Вирок

від 04.11.2024 по справі 490/2053/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2053/22

Провадження № 1-кп/490/214/2024

У Х В А Л А

04 листопада 2024 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

судді - ОСОБА_2

судді - ОСОБА_3

при секретарі - ОСОБА_4

за участі прокурора - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

його захисника - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 22022150000000664 про обвинувачення

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Балєй Читинської області Російської Федерації, є росіянином, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 111 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Суть питання, що вирішується ухвалою суду, та за чиєю ініціативою воно розглядається.

І......Наразі у справі призначена судово-психіатрична експертиза, висновок якої судом наразі не отриманий.

ІІ......Прокурор просив про продовження строку раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

1. В обґрунтування послався про те, що обвинувачений обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України та існують ризики того, що, перебуваючи на волі, він може продовжити свою злочинну поведінку, чим продовжити вчинення злочину, у вчиненні якого підозрюється, або вчинити новий злочин. При цьому суспільна небезпека таких злочинів на теперішній час є надзвичайною.

2. Обвинувачений у суді проти задоволення заявленого клопотання заперечував.

2.1. Зазначив, що не отримував пам`ятку про свої процесуальні права та обов`язки.

2.2. Також зазначив, що надана йому копія клопотання не є ані прошитою, не містить нумерації та не скріплена печаткою.

Також наполягав на тому, що отримав клопотання про продовження строку його тримання під вартою без додатків, які прокурор, за його переконанням, був зобов`язаний додатки до клопотання.

Таке, на переконання обвинуваченого, свідчить про необґрунтованість заявленого клопотання.

2.3. Окрім того зазначив, що копія клопотання про продовження строків його тримання під вартою була врученою йому лише 01 листопада 2024 року, тобто - менше, ніж за п`ять днів до сплинення строку його тримання під вартою.

Таке, на думку обвинуваченого, є порушенням встановленого порядку подачі клопотання.

2.4. Також зауважив, що продовження строків тримання його під вартою, як на його думку, відбувається без розгляду справи по суті, що, на його думку, є тиском на нього - /далі мовою оригіналу/ - «миролюбивого русского человека».

2.5. Окрім того, звернувся до суду із запереченням на клопотання, яке є нічим іншим, ніж набором некоректних висловлювань на адресу суду та держави України в цілому та жодних додаткових міркувань щодо суті клопотання або суті справи не містить.

3. Захисник під час судового засідання просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити та ухвалити про звільнення ОСОБА_6 з-під варти з зали суду.

Встановлені судом обставин із посиланням на докази

1. На розгляд суду надійшов складений 14 червня 2022 року? ? слідчим в особливо важливих справах Слідчого Відділу Управління Служби Безпеки України в Миколаївській області ОСОБА_9 та у той же день затверджений прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_10 обвинувальний акт, у якому викладена версія обвинувачення щодо вчинення злочину ОСОБА_6 .

Зміст цього обвинувального акту може бути усвідомленим таким чином.

1.1. Як зазначив автор обвинувального акту:

За невстановлених обставин та у невстановлений час, однак не пізніше 28.09.2021 року ОСОБА_6 , діючи з ідеологічних мотивів, вступив у злочинну змову з на теперішній час невстановленим в ході досудового розслідування представником іноземної держави - російської Федерації, який користується номером мобільного телефону НОМЕР_1 використовує установчі дані - псевдонім " ОСОБА_11 ", з метою надання допомоги вказаній державі та її організаціям в проведенні підривної діяльності проти України.

1.2……. Так, 28.10.2021, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи заздалегідь обумовлений канал зв`язку, а саме програму для обміну миттєвими повідомленнями через мережу Інтернет "Telegram", знаходячись біля військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ОДШБР) за адресою: АДРЕСА_2 , сфотографував та передав представнику іноземної держави - Російської Федерації, який використовує установчі дані - псевдонім " ОСОБА_11 " данні щодо розташування КПП військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ОДШБР).

