Рішення

від 06.12.2024 по справі 484/4655/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/4655/24

Провадження № 2/484/1484/24 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2024 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся представник, адвокат Кучера Владислав Людвикович, до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

УСТАНОВИВ:

21 серпня 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом до Первомайської міської ради Миколаївської області, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Первомайську Миколаївської області, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,0604 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вказаного позову зазначено, що 12 квітня 1988 року на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Першої Первомайської державної нотаріальної контори Ендріжівським Л.І. та зареєстрованого в реєстрі за № І-827, Виконавчий комітет Первомайської міської ради продав, а ОСОБА_3 (тітка позивачки) та ОСОБА_4 (двоюрідна сестра) купили житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 .

Зазначений житловий будинок був придбаний сторонами у відповідних долях ОСОБА_4 належало 3/5 частки будинку, ОСОБА_3 2/5 частки будинку.

В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Первомайську у віці 66 років ОСОБА_4 померла, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області було складено відповідний актовий запис за № 78 від 25.01.2014 року та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після її смерті належне їй за життя право власності на 3/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 було успадковано чоловіком померлої ОСОБА_2 (зять позивачки) та сином ОСОБА_5 (племінник позивачки) у рівних частках.

Даний факт підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23.06.2016 року, виданим ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Мороз Л.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 1-336 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23.06.2016 року, виданим ОСОБА_5 державним нотаріусом Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Мороз Л.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 1-337.

Також право власності на 3/10 частки зазначеного житлового будинку за ОСОБА_5 та на 3/10 частки будинку за ОСОБА_2 23.06.2016 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30246468 від 30.06.2016 та 30246277 від 30.06.2016), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 361256198 від 09.01.2024.

ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Первомайську віці 90 років померла ОСОБА_3 , про що Первомайським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області було складено відповідний актовий запис за № 139 від 09.02.2017 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

За життя ОСОБА_3 було складено заповіт від 28.08.2014 року, що був посвідчений державним нотаріусом Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Білецькою О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2-29, відносно всього належного їй майна, зокрема 2/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно даного заповіту ОСОБА_3 заповіла все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, онуку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Разом з тим, ОСОБА_5 будучи людиною юридично не обізнаною, вважав, що оскільки на його ім`я складено заповіт та він на момент смерті бабусі проживав разом з нею за однією адресою у будинку, який також входив до числа заповіданого майна, то він автоматично вступив у спадкові права після смерті ОСОБА_3 , а тому звертатися до нотаріуса у встановлений законом 6- місячний термін із заявою про вступ в спадщину не потрібно.

ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Первомайську у віці 47 років ОСОБА_5 помер, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Первомайську Первомайського району Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено відповідний актовий запис за № 1349 від 24.12.2021 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .

За життя ОСОБА_5 заповіту на будь-яку особу складено не було.

Таким чином, оскільки єдиним спадкоємцем, який міг прийняти спадщину після смерті ОСОБА_5 був його батько ОСОБА_2 , який при цьому на момент смерті проживав разом з покійним, останній вважав, що він автоматично вступив в спадкові права після смерті сина, та є дійсним та законним власником всього належного покійному за життя майна.

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 помер, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Первомайську Первомайського району Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено відповідний актовий запис за № 260 від 16.03.2023 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 .

У 2017 році після смерті тітки ОСОБА_3 , до будинку АДРЕСА_1 , переїхала проживати ОСОБА_1 (надалі - позивачка), оскільки племінник хворів на психічні розлади та потребував стороннього догляду, а зять позивачки вже був особою похилого віку, не міг забезпечити сина необхідним доглядом та сам періодично потребував сторонньої допомоги. Так, на момент смерті ОСОБА_2 позивачка проживала з ним за однією адресою. Саме вона займалася всіма організаційними питаннями з приводу поховання тітки ОСОБА_3 , племінника ОСОБА_5 та зятя ОСОБА_2 .

Так, проживаючи на протязі всього часу в даному будинку, саме позивачка за власні кошти та власними силами обслуговувала будинок, здійснюючи поточні ремонти, несучи витрати пов`язані з його утриманням і використанням, займалася догляданням прилеглої території.

У зв`язку з цим, маючи намір вступити в спадкові права на належне ОСОБА_2 за життя майно, зокрема й на будинок АДРЕСА_1 , та в подальшому отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, 27 листопада 2023 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Мовчана А.С з відповідною заявою та пакетом документів, які існували у неї на день звернення до нотаріуса.

Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні, а факт спільного проживання однією сім`єю документально не підтверджено.

Згідно вимог ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 5 ст. 1264 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

При цьому у відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до с. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Водночас, ст. 29 ЦК України, встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, у якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово (ч. 1); фізична особа може мати кілька місць проживання (ч. 6).

Виходячи з аналізу наведених норм, законодавець пов`язує факт прийняття спадщини не з наявністю або відсутністю реєстрації місця проживання спадкоємця за однією адресою зі спадкодавцем на час його смерті, а на сам факт постійного проживання особи зі спадкодавцем на момент його смерті незалежно від того чи було зареєстроване місце проживання спадкоємця за вказаною адресою.

Крім того, рішенням виконкому Первомайської міської ради Народних депутатів № 4 від 25 січня 1994 року ОСОБА_3 було видано Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 , який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1745.

Таким чином, не зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_2 за життя фактично був власником житлового будинку АДРЕСА_1 , однак питання щодо права його власності на земельну ділянку, на якій розташовано цей об`єкт нерухомості, не вирішувалося, а тому юридично власником даної земельної ділянки до сьогоднішнього дня залишається покійна ОСОБА_3 .

Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальний підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту цивільного права може бути зокрема визнання права.

У свою чергу, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у випадку відмови нотаріуса у оформлені права на спадщину, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

З огляду вищевикладене позивач звернулася до суду із даним позовом.

В судове засідання сторони не з`явилися, представник позивача надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, вимоги підтримав.

Представник відповідача до суду надав заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав та подав відзив, в якому послався на відсутність у справі доказів, на підтвердження заявлених вимог. Наголошував на тому, що відповідно до абзацу 4 пункту 21 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», до числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоч і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач вважає себе, в силу ст.ст. 1264, 1268 ЦК України, такою, що відноситься до четвертої черги спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , як особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а тому вважається такою, що прийняла спадщину.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка спадщину після смерті ОСОБА_2 не прийняла.

Позивачем суду не надано об`єктивних та допустимих доказів на підтвердження факту постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 однією сім`єю не менш як п`ять років. Єдина надана суду довідка квартального комітету вказаний факт також не підтверджує.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІНПП не має, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 виданий Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області 12 жовтня 2011 року) до Первомайської міської ради Миколаївської області (код за ЄДРПОУ 35926170, знаходиться за адресою м. Первомайськ Миколаївської області, вул. Грушевського, 3) про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата складання повного тексту рішення - 13.12.2024 року.

Суддя: