15718/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТЗОН»

до Одеської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТЗОН (далі ТОВ СМАРТЗОН, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці (далі відповідач, митний орган), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.05.2024 № UA500020/2024/000067/2;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь позивача понесені судові витрати, в тому числі витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі № 520/15718/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТЗОН" (вул. Морозова, буд. 11, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 40518363) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.05.2024 №UA500020/2024/000067/2.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТЗОН" за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5709 (п`ять тисяч сімсот дев`ять) грн. 39 коп.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі № 520/15718/24 апеляційну скаргу Одеської митниці - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 520/15718/24 - залишено без змін.

09.12.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду від представника позивача адвоката Весніна Сергія Олександровича надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи, в якому він просить суд апеляційної інстанції прийняти додаткове рішення у даній справі та стягнути на користь ТОВ «СМАРТЗОН» документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн є обґрунтованими, розумними, співмірними до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін та підтверджені належними документами.

Заперечуючи проти заявленого позивачем розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, відповідач подав до суду апеляційної інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 520/15718/24 за позовом ТОВ «СМАРТЗОН» до Одеської митниці.

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 квітня 2024 року мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі 48 грн, тобто гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 5000,00 грн дорівнює мінімальній заробітній платі у погодинному розмірі за 104 години роботи, а тому, такий гонорар є вочевидь завищеним, не відповідає критеріям розумності та співмірності, а стягнення судових витрат у зазначеній сумі покладе надмірний тягар на відповідача.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн, понесених в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

За визначенням частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).

Відповідно до частин 3 та 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина статті 134 КАС України).

Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат в суді апеляційної інстанції позивачем до матеріалів справи додано: ордер на надання правової допомоги серії АЕ № 3158481, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4349, договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 23/1-05/24 від 23.05.2024, додаток №2 до Договору № 23/1-05/24 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 23.05.2024, датований 12 вересня 2024 року, акт приймання передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 23.05.2024 від 09.12.2024.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «СМАРТЗОН» та адвокатським об`єднанням «АДВІС» укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 23/1-05/24 від 23.05.2024, за змістом п.1.1 якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання (далі Об`єднання) бере на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги адвокатами Об`єднання клієнту та/або підзахисному. Правова допомога надається у будь-яких справах/провадженнях/спорах (кримінальних, адміністративних, господарських, тощо), які порушуються (розслідуються ,відкриваються, розпочинаються, ведуться, тощо) на території України та за її межами відносно клієнта та/чи підзахисного, або за його (їх) участю чи ініціативою, у переговорах за участю клієнта та/чи підзахисного, при супроводі діяльності клієнта, за окремими письмовими дорученнями клієнта та/чи підзахисного.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що орієнтовний розмір, порядок обчислення (фіксований, погодинний, тощо) та порядок сплати гонорару адвоката на виконання доручення клієнта узгоджується сторонами та визначається у додатку до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Остаточний розмір гонорару адвоката встановлюється в акті прийому передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Зі змісту пункту 1 Додатку № 2 до Договору № 23/1-05/24 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 23.05.2024 колегією суддів встановлено, що Адвокатське об`єднання в рамках домовленостей, викладених у даному додатку до договору, зобов`язується надавати правову допомогу клієнту за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 520/15718/24 за позовом ТОВ «СМАРТЗОН» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2024 № UA 500020/2024/000067/2, а саме:

- вивчити надані клієнтом наявні матеріали апеляційної скарги, сформувати правову позицію щодо наявності правових підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги та залишення в силі рішення суду першої інстанції;

- надавати клієнту інформацію, консультації та роз`яснення з правових питань;

- підготувати та подати до суду відзив на апеляційну скаргу;

- представляти інтереси клієнта у Другому апеляційному адміністративному суді (за потреби);

- забезпечити вивчення всіх необхідних процесуальних дій та підготовку необхідних процесуальних документів в рамках надання правової допомоги клієнту в адміністративній справі (зокрема подати відповідь на відзив, необхідні клопотання, заяви, тощо).

Пунктом 2 Додатку № 2 встановлено орієнтовний перелік та обсяг послуг (гонорару), що надаються за цим додатком до договору, а саме:

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 520/15718/24, ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги, визначення підстав і предмету відзиву, доказів на обґрунтування вимог відзиву, підготовка відзиву на апеляційну скаргу як документу.

Відповідно до пункту 4 Додатку № 2 до договору сторони погодили, що для визначення обсягу послуг, що надаються відповідно даного додатку до договору, вартість 1 (однієї) години роботи адвоката визначається у розмірі 1250,00 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят грн) 00 коп.

Пунктом 5 Додатку № 2 визначено, що клієнт зобов`язується сплатити на користь адвокатського об`єднання вартість (гонорар) визначених послуг в наступному порядку: 5000,00 (п`ять тисяч гривень) 00 коп сплачується на протязі 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання відповідного акту приймання передачі наданих послуг.

За змістом акту приймання передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги до Договору № 23/1-05/24 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 23.05.2024 Адвокатське об`єднання передало, а клієнт прийняв надану професійну правничу допомогу в уточненому обсязі та наступній кількості і вартості:

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 520/15718/24, ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги, визначення підстав і предмету відзиву, доказів на обґрунтування вимог відзиву, підготовка відзиву на апеляційну скаргу як документу.

Загальний обсяг наданих послуг 4 години, вартість 5000,00 грн.

Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем, які він вважав достатніми для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що на виконання вимог частини 7 статті 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку обґрунтованості та співмірності заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції колегія суддів, дослідивши відзив на апеляційну скаргу встановила, що оскільки останній в більшості дублює доводи, викладені у позовній заяві та зміст рішення суду першої інстанції, не містить посилань на іншу актуальну судову практику ніж зазначено у позові, заявлена сума на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн є завищеною відносно фактично витраченого часу та виконаної адвокатом роботи.

Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом апеляційної інстанції рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги Одеської митниці, колегія суддів вважає, що співмірною та пропорційною сумою відшкодування таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є 2500,00 грн, що дорівнює двом годинам роботи адвоката.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника ТОВ «СМАТЗОН» адвоката Весніна С.О. про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, ч. 4 ст. 229, ст.ст.243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТЗОН» адвоката Весніна Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Прийняти у справі № 520/15718/24 додаткову постанову, якою стягнути з Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТЗОН» (61036, м. Харків, вул. Морозова, 11, код ЄДРПОУ 40518363) судові витрати на правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Русанова В.Б. Жигилій С.П.