Постанова

від 16.12.2024 по справі 921/165/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Справа №921/165/24

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівМатущак О.І.

Скрипчук О.С.

розглянувшиапеляційну скаргу Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" Шумської міської ради від 17.07.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/2017/24 від 17.07.2024)

на рішенняГосподарського суду Тернопільської області від 17.06.2024 (суддя Руденко О.В., повний текст рішення складено та підписано 28.06.2024)

у справі № 921/165/24

за позовом: Керівника Кременецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

позивача-1: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м.Тернопіль

позивача-2:Шумської міської ради, м. Шумськ, Тернопільська обл.

до відповідача: Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" (надалі: КСЛМП "ВОЛИНЬ"), м. Шумськ, Тернопільська обл.

про: стягнення шкоди в сумі 55 961,72 грн.,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2024 Кременецька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Шумської міської ради звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" про стягнення шкоди в сумі 55 961,72 грн.

Підставою для звернення прокурора з позовом до суду стало те, що Кременецька окружна прокуратура Тернопільської області в ході реалізації представницьких повноважень в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» опрацювала матеріали кримінального провадження №12022211010000059 від 02.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, за результатами чого виявила порушення вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовища. Внаслідок бездіяльності постійного лісокористувача КСЛМП «Волинь», а саме незабезпечення ефективного комплексу всіх заходів, спрямованих на збереження лісів, незадовільного стану здійснення контролю за охороною та захистом лісів, невжиття заходів із боротьби з незаконними рубками, та порушення лісового законодавства з боку постійного лісокористувача, що є порушенням ст. 89, 90 Лісового кодексу України, оскільки відповідач як постійний лісокористувач не виконав покладених на нього обов`язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території, розташованій у кварталі 36 виділу 14 лісових насаджень КСЛМП «Волинь», чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави. Відтак, оскільки особу, яка здійснила незаконну порубку дерев під час досудового розслідування кримінального провадження не встановлено, постійний лісокористувач у кварталі 36 виділу 14 лісових насаджень КСЛМП «Волинь» має понести відповідальність у вигляді відшкодування збитків, завданих інтересам держави.

Прокуратура неодноразово зверталась до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Шумської міської ради про надання інформації щодо стану відшкодування шкоди Підприємством на суму 55 961,72грн та які заходи були вжиті щодо стягнення зазначеної шкоди, однак нараховані збитки не були відшкодовані.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області зазначає, що уповноважені особи Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12022211010000059 здійснили розрахунок шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу на території Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь". Також, зазначає, що до безпосередньої компетенції Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" належить забезпечення охорони лісів від незаконних порубок та запобігання кримінальним правопорушенням у сфері лісового господарства.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.06.2024 у справі № 921/165/24 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" до спеціального фонду місцевого бюджету Шумської міської територіальної громади Кременецького району Тернопільської області - шкоду в сумі 55 961,72 грн., завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Стягнуто з Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" на користь Тернопільської обласної прокуратури 3 028,00 грн. в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, суд першої інстанції урахував обставини справи, звернення прокурора до компетентних органів та нездійснення позивачами захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, незвернення до суду із відповідним позовом упродовж тривалого часу, та дійшов висновку, що у цьому випадку відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявні підстави для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення до суду цього позову в інтересах органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Тернопільській та Шумської міської ради про стягнення з КСЛМП "Волинь" заподіяної шкоди.

Судом першої інстанції встановлено, що матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується, що КСЛМП "Волинь" є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок, а тому обов`язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на зазначене Підприємство. Виявлений відповідачем факт незаконної порубки дерев КСЛМП "Волинь" мав місце на території, яка перебуває у адміністративно - територіальних межах Шумської ОТГ. Суд врахував правові позиції Верховного Суду, проаналізував дані, котрі відображені у документах, що складені з цього приводу позивачем 1 (польова перелікова відомість від 14.04.2022), відповідачем (Акт про лісопорушення №1 від 26.01.2022, польова перелікова відомість від 26.01.2022) та правоохоронним органом (протокол огляду місця події від 01.02.2022), і звернув увагу на те, що кожен із перелічених органів вказав одні і ті ж дані щодо кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознак. При цьому суд першої інстанції зауважив, що такі обміри проводилися посадовою особою контролюючого органу із використанням у встановленому порядку повіреного вимірювального приладу, про що зазначено у польовій відомості. Суд вважав, що фактичні дані, що наведені у перелічених вище письмових доказах дають можливість встановити дійсний розмір шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу як обов`язкової умови для настання відповідальності. Суд зауважив, що розмір цієї шкоди - 55 961,72 грн також зафіксований однаково як відповідачем у Акті про лісопорушення №1 від 26.01.2022, так і контролюючим органом у Розрахунку розміру шкоди, що був складений 18.04.2022. Зі свого боку, висновок експерта №305/23-22 від 30.05.2023 за результатами проведеної судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12022211010000059 правильність цих обрахунків підтвердив.