В подальшому, 27.11.2021 ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи заздалегідь обумовлений канал зв`язку, а саме програму для обміну миттєвими повідомленнями через мережу Інтернет "Telegram", сфотографував та передав представнику іноземної держави - РФ, який використовує установчі дані - псевдонім " ОСОБА_11 "? ? та користується номером мобільного телефону НОМЕР_1 дані щодо розташування приміщення казарм військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ОДШБР), системи огорожі та охорони, а також особистих автомобільних транспортних засобів військовослужбовців.

1.3…….Окрім цього, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи з ідеологічних мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи цілі та завдання представника війни Російської Федерації щодо завдання шкоди інтересам України, на виконання завдання представника іноземної держави, 01 березня 2022 року, орієнтовно з 9 години 39 хвилин до 9 години 52 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи між будівлями Управління СБ України в Миколаївській області та ГУ НП в Миколаївській області на перехресті вулиці Спаської та Декабристів у м. Миколаєві, використовуючи свій мобільний телефон, здійснив фотографування будівель вказаних правоохоронних органів їх входів/виходів, а також автотранспорту, розташованого поряд із ним та о 9 год. 53 хв., з використанням програми для обміну миттєвими повідомленнями через мережу? ? Інтернет "Telegram", надіслав представнику зазначеної іноземної держави з псевдонімом " ОСОБА_12 " здійснені ним попередньо фотознімки входу до будівлі Управління СБ України в Миколаївській області, за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 40, - а також автотранспорту, розташованого поряд із будівлею ГУ НП в Миколаївській області, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5.

1.4. Вказані дії ОСОБА_6 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 1 статті 111 Кримінального Кодексу України - як вчинення державної зради, тобто діяння, яке умисно вчинене громадянином України на шкоду обороноздатності. державної безпеці України шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

2. В межах цього кримінального провадження за підозрою у вчинення вказаного злочину 01 березня 2022 року обвинувачений був затриманий.

2.1. Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_10 від 02 березня 2022 року відносно ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

2.2. Ухвалами слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 березня 2022 року та від 27 квітня 2022 року строк тримання ОСОБА_6 продовжувався, востаннє - до 25 червня 2022 року включно.

2.3. Подальшими ухвалами Центрального районного суду міста Миколаєва, останні за часом ухвалення з яких були залишеними без змін відповідними ухвалами Миколаївського? ? апеляційного суду, строк тримання обвинуваченого під вартою продовжувався неодноразово.

Востаннє цей строк був продовженим ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 липня 2024 року - до 09 вересня 2024 року включно.

3. Під час винесення вказаних ухвал суд виходив з того, що ОСОБА_13 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України та існують ризики того, що, перебуваючи на волі, він може продовжити свою злочинну поведінку, чим продовжити вчинення злочину, у вчиненні якого підозрюється, або вчинити новий злочин.

4. Хід розгляду цього кримінального провадження у суді може бути охарактеризованим таким чином.

4.1. У справі проведене підготовче судове засідання.

При цьому за клопотанням обвинуваченого справа розглядається колегією у складі трьох суддів.

4.2. Далі, суд перейшов до судового розгляду.

Під час судового розгляду прокурор оголосив обвинувальний акт, встановив особу обвинуваченого та з`ясував його ставлення до висунутого обвинувачення.

При цьому обвинувачений протягом тривалого часу не погоджувався назвати суду свої анкетні данні; зрештою згодився їх повідомити та заявив, що свою вину у вчиненні злочину він не визнає.

4.3. Далі, суд встановив обсяг та порядок дослідження доказів.

4.4. Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений

1.неодноразово заявляв безпідставні відводи головуючому у справі, членам колегії судів та прокурору;

2.відмовлявся виконувати елементарні вимоги процесу, зокрема - відповідати на запитання, які стосувались його особи;

3.демонстративно відмовлявся виконувати вимоги ухвал суду щодо порядку його участі у судовому засіданні /в режимі відеоконференції/;

4.демонстративно відмовлявся виконувати розпорядження головуючого та членів колегії суддів;

5.не зважаючи на роз`яснення суду про недоречність такої поведінки, використовував надану йому можливість надати пояснення по суті питань, що обговорюються у суді задля того, щоб протягом тривалого часу висловлювати свою позицію стосовно питань, які судом вже неодноразово вирішувались та з приводу яких судом постановлені рішення. При цьому показовим є те, що про нові обставини, що впливають на вирішення раніше з`ясованих питань, обвинувачений жодного разу не посилався;

6.наполягав на вручення йому «додатків» до процесуальних документів, які автором цих документів не складались та відомості про наявність яких в матеріалах кримінального провадження відсутні.

7.демонстративно відмовляється надавати докази своєї невинуватості та вживати заходів щодо прискорення розгляду справи, як то заборонив своєму захиснику надавати суду його /обвинуваченого/ характеристику за місцем роботи

8.неодноразово допускав некоректні висловлювання на адресу головуючого у справі та інших учасників процесу;

9.неодноразово висловлював погрози особам, які не поділяють його погляди.

Судом зроблена спроба усвідомити раціональний сенс таких дій обвинуваченого, проте проти того, що результати такого усвідомлення відповідають дійсним мотивам його дій обвинувачений заперечує; водночас будь-якого раціонального пояснення таких дій не надає.

4.5. З огляду на те, що така поведінка обвинуваченого не є повною мірою адекватною, ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 07 листопада 2023 року у справі була призначена амбулаторна судова психолого-психіатрична експертиза, проведення якої було доручене експертам Миколаївської філії Державної установи "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України".

4.6. Наразі ця ухвала звернута до виконання, експертом призначений день її проведення.

5. Відповідно до статті 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом України № 2102- ІХ від 24 лютого 2022 року) /із змінами, внесеними Указами: від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ); від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), від 17 травня 2022 року № 341/2022 (затвердженим Законом України від 23 травня 2022 року № 2263-ІХ), від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), від 07 листопада 2022 року № 757/2022 (затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738 - ІХ), від 06 лютого 2023 року № 58/2023 (затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ), від 01 травня 2023 року (затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ), від 26 липня 2023 року № 451/2023 (затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ), від 06 листопада 2023 року № 734/2023 (затвердженим Законом України від 07 листопада 2023 року № 3429-IX), від 05 лютого 2024 року № 49/2024 (затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІХ), від 06 травня 2024 року № 271/2024 (затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-ІХ), від 23 липня 2024 року № 469/2024 (затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ)/ з 24 лютого 2022 року й до теперішнього часу в Україні безперервно діє військовий стан.

Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.

Щодо подальшого руху кримінального провадження

Відповідно до частини 4 статті 332 Кримінального Процесуального Кодексу України

Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

Щодо питання про доцільність подальшого перебування обвинуваченого під вартою

1. Відповідно до статті 331 Кримінального Процесуального Кодексу України

Під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого.??

/частина 1/

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

/частина 2/

2. Відповідно до частини 1 статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України

Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

При цьому відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України: При прийняттінових законівабо внесеннізмін дочинних законівне допускаєтьсязвуження змістута обсягуіснуючих праві свобод.

3. Відповідно до статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.

4. Норми статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України приписують таке.

4.1. Відповідно до приписів цієї статті /в редакції Закону від 13 квітня 2012 року, що діяла на момент початку застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 / відносно нього могли бути застосовані такі запобіжні заходи:

-особисте зобов`язання;

-особиста порука;

-застава;

-домашній арешт;

-тримання під вартою.

4.2. Відповідно до приписів цієї статті в редакції Закону від 16 серпня 2022 року, що діє на момент розгляду цього кримінального провадження судом:

Запобіжними заходами є:

-особисте зобов`язання;

-особиста порука;

-застава;

-домашній арешт;

-тримання під вартою.

/частина 1/

...

Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114

/частина 6/

5. Порядок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є врегульованим таким чином.

5.1. Відповідно до приписів статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 27 квітня 2021 року, що діяла на момент початку застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_14 /

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу

/частина 1/

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

/частина 3/

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

щодо злочину, який спричинив загибель людини;

щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;

щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

/частина 4/

5.2. Відповідно до приписів статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 16 серпня 2022 року, що діє на момент розгляду цього кримінального провадження судом/

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою ...статті 176 цього Кодексу.

/частина 1/

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

/частина 3/

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

щодо злочину, який спричинив загибель людини;

щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;

щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

...

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 114

/частина 4/

5.3. Конституційний Суд України у своєму рішенні № 7-р(ІІ)/2024 від 19 червня 2024 року зазначив, зокрема, таке

Відповідно до [Кримінального Процесуального] Кодексу „завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2); „під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 12).

Конституційний Суд України з урахуванням наведеного та з огляду на приписи статті 131, частин першої, третьої статті 176, статті 177, частини першої

статті 183 Кодексу наголошує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні використовують для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного або обвинуваченого, тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим серед таких запобіжних заходів, як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, оскільки під час його застосування особу позбавляють свободи. Водночас такий запобіжний захід порівняно з указаними більш м`якими запобіжними заходами за певних умов може стати єдиним дійсно дієвим й обґрунтованим запобіжним заходом для виконання завдань кримінального провадження, зокрема, в умовах воєнного стану, коли забезпечення правопорядку в державі ускладнено, а масові загрози життю і здоров`ю людей, іншим їхнім засадничим правам і свободам надвисокі. За таких умов без тримання особи під вартою, особливо якщо така потреба зумовлена тяжкістю й характером злочинів, у яких підозрюють або обвинувачують особу, наявністю ризиків, визначених статтею 177 Кодексу, практично неможливо буде забезпечити виконання цією особою процесуальних обов`язків, запобігти її спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, іншій неналежній процесуальній поведінці, що перешкоджатиме здійсненню кримінального провадження або й зовсім унеможливить його й створюватиме у зв`язку із цим загрози низці публічних інтересів.

Конституційний Суд України зауважує, що застосування за

частиною шостою статті 176 Кодексу під час дії воєнного стану запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, яку підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України ... , за наявності ризиків, визначених статтею 177 Кодексу, є потрібним засобом для забезпечення ефективності розслідування цих злочинів і виконання завдань кримінального провадження в умовах воєнного стану, що обумовлено потребою посиленого захисту суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України.

/пункт 6.2/

[Відповідно до частини 6 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України] застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залежить не лише від тяжкості злочину, у якому її підозрюють або обвинувачують, а й від наявності ризиків, що їх визначено статтею 177 Кодексу.

За статтею 177 Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; учинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому його підозрюють, обвинувачують (частина перша); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, що їх визначено частиною першою статті177Кодексу (частинадруга). До того ж під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу не встановлено винятків щодо дотримання приписів статей 178, 194 Кодексу, які визначають обставини, з`ясування яких є обов`язком слідчого судді, суду як для застосування цього запобіжного заходу, так і для його продовження.

[Такікритерії] для застосування слідчим суддею, судом до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, [маютьзастосовуватись підчас застосуваннячастини 6статті 176Кримінального ПроцесуальногоКодексу України]

...

Аналізуючи частинупершу статті183Кодексу,Конституційний СудУкраїни звертаєувагу,що законодавецьвизначив застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою зачастиною шостоюстатті 176Кодексу бездоведення прокурором,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,визначеним статтею177Кодексу.Однак цене позбавляєможливості слідчогосуддю,суд застосувати інший, більш м`який, запобіжний захід, визначений Кодексом.

Відповідно до Кодексу можливість застосування застави до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, визначених частиною третьою або четвертою статті 183 Кодексу (друге речення частини першої статті 182); „під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 1091142, 2582586, 260, 261, 402405, 407, 408, 429, 437442 Кримінального кодексу України ( абзац восьм ий частини четвертої статті 183). Тобто із наведених приписів Кодексу випливає, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.

Виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України Конституційний Суд України вважає, що відповідно до вказаних приписів Кодексу під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177,178 Кодексу, застосувати заставу як більш м`який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.

/пункт 6.3/

5.4. Зі змісту статті 7 Закону України "Про попереднє ув`язнення" сутність цього запобіжного заходу полягає у триманні осіб у встановлених для цього місцях, які забезпечують їх ізоляцію, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.

6. Відповідно до частини 1 статті 197 Кримінального Процесуального Кодексу України

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

7. Відповідно до статті 199 Кримінального Процесуального Кодексу України строк тримання під вартою може бути продовженим у разі наявності підстав для застосування такого запобіжного заходу та додаткового доведення того, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не є можливим, а раніше заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

8. Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім того, відповідно до статті 17 Закону України? ? «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»? ? від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права

8.1. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об`єктивних відомостях, які:

-можна перевірити у судовому розгляді;

-спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.

8.2. У рішенні від 19 березня 2024 року у справі «Parildak v. Turkey»1 Європейський Суд з Прав Людини, ґрунтуючись на своїй попередній практиці, виснував таке

Стаття 5 Конвенції гарантує фундаментальне право на свободу та безпеку. Це право має велике значення в «демократичному суспільстві» за духом Конвенції.

Кожен має право на захист цього права, тобто не бути та не залишатись позбавленим свободи інакше, як відповідно до вимог пункту 1 статті 5. Перелік виключень, наведений у пункті 1 статті 5, є виключним та лише його вузьке тлумачення відповідає меті та завданням цього положення, гарантуючи, що ніхто не буде свавільно позбавленим волі.

Підпункт (с) пункту 1 статті 5 не вимагає, щоб слідчі органи зібрали достатні докази для висунення обвинувачення ані під час арешту, ані під час утримання під вартою в поліції. Метою допиту при затриманні відповідно до цього пункту є завершення розслідування шляхом підтвердження чи виключення конкретних підозр, що обґрунтовували арешт. отже, факти що є підставами для підозри, не мають бути того ж рівня, що ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку та навіть для висунення обвинувачення

Менше з тим, «правдоподібність» підозр, якими має бути обґрунтований арешт, являє собою суттєвий елемент захисту, передбачений статтею 5 § 1 (с) Конвенції від свавільного позбавлення волі. Ось чому самої по собі «добросовісної» підозри недостатньо.

Слова «правдоподібні підстави» означають, що повинні існувати факти чи інформація, здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити правопорушення. Те, що є «правдоподібним», залежить від сукупності обставин. …Таким чином, уряд-відповідач зобов`язаний повідомитиСудупринаймні певні факти чи інформацію, здатну переконати його в тому, що існували вірогідні підстави підозрювати заарештовану особу у вчиненні передбачуваного злочину.

Термін «правдоподібність» також стосується порогу, якого має досягти підозра, щоби переконати об`єктивного спостерігача в правдоподібності звинувачень. Як правило, проблеми в цій сфері виникають на рівні фактів. Додатково до фактичного аспекту існування «імовірних підстав для підозри» у значенні статті 5 § 1 c) вимагає, щоб факти, на які посилаються, могли обґрунтовано вважатися такими, що підпадають під дію одного з розділів Кримінального кодексу, який стосується кримінальної поведінки. Таким чином, вочевидь не може бути «розумної підозри», якщо дії або факти, висунуті затриманому, не утворювали складу злочину в момент їх вчинення.

/пункти 55 62/

8.3. Відповідно до сталої практики Європейського Суду з прав людини, особа в будь-якому випадку повинна демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватись від використання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Щодо організації наступного судового засідання

Відповідно до статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України

Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), зокрема, у разі:

-неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин /пункт 1/;

-введення воєнногостану /пункт 4-1/

/частина 1/

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

/частина 2/

Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені цим Кодексом.

/частина 3/

...

Суд може постановити ухвалу про участь учасника кримінального провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду ...

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов`язаний вручити такій особі пам`ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.

/частина 7/

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув`язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені абзацом другим частини сьомої цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.

Особа, яка тримається в установі попереднього ув`язнення або установі виконання покарань, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні такої установи за допомогою її технічних засобів та з використанням власного кваліфікованого електронного підпису.

У разі відсутності власного кваліфікованого електронного підпису участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції здійснюється з використанням електронного кабінету установи або кабінету її службової особи.

Технічну можливість участі у відеоконференції, належну якість зображення та звуку, інформаційну безпеку тощо забезпечує така установа.

/частина 9/

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігаються в матеріалах кримінального провадження в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

/частина 10/

...

Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

/частина 12/

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Щодо подальшого руху кримінального провадження.

1. Оскільки призначене у цьому кримінальному провадженні експертне дослідження стосується осудності обвинуваченого, до отримання висновків експертизи визначення порядку подальшого провадження у справі не є можливим.

