Ухвала від 16.12.2024 по справі 344/20670/23

Справа № 344/20670/23

Провадження № 2/344/882/24

У Х В А Л А

12 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Домбровської Г.В.,

при секретарі с/з Маланій Ю.А.,

за участі Позивача ОСОБА_1 , представника Позивача адвоката Хоптія М.В., представника Відповідача адвоката Шунтова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області клопотання Позивача про призначення судово-психологічної експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди.

В ході підготовчого провадження у справі Позивачем подано суду клопотання про призначення в даній справі судово-психологічної експертизи, на вирішення якого заявник просить поставити наступні питання:

- чи має ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин: образа, заподіяння шкоди, повязаної з використанням безоплатної праці всепере рекомендації лікарів, позивача, який є інвалідом з дитинства 3 групи (травма правого ока), та в зв`язку з привласненням придбаного за власні кошти майна ОСОБА_1 ?

- чи є ситуація, що досліджзується за справою, психотравмувальною для ОСОБА_1 ? Якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)?

- якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який орієнтовний розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

Проведення експертизи просить доручити Хмельницькому відділенню КНДІСЕ.

В обгрунтування клопотання представник посилається на необхіднісмть встановлення розміру завданої моральної шкоди ОСОБА_1 в результаті протиправних дій з боку відповідача ОСОБА_2 .

Заявник та його представник в судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Представника Відповідача в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, просив в його задоволенні відмовити, вважаючи відсутніми підстави для проведення експертизи. Посилався на те, що клопотання про призначення експертизи є затягуванням строку розгляду справи.

Проаналізувавши доводи учасників процесу, Суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно із положеннями статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

У відповідності до 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.97 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» неприпустимо призначати експертизу у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Згідно з п. 6 р. VІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року №53/5, психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Разом з тим, судова експертиза повинна призначатись лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування.

Так, призначення заявленої Позивачем судової експертизи за правилами ст. 105 ЦПК України не є обов`язковим, не стосується обставин, що заявлені позивачем як підстави позову. На вирішення фактично поставлені питання, які не обґрунтовані викладенням певних фактів, тому виходять за межі предмету спору, яким є згідно із загальними підставами цивільно-правової відповідальності та підлягають обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору, зокрема, про відшкодування моральної шкоди: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Тому Суд вважає заявлене клопотання про призначення судової психологічної експертизи безпідставним.

Суд при розгляді такої категорії справ, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діяннями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Обов`язок доказування і подання доказів розподіляється між сторонами за принципом: та з них, що посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги чи заперечення або інші обставини, які мають значення для вирішення справи, зобов`язана їх доказати шляхом подання суду відповідних доказів.

Експертиза встановлення факту заподіяння моральних страждань (моральної шкоди) та розміру їх можливої компенсації проводиться, зазвичай, за фактами протиправних дій. Тобто, призначати судово-психологічну експертизу потрібно по встановленим та доведеним фактам порушення прав позивача.

У відповідності до Науково-методичних рекомендацій з питань призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 до компетенції атестованого судового експерта психолога відноситься питання визначення можливого розміру грошової компенсації за завдані особі страждання (моральну шкоду), якщо такі страждання будуть встановлені.

Також на даний час в Україні Міністерством юстиції України в Реєстрі методик проведення судових експертиз атестована та зареєстрована Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди (реєстраційний код 14.01.75, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 18.01.2019 року).

Проте, існуючі методичні рекомендації не встановлюють єдиних критеріїв визначення розміру відшкодування моральної шкоди, тому це питання залежить від суб`єктивної думки суду, про що прямо зазначено у ч. 3 ст. 23 ЦК України, а саме - розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом.

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі шляхом порушення права учасника справи (наявність моральної шкоди). При цьому має бути встановлена протиправність діяння заподіювача шкоди (наявність вини останнього в заподіянні моральних страждань (моральної шкоди); наявність причинного зв`язку між моральними стражданнями і протиправним діянням заподіювача шкоди (наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою).

Таким чином, важливим питанням, яке відноситься до предмета доказування у справі, зокрема, про відшкодування моральної шкоди, і на яке не можна відповісти при експертному психологічному дослідженні чи знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку фізичні чи моральні страждання позивача з діяннями відповідача.

Замість цього позивачем ставиться питання щодо можливого розміру грошової компенсації за завдані особі страждання (моральну шкоду), яке, на думку суду, разом з визначенням вини заподіювача шкоди належить до виключної компетенції суду.

Сталою судовою практикою визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Однак, виходячи із предмету спору, та враховуючи, що стягнення моральної шкоди є похідним від встановлення факту протиправних дій, який має бути встановлений в першу чергу, суд не вбачає обґрунтованих підстав для призначення судово-психологічної експертизи.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Позивачем не доведено неможливості його в порядку частини 3 статті 102 ЦПК України замовити відповідний висновок експерта та долучити його до матеріалів справи у встановленому процесуальним законом порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що призначення експертизи, про яку просить позивач у заявленому клопотанні, є недоцільним, а тому в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

З огляду на наведене та керуючись статями 2, 3, 12, 13, 19, 23, 103, 104, 107, 109, 110, 113, 139, 196-200, 252-253, 258, 260, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Позивача про призначення судово-психологічної експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.12.2024 року.

Суддя Домбровська Г.В.