Суд дійшов висновку, що доводи відповідача про непроведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства контролюючими органами, жодним чином не спростовують факту незаконного вирубування дерев та розміру завданої цим шкоди. Дослідивши всі докази в сукупності, суд вважав, що відповідач як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустивши самовільну вирубку лісу, та заподіявши цим самим шкоду лісовому фонду України в розмірі 55 961,72 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Шумське комунальне спеціалізоване лісогосподарське та мисливське підприємство "Волинь" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим та таким, що прийняте передчасно, без з`ясування всіх обставин справи, що мають значення для справи, без надання належної оцінки доказам, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник наводить висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, також стверджує, що при розгляді справи№921/165/24 суд першої інстанції не здобув відповіді на питання, викладені у судовому акті касаційного суду у справі №910/13759/23. Заначає, що в ході розгляду справи ані прокурор, ані позивачі не змогли назвати , які конкретні заходи (комплекс заходів) мав би проводити постійний лісокористувач задля унеможливлення незаконної порубки дерев, а також де визначений перелік такого комплексу заходів.

Натомість, наголошує, що відповідач самостійно виявив порубку та повідомив правоохоронців про неї, кримінальне провадження досі триває; працівники КСЛМП «Волинь» встановили особу, яка здійснила незаконну порубку дерев гр.. ОСОБА_1 , який повністю визнав свою вину у скоєному; за результатами проведеного службового розслідування КСЛМП «Волинь» було складено Акт про службове розслідування, яким було встановлено що «усі заходи по охороні лісу лісником Лесиком було виконано». Отже, якби відповідач не звернувся до поліції із письмовою заявою про злочин, то прокурор та позивачі ніколи б не дізналися про таку порубку. Саме відповідач склав розрахунок шкоди та приклав її до заяви, а правоохоронці допитали лише працівників відповідача. Вказує, що ані прокурором, ані позивачами не доведено протиправної поведінки відповідача та причино-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою.

Зазначає, що контролюючими органами не було здійснено жодного із заходів державного нагляду (контролю), а тому порушено процедуру державного контролю, а відтак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність порушення в сфері навколишнього середовища та завдання з боку Відповідача шкоди. Відсутність основного доказу в справі акту перевірки Державної екологічної інспекції, в якому був би зафіксований факт правопорушення, є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові, однак позиція прокурора ґрунтується на зворотному, а саме у випадку відсутності акту перевірки, для встановлення правопорушення, суди мають надавати оцінку іншим доказам (правова позиція викладена у висновках Верховного Суду в постановах від 26.05.2022 у справі №922/2317/21 та від 26.07.2022 у справі № 924/883/21).

Скаржник вважає, що докази, які врахував суд на підтвердження факту порубки дерев та розміру нарахованої шкоди мають розбіжності, а саме: щодо кількості зрізаних дерев у висновку інженерно-екологічної експертизи вказано, що було 20 шт., у польовій переліковій відомості 18 шт., у висновку Кременецької окружної прокуратури 17 шт.; щодо розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищі відповідно до інженерно-екологічної експертизи становить 55961,72 грн., а згідно розрахунку відповідача 55961,73 грн.

Проте, ані в Акті лісопорушення №1 від 26.01.2022, ані в протоколі огляду місця події вчинення лісопорушення від 01.02.2022р., ані в переліковій відомості пнів, ані в розрахунку розміру шкоди взагалі не вказано до якого ступеня здійснена рубка дерев усупереч положенням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу». У відомостях, які взяв за основу позивач для розрахунку, відсутня інформація про ознаку зрубаних дерев та дані про вимірювальний пристрій яким проводились заміри, чи проходив цей пристрій сертифікацію, відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Тому вважає, що розрахунок шкоди ґрунтується на припущеннях позивача.

Вважає, що місцевий господарський суд проігнорував вищевказані очевидні обставини та виходив фактично лише з того, що відповідач є суб`єктом господарювання в обов`язки якого покладено охорона лісу і він не довів відсутності своєї вини в незаконній порубці дерев.

Суд першої інстанції, виклавши в описовій частині стисло позицію відповідача та зміст його заперечень щодо заявлених позовних вимог, повністю залишив без належної правової оцінки наведених аргументів відповідача та мотивів його відхилення чи невідхилення останнім, що є порушенням п.5 ч.4 ст.238 ГПК України.

Тернопільська обласна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги КП «Волинь», а рішення суду першої інстанції залишити - без змін.

