Справа № 159/1942/22 Головуючий у 1 інстанції: Лесик В. О. Провадження № 22-ц/802/1258/24 Доповідач: Осіпук В. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 грудня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В. В.,
суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,
ознайомившись із апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубівської сільської ради Ковельського району, про позбавлення батьківських прав,
В С Т А Н О В И В :
У травні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2022 року позов задоволено.
Позбавлено ОСОБА_1 , ОСОБА_3 батьківських прав щодо їх малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вважаючи рішення місцевого суду незаконним, відповідач ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку із пропуском строку на апеляційне оскарження та заявила клопотання про його поновлення.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження без поважних причин. Вказаною ухвалою, для усунення зазначених недоліків, останній був визначений строк - десять днів з дня отримання її копії.
На виконання ухвали апеляційного суду, відповідач ОСОБА_1 11 грудня 2024 року, через систему «Електронний суд», повторно подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вказавши ті ж самі причини, що були нею зазначені при поданні апеляційної скарги, інших поважних та обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного строку останньою наведено не було.
Зокрема, у надісланій на виконання ухвали апеляційного суду заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідач ОСОБА_1 посилалася на ті обставини, що їй не було відомо про поданий позов, суд першої інстанції про розгляд справи її не повідомляв, копію рішення не направляв і вона її отримала лише 28 жовтня 2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було ухвалене судом 29 червня 2022 року, його копію відповідач ОСОБА_1 отримала 24 липня 2023 року, що підтверджується розпискою з її особистим підписом на довідковому листі до справи, а апеляційну скаргу подала до апеляційного суду з порушенням встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку лише 21 листопада 2024 року, тому вказана відповідачем підстава для поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме отримання копії рішення суду 28 жовтня 2024 року, спростовується наявними в матеріалах справи доказами та була визнана апеляційним судом неповажною.
Оскільки, у поданій заяві про усунення недоліків апелянтом не наведено інших поважних причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, крім тих, які були зазначені у заяві, поданій разом з апеляційною скаргою, яка вже була вирішена Волинським апеляційним судом ухвалою від 02 грудня 2024 року, а зазначені в ній причини пропуску строку визнані неповажними, то у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Зазначеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.
Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Приписами частин 3, 4 статті 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутись до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, зокрема те, що відповідачем ОСОБА_1 , на виконання вимоги апеляційного суду, у повторно поданій заяві, не вказала інші підстави для поновлення строку оскарження, а тому зазначені нею підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з викладених вище мотивів, то в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 357, 358, ч. 2 ст. 381 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубівської сільської ради Ковельського району, про позбавлення батьківських прав.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий
Судді
Суд | Волинський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2024 |
Оприлюднено | 17.12.2024 |
Номер документу | 123769536 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Волинський апеляційний суд
Осіпук В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні