Ухвала

від 10.12.2024 по справі 539/4282/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/4282/24 Номер провадження 11-сс/814/727/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5

прокурора- ОСОБА_6

представника власників майна-адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 жовтня 2024 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2024 року за №12024170570000930, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, про арешт майна, вилученого 30.09.2024 року, а саме: комбайна CLASS LEXION 580 днз НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_2 належить ФОП ОСОБА_9 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ; напівпричепа VAN HOOL 3B0026 днз НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та сідлового тягача RENAULT MAGNUM 440 днз НОМЕР_5 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 належать ОСОБА_10 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ; зібраного зерна соняшника вагою 6750 кг., яке належить ОСОБА_11 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_3 та зразка зерна соняшника з бункера комбайну CLASS LEXION 580 днз НОМЕР_1 , зразка зерна соняшника із земельної ділянки, зразка зерна соняшника із кузову напівпричепу VAN HOOL 3 НОМЕР_7 днз НОМЕР_3 .

Приймаючи рішення, слідчий суддя вказав, що обставин, які б підтверджували, що вилучена під час огляду місця події сільськогосподарська техніка містить на собі сліди кримінального правопорушення, немає, доказове значення цієї техніки та урожаю соняшника для доведення факту вчинення зазначених у диспозиції статті дій, є сумнівним та при цьому слідчим належним чином не мотивовано мету зберігання зерна соняшника в якості речових доказів, жодних пояснень про те, яким саме чином буде збережено сільгосппродукцію, яка є такою, що швидко псується, слідчий не навів.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на майно (шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном), вилучене в ході огляду місця події 30.09.2024, а саме:

-комбайн CLASS LEXION 580 днз НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_2 належить ФОП ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 та залишити його на зберігання власнику на території, що за адресою: вул.Індустріальна,3, м.Лубни;

- напівпричіп VAN HOOL 3B0026, днз НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та сідловий тягач RENAULT MAGNUM 440 днз НОМЕР_5 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 належать ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та залишити їх на зберігання власнику на території, що за адресою: АДРЕСА_2 ;

- зібране зерно соняшника вагою 6750 кг., яке належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та залишити його на зберігання власнику за адресою: АДРЕСА_4 ;

-зразок зерна соняшника з бункера комбайну CLASS LEXION 580 днз НОМЕР_1 , зразок зерна соняшника із земельної ділянки, зразок зерна соняшника із кузову напівпричепу VAN HOOL 3B0026 днз НОМЕР_3 та передати їх на зберігання до камери речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, за адресою: Полтавська область, м.Лубни, вул. Монастирська,4.

Вказує, що не застосування арешту на вказане майно може привести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна та слідів злочину, що унеможливить проведення трасологічної та інших порівняльних експертиз у даному кримінальному провадженні.

Інші учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час апеляційного розгляду, у судове засідання апеляційного суду не з`явились, про причини неявки суду не повідомляли.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора ОСОБА_6 , представника власників майна-адвоката ОСОБА_7 , перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до наступного висновку.

Положеннями ч. 4 ст. 405 КПК України передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження, які судом були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає проведенню розгляду.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

В силу ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З матеріалів провадження вбачається, що СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024170570000930 від 01.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням втсановлено, що 30.09.2024 року до чергової частини Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про те, що невстановлені особи на території земельної ділянки з кадастровим номером 5310700000:04:005:0024 площею 7,7727 га, що розташована по вул.Деповській, м.Лубни, вчинили самовільне зайняття земельної ділянки. (ЄО 10457)

30.09.2024 року в ході огляду місця події на земельній ділянці з кадастровим номером 5310700000:04:005:0024 площею 7,7727 га, що розташована по вул.Деповській, м.Лубни, було виявлено та вилучено: комбайн CLASS LEXION 580 днз НОМЕР_1 , напівпричіп VAN HOOL 3B0026 днз НОМЕР_3 із завантаженим зерном соняшника вагою 6750 кг., сідловий тягач RENAULT MAGNUM 440 днз НОМЕР_5 , зразок зерна соняшника з бункера комбайну CLASS LEXION 580 днз НОМЕР_1 , зразок зерна соняшника із земельної ділянки, зразок зерна соняшника із кузову напівпричепу VAN HOOL 3B0026 днз НОМЕР_3 .

Згідно постанови слідчого виявлені комбайн CLASS LEXION 580 днз НОМЕР_1 , напівпричіп VAN HOOL 3B0026 днз НОМЕР_3 із завантаженим зерном соняшника вагою 6750 кг., сідловий тягач RENAULT MAGNUM 440 днз НОМЕР_5 , визнані речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та передані власникам під зберігальні розписки.

Крім цього, зразок зерна соняшника з бункера комбайну CLASS LEXION 580 днз НОМЕР_1 , зразок зерна соняшника із земельної ділянки, зразок зерна соняшника із кузову напівпричепу VAN HOOL 3B0026 днз НОМЕР_3 ., передано на зберігання до камери речових доказів Лубенського РВП.

На місці події знаходилися: орендар земельної ділянки ОСОБА_11 , яка повідомила, що на підставі договору тимчасової оренди земельної ділянки від 03.04.2024, укладеного Лубенською міською радою, використовувала дану земельну ділянку та займалася вирощуванням на ній соняшнику. Крім цього, на місці знаходилися комбайнер ОСОБА_12 та водій зерновоза ОСОБА_10 , які надали пояснення, що за усною домовленістю з ОСОБА_11 здійснювали збір урожаю та в подальшому його перевезення.

Згідно умов договору про тимчасову оренду земельної ділянки від 03.04.2024, укладеного між ОСОБА_11 та Лубенською міською радою, встановлено, що ОСОБА_11 бере в тимчасову оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5310700000:04:005:0024 площею 7,7727 гектара, що розташована по вул.Деповська, м.Лубни, для огородництва, але дані умови договору фактично суперечать чинному законодавству, а саме положенням ст. 36 Земельного кодексу України, в якому вказано, що площа земельної ділянки, що надається громадянину для огородництва, не може перевищувати 0,6 гектара.

01.10.2024 слідчий СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з клопотанням про арешт вищезазначеного майна, мотивуючи клопотання тим, що не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна та слідів злочину.

04.10.2024 слідчий суддя відмовив у задоволенні вказаного клопотання оскільки вважав, що не було доведе необхідності такого арешту, а також наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1ст. 173 КПК України).

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що клопотання про арешт майна не містить обґрунтування необхідності такого арешту, а також наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна та приходить до висновку, що прокурором в судовому засідання належним чином не доведено, що вилучене майно, як самостійно, так і в сукупності з іншими зібраними по кримінальному провадженню доказами має суттєве значення для з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення та відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Вказане свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують втручання у права та інтереси володільців майна з метою забезпечення кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя при вирішенні даного клопотання об`єктивно перевірив всі обставини справи, наявність та обґрунтованість підстав для накладення арешту на майно і зробив правильний висновок про відмову у його задоволенні.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються вищевикладеним.

Указані в апеляційній скарзі обставини не слугують в даному випадку підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 жовтня 2024 року- без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4