Рішення

від 03.12.2024 по справі 953/6030/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6030/23

н/п 2/953/610/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді -Лисиченко С.М.,

за участю: секретаря судового засідання- Кот Я.А.,

представника позивача Мельник Н.О.,

представника відповідача Васильєва Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

ННЦ «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса» звернувся до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до ОСОБА_1 , відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти за незаконне звільнення ОСОБА_3 у розмірі 175 837,55 грн.ь та судовий збір в розмірі 2684 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначає, що 21.07.2022наказом директора № 440/07-02року ОСОБА_3 було звільнено з посади судового експерта сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаруса» Міністерства юстиції України за п.3 ст. 40 КЗпП України. Рішенням Київського районного суду м. Полтава позов було задоволено частково, а саме: визнано незаконним та скасовано наказ директора ННЦ ІСЕ про звільнення ОСОБА_3 з займаної посади, поновити на посаді судового експерта сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України та стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 55075,90 грн..;10000,00 на відшкодування завданої моральної шкоди; відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в розмірі3969,60 грн.; 10000,00 грн. на відшкодування судових витрат на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі;5000,00грн на відшкодування судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції. Окрім іншого, ОСОБА_3 виплатили за період з 07 жовтня2022року по 02 березня2023року середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 91 792,05 грн. з урахуванням утримання податків і зборів.

Зазначає, що відповідно до Статуту ННЦ ІСЕ, установу очолює директор, який, окрім іншого, приймає на роботу і звільняє працівників Національного наукового центру та його підрозділів (відділень). Оскільки рішенням суду Київського районного суду м. Полтави та постановою Апеляційного суду м. Полтави наказ директора про звільнення ОСОБА_3 скасовано та визнано незаконним, а витрати понесла установа, що фінансується з державного бюджету, то в даному випадку у Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України виникає право на стягнення шкоди, завданої незаконним звільненням працівника із займаної посади.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м.Харкова від 18.07.2023 визначено по вказаній цивільній справі головуючу суддю Лисиченко С.М.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 21.07.2023 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

27.07.2023 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.07.2023 провадження по цивільній справіза вказаною позовною заявою відкрито, постановлено здійснюватирозгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

04.09.2024 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Васильєвим Є.О. подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає, оскіль вважає їх необгрунтованими та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування заперечень зазначає, що відповідач не брав участі у розгляді справи №552/2129/22, на яку посилається позивач у позовній заяві, а тому враховуючи положення ЦПК України, обставини встановлені судом у даній справі не є приюдицею. Крім того, поза увагою позивача залишився факт проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 24.03.2023№726/7 та скаладання висновку комісії Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України від 29.03.2023, яким були встановлені особи, що допустили дисциплінарні проступки у зв`язку з оформленням документів щодо притягненням ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та допустили затримку негайного виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 06.10.2022у справі №552/2129/22. Як вбачається з висновку комісії Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України від 29.03.2023, за результатами службоввої перевірки у березні2023року були виявлені дисциплінарні проступки з боку завідувача відділу кадрів ОСОБА_4 та провідного юрисконсульта ОСОБА_2 при оформленні документів щодо звільнення ОСОБА_3 , а також дисциплінарні проступки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 щодо затримки негайного виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 06.10.2022у справі №552/2129/22. Наказом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України від 29.03.2023до завідувача відділу кадрів Мухіна Ю.А. та провідного юрисконсульта ОСОБА_2 за виявлені дисциплінарні проступки в межах строку давності для притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов`язків, не забезпечення якісного, своєчасного вивчення причин та умов, що сприяли притягненню ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та не направлення матеріалів на ЦЕКК Міністерства юстиції України була оголошена догана завідувачу відділу кадрів ОСОБА_4 та провідному юрисконсульту ОСОБА_2 . Наведене свідчить про те, що позивач помилково, всупереч встановленим службовою перевіркою Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України обставинам, що викладені у висновку комісії від 29.03.2023, покладає на відповідача відповідальність за дії інших осіб, до яких вже застосована дисциплінарна відповідальність за неналежне виконання посадових обов`язків. При цьому працівники Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України завідувач відділу кадрів Мухін Ю.А. та провідний юрисконсульт ОСОБА_2 застосоване до них дисциплінарне стягнення не оскаржували, з висновками комісії від 29.03.2023погодились.

20.09.2023 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, зокрема, що на підставі рішення Київського районного суду м. Полтави від 06.10.2022, постанови Полтавського апеляційного суду від 07.02.2023 по цивільній справі № 552/2129/22 та наказу директора від 01.03.2023№126/07-02 ОСОБА_3 , судового експерта сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділення ННЦ ІСЕ з 22.07.2022поновлено на роботі, виплачено ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу 55075,90 грн. за період з 22.07.2022 по 06.10.2022, на відшкодування моральної шкоди 10000 грн., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі3969,60 грн., на відшкодування судових витрат на правову допомогу в суді першої інстанції - 10000 грн. та5000грн. на відшкодування витрат на правову допомогу в суді апеляційного інстанції. Тобто, за вказаним наказом від 01.03.2023року ОСОБА_3 виплачено ННЦ ІСЕ суму у розмірі 84 045,50 грн.

Зазначає, що 07.03.2023 ОСОБА_3 звернулася до директора ННЦ ІСЕ із заявою та розрахунком про добровільну виплату в позасудовому порядку заробітної плати за час вимушеного прогулу через затримку виконання рішення суду у сумі118 323,92 грн. Наказом № 162/07-02від 22.03.2023 про виплату середнього заробітку в добровільному порядку, виплачено ОСОБА_3 за період з 07.10.2022по 02.03.2023 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з розмірі118 323,92 грн. з урахуванням утримання податків і зборів, що склало 91 792,05 грн. Таким чином, сума, що виплачена ННЦ ІСЕ ОСОБА_3 складає 84045,50 + 91792,05 =175 837,55 грн.

З приводу посилання представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не брав участі у розгляді справи № 552/2129/22 та неможливість посилання позивача на обставини встановлені судовим рішенням у вказаній справі зазначає, що наказом Міністерства юстиції України № 736/к від 14.04.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, з 20 квітня2021року, на умовах контракту строком на чотири роки. Контрактом № 1 з директором ННЦ ІСЕ від 14.04.2021року, укладеного з ОСОБА_1 , визначені права директора, зокрема, діяти від імені ННЦ ІСЕ та представляти його в усіх органах державної влади, на всіх підприємствах, установах, організаціях; видавати Довіреності; у межах повноважень видавати накази, давати доручення, обов`язкові до виконання усіма працівниками ННЦ; накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства. До обов`язків Директора належить здійснення належної організації роботи та керівництво діяльністю ННЦ ІСЕ. Наказом № 922/к від 27.06.2023 Міністерства юстиції України контракт з ОСОБА_1 припинено про що свідчать відомості з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до Статуту ННЦ ІСЕ очолює директор, який працює за контрактом з Мін`юстом, та призначаєтеся на посаду і звільняється з посади наказом Мін`юсту. Директор Національного наукового центру вирішує питання провадження ННЦ дільності відповідно до статутних завдань; здійснює загальне керівництво ННЦ ІСЕ, організовує експерту, наукову, освітню та фінансово-господарську діяльність ННЦ ІСЕ. Таким чином, у період з 20.04.2021 до 27.06.2023 ОСОБА_1 був директором ННЦ ІСЕ, тобто діяв від імені Центру та представляв інтереси в тому числі в судових органах, розгляд справи № 552/2129/22 за позовом ОСОБА_3 у першій та апеляційній інстанціях відбувався під час перебування ОСОБА_1 на посаді директора ННЦ ІСЕ, а тому посилання представника відповідача на ч.2 ст.54 ЦПК України є неспроможними та спростовуються вищевикладеним.

Крім того, касаційна скарга на рішення судів двох інстанцій по справі № 522/2129/22 подана 27.03.2023, тобто в період очолювання ННЦ ІСЕ саме ОСОБА_1 , який не тільки був обізнаний про наявність спору в суді, а й ще підписав довіреність від 12.01.2023, якою уповноважив ОСОБА_2 бути представником в усіх установах, підприємствах, організаціях незалежно від форми власності та галузевої належності, в органах державної влади, в органах місцевої влади та місцевого самоврядування, та їх структурних підрозділах будь-якого рівня і направленості, в органах нотаріату, в єдиному дозвільному центрі, в центрах надання адміністративних послугу усіх рівнів, в органах державної реєстрації, органах державної реєстрації прав, інших компетентних органах, перед державним реєстратором, державним кадастровим реєстратором, судовими органами, перед всіма службовими особами та адміністративними органами, юридичними і фізичними особами, відповідному територіальному підрозділі органів містобудування та архітектури міста Харкова, в усіх органах державного архітектурно-будівельного контролю, органах національної поліції, прокуратури, ДБР.

