Ухвала

від 09.12.2024 по справі 761/45381/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45381/24

Провадження № 1-кс/761/30005/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022112030000313 від 14.11.2022, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

В обґрунтування клопотання вказано, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022112030000313 від 14.11.2022 за ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові та уповноважені особи ТОВ «СБМ» ЄДРПОУ 35473719 заволоділи чужим майном тобто шляхом зловживання довірою, вчинили шахрайство щодо ряду суб?єктів господарської діяльності, таких як: ПА «Промінь» ЄДРПОУ 30368189, ФГ «Урожайна», ЄДРПОУ 43132960, ПП «Ямал і К» ЄДРПОУ 34446218, ФГ «Ромашка-плюс», ЄДРПОУ 34323576, китайської компанії «Zhejiang dek logistics Co, Limited», чим завдали майнової шкоди у великих розмірах.

Вказано, що засновниками ТОВ «СБМ» є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

28.11.2024 за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, в ході якого вилучено: мобільний телефон iPhone 14 Pro Max IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з абонентськими номерами мобільних телефонів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , iPhone 8 Plus IMEI: НОМЕР_5 без сім карти, iPhone 7 IMEI НОМЕР_6 з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_7 , флеш накопичувач білого кольору з логотипом «Audi», флеш накопичувач «Verico 16 Wanderer», аркуш паперу із записами від руки виконані ОСОБА_5 , таблиця із зазначенням договорів поставок та підрахунків на 6 арк.

На флеш накопичувачах наявна документація по майновому комплексу в с. Богданівка, де зберігалась техніка для перевезення товарів згідно договорів поставок, інші документи ОСОБА_5 .

Вказаними мобільними телефонами ОСОБА_5 міг користуватись під час вчинення кримінальних правопорушень, телефонувати, вести листування з іншими особами причетними до вчинення кримінальних правопорушень.

На аркуші паперу із записами від руки вказані нави підприємств «Промінь», «Ромашка», інші. У таблиці на 6 арк. зазначені договори поставок постачальників: ПА «Промінь» ФГ «Урожайна», ПП «Ямал і К», ФГ «Ромашка-плюс», інші постачальники та підрахунки по судовими зборам, днями прострочки, штрафам.

Прокурор вказує, що вилучені мобільні телефони, документи, флеш накопичувачі зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,ч.3, ч.4 ст. 190 КК України.

Таким чином, в ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, яке вилучено в ході обшуку, так як є вагомі підстави вважати, що вищевказані речі самостійно або в сукупності з іншими доказами мають суттєве значення для документування протиправної діяльності вказаної групи осіб та встановлення істини по даному кримінальному провадженню, а також підлягає вилученню з обігу.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна у судове засідання не з`явився, від його представника адвоката ОСОБА_7 надійшли письмові заперечення, в яких вона просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора у зв`язку з його безпідставністю, необґрунтованістю та незаконністю. Вказала, що твердження прокурора про те, що ОСОБА_5 є засновником ТОВ «СБМ» не відповідає дійсності.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого, прокурора та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя ухвалив здійснювати розгляд без їх участі.

За правилами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.

Встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022112030000313 від 14.11.2022 за ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.

28.11.2024 за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 13.11.2024 у справі № 761/42503/24, в ході якого вилучено: мобільний телефон iPhone 14 Pro Max IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з абонентськими номерами мобільних телефонів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , iPhone 8 Plus IMEI: НОМЕР_5 без сім карти, iPhone 7 IMEI НОМЕР_6 з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_7 , флеш накопичувач білого кольору з логотипом «Audi», флеш накопичувач «Verico 16 Wanderer», аркуш паперу із записами від руки виконані ОСОБА_5 , таблиця із зазначенням договорів поставок та підрахунків на 6 арк.

28.11.2024 постановою слідчого вилучене в ході проведення обшуку майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022112030000313 від 14.11.2022.

Дане клопотання направлено засобами поштового зв`язку 29.11.2024, а отже прокурором не пропущено строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вилучене майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на нього є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як постанова про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено під час обшуку 28.11.2024 за адресою:: АДРЕСА_1 , належне ОСОБА_5 , а саме:

1) мобільний телефон iPhone 14 Pro Max IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з абонентськими номерами мобільних телефонів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

2) мобільний телефон iPhone 8 Plus IMEI: НОМЕР_5 без сім карти;

3) мобільний телефон iPhone 7 IMEI НОМЕР_6 з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_7 ;

4) флеш накопичувач білого кольору з логотипом «Audi»;

5) флеш накопичувач «Verico 16 Wanderer»;

6) аркуш паперу із записами від руки виконані ОСОБА_5 ;

7) таблиця із зазначенням договорів поставок та підрахунків на 6 арк.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1