Постанова

від 04.12.2024 по справі 914/2554/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа №914/2554/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка учасників справи:

від позивача за первісним позовом: Юринець М.З.- директор;

від відповідача за первісним позовом: Куцик В.Б.,

розглянув апеляційну скаргу акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз б/н від 16.08.2024,

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 суддя: Мороз Н.В., м. Львів, повний текст рішення складено 29.07.2024,

у справі №914/2554/23

за позовом приватного підприємства Пасічний заїзд, м. Львів

до відповідача акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз, м. Львів

про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення, скасування здійсненого донарахування,

та за зустрічним позовом акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз, м. Львів

до відповідача приватного підприємства Пасічний заїзд, м. Львів

про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в розмірі 3 401 507,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство Пасічний заїзд звернулось з позовом до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення.

Позивач за первісним позовом вважає вказане рішення протиправним, прийнятим неуповноваженим складом комісії, а суми зі сплати необлікованого об`єму природного газу такими, що нараховані із порушенням норм чинного законодавства.

Зокрема, позивачем зазначено про те, що в акті-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості при затвердженні рішення, як це передбачено п. 11 Розділу 5 Кодексу ГРС, не було надано, як і не було отримано самого рішення від 14.06.2023 про затвердження акту про порушення.

Вказав на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між ймовірним втручанням в ЗВТ з боку позивача та наслідками, які настають за наявності такого правопорушення.

Зазначив також, що лічильник газу типу GALLIUS G-4, щодо якого проводилась експертиза - проходить періодичну повірку в строки, визначені законодавством України, при цьому жодних порушень виявлено не було.

Крім того, зазначив, що під час проведення експертизи, представником позивача здійснювався власний відеозапис, з якого видно втручання представниками відповідача у складі експертної комісії, сторонніми предметами у ЗВТ позивача, зокрема, викрутками та ін., що могло призвести до пошкодження цілісності лічильного механізму та корпусу ЗВТ.

З протоколу за № 280/06 від 14.06.2023, вбачається про відсутність як кількісного складу членів комісії для розгляду акта про порушення, так і її суб`єктний склад (інженерно-технічний персонал та юристи) , що тягне за собою визнання недійсним оспорюваного рішення про здійснення донарахування плати ПП Пасічний заїзд за спожитий газ в розмірі 3 401 507,74 грн.

17.10.2023 Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Львівгаз подано зустрічний позов до приватного підприємства Пасічний заїзд про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в розмірі 3 401 507,74 грн.

Позов обгрунтовано несанкціонованим втручанням відповідача в роботу ЗВТ, що зафіксовано в акті про порушення № LV 002696 від 04.05.2023.

Зазначеним актом встановлено порушення вимог п.п.5 п.1 Глави 2 Розділу XI Кодексу ГРС, а саме - несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв.

Актом експертизи ЗВТ та/або пломби № 1066 від 08.05.2023 встановлено пошкодження, які свідчать про несанкціоноване втручання та вплив на роботу лічильного механізму.

Враховуючи наведене, споживачу проведено донарахування необлікованого спожитого об`єму природного газу, що передбачено п. 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 первісний позов задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано рішення комісії Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз з розгляду Актів про порушення № LV 002696 від 04.05.2023, згідно з яким здійснено донарахування обсягів і вартості необлікованого об`єму природного газу Приватному підприємству Пасічний Заїзд на суму 3401507, 74 грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд зазначив, що відповідачем за первісним позовом порушено вимоги про чисельний склад комісії з розгляду актів про порушення та суб`єктний склад такої комісії (обов`язкової наявності серед членів комісії при розгляді акта про порушення як представника (ів) інженерно-технічного персоналу, так і юриста (ів).

Стягнуто з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз на користь Приватного підприємства Пасічний Заїзд 2 684,00 грн судового збору та 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи

16.08.2024 до Західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз б/н від 16.08.2024 на рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 в справі №914/2554/23.

Апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, при цьому зазначає наступне:

-під час розгляду справи в суді першої інстанції, суд з власної ініціативи витребував у АТ Львівгаз докази, які не входили в предмет доказування, хоча жодною нормою ГПК України, таке право суду не встановлено;

-положення є обов`язковим для газопостачальних та газотранспортних організацій, проте, АТ Львівгаз є газорозподільною організацією, тобто не є суб`єктом на якого поширюється дія нормативно-правового документу;

-висновок суду першої інстанції, зроблений із виходом за межі позовних вимог та є неправильним.

Апелянт просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове, яким задоволити зустрічні позовні вимоги і відмовити у задоволенні первісного позову.