Отже, посилання представника відповідача на те, що обставини справи №552/2129/22, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків для ОСОБА_1 при розгляді даного позову, не заслуговують на увагу, оскільки директор згідно Статуту ННЦ ІСЕ, умов контракту, діє від імені ННЦ ІСЕ, представляє його в усіх органах державної влади, на всіх підприємствах, установах, організаціях, ОСОБА_1 не тільки був обізнаний з обставинами справи, наявністю судових рішень та навіть уповноважив представника подати до Верховного суду касаційну скаргу на рішенням судів першої та апеляційної інстанції.

З приводу доводів представника відповідача про залишення поза увагою факту - проведення позапланової невиїзної перевірки ННЦ ІСЕ, складання висновку комісії ННЦ ІСЕ, виявлення дисциплінарних проступків, в тому числі з боку ОСОБА_3 зазначає, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 06.10.2022року у справі № 552/2129/22, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 07.02.2023, встановлені обставини, що не підлягають доказуванню. Таким чином, є доведеним встановлений судом факт, що звільнення ОСОБА_3 з посади судового експерта сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділення ННЦ ІСЕ здійснено з порушенням вимог трудового законодавства. Зазначені посилання представника відповідача не спростовують висновків суду, яке набрало законної сили.

Вважає, що зібрані у справі докази свідчать про наявність в діях відповідача всіх складових елементів цивільно-правової відповідальності, а саме: протиправної поведінки, яка виявилась у прийнятті незаконного наказу про звільнения особи; завданої шкоди внаслідок визнання його незаконними та скасування у вигляді сплати ННЦ ІСЕ коштів середнього заробітку за час вимушеного прогулу незаконно звільненому працівнику; причинного зв`язку між її спричиненням та протиправною поведінкою відповідача, а також вина заподіювача шкоди, як керівника Центру, який видав незаконний наказ.

27.09.2023 електронним шляхом до суду надійшли заперечення представника відповідача, зі змісту яких, зокрема, вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_3 від 28.02.2023 та на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, наказом від 01.03.2023 ОСОБА_3 поновлена на роботі, наказано виплатити їй присуджені судом грошові кошти. Невдовзі, 03.03.2023, ОСОБА_3 звільнена з займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін), проведений розрахунок за фактично відпрацьований час у березні 2023. Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» з метою недопущення втрати бюджетних коштів клопотав перед судом касаційної інстанції про зупинення виконання судових рішень у справі №552/2129/22. На виконання наказу Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України №135/07-02 від 06.03.2023 «Про проведення перевірки щодо з`ясування правильності підготовки матеріалів стосовно звільнення ОСОБА_3 та виконання рішення суду в частині її поновлення на роботі» за дорученням голови комісії з розслідування об`єктивних обставин, викладених у зверненні ОСОБА_3 першого заступника директора Угровецького О.П. проведений розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_3 для обчислення суми компенсації за вимушений прогул. Зазначає, що поточний керівник Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Сергій Тюлєнєв визнає факт подання представником ННЦ ІСЕ Колобнєвим Р.С. касаційної скарги від 27.03.2023 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 06.10.2022 на постанову Полтавського апеляційного суду від 07.02.2023 у справі №552/2129/22, остання подана з підстав порушення норм процесуального та матеріального права судами попередніх інстанцій. Також представник Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Сергій Тюлєнєв визнає факт оскарження представником ННЦ ІСЕ Колобнєвим Р.С. рішення Київського районного суду м. Полтави від 06.10.2022 та постанови Полтавського апеляційного суду від 07.02.2023 у справі №552/2129/22 з підстав порушеннями норм процесуального права є вихід за межі права ОСОБА_3 на судовий захист за ст.4 ЦПК України, порушення принципу диспозитивності та прийняття рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, порушення норм ст.5 ЦПК України щодо належних способів судового захисту, порушення норм ст..81,89 ЦПК України щодо доказування, дослідження та оцінки доказів. Порушеннями норм матеріального права зазначені неправильне застосування норм ст. 139 КЗпІІ України, неправильне застосування норм ст. 140 КЗпІІ України, незастосування положень ст. 140 КЗпІІ України, норм ст.232 КЗпП України, неправильне застосування норм п.З ч.І ст.40, ст.ст. 147.149 КЗиП України, ст.235 КЗпП України га Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Як вже було зазначено у відзиві на позовну заяву, до спірних правовідносин має бути застосована доктрина недопустимості суперечливої поведінки сторони venire contra factum proprium, яка знайшла своє втілення у багатьох постановах Верховного Суду, зокрема у постанові об`єднаної палати КЦС ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17. Сама доктрина venire contra factum proprium базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium «не можна діяти всупереч своїй попередній поведінці». Отже пред`явлення позивачем даного позову, за наявності незгоди позивача з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі №552/2129/22, реалізації позивачем права на касаційне оскарження судових рішень у справі №552/2129/22 свідчить саме про суперечливу поведінку позивача. Представник позивача помилково підміняє повідомлення третьої особи (фізичної особи) фактом перебування особи на посаді керівника юридичної особи. Так, представник позивача вказує на те, що Клюєва О.М. було призначено на посаду директора Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, а також зазначає про наявність у директора ННЦ ІСЕ повноважень діяти від імені ННЦ ІСЕ, представляти його в усіх органах державної влади тощо. Отже з цих міркувань представник позивача дійшов помилкового умовиводу про те, що Клюєв О.М. представляв інтереси ННЦ ІСЕ під час розгляду справи №552/2129/23. Серед іншого представник позивача посилається на те, що Клюєв О.М. підписав довіреність від 12.01.2023, якою уповноважив Колобнєва Р.С. бути представником в усіх установах, підприємствах, організаціях незалежно від форми власності та галузевої належності, в органах державної влади тощо. Водночас, представник позивача не наводить належних та допустимих доказів на підтвердження участі відповідача у розгляді справи №552/2129/23, повідомлення відповідача про розгляд або подання позивачем заяви про залучення відповідача для участі у розгляді справи №552/2129/23. Відповідно до ч.1 ст. 54 ЦПК України, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України такі процесуальні обов`язки по відношенню до відповідача у даній справі не виконані. У ч.2 ст. 54 ЦПК України деталізовані процесуальні наслідки невиконання приписів ч.1 ст. 54 ЦПК України: у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони. З наданої представником позивача відповіді на відзив не вбачається виконання Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. п.роф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України приписів ст.54 ЦПК України. Посилання представника позивача на ч.4 ст. 82 ЦПК України є помилковим, оскільки вказана норма звільняє від доведення обставин, що встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Наведені вище норми ч.2 ст. 54 ЦПК України саме вказують на неможливість звільнення позивача від обов`язку доказування у даній справі.

