Ухвала

від 11.12.2024 по справі 953/2881/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/2881/24

н/п 1-кс/953/9046/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4

захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м.Харкова клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури по кримінальному провадженню № 12024220000000242 від 27.02.2024 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Молодогвардійськ міста Краснодона Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11.12.2024 до суду надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000242 від 27.02.2024, відносно ОСОБА_4 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування клопотання зазначає, що в невстановлений під час досудового розслідування день та час, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_4 вирішили заволодіти шляхом шахрайства та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки грошовими коштами громадян України, наявними на їх банківських рахунках.

Відповідно до заздалегідь розробленого плану, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою заволодіння чужим майном, а саме грошима, шляхом обману громадян, придбав електронно-обчислювальну техніку (мобільні телефони з можливістю виходу до мережі Інтернет та спеціальним програмним забезпеченням) та сім-картки операторів мобільного зв`язку України у невизначеній кількості, частину з яких залишив собі, а частину, передав ОСОБА_8 , забезпечивши таким чином матеріально-технічну базу для подальшого вчинення злочинів.

В подальшому ОСОБА_4 з метою пошуку потерпілих, отримав через мережу Інтернет, базу даних клієнтів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), після чого, за допомогою заздалегідь пристосованих ним знарядь вчинення злочину телефонів із встановленим заздалегідь спеціальним програмним забезпеченням та сім-карток оператора мобільного зв`язку

ТОВ «Інтертелеком» після їх поповнення, здійснював дзвінки на абонентські номери мешканців України, підібрані випадковим шляхом, представляючись співробітником служби безпеки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», повідомляв неправдиву інформацію про те, що з рахунку потерпілого, відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», здійснюється підозріла трансакція та для її припинення необхідно повідомити чотиризначний код із смс-повідомлення, який надійшов на абонентський номер потерпілого.

При цьому ОСОБА_4 за допомогою електронно-обчислювальної техніки (мобільних телефонів з виходом до мережі Інтернет та спеціально встановленим програмним забезпеченням та сім-карток), знаючи номер телефону потерпілого, отримував доступ до мобільного додатку «Приват24» від імені власника картки, при цьому потерпілому приходило на номер телефону, закріплений за його банківською карткою смс-повідомлення з кодом, який необхідно ввести для входу в додаток «Приват24». ОСОБА_4 , представляючись працівником служби безпеки банку, постійно розмовляючи з потерпілим по телефону та не даючи йому таким чином повністю прочитати текст смс-повідомлення банку, де окрім пароля міститься інформація про те, що вказаний пароль неможна нікому передавати, діючи шляхом обману, не повідомляючи своїх дійсних намірів заволодіти грошовими коштами, які маються на банківському рахунку потерпілого, просив його повідомити цей пароль. Після отримання паролю, ОСОБА_4 , авторизовувався в мобільному додатку «Приват24» як власник банківської картки - конкретний потерпілий та маючи доступ до банківського рахунку останнього, отримував реквізити (номер карти, термін дії та цифровий код безпеки, який знаходиться на зворотному боці банківської карти-CVV код) платіжних та кредитних карток потерпілих, які одразу передавав ОСОБА_8 для створення дублікатів банківських карток потерпілих в заздалегідь пристосованих ними знаряддях вчинення злочину телефонах та сім-картках.

Для успішного здійснення злочинного плану, після створення дублікатів банківських карток потерпілих в заздалегідь пристосованих знаряддях вчинення злочину, а саме телефонах, ОСОБА_8 , використовуючи функцію «NFC» для проведення онлайн-платежів, обготівковував грошові кошти, що знаходились на банківських картках потерпілих, шляхом видачі готівки в банкоматах та придбання побутової техніки, шляхом придбання мобільних пристроїв та аксесуарів до них, на території м. Харкова.

Перед початком вчинення шахрайських дій ОСОБА_4 повідомляв про це ОСОБА_8 засобами мобільного зв`язку, а той в свою чергу вирушав до банкоматів або магазинів побутової техніки в м. Харків для забезпечення необхідності термінового зняття грошових коштів.

В подальшому у разі успішного зняття грошових коштів, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 розподіляли їх між собою в заздалегідь обговорених частках.

Окрім організації матеріального підґрунтя діяльності групи осіб, серед її учасників було розроблено і запроваджено заходи конспірації для недопущення викриття протиправної діяльності правоохоронними органами, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_8 для спілкування та координації своїх дій не спілкувались відкритими каналами мобільного зв`язку, використовуючи для цього месенджер «ТЕЛЕГРАМ», та при обготівкуванні грошових коштів в банкоматах та магазинах побутової техніки, шляхом придбання мобільних пристроїв та аксесуарів до них, використовували медичні маски, окуляри, головні убори, з метою приховання своєї зовнішності. Для пересування по м. Харкову ОСОБА_8 використовував орендований автомобіль.

Отриманими шахрайським шляхом за попередньою змовою групою осіб з використанням електронно-обчислювальної техніки, в умовах воєнного стану, грошовими коштами ОСОБА_4 та ОСОБА_8 розпоряджалися на власний розсуд, чим спричинили потерпілим матеріальні збитки.