У відзиві відповідач за зустрічним позовом просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі.

Відповідач вказує, що порушено чисельний та суб`єктивний склад комісії, де відсутні необхідні спеціалісти з розгляду актів про порушення. Згідно протоколу № 280/06 від 14.06.2023 зазначено про два члени комісії та секретаря, за відсутності голови. Інформації щодо участі інших осіб з розгляду акта про порушення у протоколі не зазначено, сторонами не підтверджено, судом не встановлено.

В підтвердження своїх заперечень покликається на судову практику, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, принцип суд знає закони покладає на суд обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін з огляду на факти, встановлені під час розгляду справи. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

У судовому засіданні, представник позивача за зустрічним позовом підтримав вимоги апеляційної скарги, навів доводи аналогічні викладеним у ній, просив її задоволити.

Представник відповідача за зустрічним позовом заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції:

Товариством та Оператором укладено договір розподілу природного газу на підставі заяви-приєднання № 09420DN396AP016 від 01.01.2016 (далі - Договір) та відповідно до пункту 1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498.

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 614 ЦК України).

Крім того, правовідносини між сторонами регулюються спеціальними нормами законодавства, а саме ЗУ Про ринок природного газу та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.

Відповідно до ст. 40 ЗУ "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу, оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Договір розподілу регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки АТ Львівгаз обсягів природного газу до об`єкту споживача а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п.1.1). Споживач зобов`язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу (пп.5 п.7.4). Оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу на територію та земельну ділянку споживача, де розташована газорозподільна система, та/ або газове обладнання споживача, та/ або комерційний вузол обліку, для виконання службових обов`язків, передбачених законодавством та цим договором; перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об`єкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом Газорозподільних систем (п. п. 3, 4 п. 7.2).

Предметом апеляційного дослідження є висновки суду першої інстанції про неправомірність прийнятих Оператором спірних рішень щодо розгляду актів про порушення та, відповідно, наступних дій щодо вчинення донарахування об`єму та обсягу природного газу і його вартості, вчинених на підставі неправомірних рішень.

Апелянтом заперечуються викладені в рішенні суду першої інстанції доводи, щодо порушення комісією Оператора ГРМ встановленого порядку прийняття оскаржуваних рішень (неуповноваженим складом).

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

З метою впорядкування відносин між газопостачальними організаціями, газотранспортними організаціями і фізичними особами під час проведення експертизи лічильників газу, які використовуються для обліку природного газу в побуті розроблено Положення Про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті затверджене наказом Міністерства палива та енергетики № 619 від 27.12.2005.

Відповідно до п. 3.3.1 Положення, експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації. До складу комісії повинні входити представники газопостачальної (газотранспортній) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.

У відповідності до вимог п.3 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС, експертизу ЗВТ та/або пломби проводить комісія, до складу якої має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Остаточний склад комісії з проведення експертизи ЗВТ та пломб затверджується наказом Оператора ГРМ.

Суд звертає увагу, що із змісту акту № 1066 від 08.05.2023 експертизи ЗВТ та/або пломби вбачається, що така проводилась комісією у складі трьох осіб Васільєва В. В. інженера з метрології 1 категорії, Бойко В. І. інженера з метрології та Лисаник М. Я. інженера з метрології.

Положеннями п.9 гл.5 р. ХІ Кодексу передбачено, що до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора. У разі відмови метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі такого представника. Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ.

Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі № 911/251/21 вказав, що наведена норма Кодексу ГРС визначає як мінімальний кількісний склад членів комісії для розгляду акта про порушення, так і її суб`єктний склад (інженерно-технічний персонал та юристи) без конкретизації їх співвідношення, проте із вказівкою на необхідність наявності у складі комісії при розгляді акта про порушення кожного з них. Формування постійного складу комісії з більшої кількості її членів (понад 3 члени) закон не забороняє, проте зазначене не повинно впливати на дотримання вимоги про суб`єктний склад такої комісії обов`язкової наявності серед членів комісії при розгляді акта про порушення як представника (-ів) інженерно-технічного персоналу, так і юриста (-ів).

Доказів присутності в складі зазначеної комісії юриста відсутні. Отже, акт № 1066 від 08.05.2023 експертизи ЗВТ затверджений неповноважним складом комісії.

На засіданні комісії позивача з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС вирішено задоволити акт про порушення № LV002696 від 04.05.2023, що підтверджується протоколом № 280/06 від 14.06.2023.

У відповідності до положень п.11 гл.5 р. ХІ Кодексу, при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Як зазначено вище, 14.06.2023 АТ Львівгаз виконано акт-розрахунок по споживачу ПП Пасічний заїзд за період з 04.05.2022 по 04.05.2023 на суму 3 401 507,74 грн.