Вищенаведені обставини свідчать про помилкове розуміння представником позивача норм ЦПК України щодо обов`язку доказування у справі, позовна заява не обґрунтована, а тому у задоволенні заявленого позову просимо відмовити.

13.03.2024 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Васильєвим Є.О. подано до суду клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору- ОСОБА_2 .

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 18.04.2024 задоволено клопотання представника відповідача, залучено до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- ОСОБА_2 .

13.06.2024 електронним шляхом до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, зміст яких, зокрема, містять розрахунок позовних вимог.

22.11.2024 електронним шляхом до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, які є аналогічними змісту поданих раніше письмових заяв пао суті справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та прохала про їх задоволення з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та день розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності, також зазначив, що проти задоволення позову не заперечує.

Згідно із частиною 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 з 17 травня 2018 року працювала на різних посадах уНаціональному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, а 17 листопада 2021 року переведена на посаду судового експерта сектору економічних та товарознавчих експертиз Полтавського відділення.

КерівникомНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Клюєвим О.М. 06 травня 2022 року видано наказ № 231/07-02 «Про оголошення догани», згідно з яким 04 травня 2022 року судовий експерт сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділення Кива Л. В. без повідомлення керівництва відділення під час робочого дня залишила приміщення без поважних причин. За порушення трудової дисципліни, недотримання вимог пункту 6 параграфу 6.1.4. «Посадової інструкції», за недотримання трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку Полтавського відділенняНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса»вказаним наказом судовому експерту ОСОБА_3 оголошено догану. При цьому суть самого дисциплінарного проступку у даному наказі не вказана: коли, в який час ОСОБА_3 залишила приміщення, як довго була відсутня, які причини відсутності встановлені та визнані неповажними, тощо.

Підставою притягнення ОСОБА_3 до відповідальності у наказі зазначено доповідні записки в. о. завідувача Полтавського відділення Єгорової Т. М., завідувача сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділення Воробйової О. Ю., запис з камер відеоспостереження.

У «пояснювальній» в. о. завідувача Полтавського відділення Єгорової Т. М. від 05 травня 2022 року зазначено, що 04 травня 2022 року судовий експерт сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділення Кива Л. В. до неї не зверталася з питання щодо залишення робочого місця раніше визначеного внутрішнім розпорядком часу.

У «пояснювальній» завідувача сектору економічних та товарознавчих досліджень Воробйової О. Ю. також зазначено, що 04 травня 2022 року судовий експерт сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділення Кива Л. В. не зверталася до неї щодо залишення робочого місця раніше визначеного внутрішнім розпорядком робочого часу.

Згідно з наказомНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса»від 01 квітня 2022 року № 10/07-01 «Про організацію роботи відділень ННЦ ІСЕ» встановлено робочий час для Сумського, Полтавського відділення, Бюро м. Києва з понеділка по п`ятницю з 08.30 до 17.15, у п`ятницю з 8.30 до 16.00 годин.

20 травня 2022 року керівникомНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» видано наказ № 252/07-02 «Про проведення службової перевірки співробітників Полтавського відділення за фактами порушення вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», зі змісту якого вбачається, що у жовтні 2021 року на адресу Полтавського відділенняНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса»надійшла заява від Адвокатського бюро «Олександра Недельська» в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному проваджені № 1202020240000345 від 13 жовтня 2020 року. Проведення експертного дослідження № 1770-1775 від 19 жовтня 2021 року було доручено судовому експерту сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділення Киві Л. В., яка своїми діями порушила вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз.

Вказаним наказом з метою встановлення причин та умов за фактом виявлених порушень та визначення ступеня вини посадових осіб Полтавського відділення було створено комісію з проведення службової перевірки, якій доручено провести службову перевірку в термін з 20 до 24 травня 2022 року.

НаказомНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса»від 20 липня 2022 року № 437/07-02 «Про дисциплінарне стягнення» ОСОБА_3 судового експерта сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділення знову притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Зі змісту зазначеного наказу вбачається, що судовим експертом сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділення Кивою Л. В. систематично порушуються вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року. У зв`язку з цим ОСОБА_3 оголошено догану.

21 липня 2022 року директором Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Клюєвим О.М. видано наказ № 440/07-02 «Про припинення трудового договору з ОСОБА_3 », зі змісту якого вбачається, що наказом директора від 06 травня 2022 року № 231/07-02 судовому експерту сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділення Киві Л. В. за порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього розпорядку оголошена догана. Наказом директора від 20 липня 2022 року № 437/07-02 за систематичне порушення вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року(із змінами та доповненнями) оголошена догана. Тому видано наказ припинити дію трудового договору з ОСОБА_3 , судовим експертом сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділення, з 21 липня 2022 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (пункт 3 частини першої статті40 КЗпП України). Звільнено з роботи ОСОБА_3 з 21 липня 2022 року за пунктом 3 частини першої статті40 КЗпП України(за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку).

Рішенням Київський районний суд міста Полтави від 06 жовтня 2022 у справі №552/21/29/22 скасувано наказНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українивід 06 травня 2022 року № 231/07-02 «Про оголошення догани».

Скасуно наказНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українивід 20 травня 2022 року № 252/07-02 «Про проведення службової перевірки співробітників Полтавського відділення за фактами порушення вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень».

Скасовано наказНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українивід 20 липня 2022 року № 437/07-02 «Про дисциплінарне стягнення».

Скасовано наказНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українивід 21 липня 2022 року № 440/07-02 «Про припинення трудового договору з ОСОБА_3 ».

Поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді судового експерта сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділенняНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Україниз 22 липня 2022 року.

Стягнуто зНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українина користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 55 075,90 грн.

Стягнуто зНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українина користь ОСОБА_3 10 000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнуто зНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українина користь ОСОБА_3 3 969,60 грн. на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто зНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українина користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Київський районний суд міста Полтави додатковим рішенням від 21 жовтня 2022 року у справі №552/21/29/22 стягнув зНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українина користь ОСОБА_3 10 000 грн. на відшкодування судових витрат на правову допомогу.

Полтавський апеляційний суд постановою від 07 лютого 2023 року у справі №552/21/29/22

апеляційну скаргу Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України залишив без задоволення. Рішення Київського районного суду міста Полтави від 06 жовтня 2022 року залишив без змін. Стягнув зНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українина користь ОСОБА_3 5 000 грн. на відшкодування судових витрат на правову допомогу.

Постановою Верховного суду від 22 листопада 2023 року у справі № 552/2129/22 РішенняКиївського районного суду міста Полтави від 06 жовтня 2022 року, залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року, в частині скасування пункту 2 наказу Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України від 06 травня 2022 року № 231/07-02, та в частині скасування пункту 1 наказуНаціонального наукового центру«Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса»Міністерства юстиції України від 20 липня 2022 року № 437/07-02, змінено, виключеного його резолютивну частину у такій редакції: «Скасувати наказНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українивід 06 травня 2022 року № 231/07-02 «Про оголошення догани» в частині, що стосується ОСОБА_3 .

Скасовано наказНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українивід 20 липня 2022 року № 437/07-02 «Про дисциплінарне стягнення» в частині, що стосується ОСОБА_3 ».

РішенняКиївського районного суду міста Полтави від 06 жовтня 2022 року, залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року, в частині скасуваннянаказуНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українивід 20 травня 2022 року № 252/07-02 «Про проведення службової перевірки співробітників Полтавського відділення за фактами порушення вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» скасувано та прийнято в цій частині нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України проскасуваннянаказуНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українивід 20 травня 2022 року № 252/07-02 «Про проведення службової перевірки співробітників Полтавського відділення за фактами порушення вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень»- відмовлено.

РішенняКиївського районного суду міста Полтави від 06 жовтня 2022 року, залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року, в частині стягнення з Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українина користь ОСОБА_3 судових витрат зі сплати судового збору скасувано.

В рештірішення Київського районного суду міста Полтави від 06 жовтня 2022 року, додаткове рішення Київського районного суду міста Полтави від 21 жовтня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2023 рокузалишити без змін.

Стягнуто зНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українина користь ОСОБА_3 судовий збір з розмірі1 984 гривні 80 копійок.

Додаткове рішення Київського районного суду міста Полтави від 21 жовтня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року в частині стягнення з Національного наукового центру «Інститут судових експертиз м. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українина користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу змінити, зменшити розмір стягнутих витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій з 15 000 гривень до12 450 гривень.

Стягнуто зНаціонального наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Українина користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу понесені під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в розмірі 1 190 гривень.

На виконання рішення Київського районного суду м.Полтави від 06.10.2022 та постанови Полтавського апеляційного суду від 07.02.2023 по цивільній справі №552/21/29/22 директором Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Клюєвим О.М. прийнято наказ № 16/07-02 від 01.03.2023 про: поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді судового експерта сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділення ННЦ «ІСЕ ім.. Засл. проф.. М.С. Бокаріуса» з 22.07.2022; виплату ОСОБА_3 10000,00 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди;виплату ОСОБА_3 відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3969,60 грн.; виплати ОСОБА_6 5000,00 грн. на відшкодування судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції. Вважати нечинним накази ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф.. М.С. Бокаріуса» від 06.05.20222 №231/07-02 «Про оголошення догани», від 20.05.2022 №252/07-02 «Про оголошення догани», від 20.07.2022 №437/07-02 «Про дисциплінарне стягнення», від 21.07.2022 №440/07-02 «Про припиненя трудового договору з ОСОБА_3 ».

Наказом директора Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Клюєва О.М. № 135/07-02 від 06.03.2022 призначено проведення перевірки щодо зясування правильності підготовки матеріалів стосовно звільнення ОСОБА_3 та виконання рішення суду в частині поновленя її на роботі.

Висновком комісії ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф.. М.С. Бокаріуса» Міністерства Юстиції України від 29.03.2023 щодо зясування правильності підготовки матеріалів стосовно звільнення ОСОБА_3 та виконання рішення суду в частині поновлення на роботі встановлено, що за неналежне виконання посадових обов`язків, незабезпечення якісного, своєчасного вивчення причин та умов, що сприяло притягненню ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, не направлення матеріалів ЦЕЕК при Міністерству Юстиції України з урахуванням поновлення 01.03.2023 ОСОБА_3 на роботі та поновлення їй кваліфікацій й класу судового експерта та неналежного правового забезпечення виконання рішення Київськго районного суду м. Полтави від 06.10.2022 у справі №552/2129/22 про поновлення на роботі ОСОБА_7 , що допущено судом до негайного виконання, притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани завідувачу відділу кадрів ОСОБА_4 та провідному юрисконсулу ОСОБА_2 .

На підставі наказу Міністерства юстиції України №429/к від 1.04.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення» до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання посадових обов`язків.

Наказ Міністерства юстиції України №429/к від 11 квітня 2023 року мотивований тим, що відповідно до доручення Міністра юстиції України від 06 квітня 2023 року № 143/1/48-23 директору Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Клюєву О. М. доручено надати Міністерству юстиції України розгорнуту інформацію щодо дотримання порядку накладення дисциплінарних стягнень та підстав видання Національним науковим центром наказу від 29 березня 2022 року № 174/07-02 про притягнення до дисциплінарної відповідальності завідувача відділу кадрів ОСОБА_4 , провідного юрисконсульта ОСОБА_2 , а також копії документів.

Так, в наказі Міністерства юстиції України № 429/к від 11.04.2023 зазначається, що ННЦ ІСЕ не надані документи, які б достовірно свідчили про дотримання вимог частини першої ст. 149 КЗпП під час притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Крім того, міститься висновок про те, що директор ННЦ ІСЕ ОСОБА_1 при виданні наказу від 29 березня 2023 року №174/07-02 порушив вимоги частини першої статті 149 КЗпП України. У якості підстави для видання оскаржуваного наказу зазначено: Доручення Міністра юстиції України від 06 квітня 2023 року № 143/1/48-23; лист Національного наукового центру від 07 квітня 2023 року № 1366/01/695-23-17/23 з доданими матеріалами; доручення Міністра юстиції України від 10 квітня 2023 року № 149/1/48-23; пояснення ОСОБА_1 , надіслані листом Національного наукового центру від 10 квітня 2023 року № 1378/01/713-23-1/23; доповідна записка Управління персоналу від 11 квітня 2023 року № 859-14.5-23.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 27.06.2023 у справі №953/3433/23, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 07.02.2024, скасовано наказ Міністра юстиції України №429/к від 11 квітня 2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» до ОСОБА_1 , директора Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України у виді догани за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання посадових обов`язків.

Во. директора Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Угровецьким О.П. прийнято наказ №162/07-02 від 22.03.2023 про:

- надання завідувачу Полтавського відділення Козир А.В. до бухгалтерії уточнений табель обліку використання робочого часу по ОСОБА_3 за період з 22.07.2022 по 30.03.2023 із зазначенням буквеного коду «ІН»- неявка з інших причин;

- відділу бухгалтерського обліку, планування та звітності (Т.Шкурдода) здійснити виплати ОСОБА_3 за період з 07.10.2022 по 02.03.2023 середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 118323,92 грн. з урахуванням утримання податків і зборів, а також утримання податків і зборів з виплати за період з 22.07.2022 по 06.10.2022;

-відділу бухгалтерського обліку, планування та звітності (Т. Шкурдода) здійснити виплати ОСОБА_3 заробітну плату за останній день ороботи 03.03.2023 з урахуванням посадового окладу судового експерта 9312,00 грн, надбавки за 5 кваліфікаційний клас судового експерта та надбавки за вислугу років у розмірі 10 відсотків;

- пункт 2 наказу від 01.03.2023 №126/07-02 «Про поновлення на роботі» викласти в новій редакції: « Виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 55075,90 грн.» за період з 22.07.2022 по 06.10.2022.

Згідно даних Платіжних інструкцій №№45_1,Ю45_2, 45_3,45_4, 45_5 від 20.04.2023, на виконання рішення суду у справі № 552/2129/22 ННЦ «ІСЕ ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса на банківський рахунок, відкритий на імя ОСОБА_3 було перераховано грошові кошти в розмірі 84045,50 грн.

Наказом в.о. директора Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Угровецького О.П. № 230/07-02 від 25.04.2023 внесено зміни до пунктів 2,3 наказу директора ННЦ «ІСЕ ім..Засл. проф.. М.С. Бокаріус» від 22.03.2023 №167/07-02. Відділу бухгалтерського обліку, планування та звітності наказоно здійснити виплати ОСОБА_3 за період з 07.10.2022 по 02.03.2023 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогуоу в розмірі 91792,05 грн. з урахуванням утримання податків і зборів, а також утримання податків і зборів з виплати за період х 22.07.2022 по 06.10.2022. Відділу бухгалтерського обліку, планування та звітності наказоно виплатити ОСОБА_3 заробітну плату за останній день роботи -03.03.2023, з урахуванням посадового окладу судового експерта 9312,00 грн., надбавки за 4 кваліфікаційний клас судового експента та надбавки за вислугу років у розмірі 10 відсотків.

Судом встановлено, що наказом Міністра юстиції України № 736/к від 14.04.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса». Контракт з ОСОБА_1 припинений на підставі наказу Містістерства юстиції України №922/к від 27.06.2023.

Відповідно до п.п.5.1 стату Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», центр який очолює директор, який працює за контрактом з Міністерством юстиції України. Директор наукового центру приймає та звільняє на роботу працівників.

Згідно даних контракту №1, укладений 14.04.2021 Міністерством юстиції України, в особі Міністра юстиції України Малюски Д.Л., і директора Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Клюєвим О.М., , директор має право укладати договори, в тому числі трудові із працівниками Національного наукового центру, у межах повноважень видавати накази, обов`язкові до виконання усіма працівниками. Директор зобов`язаний, зокрема, вживати заходів щодо створення у кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці належних умов праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечувати додержання прав працівників, гарантованих законодавством про соціальне забезпечення та охорону праці.