Так, 10.02.2024 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб між собою, заволоділи належними ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошовими коштами за наступних обставин.

Так, 10.02.2024, о 14:37 ОСОБА_4 з метою підготовки до вчинення злочину, здійснив поповнення рахунку абонентського номера НОМЕР_1 оператора мобільного зв`язку ТОВ «Інтертелеком» на суму 100 грн., використовуючи мобільний термінал «EASYPAY», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Олімпійська, 35, при цьому, вказавши на підтвердження платежу номер мобільного НОМЕР_2 .

Так, 10.02.2024, близько 17:00, більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконно заволодіти грошовими коштами потерпілого шахрайським шляхом, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , за раніше складеним планом, на виконання відведених йому ролі та функцій, за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме: мобільного телефону з сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_1 оператора мобільного зв`язку ТОВ «Інтертелеком», та мобільного телефону з сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 оператора мобільного зв`язку ТОВ «Інтертелеком» здійснив дзвінки на номер НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_10 , при цьому представившись співробітником служби безпеки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» неправдиво повідомив ОСОБА_10 про те, що з картки останньої здійснюється підозріла трансакція та для її припинення з метою скасування перерахування грошових коштів, необхідно назвати йому код, який надійде в смс-повідомленні на мобільний номер ОСОБА_10 .

ОСОБА_10 , не будучи обізнаною про протиправні наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_8 заволодіти її грошовими коштами, наявними на банківській картці, вважаючи, що вона розмовляє з працівником АТ КБ «ПРИВАТБАНК», повідомила невстановленій особі пароль, необхідний для авторизації в мобільному додатку «Приват24», який прийшов в смс-повідомленні банку, після чого ОСОБА_4 за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме: мобільного телефону з сім-карткою, наявним в ньому програмним забезпеченням та доступом до всесвітньої мережі Інтернет, знаючи номер телефону потерпілого та пароль для авторизації, авторизувався в мобільному додатку «Приват24» як власник картки ОСОБА_10 , та за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме: мобільного телефону з сім-карткою, наявним в ньому програмним забезпеченням та доступом до всесвітньої мережі Інтернет передав ОСОБА_8 реквізити (номер карти, термін дії та цифровий код безпеки, який знаходиться на зворотному боці банківської карти-CVV код) платіжної картки ОСОБА_10 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_5 , які ОСОБА_8 використав для створення дублікату вказаної банківської картки потерпілої в заздалегідь пристосованому ним знарядді вчинення злочину, а саме телефоні із сім-карткою.

10.02.2024, о 17:00, перебуваючи в магазині побутової техніки «ТехноЇжак», за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 9, ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , здійснив придбання товару на суму 45 598,00 грн., обернувши його на свою користь, при цьому розрахувавшись банківською карткою ОСОБА_10 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_5 , використовуючи функцію для безконтактної оплати «NFC» в заздалегідь пристосованому ним знарядді вчинення злочину, а саме телефоні із сім-карткою.Таким чином ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою, заволоділи грошовими коштами на загальну суму 45 598,00 грн., чим завдали ОСОБА_10 матеріальної шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в умовах воєнного стану.

Крім того встановлено, що 10.02.2024 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи повторно, умисно, за попередньою змовою групою осіб між собою, заволоділи належними ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , грошовими коштами за наступних обставин.

Так, 10.02.2024, о 14:39 ОСОБА_4 з метою підготовки до вчинення злочину, здійснив поповнення рахунку абонентського номера НОМЕР_6 оператора мобільного зв`язку ТОВ «Інтертелеком» на суму 100 грн., використовуючи мобільний термінал «EASYPAY», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Олімпійська, 35, при цьому, вказавши на підтвердження платежу номер мобільного НОМЕР_2 .

Після чого, 10.02.2024 близько 17:00, ОСОБА_4 , перебуваючи в

м. Харків, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконно заволодіти грошовими коштами потерпілого шахрайським шляхом, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , за раніше складеним планом, на виконання відведених йому ролі та функцій, за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме: мобільного телефону з сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_6 оператора мобільного зв`язку ТОВ «Інтертелеком», здійснив дзвінок на номер НОМЕР_7 , яким користується ОСОБА_11 , при цьому представившись співробітником служби безпеки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» неправдиво повідомив ОСОБА_11 про те, що з картки останньої здійснюється підозріла трансакція та для її припинення з метою скасування перерахування грошових коштів, необхідно назвати йому код, який надійде в смс-повідомленні на мобільний номер ОСОБА_11 .