Щодо відсутності в складі комісії з розгляду актів про порушення інженерно-технічного персоналу та юриста, що є порушенням п.9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2022 у справі № 914/954/21 зазначив, що абзац 1 п. 9 гл. 5 р. ХІ Кодексу газорозподільних систем визначає мінімально допустиму кількість представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів, які (вказані представники) входять до складу комісії з розгляду актів про порушення.

При цьому, формування постійного складу комісії з більшої кількості її членів (більше ніж 3 члени) законом не заборонено, проте зазначене не повинно впливати на дотримання вимоги про суб`єктний склад такої комісії (обов`язкової наявності серед членів комісії при розгляді акта про порушення як представника (ів) інженерно-технічного персоналу, так і юриста (ів).

При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що згідно з вимогами п. 8 гл. 5 р. ХІ Кодексу ГРС, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

Отже, кваліфікаційні характеристики особи члена комісії з розгляду актів про порушення мають забезпечувати можливість відповідної оцінки та визначення правомірності актів про порушення, як конкретного виду юридичної роботи, що має виконуватись.

Протокол № 280/06 від 14.06.2023 засідання Комісії АТ Львівгаз з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС підписаний секретарем комісії С. А. Щербою (провідний фахівець відділу з продажів) та членами комісії О. П. Дуць (головний фахівець з фінансово економічної безпеки), Н. О. Булат (юрисконсульт).

Застосовуючи при розгляді даної справи принцип jura novit curia, з метою визначення правомірності розгляду та вирішення питання стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму газу, судом досліджувалося питання повноважності комісії від 14.06.2023 з розгляду акту про порушення на предмет відповідності Кодексу ГРС.

В матеріалах справи наявний наказ № Но-7-0123 від 16.01.2023 Про постійно діючі комісії АТ Львівгаз, яким затверджено наступний склад комісії з розгляду актів про порушення: Бойко В. В. - директор з безпеки; секретар комісії: Дема Х. І. начальник відділу з продажів (з розгляду актів про порушення фізичними особами, юридичними особами); Щерба С. А. провідний фахівець відділу з продажів (з розгляду актів про порушення фізичними особами, юридичними особами); Орищак М. В. провідний фахівець відділу з продажів (з розгляду актів про порушення фізичними особами, юридичними особами); члени комісії: Черніков Ю. С. інженер з метрології; Дуць О. П. головний фахівець з фінансово-економічної безпеки; Булат Н. О. юрисконсульт; представник Територіального органу НКРЕКП (за згодою), що підтверджується наказом № Но-7-0123.

Крім того, на виконання вимог суду першої інстанції АТ Львівгаз надано посадові інструкції, документи про освіту та призначення членів комісії з розгляду спірного акту про порушення.

Як зазначено вище, Верховний Суд у постанові від 31.05.2022 у справі № 914/954/21 зазначив, що абзац 1 п. 9 гл. 5 р. ХІ Кодексу газорозподільних систем визначає мінімально допустиму кількість представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів, які (вказані представники) входять до складу комісії з розгляду актів про порушення. Тобто, вказана норма Кодексу визначає як мінімальний кількісний склад членів комісії для розгляду акта про порушення, так і її суб`єктний склад (інженерно - технічний персонал та юристи) без конкретизації їх співвідношення, проте із вказівкою на необхідність наявності у складі комісії при розгляді акта про порушення кожного з них.

Суд дійшов висновку, що відповідачем за первісним позовом порушено мінімальний склад комісії з розгляду актів про порушення, що становить згідно протоколу № 280/06 від 14.06.2023 два члени комісії та секретаря, за відсутності голови. Інформації щодо участі інших осіб з розгляду акта про порушення у протоколі не зазначено, сторонами не підтверджено, судом не встановлено.

Доказів належності Щерби С. А. (провідного фахівця відділу з продажів) до складу інженерно-технічних працівників не надано.

Диплом про здобуття вищої освіти, посадову інструкцію провідного фахівця з відділу продажів, а також витяг з наказу про прийняття на роботу (переведення) Щерби С. А. не підтверджують наявність в секретаря комісії інженерно-технічної освіти та кваліфікації інженера або техніка.

АТ Львівгаз не доведено належними та допустимими доказами факт належності Щерби С. А. до складу інженерно-технічних працівників, що входять до складу комісії з розгляду актів про порушення, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність порушення абз. 1 п. 9 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС в частині законності складу комісії з розгляду Акта про порушення від 14.06.2023.

Позиція суду у цій справі є аналогічною позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.11.2021 у справі № 911/251/21, у постанові ВС від 03.11.2024, у справі №911/1046/23.

Зазначені обставини порушення комісією Оператора ГРМ встановленого порядку прийняття оскаржуваних рішень (неповноваженим складом) є самостійними та достатніми підставами для задоволення позову безвідносно до встановлених судами у подальшому інших підстав.

Покликання апелянта за первісним позовом на відсутність у позовній заяві такої підстави позову, як неповноважний склад комісії спростовується змістом самої позовної заяви, у якій позивачем за первісним позовом зазначено про прийняття рішення від 14.06.2023 неповноваженим складом комісії, а також покликанням на п.9 розділу 5 Кодексу ГРС, як такого, що визначає кількісний та суб`єктний склад комісії.

У відповідності до позиції, викладеної постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, принцип суд знає закони покладає на суд обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін з огляду на факти, встановлені під час розгляду справи. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Поряд з цим, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 07 липня 2023 року в cправі №911/3342/21 зазначає, що не відповідає законодавству одночасне визнання недійсним та скасування рішення комісії Оператора. Такі вимоги за своєю суттю є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю у часі дії такого акта. У разі визнання акта недійсним у суду немає потреби скасовувати його, оскільки визнання його недійсним означає, що він не створює правових наслідків з моменту його вчинення. Скасування ж акта означає втрату чинності таким актом на майбутнє з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. З огляду на викладене, позовні вимоги про скасування рішення комісії Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз з розгляду Актів про порушення № LV 002696 від 04.05.2023, згідно з яким здійснено Приватному підприємству Пасічний Заїзд донарахування обсягів і вартості необлікованого об`єму природного газу на суму 3 401 507, 74 грн не підлягають задоволенню.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 909/298/21. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити Рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 у справі №914/2554/23, виклавши п.2 резолютивної частини в такій редакції: «Визнати недійсним рішення комісії Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, ідентифікаційний код 03349039) з розгляду Актів про порушення № LV 002696 від 04.05.2023, згідно з яким здійснено Приватному підприємству Пасічний Заїзд (79038, м. Львів, вул. Пасічна, 43, ідентифікаційний код 13831330) донарахування обсягів і вартості необлікованого об`єму природного газу на суму 3 401 507, 74 грн.»

Щодо зустрічних позовних вимог

Як вбачається із матеріалів справи, зустрічний позов ґрунтується на тому, що рішенням комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС задоволено акт про порушення № LV002696 від 04.05.2003 і, тим самим, підтверджено факт вчинення відповідачем за зустрічним позовом порушення, що в подальшому слугувало підставою для складення акту-розрахунку, згідно якого здійснено донарахування обсягів і вартості необлікованого об`єму природного газу за період з 04.05.2022 по 04.05.2023 на суму 3 401 507,74 грн.

Враховуючи, що рішення комісії, на підставі якого ґрунтуються зустрічні позовні вимоги про стягнення грошової суми, є недійсним, підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з положеннями ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

У відповідності до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка доказів це віднайдення відповіді на питання, чи може певна інформація слугувати доказом у справі, а також чи переконують докази кожен окремо та у своїй сукупності у наявності чи відсутності певної обставини у справі.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", зокрема, змінено назву ст. 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача за первісним позовом, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем за первісним позовом.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Апеляційну скаргу акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз слід частково задоволити. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 у справі №914/2554/23 змінити, виклавши п.2 резолютивної частини в такій редакції: Визнати недійсним рішення комісії Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз з розгляду Актів про порушення № LV 002696 від 04.05.2023, згідно з яким здійснено Приватному підприємству Пасічний Заїзд донарахування обсягів і вартості необлікованого об`єму природного газу на суму 3 401 507, 74 грн. В іншій частині Рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 у справі №914/2554/23 залишити без змін.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати

Апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 у справі №914/2554/23 змінити, виклавши п.2 резолютивної частини в такій редакції: Визнати недійсним рішення комісії Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, ідентифікаційний код 03349039) з розгляду Актів про порушення № LV 002696 від 04.05.2023, згідно з яким здійснено Приватному підприємству Пасічний Заїзд (79038, м. Львів, вул. Пасічна, 43, ідентифікаційний код 13831330) донарахування обсягів і вартості необлікованого об`єму природного газу на суму 3 401 507, 74 грн.

3. В іншій частині Рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 у справі №914/2554/23 залишити без змін.

4. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.12.2024

Головуючий суддяБойко С. М.

СуддіБонк Т. Б.

Якімець Г.Г.