Рішення

від 10.12.2024 по справі 274/3775/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/3775/24 Провадження № 2/0274/1071/24 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міська служба у справах дітей, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 .

Позов обґрунтовано тим, що сторони перебували у шлюбі, який рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24.05.2018 було розірвано. Позивач одна виховує дитину та забезпечує її всім необхідним. Відповідач відмовляється спілкуватися з дитиною, не приділяє їй увагу, не виховує її, здоров`ям дитини не цікавиться, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, від сплати аліментів ухиляється. Заборгованість відповідача по сплаті аліментів становить 121062,50 грн.

Повне нехтування батька по відношенню до життя дитини, свідчить про негативне ставлення, небажання надавати дитині батьківську опіку, піклування та нести відповідальність за життя та здоров`я доньки. Відповідач не займався вихованням та утриманням дитини, не створив необхідні умови для виховання дитини або спілкування з нею.

Указані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 20.05.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, які були нею усунуті 12.06.2024.

Ухвалою суду від 13.06.2024 відкрито загальне позовне провадження.

05.07.2024 до канцелярії суду подано заяву від імені відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.

02.08.2024 на адресу суду надійшов висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердичівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 09.09.2024 закрито проведення підготовчого провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позові. Додатково пояснила, що відповідач не вітає доньку на дні народження, за 6 років не проявляв уваги до дитини. Також додала, що їй телефонували щодо кредитів відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.10.2024 визнала позовні вимоги. Підтвердила, що з 2018 не підтримуються контакти відповідача з дитиною, батько до поліклініки та до школи не ходить, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, про що може підтвердити у телефонному режимі.

Представником відповідача - адвокатом Клименко А.В. було здійснено телефонний дзвінок відповідачу ОСОБА_3 , під час якого він повідомив суд, що він є батьком дитини,з якого приводу подано позов йому не відомо, знає, що колишня дружина вийшла заміж, чоловіку потрібно усиновити їх дитину, щоб не забрали в армію. Позбавлення батьківських прав потрібно їм, а не йому.

Протокольною ухвалою явка відповідача визнана обов`язковою.

Учасники провадження в судове засідання 10.12.2024 не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

05.12.2024 представник відповідача - адвокат Клименко А.В, подала до суду заяву у якій зазначила, що на даний час договір про надання правничої допомоги з ОСОБА_2 розірвано в односторонньому порядку у зв`язку з тривалою відсутністю контакту з клієнтом та неможливістю з ним зв`язатися у будь-який інший спосіб, просить розглядати справу за її відсутності та винести рішення по справі згідно чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 15 СК України, сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим кодексом або домовленістю (договором сторін).

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язанні виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У ст. 166 СК України визначено правові наслідки позбавлення батьківських прав.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Так, принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до п. п. 15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Стаття 27 Конвенції про права дитини, прийнята резолюцію 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989, яка ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, визначає, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24.05.2018 справа № 754/4062/18, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.06.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції в м. Києві, за актовим записом № 527 - розірвано.

ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 » ІНФОРМАЦІЯ_2 після державної реєстрації шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

На звернення адвоката Клименко А.В., 15.04.2024 Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики Деснянського району міста Києва надала відповідь за № 107, у якій зазначила, що ОСОБА_3 навчається у спеціалізованій школі № 250 з 31.08.2015. Зі слів класного керівника 9-В, ОСОБА_6 , батько ОСОБА_7 - ОСОБА_2 , не відвідує батьківські зустрічі, не цікавиться успіхами та проблемами дитини, також не чинив ніяких дій, які б свідчили про його активну участь у питаннях, що стосуються навчання його донька у закладі. Батько дитини, ОСОБА_2 , не є учасником групи 9-В класу у месенджеріViber, де проходить загальне інформування батьків класу. Всі організаційні питання стосовно освітнього процесу ОСОБА_7 вирішує ОСОБА_1 , мама учениці ОСОБА_3 .