ОСОБА_11 , не будучи обізнаною про протиправні наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_8 заволодіти її грошовими коштами, наявними на банківській картці, вважаючи, що вона розмовляє з працівником АТ КБ «ПРИВАТБАНК», повідомила ОСОБА_4 пароль, необхідний для авторизації в мобільному додатку «Приват24», який прийшов в смс-повідомленні банку, після чого ОСОБА_4 за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме: мобільного телефону з сім-карткою, наявним в ньому програмним забезпеченням та доступом до всесвітньої мережі Інтернет, знаючи номер телефону потерпілого та пароль для авторизації, авторизувався в мобільному додатку «Приват24» як власник картки ОСОБА_11 , та за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме: мобільного телефону з сім-карткою, наявним в ньому програмним забезпеченням та доступом до всесвітньої мережі Інтернет передав ОСОБА_8 реквізити (номер карти, термін дії та цифровий код безпеки, який знаходиться на зворотному боці банківської карти-CVV код) платіжної картки ОСОБА_11 № НОМЕР_8 , які ОСОБА_8 використав для створення дублікату вказаної банківської картки потерпілих в заздалегідь пристосованому ним знарядді вчинення злочину, а саме телефоні із сім-карткою.

10.02.2024, о 17:03, перебуваючи в магазині побутової техніки «ТехноЇжак», за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 9, ОСОБА_8 , діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 , здійснив придбання товару на суму 54 796,00 грн., обернувши його на свою користь, при цьому розрахувавшись банківською карткою ОСОБА_11 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_8 , використовуючи функцію для безконтактної оплати «NFC» в заздалегідь пристосованому ним знарядді вчинення злочину, а саме телефоні із сім-карткою.

Таким чином ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою, заволоділи грошовими коштами на загальну суму 54 796,00 грн., чим завдали ОСОБА_11 матеріальної шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

15.07.2024 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

15.07.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою мешкання: АДРЕСА_2 , а саме: заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати цілодобово житло за вказаною адресою без дозволу слідчого, прокурора та суду, строком на 1 місяць 30 днів, а саме до 15.09.2024 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування. Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, зобов`язати підозрюваного

ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не залишати цілодобово житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду; не виїжджати за межі міста Харкова та Харківської області; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи, чи навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками, іншими обвинуваченими по даному кримінальному провадженню.

11.09.2024 заступником керівника Харківської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному проваджені продовжено до трьох місяців, а саме до 15.10.2024, включно.

12.09.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у межах строку досудового розслідування, тобто до 15.10.2024 включно.

14.10.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування у кримінальному проваджені продовжено до 15.01.2025.

15.10.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у межах строку досудового розслідування, тобто до 15.12.2024 включно.

На даний час, у органу проведення досудового розслідування існують підстави вважати, що на теперішній час наявні ризики передбачені п. 1,2,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Метою обрання та продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: - переховуватись від органів досудового розслідування та (або) суду;- знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав.

Прокурор зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК УКраїни та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Продовження запобіжного заходу забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник з приводу клопотання прокурора заперечували, вказуючи, що ризики зменшились і є підстави, щоб визначити нічний домашній арешт.

Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.

З наданих матеріалів встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024220000000242 від 27.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

15.07.2024 органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України 15.07.2024 року.

Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч.4 ст. 190 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування та продовження заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Таким чином, перевіривши надані докази до клопотання, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст. 190 КК України, і заперечення захисту щодо необгрунтованості підозри нічим не підтверджено.

Слідча суддя станом на теперішній час враховує наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ст.177 КПК України, які були визначені під час обрання запобіжного заходу та які не зменшились, а саме: - переховуватись від органів досудового розслідування та (або) суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України під час обрання запобіжного заходу і зараз слідча суддя вважає недоведеним під час розгляду клопотання, виходячи з представлених до суду даних та пояснень підозрюваного щодо обставин інкримінованих йому правопорушень.

При цьому, слідчим суддею враховані всі дані, надані стороною захисту та слідчий суддя зазначає, що, враховуючі представлені дані по особі підозрюваного та обґрунтованість підозри неможливо визначити інший запобіжний захід та не надані такі дані на спростування доводів прокурора підозрюваним.

Наявність встановлених вищезазначених ризиків обумовлюють продовження стосовно підозрюваного строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, визначених судом при застосуванні та продовженні запобіжного заходу. Підстав для зміни запобіжного заходу слідчому судді не надано.

Крім того, слідча суддя враховує повідомлені відомості про оскарження попередніх ухвал слідчого судді про обрання та продовження запобіжного заходу, і відомостей про зменшення ризиків не надано під час даного судового розгляду.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку запобіжного заходу на строк досудового розслідування ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про відсутність даних про зменшення встановлених судом ризиків, і наявність ризиків, які встановлені на теперішній час та виправдовують їх застосування, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про застосування до підозрюваного застави.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На підставі вищезазначеного, суд клопотання сторони обвинувачення задовольняє та продовжує відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який був визначений на підставі ухвали слідчого судді від 15.07.20204 року, з відповідними обов*язками, в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 107, 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою мешкання: АДРЕСА_2 , а саме: заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати цілодобово житло за даною адресою без дозволу слідчого, прокурора та суду, строком на 36 днів, а саме до 15.01.2025 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не залишати цілодобово житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду; не виїжджати за межі міста Харкова та Харківської області; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи, чи навчання, утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, підозрюваними з приводу обставин у даному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу направити для виконання до відділу поліції за місцем проживання підозрюваного через прокурора Харківської обласної прокуратури, який присутній в залі суду - ОСОБА_3 ..

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя - ОСОБА_1