Таке доводить, що за обставин, що склались в межах цього кримінального провадження, у судовому засіданні слід оголосити перерву.

2. Далі, суд має визначити дату та час наступного судового засідання.

З урахуванням обставин, що зумовили оголошення перерви, руху кримінального провадження, а також - навантаження суду та учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне оголосити перерву до 11 грудня 2024 року до 11:30 години.

Щодо питання про доцільність подальшого перебування обвинуваченого під вартою.

І......Аналіз процитованих вище норм права доводить таке.

1. Зміст процитованих вище норм статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України та статті 22 Конституції України, до кримінально-процесуальних правовідносин застосовується та норма права, що діяла на момент виникнення, зміни та припинення таких правовідносин.

2. Системний аналіз процитованих вище приписів статей 176, 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 16 серпня 2022 року доводить, що під час дії військового стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 111 Кримінального Кодексу України, можуть бути застосованими такі запобіжні заходи, як тримання під вартою та застава.

ІІ......З огляду на таке, стосовно обставин цього кримінального провадження, суд зауважує про таке.

1. Як зазначалось вище, 02 березня 2022 року відносно ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави; цей запобіжний захід застосовується до нього до теперішнього часу.

З огляду на таке, 02 березня 2022 року виникли процесуальні правовідносини за участі ОСОБА_6 , зміст яких полягав у застосуванні до нього передбачених для тримання під вартою обмежень та не передбачав можливість зміни таких обмежень у разі внесення суми застави.

2. На момент виникнення цих процесуальних правовідносин діяли процесуальні норми, які передбачали можливість застосування до нього менш суворих запобіжних заходів.

3. На теперішній час під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177,178 Кодексу, застосувати, як більш м`який запобіжний захід, лише заставу.

4. Наразі вирішення питання про можливість зміну правовідносин, що виникли в зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, відповідно до норм, що діяли до 16 серпня 2022 року, суперечать процитованим вище приписам статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України.

IІІ…...З огляду на процитовані приписи діючого законодавства суд, повертаючись до обставин розгляду цього кримінального провадження, відзначає таке.

1. Оскільки по справі здійснюється судовий розгляд, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, що йому інкримінується на даній стадії судового розгляду не перевіряється, а встановлення його вини/невинуватості можливо лише під час ухвалення вироку по суті пред`явленого обвинувачення.

Метою ж застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою, наразі є забезпечення можливості подальшого розслідування кримінальної справи, яке /подальше розслідування/ повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

2. Характер висунутої ОСОБА_6 підозри доводить наявність ризику того, що обвинувачений може переховуватись від суду.

Наявність такого ризику підтверджується тим, що йому загрожує безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

3. Окрім того, суд відзначає, що з огляду на неодноразово озвучену обвинуваченим антиукраїнську позицію, існує ризик того, що відповідно до цієї позиції він може продовжити вчиняти злочин або вчинити новий злочин проти основ Національної Безпеки України.

Обвинувачений стверджував, що його позиція не змінювалась протягом усього його життя та ніколи не вважалась такою, що свідчить про можливість вчинення ним злочинів. Але з цього приводу слід зазначити, що до 2022 року така позиція не призводила до вчинення дій, що здатні зашкодити Національної Безпеці України.

Отже, наявні підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або застави.

IV…...Вирішуючи питання про те, який з цих запобіжних заходів має бути застосованим відносно ОСОБА_6 , суд відзначає таке.

1. Поведінка, яку демонструє ОСОБА_6 , унеможливлює надання ним "достатніх гарантій" його належної процесуальної поведінки у разі звільнення його з-під варти.

2. До того ж, агресивна демонстрація ним проросійської позиції під час судового розгляду кримінального провадження та висловлення ним погроз особам, які таку позицію не поділяють, доводять, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним, який здатний забезпечити виконання завдань кримінального провадження.

3. Посилання обвинуваченого щодо тривалості судового розгляду кримінального провадження також не можуть бути покладеними у підґрунтя судового розгляду, адже хід розгляду справи наразі викликаний саме поведінкою обвинуваченого, про яку неодноразово згадувалось вище.

