Ухвала

від 12.11.2024 по справі 534/1147/24

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №534/1147/24

Провадження №1-кп/534/118/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

їх захисників ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024000220000002 від 19.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Комсомольського міського суду Полтавської області звернувся захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.02.2023 у справі № 761/4013/23, провадження № 1-кс/761/2853/2023 на майно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Подане клопотання обґрунтовує тим, що арешт було накладено необґрунтовано та безпідставно.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 - ОСОБА_9 підтримав подане клопотання та наголосив, що єдиною підставою для накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_5 слідчий суддя у своїй ухвалі визначив спеціальну конфіскацію. Проте, майно обвинуваченого ОСОБА_5 жодним чином не підпадає під визначення майна, яке підлягає спеціальній конфіскації. Тому просить задовольнити клопотання повністю та скасувати арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 , в інтересах якого було подане клопотання, підтримав його та просив задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його безпідставність. Наголосив, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.02.2023 накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки санкція статті за його обвинуваченням передбачає конфіскацію майна.

Інші учасники процесу, зокрема обвинувачений ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вважали клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Заслухавши думки учасників, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.02.2023, слідчий суддя наклав арешт на майно ОСОБА_5 , а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 5924789100:04:003:0257, площею (Га) 2,0 га, за адресою: Сумська обл., Сумський р-н., сільська рада Шпилівська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 446711959247; квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 998095680000; садовий будинок, загальною площею 115,5 м2, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 27189815; транспортний засіб з державним номером НОМЕР_1 , марки «КІА», моделі «SPORTAGE», 2017 року випуску, сірого кольору.

Судом встановлено, що однією з цілей накладення слідчим суддею арешту на вказане вище майно дійсно зазначено забезпечення спеціальної конфіскації.

У даному випадку суд погоджується з твердженням захисника, що майно обвинуваченого не підлягає спеціальній конфіскації, проте захисником не враховано, що слідчим суддею застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна також з метою конфіскації майна як виду покарання.

Зокрема, слідчим суддею в ухвалі зазначено: «… слідчий суддя приходить до висновку про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється у зв`язку з вчиненням злочинів, санкція яких передбачає спеціальну конфіскацію». Словосполучення «спеціальна конфіскація» у даному випадку є очевидною опискою, оскільки спеціальна конфіскація не є видом покарання, а отже не може бути включена до санкції статті Особливої частини КК України. Таким чином слідчий суддя у своїй ухвалі безспірно зазначив конфіскацію майна як вид покарання - метою для накладення арешту на майно. Наступним абзацом слідчий суддя згадує спеціальну конфіскацію та, враховуючи конфіскацію майна як вид покарання та спеціальну конфіскацію як захід кримінально-правового характеру, приходить до висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_5 ..

З огляду на викладене, накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, передбачене п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, є обґрунтованим та на момент розгляду клопотання про скасування цього арешту потреба в застосуванні зазначеного заходу не відпала.

Крім того, суд звертає увагу, що слідчим суддею залишено обвинуваченому ОСОБА_5 право користування переліченим вище майном, а отже досягнуто справедливого балансу між інтересами власника майна та суспільними інтересами.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_9 інших доводів, крім спростування можливості застосування спеціальної конфіскації, не наведено, які б могли бути підставою для скасування арешту. За таких обставин, суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.170, 174, 372 Кримінального процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти зазначеної ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали проголошено в судовому засіданні о 10 год 15 хв. 18 листопада 2024 року в залі судових засідань Комсомольського міського суду Полтавської області.