Відповідно до п.12 Контракту №1 від 14.04.2021 директор несе відповідальність в повному обсязі за шкоду, завдану з його вини ННЦІСЕ, у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 200/22363/16-а (провадження № 11-720апп18) указано, що відшкодування шкоди у порядку регресу відбувається в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, тобто за правилами цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа є винною в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

У статті 237 КЗпП України визначено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення відбулося з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих судам у пункті 33 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 частини першої статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП України (з 11 квітня 1992 року), настає повна матеріальна відповідальність винних у цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Відповідно до частини 5статті 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини 3статті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до частини першоїстатті 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,і за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справі, зокрема, про: присудження працівникам виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновленння на роботі незаконно звільненого працівника.

У справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішеня ( частина 2 статті 445 ЦПК України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятомупідпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року N 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Так,в межахрозгляду даної справисудом встановлено,що ОСОБА_1 займав посаду директора Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф.М.С. Бокаріуса» в період з 14.04.2021 по 27.06.2023. 21.07.2022 він видав наказ про звільнення ОСОБА_3 з посади судового експерта сектору економічних та товарознавчих досліджень Полтавського відділеня Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф.М.С. Бокаріуса», на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.

У подальшому вказаний наказ був скасований у судовому порядку, звільнення ОСОБА_3 визнано незаконним, поновлено її на раніше займаній посаді та стягнуто з Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» на користь ОСОБА_3 грошові кошти, які підлягають виплаті у зв`язку із незаконним звільненям та розглядом судом справи.

У зв`язку із невиконанням Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф.М.С. Бокаріуса» судового рішення про поновлення ОСОБА_3 на посаді більше одного року, позивачем в добровільному порядку було сплачено ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що у зв`язку із незаконним звільненням ОСОБА_8 та поновленням її порушених позивачем трудових прав в судовому порядку позивачем було сплачено на її користь грошові кошти у розмірі 175 837, 55 грн.

Досліджені судом положення Статуту та Контрактуу №1 від 14.04.2021 дають підстави суду вважати, що лише директор Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф.М.С.Бокаріуса» у спірний період мав право видавати накази про звільнення та поновлення на посаді працівників, він зобов`язаний забезпечувати дотримання трудового законодавства й несе персональну відповідальність за незаконне звільнення працівників.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду,що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законої сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, установленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 06.10.2022 у справі №552/21/29/22, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 07.02.2023, встановлено факт незаконного звільнення ОСОБА_3 за наказом відповідача, у зв`язку з чим, стягнуто з позивача на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.07.2022 по 06.10.2022 та моральну шкоду.

При цьому рішення суду першої та апеляційної інстанції в цій частині залишено без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьоїї судової палати Касаційного цивільного суду від 22.11.2023.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право повністю або частково відтворювати судові рішення, що проголошені судом прилюдно, у будь-який спосіб, у тому числі через оприлюднення в друкованих виданнях, у засобах масової інформації, створення електронних баз даних судових рішень.

Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Факт незаконного звільнення ОСОБА_3 та розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 22.07.2022 по 06.10.2022, який підлягає виплаті останній позивачем та з яким не погоджується відповідач, встановлений судом у справі №552/21/29/22 й свідчить про вину особи, яка уповноважена на звільнення працівників.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що встановлені під час розгляду судом у цивільній справі №552/21/29/22 обставини, мають преюдиційне значення у даній справі.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові 12.07.2023 у справі №663/1169/20.

Отже, ОСОБА_1 , як службова особа, яка видала наказ про звільнення працівника- ОСОБА_3 , який у подальшому визнано незаконним та скасовано в судовому порядку, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі, що також, як наслідок, слугувало у здійснення виплат позивачем в добровільному порядку ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому, як вище зазначалося, обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу та за за тримку виконання рішення суду про поновлення на роботі покладається на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення здійснено з порушенням закону. Відповідальність у цих випадках настає незалежно від форми вини.

Указане спростовує посилання відповідача про не доведення його вини у завданні матеріальної шкоди підприємству, а також про те, що відповідальність за незаконне звільнення працівника та за затримку виконання судового рішення про поновлення його на посаді несуть інші особи, які відповідно до свої посадових обов`язків приймали участь у підготовці матеріалів для звільнення працівника та виконання рішення суду про його поновленні на посаді.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №332/832/18 та від 12.07.2023 у справі № 663/1169/20.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684 грн.

керуючись статтями 12, 137,141, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса» матеріальної шкоди у порядку регресу, завдану внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_3 , оплати вимушеного прогулу та затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 175 837 (сто сімдесят п`ять тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса» витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса», код ЄДРПОУ 02883133, адреса: м.Харків, вул.Золочівська, 8а;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя - С.М. Лисиченко

Повний текст рішення складено 12.12.2024.