4. Інші посилання обвинуваченого /про обставини оформлення клопотання тощо/ про обставини, які можуть враховуватись під час обрання запобіжного заходу, не свідчать.

Отже, заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_6 .? ? під вартою підлягає задоволенню, а строк тримання обвинуваченого під вартою - продовженню на 60 діб - до 03 січня 2025 року.

Щодо заперечень обвинуваченого.

1. Заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора, обвинувачений посилається про те, що воно не є оформленим певним чином.

Проте, навіть неналежне оформлення процесуального документу факту звернення з відповідним клопотанням не спростовує та значення викладених у ньому міркувань не зменшує.

2. Обвинувачений посилався про те, що вручене йому клопотання не містить додатків.

Але додання додатків до процесуальних документів є правом, але не обов`язком особи, яка їх подає.

3. Обвинувачений посилається про те, що не отримував пам`ятку про процесуальні права та обов`язки.

Але ці посилання не відповідають дійсності.

4. Обвинувачений посилається, ніби розгляд кримінального провадження не здійснюється.

Але ці посилання обвинуваченого не відповідають дійсності, адже судом вживаються передбачені законом заходи для встановлення обставин кримінального провадження, зокрема тих, що стосуються особи обвинуваченого.

Отже, посилання обвинуваченого не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення.

Щодо організації наступного судового засідання

1. Враховуючи, що обвинувачений постійно перебуває у місцях попереднього ув`язнення, на території України запроваджений військовий стан, а ситуація на території міста Миколаєва не дозволяє здійснити його доставку у судове засідання, суд вважає за необхідне на підставі статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України забезпечити його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

2. Стосовно ж заперечень обвинуваченого про таку форму його участі у судовому засіданні суд в черговий разі відзначає, що вони не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення.

2.1. Так, процитовані вище приписи статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України доводять, що під час дії воєнного стану, на відміну від інших періодів, позиція обвинуваченого із приводу можливості забезпечення його участі у судовому засіданні не тільки не не є вирішальною, але - юридичного значення не має.

Вирішальною ж для вирішення цього питання є оперативна обстановка у певній місцевості та можливості відповідних підрозділів здійснювати доставку обвинувачених до суду з урахуванням інших завдань, що покладаються на них в умовах воєнного стану.

2.2. З огляду на ці обставини суд в черговий раз наголошує на тому, що обов`язок щодо доставки обвинувачених до приміщення Центрального районного суду міста Миколаєва є покладеним на відповідні підрозділи Національної Гвардії України, які наразі є зайнятими виконанням завдань щодо захисті Незалежності та Територіальної цілісності України, з огляду на що не мають можливості забезпечувати доставку обвинувачених до суду.

2.3. Окрім того, оперативна обстановка у місці Миколаєві не дозволяє здійснювати доставку обвинувачених до Центрального районного суду міста Миколаєва з огляду на конструктивні особливості будівлі суду.

2.4. Суд також наголошує на тому, що на цій стадії кримінального провадження об`єктивні (тобто - ті, які існують в дійсності) перешкоди для участі ОСОБА_6 у судовому засіданні в режимі відеоконференції є відсутніми.

Керуючись ст.ст. 369-372; 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.У судовому засіданні з розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 частиною статті 111 Кримінального Кодексу України - оголосити перерву до 11 грудня 2024 року до 11:30 години.

2.Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 03 січня 2025 року включно.

3.У задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.

4.Забезпечити участь обвинуваченого у наступному засіданні в режимі відеоконференції.

Доручити адміністрації Державної Установи "Миколаївський слідчий ізолятор" забезпечити 11грудня 2024року об 11:30 годині участь обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні у режимі відео конференції, а також виконати дії, передбачені частиною 1 статті 345 КПК України.

Викликати до судового засідання у приміщення Центрального районного суду міст Миколаєва /м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/12/ прокурора та захисника.

Ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою може бути оскарженою безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів, в решті ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя = ОСОБА_15 =

Суддя = ОСОБА_16 =

Суддя = ОСОБА_17 =

1 - https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22sort%22:[%22kpdate%20Descending%22],%22itemid%22:[%22001-231602%22]}