У спростування доводів апеляційної скарги зазначає таке:

В Акті лісопорушення № 1 відповідач зазначив виправлену інформацію про те, що розмір шкоди заподіяної лісу становить 55 961,73 грн. При цьому сам розрахунок розміру в акті відсутній, і в суді першої інстанції відповідачем не поданий як окремий доказ, а також такий розрахунок не наведений і в заявах по суті справи в суді першої інстанції чи в апеляційній скарзі. Стверджує, що зафіксована у письмових документах (додатку до Акта Польова перелікова відомість пнів самовільної рубки, Протоколі огляду місця події від 01.02.2022) інформація є однаковою щодо кількості (18 штук), якості, породи та діаметру незаконно зрубаних пнів. У долученій до акту фототаблиці зафіксовано повну відсутність стовбура незаконно зрізаних дерев, внаслідок їх незаконного відділення від кореня. Протокол огляду місця події від 01.02.2022 та фототаблиця підписані без жодних зауважень та доповнень представником КП «Волинь». Здійснена описка у висновку Кременецької окружної прокуратури не впливає на встановлені дійсні фактичні обставини справи, адже не є належним доказом, на підставі якого можна встановити обставини щодо кількості, якості та діаметрів незаконно зрубаних дерев. Також, допущена описка у висновку експерта від 30.05.2023 № 305/23-22 у дослідницькій частині на сторінці 4 в абзаці 6 в частині зазначення кількості дерев породи акація сироростуча (15 замість 13), натомість уже в абзаці 7 зазначено вірну кількість дерев (загалом 18), як і на сторінці 5 при проведені розрахунку (зазначено 13 дерев породи акація, а загалом 18 незаконно зрубаних дерев). Прокурор наводить розрахунок розміру шкоди, який здійснений з урахуванням Додатку 1 Такс. Аналогічний розмір шкоди із відображенням його математичного розрахунку зазначений в розрахунку від 18.04.2022, проведеного у ході досудового розслідування кримінального провадження Державним інспектором з ОНПС Тернопільської області Вітряком О.В. та висновку експерта від 30.05.2023 №305/23-22. Натомість, відповідач вказаний розрахунок не спростував належними та допустимими доказами, іншого контррозрахунку із відображенням його математичної формули не навів, а відтак і не підтверджено правильність розрахунку, кінцевий розмір шкоди (55961,73 грн) якого зазначено в Акті лісопорушення № 1 від 26.01.2022.

Щодо наявності складу цивільного правопорушення зазначає, що відповідач визнав, що зафіксована рубка є незаконною та проведена на земельній ділянці, що перебуває у його постійному користуванні на території Шумської міської ради. Подання складення акту лісопорушення та надіслання повідомлення до правоохоронного органу щодо виявлення незаконної порубки не свідчить про вжиття необхідного комплексу заходів щодо охорони лісових насаджень від незаконних порубок, адже вищезазначені норми ЛК України, Статутом та посадовими обов`язками лісника передбачають обов`язок постійного лісокористувача не виключно фіксування факту незаконної порубки, а саме вжиття комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок. Лист КП «Волинь» від 28.012022 за № 8 та протокол допиту майстра лісу у сукупності свідчить, що незаконна рубка виявлялась декілька разів у різні дні, однак акт лісопорушення складено лише 26.01.2022. Відповідач як постійний лісокористувач та як особа, що має здійснювати лісову охорону, на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства не забезпечено охорону і збереження лісів, внаслідок чого допущено незаконну рубку на підвідомчій території, а тому саме відповідач має відшкодувати шкоду, заподіяну лісу (навколишньому природному середовищу) внаслідок порушення лісового та природоохоронного законодавства. Відтак, вищенаведене свідчить про наявність складу цивільного правопорушення та наявність підстав для відшкодування КП «Волинь» шкоди, завданої діяннями осіб, які вчинили незаконну порубку лісу.

Зазначає, що практика Верховного Суду щодо відмови у задоволенні позовних заяв даної категорії справ через відсутність акту перевірки органів екологічної інспекції не встановлено. Окрім цього, враховуючи дату виявлення правопорушення, наголошує, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» було припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». Посилання представника відповідача на необхідність застосування висновків Верховного суду від 26.05.2022 у справі № 922/2317/21 та від 26.07.2022 у справі № 924/883/21 є необґрунтованими, оскільки обставини у справах не є релевантними, а є різними. У вказаних справах уповноваженим органом контролю проводились заходи державного нагляду контролю, на відміну від обставин цієї справи.

У підтвердження своєї позиції наводить висновки, наведені у постановах Верховного Суду.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області у відзиві на апеляційну скаргу просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги КП «Волинь», а рішення суду першої інстанції залишити - без змін, зокрема, з тих підстав, що постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування деревини невстановленими особами дерев та спричинило шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави. Відповідач у суді першої інстанції не надав доказів, які б спростували вказане. Враховуючи висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, доводи апелянта є безпідставними.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.07.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кравчук Н.М., судді Малех І.Б., Плотніцький Б.Д. відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.06.2024 у справі №921/165/24 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку із звільненням у відставку судді-члена колегії Плотніцького Б.Д. склад судової колегії Західного апеляційного господарського суду було змінено, замість судді Плотніцького Б.Д. введено в склад колегії суддю Скрипчук О.С., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024.

Надалі у зв`язку із закінченням повноважень судді-члена колегії Малех І.Б. склад судової колегії Західного апеляційного господарського суду було змінено, замість судді Малех І.Б. введено в склад колегії суддю Матущака О.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024.

За вимогами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Сторони у справі обізнані з порядком розгляду цієї справи шляхом направлення ухвали суду від 30.07.2024 про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Розпорядженням голови Шумської районної державної адміністрації №44-од від 08.02.2018 затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Шумському комунальному спеціалізованому лісогосподарському та мисливському підприємству "Волинь" Шумської районної ради, які перебувають у його постійному користуванні. Згідно з додатком до розпорядження до земельних ділянок, на якій розміщується квартал №36 виділ 14, належить і земельна ділянка з кадастровим номером 6125884400:02:001:0008 площею 21,9817 га, де виявлено незаконну рубку дерев.

Вказана земельна ділянка перебуває у постійному користуванні КСЛМП "Волинь" з 20.06.2018, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №1287004421 від 23.06.2018.

Відповідно до статуту Шумського КСЛМП "Волинь", затвердженого рішенням Шумської міської ради №12 від 26.11.2020, підприємство створене з метою обслуговування та задоволення потреб територіальних громад, користування земельними ділянками лісового фонду, ведення лісового та мисливського господарства, охорони, захисту та відтворення лісів, впровадження в лісогосподарське виробництво нових технологій і передового досвіду, підвищення продуктивності лісів, покращення їх складу і раціонального використання.

Згідно наявної в матеріалах справи посадової інструкції лісника, затвердженої наказом директором КСЛМП "Волинь" №4 від 11.02.2003, одним із завдань лісничого є, зокрема, забезпечення охорони лісу від пожеж, самовільних рубок, охорони майна і матеріальних цінностей, які є в закріпленому за ним обході.

Лісничим КСЛМП "Волинь" Рудь В.П. в присутності лісника обходу №8 ОСОБА_2 та майстра лісу ОСОБА_2 26.01.2022 було складено Акт лісопорушення №1 про виявлення на території обходу №8 кварталу №36 виділу 14 площею 1,7 га незаконної порубки 13 сироростучих дерев породи "акація" та 5 дерев породи "сосна".

Кількість зрубаних пнів, їх діаметр та ознаки відображені посадовими особами лісомисливського підприємства у польовій переліковій відомості, що була складена ними також 26 січня 2022 року.

Як наслідок, відповідачем в результаті проведених розрахунків констатовано, що через вчинене правопорушення лісу заподіяна шкода в сумі 55 961,73 грн. Лісопорушником вказано громадянина ОСОБА_1 .

На підставі повідомлення про подію (лист відповідача №8 від 28.01.2022) слідчим СВ Кременецького РВП ГУ НП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Щуром В.Б., за участі двох понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , спеціаліста-криміналіста Соловей С.В., лісничого КСЛМП "Волинь" ОСОБА_4 , проведено огляд місця події, за результатами якого складено протокол, котрий підписаний усіма учасниками без будь-яких зауважень чи заперечень.

У цьому протоколі зафіксовано, що за наслідками огляду лісового масиву КСЛМП "Волинь", а саме обходу №8 кварталу №36 виділу №14 площею 1,7 га виявлено 18 пнів незаконно зрубаних сироростучих дерев породи "акація" та "сосна", зазначено їх діаметри та проведено фотографування пнів дерев.

За виявленим фактом незаконної рубки дерев на лісовому масиві КСЛМП "Волинь", 02.02.2022 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується витягом з реєстру за номером досудового розслідування №12022211010000059.

У ході досудового розслідування Відділення поліції №1 Кременецького районного відділу поліції листом №1070/117/03-22 від 13.04.2022 звернулося до Державної екологічної інспекції в Тернопільській області з проханням виділити спеціаліста для проведення спеціалізованого огляду місця події, встановлення суми завданих збитків внаслідок самовільної порубки дерев та надання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань.

Як наслідок, посадовою особою Державної екологічної інспекції в Тернопільській області встановлено факт незаконної порубки дерев у кварталі №36 виділі №14, 18 пнів незаконно зрубаних дерев, про що Інспекцією складено польову перелікову відомість від 14.04.2022, яка містить інформацію про породи зрубаних дерев, діаметр виявлених пнів та пристрій, яким проводилися обміри.

Окрім цього, позивач 1, керуючись постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" здійснив розрахунок шкоди, заподіяної лісу та визначив її розмір в сумі 55 961,72 грн.

У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні від громадянина ОСОБА_1 надійшла заява від 07.02.2022, у якій він вказав, що написання 26.01.2022 ним пояснень відбувалось під фізичним тиском працівників КСЛМП "Волинь". Вказані відомості також підтвердив ОСОБА_1 в показах, наданих під час його допиту в якості свідка 10.08.2022. Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено, що гр. ОСОБА_1 , у зв`язку із його похилим віком та фізичним станом не міг здійснити спірну порубку дерев.

Дозвіл на розголошення даних досудового розслідування наданий постановою від 09.01.2024 (копія у справі).

Відтак, прокурор зазначає, що підозра у кримінальному провадженні нікому не повідомлялась, обвинувальний вирок не виносився. Разом з тим, прокурор звертає увагу на те, що на місці вчинення злочину не було виявлено зрізаної деревини. Вказані відомості підтверджуються наданими показами посадової особи ОСОБА_2 від 17.08.2022. Згідно з показами також встановлено, що самовільну рубку ОСОБА_2 виявив ще в грудні 2021 року, однак жодних заходів не вжив, що призвело до збільшення кількості самовільної порубки дерев.

Кременецька окружна прокуратура направила листа до Державної екологічної інспекції у Тернопільської області №51/2-128ВИХ-24 від 09.01.2024, яким інформувала про незаконну порубку дерев на території КСЛМП "Волинь" та просила повідомити про те, чи відомо Інспекції про виявлене правопорушення та чи відшкодована шкода, заподіяна незаконною порубкою, чи можливості подачі такого позову до суду.

Листом від 11.01.2024 №1-1-05-150 Державна екологічна інспекція у Тернопільській області повідомила, що за фактом незаконної порубки лісу заходи державного нагляду (контролю) працівниками Інспекції не поводились, Акт не складався, заходи претензійно позовного характеру не здійснювались і не будуть у зв`язку із обмеженим фінансування коштів для сплати судового збору. Однак, контролюючий орган не надав жодних належних та допустимих доказів, які б засвідчували відсутність у контролюючого органу зазначених вище коштів з моменту вчинення правопорушення і до дати звернення прокурора до суду з позовом.

На адресу Кременецької міської прокуратури Кременецька міська рада надіслала у відповідь листи №03-03/87 від 12.01.2024 та №03-03/203 від 29.01.2024, в якому зазначила, що не вживала та не буде вживати жодних заходів у зв`язку з відсутністю коштів у місцевому бюджеті.

Кременецька окружна прокуратура неодноразово зверталась до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Шумської міської ради про надання інформації щодо стану відшкодування шкоди Підприємством на суму 55 961,72грн та які заходи були вжиті щодо стягнення зазначеної шкоди (відповідні листи знаходяться в матеріалах справи).

Незважаючи на це, нараховані збитки не відшкодовані, що слугувало підставою для звернення прокурора з позов в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Шумської міської ради на території якої було виявлено факт незаконної рубки дерев та Державної екологічної інспекції України у Тернопільській області, на яку законодавством покладено обов`язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов`язаних із захистом навколишнього середовища.

При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції врахував таке.

За ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

У відповідності до ст. ст. 16, 17 вказаного кодексу право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Як зазначалося вище, на підставі розпорядженням голови Шумської районної державної адміністрації №44-од від 08.02.2018 встановлено межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) Шумському комунальному спеціалізованому лісогосподарському та мисливському підприємству "Волинь", які перебувають у його постійному користуванні. До вказаних земельних ділянок належить і земельна ділянка з кадастровим номером 6125884400:02:001:0008 площею 21,9817 га, на якій розміщується квартал №36 виділ 14, де виявлено незаконну рубку дерев.

Вказана земельна ділянка перебуває у постійному користуванні КСЛМП "Волинь" з 20.06.2018, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №1287004421 від 23.06.2018.

За приписами п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

У відповідності до ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

До основних завдань державної лісової охорони, як зазначено в ст. 90 цього ж Кодексу, входить здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства та забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до ч. 1,ч. 5 ст. 86 та ст. 90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Положеннями ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно із ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За приписами ст. ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2022 № 612 затверджено Порядок організації охорони і захисту лісів, який визначає механізм здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, тощо.

Згідно з п. 16 Порядку охорона лісів від незаконних рубок та інших порушень вимог лісового законодавства здійснюється шляхом проведення державною лісовою охороною, лісовою охороною інших постійних лісокористувачів, власників лісів заходів з охорони лісів від незаконних рубок та інших порушень відповідно до статті 91 Лісового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976 "Про затвердження Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших лісокористувачів та власників лісів".

Зазначене свідчить, що власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.

Матеріалами справи підтверджується, що Шумське КСЛМП "Волинь" є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок, а тому у спірних правовідносинах обов`язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на зазначене Підприємство.

Порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме незаконну порубки дерев на території, яка перебуває у адміністративно - територіальних межах Шумської ОТГ, підтверджується такими документами:

- Актом лісопорушення № 1 від 26.01.2022, складений працівниками відповідача, зафіксовано, що виявлено самовільну рубку на території обходу № 8 кварталу 36 виділу 14 площею 1,7 га КП «Волинь» та зазначено виправлену інформацію, що розмір шкоди заподіяної лісу становить 55 961,73 грн (а.с.32, том 1);

- Додатком до цього Акту Польовою переліковою відомістю пнів самовільної рубки, в якій зафіксовано, що загалом виявлено 18 незаконно зрубаних пнів, а саме: 13 шт. акації сироростучої різних діаметрів (15 см 1 шт; 18 см - 2 шт; 20 см 3 шт; 21 см 2 щт; 22 см 2 шт; 23 см 1 шт; 24 см 1 шт; 35 см 1 шт) та 5 шт. сосни сироростучої різних діаметрів (18 см 1 шт; 19 см 1 шт; 20 см 2 шт; 21 см 1 шт) (а.с.33, том 1);

- Протоколом огляду місця події від 01.02.2022, до якого залучено спеціаліста криміналіста Соловей С.В. та лісничого КП «Волинь Рудь В.П. зафіксовано, що на території лісового масиву КП «Волинь» обходу № 8, кварталу 36, виділу 14 площею 1,7 га виявлено незаконну рубку сироростучих дерев породи сосна та акація та зазначено розміри пнів: № 1 15 см; № 2 18 см; № 3 18 см; № 4 18 см; № 5 19 см; № 6 20 см; № 7 20 см; № 8 20 см; № 9 20 см; № 10 20 см; № 11 21 см; № 12 21 см; № 13 21 см; № 14 22 см; № 15 22 см; № 16 23 см; № 17 24 см; № 18 35 см. До вказаного протоколу долучено фототаблицю та підписано усіма учасниками без жодних зауважень та доповнень, у тому числі й представником КП «Волинь» (а.с.35-51, том 1);

- Польовою переліковою відомістю пнів незаконно зрубаних дерев, виявлених у кварталі 36, виділу 14 КП «Волинь» від 14.04.2022, підписана державним інспектором з ОНПС Тернопільської області Вітряком О.В. та слідчим СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Щуром В.Б., в якій зафіксовано, що заміри проведено вимірювальною рулеткою, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 27.10.2021 № 131; виявлено 18 незаконно зрубаних пнів, а саме: 13 шт. акації різних діаметрів (15 см 1 шт; 18 см - 2 шт; 20 см 3 шт; 21 см 2 щт; 22 см 2 шт; 23 см 1 шт; 24 см 1 шт; 35 см 1 шт) та 5 шт. сосни різних діаметрів (18 см 1 шт; 19 см 1 шт; 20 см 2 шт; 21 см 1 шт) (а.с.61, том 1).

Розмір цієї шкоди у сумі 55 961,73 грн зафіксований відповідачем у Акті про лісопорушення №1 від 26.01.2022, а у сумі 55 961,72 грн контролюючим органом у Розрахунку розміру шкоди, що був складений 18.04.2022 (а.с.62, том 1), у висновку експерта №305/23-22 від 30.05.2023 за результатами проведеної судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12022211010000059 правильність цих обрахунків підтвердив(а.с.70-75, том 1).

Щодо доводів апеляційної скарги про розбіжності у встановленому розмірі шкоди, колегія суддів зауважує, що така розбіжність у сумі 0,01 грн не впливає на правильність оскаржуваного рішення, більше того, у матеріалах справи відсутні здійснені відповідачем альтернативні розрахунки завданої шкоди у сумі 55 961,73 грн. Суд першої інстанції врахував обміри, що проводилися посадовою особою контролюючого органу із використанням у встановленому порядку повіреного вимірювального приладу, про що зазначено у польовій відомості.

Щодо описок у кількості зрубаних дерев, апеляційний суд погоджується із доводами прокурора про те, що Висновок Кременецької окружної прокуратури від 09.01.2024 не є тим доказом, на підставі якого можна встановити обставини щодо кількості, якості та діаметрів незаконно зрубаних дерев. Відтак, здійснена описка у вказаному документі жодним чином не впливає на встановлені дійсні фактичні обставини справи. Аналогічно у висновку експерта від 30.05.2023 № 305/23-22 у дослідницькій частині на сторінці 4 в абзаці 6 здійснено описку в частині зазначення кількості дерев породи акація сироростуча (15 замість 13). Натомість уже в абзаці 7 зазначено правильну кількість дерев (загалом 18), як і на сторінці 5 при проведені розрахунку (зазначено 13 дерев породи акація, а загалом 18 незаконно зрубаних дерев).

Разом з тим, відповідач не надав інших доказів на спростування кількості, характеристики, породи та діаметрів незаконно зрубаних дерев.

Отже, уповноваженою особою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області проведено розрахунок розміру збитків за незаконну порубку всього 18 дерев різних порід, а суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення шкоди у розмірі 55 961,72 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів висновує, що у матеріалах справи належні та допустимі докази, які підтверджують розмір шкоди, заподіяною навколишньому природному середовищу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 затверджено Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту. Зокрема, Додатком 1 Такс визначається розмір шкоди, заподіяний незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту.

У розрахунку розміру шкоди, додатку до Акта Польова перелікова відомість пнів самовільної рубки, Протоколі огляду місця події від 01.02.2022 вказано однакову інформацію щодо якості, породи та діаметру незаконно зрубаних пнів. У долученій до акту фототаблиці зафіксовано повну відсутність стовбура незаконно зрізаних дерев, внаслідок їх незаконного відділення від кореня.

Тому є правомірним застосування вказаних такс для розрахунку розміру шкоди, заподіяною лісу внаслідок незаконної рубки дерев в кварталі 36 виділ 14 в с. Кордишів.

З огляду на наведене, скаржник не спростував правильність здійсненого розрахунку розміру шкоди.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач як лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустивши самовільну вирубку лісу іншими особами.

Охорона та захист лісових насаджень повинні забезпечуватися самим відповідачем з урахуванням умов ведення лісового господарства та досягати визначеної законодавством мети - упередження незаконного знищення лісів.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 909/976/17, постановах Верховного суду у справах № 927/1096/16, № 909/1111/16, № 920/1293/16, №917/1261/1-7, № 925/382/17.

Підставою для відшкодування збитків є порушення постійним лісокористувачем вимог ст. ст. 19, 64, 86, 105, 107 Лісового кодексу України.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону та захист лісових насаджень, вживати інших заходів відповідно до законодавства.

Основними вимогами ведення лісового господарства підприємствами, установами, організаціями є здійснення охорони лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень (п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України).

Системний аналіз змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 19, п. 5 ст. 64, ч. ч. 1, 5 ст. 86, п. 5 ч. 2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України свідчить про те, що відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі шкоди внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Так, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16, від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 09.08.2018 у справі №909/976/17, від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, від 20.09.2018 у справі № 909/495/17, від 20.12.2018 у справі №924/12/18, від 07.06.2019 у справі № 914/1960/17, від 09.12.2019 у справі №906/1338/18, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 24.02.2021 у справі №906/366/20, від 30.11.2021 № 926/2174/20, від 26.05.2022 № 922/2317/21.

Однак, відповідач у своїй апеляційній скарзі не погоджується з такими висновками суду, стверджує, що відсутня така ознака складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка постійного лісокористувача. З цього приводу колегія суддів зазначає таке:

Відповідно до ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Апеляційний суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.

Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Суд першої інстанції встановив факт незаконної порубки 18 дерев на відомчій КСЛМП "Волинь" території, що підтверджується польовою переліковою відомістю від 14.04.2022 року, актом про лісопорушення №1 від 26.01.2022, польовою переліковою відомістю від 26.01.2022 року та протоколом огляду місця події від 01.02.2022 та свідчить про протиправність поведінки постійного лісокористувача. Як уже зазначалося, розмір шкоди у сумі 55 961,72 грн підтверджується актом про лісопорушення №1 від 26.01.2022, розрахунком розміру шкоди від 18.04.2022 року, висновком експерта №305/23-22 від 30.05.2023.

Суд першої інстанції правильно дав оцінку, що у цих доказах зафіксовані одні і ті ж дані щодо кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознак. При цьому суд врахував те, що такі обміри проводилися посадовою особою контролюючого органу із використанням у встановленому порядку повіреного вимірювального приладу, про що зазначено у польовій відомості, та дійшов обґрунтованого висновку, що такі докази дають можливість встановити дійсний розмір шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу як обов`язкової умови для настання відповідальності. Суд встановив причинно-наслідковий зв`язок шкоди з протиправною поведінкою відповідача, а саме: відповідач як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустивши самовільну вирубку лісу, та заподіявши цим самим шкоду лісовому фонду України. Отже, норми ЛК України, Статутом та посадовими обов`язками лісника передбачають обов`язок постійного лісокористувача не виключно фіксування факту незаконної порубки, а саме вжиття комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок.

З наведеного видно, що суд надав правильну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та встановив наявність складу правопорушення: (1) незаконної порубки дерев на відомчій відповідачу території, що свідчить про протиправність поведінки постійного лісокористувача; (2) шкоди, розмір якої доказово підтверджено; (3) причинно-наслідкового зв`язку шкоди з протиправною поведінкою відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконання ним обов`язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про доведеність належними та допустимими доказами наявності складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допущення самовільної вирубки лісу та наявності підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності.

З огляду на зазначене вище, колегією суддів апеляційного суду відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що матеріалами справи не підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та завданням шкоди, що є обов`язковою умовою стягнення позадоговірної шкоди відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України та ст. 105 Лісового кодексу України.

Суд першої інстанції спростував доводи апеляційної скарги про те, що відповідач вжив всіх можливих заходів для збереження дерев у в кварталі 36 виділ 14.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач є постійним лісокористувачем, а тому організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, враховуючи норми чинного законодавства, покладається на нього, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.

Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про те, що прокурор не довів вини відповідача у вчиненні незаконної рубки дерев, а відповідач шляхом виявлення незаконної порубки вчинив усіх можливих заходів, спрямованих на збереження лісу, оскільки за змістом наведених норм природоохоронного законодавства за порушення лісового законодавства цивільно-правову відповідальність несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, які допустили протиправну бездіяльність щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних порубок.

Суд першої інстанції врахував правові висновки викладені, у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17 про те, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами.

Суд взяв також до уваги висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відмічені у постанові від 24.02.2021 в справі № 906/366/20, де Верховний Суд зазначив, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16).

Виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, навколишнього природного середовища здійснюється уповноваженими законом органами в порядку державного нагляду (контролю), що здійснюється шляхом вжиття планових та позапланових заходів у формі перевірок, обстежень тощо (ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Оформлений відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" акт перевірки є документом, який фіксує факт проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Отже, колегія суддів відхиляє вище зазначені доводи з тих підстав, що як уже зазначалося, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Колегія суддів зауважує, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. У цій справі підставою позову є наявність складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допущення самовільної вирубку лісу. Крім того, наявність вироку у кримінальному провадженні щодо притягнення службових осіб, інших осіб за незаконну порубку лісу не є визначальним для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності на підставі ст. 1166 ЦК України. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.09.2024 у cправі № 907/181/22).

Щодо твердження скаржника про те, що відсутність акту перевірки Державної екологічної інспекції є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові, колегія суддів зазначає таке:

Згідно із п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення).

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, відповідно до Положення, затвердженого наказом Держекоінспекції України від 02.02.2021 №53, в межах своїх повноважень здійснює комплекс необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів, зокрема від незаконних рубок.

Згідно абзацу 1 ч. 2 розділу 2 Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, у межах справи №921/165/24 не проводила перевірку зі складенням акту за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції та не надавала обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Суд апеляційної інстанції інстанції зазначає, що доводи відповідача про не проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства контролюючими органами, жодним чином не спростовують факту незаконного вирубування дерев та розміру завданої цим шкоди.

Разом з тим, такий доказ як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства. Подані сторонами докази, на підтвердження своїх вимог та заперечень, мають бути оцінені судами як окремо кожен так і в їх сукупності (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 924/669/2).

Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборони можливості використання під час розгляду справи доказів, отриманих в межах інших проваджень.

Тобто, докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у справі, яка переглядається, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи. Аналогічні за змістом висновки сформовані Верховним Судом постанові від 08 листопада 2023 року у справі № 903/255/23.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, адже відсутність акта Державної екологічної інспекції не може бути вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства чи єдиною підставою для відмови в позові, з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини справи доведеності наявності складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допущення самовільної вирубки лісу та наявності підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновками господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують факту незаконного вирубування дерев, також не спростовують законних і обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтовано висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної державі порушенням норм лісового та природоохоронного законодавства внаслідок незаконної вирубки дерев є доведеними та підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, тому оскаржуване рішення необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.06.2024 у справі №921/165/24 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.06.2024 у справі №921/165/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

О.С. Скрипчук