Рішення

від 16.12.2024 по справі 212/8549/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/8549/24

2/212/3744/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Ведяшкіної Ю.В.

секретар судового засідання - Розинько К.А.

у цивільній справі №212/8549/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання,

у с т а н о в и в :

30.08.2024 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача компенсацію за моральну шкоду в розмірі 420 000 гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В обґрунтування позову зазначено, що з 09.08.1994 року по 21.11.2001 року позивач працював на підприємстві відповідача, шахті «Орджонікідзе» підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання, з 20.04.2005 року по 06.07.2020 року майстром гірничим підземної дільниці внутрішнього транспорту №10 з повним робочим днем у шкідливих умовах праці. Внаслідок порушення відповідачем норм охорони праці, який не створив безпечних умов праці ним отримано професійне захворювання, а з 01.08.2024 року йому встановлена ІІІ група інвалідності безстроково з причини професійного захворювання із втратою працездатності 25% первинно, 15.08.2024 при повторному огляді встановлено 40% втрати працездатності безстроково, визначено потребу у санаторно-курортному лікуванні, медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення, тобто вважає, що з вини відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в 420000,00 грн.

04.09.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами.

17.09.2024 року представник відповідача подав до суду відзив, в якому просив закрити провадження по справі за відсутності предмету спору в частині позовних вимог на суму 60000,00 грн., в іншій частині позову - відмовити, посилаючись на те, що позивач умисно сприяв розвитку професійних захворювань (епікризи та виписки з історії хвороби свідчать, що Позивач мав ознаки професійних захворювань з 2017 року та перебував на «Д» обліку по хронічному бронхіту, щорічно по декілька разів на рік хворів і лікувався амбулаторно та стаціонарно, але про ознаки професійних захворювань лікарів не повідомляв, успішно проходив медичні огляди, за наслідками яких визнавався придатним і не був відсторонений від роботи. Відповідач не отримував документальних підтверджень необхідності його переведення або відсторонення/звільнення від роботи за станом здоров`я). Згідно із висновком МСЕК, позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності, у відповідності до «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.09, є робочою. Позивачеві органом Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та щомісячних платежів, що компенсували йому втрачений заробіток, та Позивач отримує пенсію, тому вважає, що відшкодування моральної шкоди повинно бути не занадто великим, погоджується на виплату у розмірі 60 000,00 грн.. Також зазначив, що позивач зобов`язаний сплачувати податок із суми, присудженої за рішенням суду.

17.09.2024 року через систему «Електронний суд» представник відповідача подав до суду клопотання, в якому просив подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17.09.2024 року представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про витребування у Позивача оригіналів довідок МСЕК від 18.04.2022, 15.08.2024 роки та трудової книжки.

Дослідивши матеріали справи, суд визнає клопотання представника відповідача про розгляд справи в загальному позовному провадженні, не обґрунтованим, оскільки зазначена справа відноситься до категорії справ, визначених п. 1, 2 ч. 4 ст. 19 ЦПК України, розгляд яких має відбуватися у спрощеному провадженні, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Що стосується клопотань представника відповідача про витребування доказів, то вони також не підлягають задоволенню, оскільки не містить належного обґрунтування необхідності витребування оригіналів зазначених документів.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 09.08.1994р. по 21.11.2001р. працював на підприємстві відповідача, шахті «Орджонікідзе» підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання, з 20.04.2005р. по 06.07.2020р. майстром гірничим підземної дільниці внутрішнього транспорту №10 з повним робочим днем в підземних умовах праці. 06.07.2020 року звільнений з роботи за власним бажанням, у зв`язку із виходом на пенсію (а.с.14-18).

Відповідно до Довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 060308, виданої 18.04.2022 року ОСОБА_1 первинно встановлено втрату працездатності 25% (сидеросилікоз) з 12.04.2022 року безстроково (а.с.24).

Відповідно до Довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 130172, виданої 15.08.2024 року ОСОБА_1 повторно встановлено втрату працездатності 40 % (сидеросилікоз) з 01.08.2024 року безстроково (а.с.25).

Відповідно до Довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №573818 з 01.08.2024 встановлена третя група інвалідності безстроково.

04.03.2024 року складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) відносно ОСОБА_1 :

Діагноз: Сидеросилікоз першої стадії, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої - другої стадії, група В. ЛН другого ступеня.

Згідно акту розслідування хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло за таких обставин:

Працюючи в підземних умовах шахти ім. Орджонікідзе майством гірничим підземної дільниці внутришахтного транспорту №10, забезпечував безперебійну і технічно правильну експлуатацію гірничошахтного устаткування.

При цьому внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень роботи систем вентиляції та пилоподавлення, підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони.

Згідно до «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.07.2020 №1596 причиною виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є пил переважно фіброгенної дії:

- концентрація пилу з вмістом вільного кристалічного кремнію діоксину від 10% до 70% в повітрі робочої зони в 1,2 рази перевищує ГДК (2,4 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3).

Згідно інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі у нього професійного захворювання (отруєння) від 23.10.2020 №872/4.6-11, підготовленої Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, та згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості небезпечності факторів виробничого середовища , важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248, умови праці ОСОБА_1 відносяться:

-по вмісту аерозолю переважно фіброгенної дії в повітрі робочої зони - до 3 класу 1 ступеня «Шкідливі»;

-по показникам мікроклімату - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»;

-по рівню шуму - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»;

-загальна оцінка - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі». (а.с.10-13).

У зв`язку із професійним захворюванням ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписними епікризами (а.с.19-23).

Частиною 4 ст. 43 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У ст. 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Ст. 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2, ч.3-5 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Конституційний Суд України у пункті 4.1 Рішення від 27 січня 2004 року у справі №1-9/2004 за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зазначив, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні і фізичні страждання. Втрата працездатності, яка встановлена висновком медико-соціальною експертною комісією, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров`я потерпілого погіршено.

Отже, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені по справі обставини, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем, як роботодавцем, на якого покладається обов`язок забезпечувати безпечні і нешкідливі умови праці, права позивача на належні, безпечні і здорові умови праці, що полягало у виконанні робіт у небезпечних для здоров`я умовах, яке призвело до заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків, з причини отримання внаслідок наведених факторів професійного захворювання, що призвело до втрати працездатності на 40% та встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково, що вимагає постійного лікування, тобто суд вважає доведеним наявність моральної (немайнової) шкоди; доведеним обов`язок саме відповідача, як заподіювача такої шкоди по її відшкодуванню; доведеним наявність причинного зв`язку між шкодою і діями (бездіяльністю) відповідача та права позивача на відшкодування такої шкоди.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує заявлений позивачем розмір грошового відшкодування завданої моральної шкоди, яку він оцінив в 420 000,00 грн., враховує період роботи позивача на підприємства відповідача, в умовах впливу шкідливих факторів, який становить 15 років 02 місяців, характер отриманих позивачем професійних захворювань, відсоток втрати працездатності, який позивачу встановлений у 40%, встановлення позивачу у зв`язку з наявністю наведеного професійного захворювання ІІІ групи інвалідності безстроково; тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, глибину фізичних та душевних страждань позивача за наведених обставин, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 200 000 грн., в іншій частині позов задоволенню не підлягає за необґрунтованістю.

При цьому клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог на суму 60 000,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази визнання позовних вимог в зазначеній частині, а саме не доведено факт нарахування та виплати позивачу наведеної суми в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок отриманого професійного захворювання чинним законодавством не передбачено (постанова Верховного Суду від 21 червня 2022 року по справі № 599/645/21), тому зазначена сума відшкодування підлягає стягненню з відповідача без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави також судовий збір в сумі 2000,00 грн.

За таких підстав позов підлягає частковому задоволенню.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 6 - 13, 76-81, 89, 137-141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовій збір в розмірі 2000, 00 гривень.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»", код ЄДРПОУ 00190977, адреса: 50066, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг.

Повне рішення суду складено 16.12.2024 року.

Суддя: Ю. В. Ведяшкіна