Ухвала

від 16.12.2024 по справі 462/6356/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

462/6356/24

2/465/3652/24

УХВАЛА

про повернення заяви

"16" грудня 2024 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кушнір Б.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Президента України Зеленського Володимира Олександровича, до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судді, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судді. Позовна заява подана шляхом надіслання на елетронну адресу Залізничного районного суду міста Львова її копії, підписаної ЕЦП позивача, та копій додатків до неї.

Розпорядженням голови Залізничного районного суду м. Львова Юрія Бориславського від 15.11.2024 №6/4/2024, цивільну справу №462/6356/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, Держави Україна в особі Залізничного районного суду м. Львова, треті особи: Президент України Зеленський Володимир Олександрович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судді, передано на розгляд Франківському районному суду м. Львова.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024, головуючим суддею у справі визначено Кушнір Б.Б.

Ухвалою судді від 25.11.2024 відмовлено у відкритті провадження в даній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Залізничного районного суду м. Львова, та в частині позовних вимог про визнання дій судді Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С. протиправними, антиконституційними, порушенням присяги судді.

Ухвалою судді від 25.11.2024 позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями175,177 ЦПК України, та надано позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, а саме: «зазначення ціни позову; щодо наявностіу позивачаабо іншоїособи оригіналівписьмових абоелектронних доказів,копії якихдодано дозаяви; доказів,які неможуть бутиподані разоміз позовноюзаявою (занаявності); попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та надання суду копії позовної заяви для відповідача та третіх осіб».

Також вказаною ухвалою зазначено, що позивачем до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують факт надсилання стороні відповідача та третім особам копій поданих до суду документів (матеріалів позовної заяви) з урахуванням положень статті 43 ЦПК України, що свідчить про порушення позивачем вимог частини першої статті 177 ЦПК України.

При цьому, як зазначено вище, позовна заява подана позивачем шляхом надіслання на елетронну адресу Залізничного районного суду міста Львова її копії, підписаної ЕЦП позивача, та копій додатків до неї, серед яких відсутні докази направлення копії позовної заяви відповідачу та третім особам, а також відсутні примірники такої позовоної заяви для вручення таким особам.

Також судомроз`яснено,що згідно з частиною першою статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частин п`ятої-восьмої статті 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Копію зазначеної ухвали надіслано позивачу через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС в його електронний кабінет, та відповідно до довідки про доставку електронного документа, ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача 26.11.2024.

Днем вручення судового рішення є день отриманнясудом повідомленняпро доставленнякопії судовогорішення доелектронного кабінетуособи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).

З огляду на викладене судом вжито необхідні заходи щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху.

Отримавши ухвалу про залишення позовної заяви без руху, особа зобов`язана відреагувати на таку ухвалу суду. Якщо заявник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутися до суду із заявою про продовження або поновлення вказаного строку.

Згідно з частинами першою-третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59).

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97 проти України»,заява № 19164/04).

Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише регламентованим, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

ЄСПЛ також зауважує, що сторона, яка задіяна під час судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (рішення ЄСПЛ від21 листопада 1995 року у справі «Чірікоста і Віола проти Італії»(«Ciricosta and Viola v. Italy», заява № 19753/92)).

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, оскільки позивач 26.11.2024 отримав ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, однак не усунув недоліки позовної заяви, відтак, вважаю, що позивач ані в строк, визначений ухвалою суду від 25.11.2024, ані станом на день винесення даної ухвали, недоліки позовної заяви, зазначені у вказаній ухвалі не усунув належним чином.

Окрім того, факт отримання позивачем ухвали суду від 25.11.2024 підтверджується змістом наявної в матеріалах справи копії заяви ОСОБА_1 від 02.12.2024 про видачу виконавчого листа, адресованої Львівському апеляційному суду та направлених на адресу Франківського районного суду міста Львова для відома.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При вищевикладених обставинах, враховуючи, що навіть після часу закінчення строку для усунення недоліків позовної заяви, позивачем недоліки, вказані в ухвалі судді не усунуті належним чином, приходжу до переконання, що вищезазначену позовну заяву позивача слід вважати неподаною та повернути позивачеві.

Водночас, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Разом з тим, суд роз`яснює позивачу, що згідно із ч. 7 ст. 185 ЦПК Україниповернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. ст.185, 187, 247, 259, 261, 272, 353 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Президента України Зеленського Володимира Олександровича, до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судді, - вважати неподаною та повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Копію цієї ухвали, позовну заяву з додатками надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Кушнір Б.Б.