Ухвала

від 26.12.2024 по справі 490/2053/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участюсекретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5

на ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 11 грудня 2024 року щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

-обвинуваченого за ч. 1 ст. 111 КК України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 09 лютого 2025 року включно.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Обвинувачений ОСОБА_5 просить ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обвинувачений вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з відсутністю доказів, що вказують на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначає про тривалий розгляд справи та тривале перебування його під вартою. Стверджує, що упродовж 2023-2024 років не відбулося жодного судового розгляду по суті кримінального провадження щодо нього.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

На розгляді Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження № 22022150000000664 від 30.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

До суду першої інстанції надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою на 60 днів, яке обґрунтоване тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.

Задовольняючи клопотання прокурора, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої та на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_5 створює перепони у судовому розгляді кримінального провадження, що дає підстави вважати про навмисне затягування ним судового розгляду справи та додатково доводить наявність ризику переховування обвинуваченого від суду.

За висновком суду першої інстанції, підстави для зміни обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу відсутні, а його належну процесуальну поведінку можливо забезпечити лише шляхом продовження строку тримання під вартою.

Позиції учасників судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Прокурор належним чином повідомлений про дату та час апеляційного розгляду. Його участь в апеляційному розгляді відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України є необов`язковою та не перешкоджає апеляційному розгляду.

Встановлені судомапеляційної інстанціїобставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Колегією суддів встановлено, що оскаржуване рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Розглядаючи дану справу, зокрема питання про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , колегія суддів враховує положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Частиною 4 статті 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено права кожного, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

З матеріалів,наданих апеляційномусуду,вбачається,що наразі, нарозгляді вЦентральному районномусуді м.Миколаєва перебуваєкримінальне провадженняза обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

01.03.2022 ОСОБА_5 затримано запідозрою увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

02.03.2022 постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 щодо ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 березня 2022 року та від 27 квітня 2022 року строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжувався, востаннє - до 25.06.2022 включно.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 листопада 2024 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 до 03 січня 2025 року включно.

До Центрального районногосуду м.Миколаєва прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , в обґрунтування якого зазначено, що ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу обвинуваченому, залишаються та можуть зашкодити виконанню процесуальних обов`язків.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу («Запобіжні заходи, затримання особи»).

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Зважаючи на обставини інкримінованого ОСОБА_5 злочину (згідно обвинуваченню), вчиненого умисно громадянином України на шкоду обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, його характеру, тяжкості та суспільної небезпечності, а також можливого строку покарання, який може бути йому призначений у разі визнання винуватим (позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої), колегія суддів вважає, що є об`єктивні підстави вважати, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості обвинуваченим переховуватися від суду.

Окрім того, на наявність цього ризику, за висновком суду першої інстанції, вказує те, що обвинувачений створює перепони у розгляді кримінального провадження, що дає підстави вважати про навмисне затягування обвинуваченим судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що є достатні підстави вважати доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, а саме, умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору з метою завдання шкоди Україні.

ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, зможе продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки (згідно обвинуваченню) має стійкі проросійські погляди та зважаючи на той факт, що рф продовжує на території України повномасштабну збройну агресію і по всій території України діє воєнний стан.

Всупереч доводам апелянта про довготривалий розгляд кримінального провадження, колегія суддів зазначає, що наразі судом першої інстанції у справі призначено судово-психіатричну експертизу, висновок якої на даний час не отримано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що на підставі наданих апеляційному суду матеріалів, а також обставин та характеру інкримінованого обвинуваченому злочину, судом першої інстанції прийняте законне, вмотивоване та обґрунтоване рішення.

На даній стадії судового розгляду неможливо щодо ОСОБА_5 застосувати більш м`який запобіжний захід, оскільки він не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які об`єктивно продовжують існувати. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422-1, 424, 532 КПК України,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2024 року щодо ОСОБА_5 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3