На запит адвоката Клименко А.В., 22.04.2024 КНП «Центр первинної мадико - санітарної допомоги №1» Деснянського району м. Києва надало відповідь за № 542, у якій повідомило, що батько дитини ОСОБА_2 разом з донькою до лікаря-педіатра не з`являвся, на профілактичні огляди не приходив, станом здоров`я дитини не цікавився. З дитиною ОСОБА_3 постійно на прийоми приходить мати ОСОБА_1 , цікавиться станом здоров`я дитини та приходить з нею на всі необхідні профілактичний огляди.

Відповідно до довідки-розрахунку від 01.04.2024 за № 754/4032/18, наданої Бердичівським ВДВС у Бердичівському районі Житомирської області, по судовому наказу № 754/4032/18 від 29.03.2018, виданому Деснянським районним судом м. Києва щодо заборгованість по аліментах у ОСОБА_2 перед ОСОБА_4 станом на 31.03.2024 становить 121062,50 грн та в подальшому, може бути перерахована у разі пред`явлення боржником квитанцій (підтверджуючих документів) про сплату аліментів або надання стягувачем письмової заяви (розписки) про сплату боржником аліментів за вище вказаний період.

У висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 30.07.2024 за № 253, яким вирішено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказано, що здійснено телефонну розмову з ОСОБА_2 , який повідомив, що йому відомо про звернення колишньої дружини, ОСОБА_1 , з позовом до суду про позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_7 , він не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно неї. Також своєю заявою підтримує позов в повному обсязі та просить його задовольнити, слухати справу за його відсутності.

У судовому засіданні 21.10.2024 з`ясовано думку дитини.

ОСОБА_3 пояснила, що пам`ятає сварки батьків, батько до школи не приходить. Останній раз спілкувалася з батьком після розлучення батьків. Батько не вітав на свята та день народження. Намагалася спілкуватися з батьком, писала йому та дзвонила, однак відповіді не було. Спілкувалася з татом рік назад. Хоче щоб батька позбавили батьківських прав, бо вона не хоче відповідати за його борги.

З`ясувавши думку дитини, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків, свідомого нехтування ним своїми обов`язками і допускається тоді, коли неможливо змінити ставлення батьків до виховання дитини.

У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У рішенні Європейського суду від 18.12.2008 по справі «Савіни проти України» зазначається «що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновленнябатьківських прав"судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

У судовому засіданні 21.10.2024 представник відповідача визнала позовні вимоги, також в матеріалах справи є заява відповідача про визнання вимог від 11.05.2024. При цьому під час телефонної розмови у судовому засіданні 21.10.2024 відповідач вказував, що він батько дитини, і що позбавлення його батьківських прав потрібно позивачу. Суд не вважає, що відповідач таким чином визнає позовні вимоги.

Також суд звертає увагу на можливе порушення принципів адвокатської етики представником відповідача, що встановлено в ході розгляду справи. У зв`язку з цим суд постановив окрему ухвалу.

Разом з цим, матеріалами справи та дослідженими доказами не підтверджується, що відповідач свідомо та остаточно знехтував своїми обов`язками відносно дитини, втратив цікавість до неї, а інтереси дитини вимагають застосування такого крайнього заходу як позбавлення батька батьківських прав.

Так, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач не бажає спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, остаточно і свідомо самоусунувся від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення батька по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов`язків.

Також суд вважає, що висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав не містить відомостей щодо наявності достатніх або виключних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачем своїми обов`язками, та які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, а тому суд не бере його до уваги згідно приписів ст. 19 СК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склалися, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відмовити повністю, однак, ураховуючи поведінку відповідача по виконанню своїх батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітньої дитини, його слід попередити, що у разі продовження такої поведінки він може бути позбавлений батьківських прав.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно дост. 141 ЦПК Українивимоги позивача щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки в позові відмовлено.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міська служба у справах дітей про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання своєї дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлено16.12.2024.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА