Постанова

від 10.12.2024 по справі 916/2430/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2430/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання В.М. Волковінська,

за участю представників сторін:

від позивача: С.П. Піун

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» (вх.№4232/24 від 11.11.2024) про ухвалення додаткового рішення за наслідками апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А»

на рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 (суддя Л.В. Степанова, м.Одеса, повний текст складено 06.05.2024)

у справі №916/2430/23

за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А»

про стягнення 568538,78грн,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» про стягнення 568538,78 грн, з яких: 362289,71 грн основного боргу, 37460,17 грн пені, 23991,36 грн 3% річних та 144257,54 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 провадження у справі №916/2430/23 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» в частині стягнення 162829,71 грн основного боргу закрито.

У задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» про застосування позовної давності відмовлено.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» про стягнення 200000,00 грн основного боргу, 37460,17 грн пені, 23991,36грн - 3% річних, 144257,54 грн інфляційних втрат задоволено.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 200000,00 грн основного боргу, 37460,17 грн пені, 23991,36 грн - 3% річних, 144257,54 грн інфляційних втрат та 8528,08 грн судового збору.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» задоволено частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 у справі №916/2430/23 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення 37460,17 грн пені, 11958,47 грн - 3% річних та 105187,33 грн інфляційних втрат. У задоволенні позову в цій частині відмовлено, в частині розподілу судових витрат рішення змінено, в решті рішення залишено без змін, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«1.Провадження у справі №916/2430/23 за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» в частині стягнення 162829,71 грн основного боргу закрити.

2.У задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» про застосування позовної давності відмовити.

3.Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» про стягнення 200000,00 грн основного боргу, 37460,17 грн пені, 23991,36 грн 3% річних, 144257,54 грн інфляційних втрат задовольнити частково.

4.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 200 000,00 грн основного боргу, 12 032,89 грн 3% річних, 39 070,21 грн інфляційних втрат та 3766 грн судового збору.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити».

Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи в сумі 2750,00 грн.

Доручено Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

11.11.2024 представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» адвокатом Бороганом В.В. через систему «Електронний суд» подано заяву (вх.№4232/24 від 11.11.2024) про ухвалення додаткового рішення, в якій Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» просило стягнути з Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн за наслідками апеляційного перегляду справи №916/2430/23.

Заява мотивована доведеністю та обґрунтованістю витрат на правничу допомогу у заявленій сумі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду заяви, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вирішено розглянути заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» (вх.№4232/24 від 11.11.2024) про ухвалення додаткового рішення за наслідками апеляційного перегляду справи №916/2430/23 поза межами строку, передбаченого у частині третій статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд вказаної заяви призначено на 10.12.2024 о 10:30 год. Запропоновано Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в строк до 20.11.2024 надати свої міркування або заперечення щодо заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» (вх.№4232/24 від 11.11.2024) про ухвалення додаткового рішення за наслідками апеляційного перегляду справи №916/2430/23.

15.11.2024 Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» через систему «Електронний суд» подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу (вх.№1870/24/Д3 від 15.11.2024).

Позивач послався на те, що враховуючи критерії обґрунтованості, розумності витрат на правову допомогу, їх співмірності зі складністю справи, часом, об`єктивно необхідним адвокату на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, а також враховуючи сталу позицію позивача стосовно заявлених позовних вимог, витрати відповідача на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн підлягають зменшенню судом.

Зокрема, позивач зазначив, що згідно наданих представником відповідача документів (договору та ордеру) слідує, що він надавав правничу допомогу відповідачу виключно у суді апеляційної інстанції. Однак відповідач намагається стягнути з позивача кошти за послуги, які не були надані в суді апеляційної інстанції, а саме, за послуги щодо усної консультації, вивчення документів, вивчення сталої судової практики в подібних правовідносинах, формування правової позиції та підготовки зустрічного позову.

Також позивач зазначив, що зміст апеляційної скарги по суті дублює зміст письмових пояснень від 22.01.2024 та додаткових пояснень від 06.03.2024, які були надані адвокатом відповідача ще в суді першої інстанції, тому виготовлення апеляційної скарги не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Крім того, на переконання позивача, відсутні очевидні підстави стверджувати, що підготовка до розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції вимагала таких значних витрат часу представника відповідача, як заявлено у акті приймання-передачі виконаної роботи, оскільки адвокат Бороган В.В. надавав правову допомогу відповідачу у суді першої інстанції, а тому був обізнаний з обставинами справи та позицією учасників справи щодо суті спору; правова позиція позивача була сталою і не змінювалася протягом розгляду справи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося. Отже, підготовка цієї справи до судового засідання в суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, матеріали справи не містять великої кількості документів, які необхідно було б вивчити, а тому й не вимагало витрачення адвокатом тривалого часу.

У судовому засіданні, яке відбулось 10.12.2024 за клопотанням представника позивача в режимі відеоконференції, представник позивача заперечувала проти задоволення заяви відповідача з підстав про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, викладених у письмових запереченнях.

Відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, проте участі не брав.

Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу за наслідками апеляційного перегляду справи, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання.

Розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» (вх.№4232/24 від 11.11.2024) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У апеляційній скарзі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» зазначило про те, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу складає 20000,00 грн, і повідомило, що документальне підтвердження таких витрат буде надано у відповідності до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

11.11.2024 представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» адвокатом Бороганом В.В. через систему «Електронний суд» подано заяву (вх.№4232/24 від 11.11.2024) про ухвалення додаткового рішення, в якій Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» просило стягнути з Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн за наслідками апеляційного перегляду справи №916/2430/23, а також надано відповідні докази.

При цьому заява подана заявником в межах п`ятиденного строку з дня ухвалення постанови суду апеляційної інстанції від 05.11.2024 (з урахуванням того, що кінцевий строк на подання заяви припадає на 10.11.2024 вихідний день (неділю), а наступним за ним робочим днем є 11.11.2024 понеділок).

Отже, відповідач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Із наданих заявником документів вбачається, що 07.05.2024 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» (надалі - клієнт) та Адвокатським бюро «БОРОГАН» (надалі адвокатське бюро) укладено договір про надання правничої допомоги (надалі договір), відповідно до пункту 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно із пунктом 2.1. договору адвокатське бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надати клієнту правничу допомогу у представництві клієнта у справі №916/2430/23 за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» на рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2024.

Для надання правової допомоги клієнту адвокатське бюро призначає адвоката Борогана В.В., який має право представляти інтереси клієнта на підставі самостійно виписаного ордеру і на підставі ордеру, виписаного адвокатським бюро (пункт 2.4. договору).

У пункті 4.1. договору сторони домовились, що за надання правової допомоги, яка є предметом цього договору, адвокатському бюро клієнт сплачує винагороду в розмірі 20000,00 грн.

Виплата винагороди, розмір якої зазначено у пункті 4.1. цього договору, здійснюється протягом 30 календарних днів з дати зарахування коштів за рішенням, яке набрало законної сили, на рахунок клієнта (пункт 4.4. договору).

05.11.2024 між сторонами складено та підписано без зауважень акт приймання передачі виконаної роботи до договору про надання правової допомоги від 07.05.2024 про те, що у відповідності до пунктів 2.1., 4.1. договору про надання правової допомоги від 07.05.2024 адвокатським бюро виконані, а клієнтом прийняті наступні роботи: усна консультація, вивчення документів, вивчення сталої судової практики в подібних правовідносинах, формування правової позиції, підготовка апеляційної скарги по справі №916/2430/23, підготовка зустрічного позову, участь у судових засіданнях.

У акті також зазначено, що всього за виконану роботу клієнт протягом 30 календарних днів з дати зарахування коштів, стягнених за рішенням, яке набрало законної сили, на рахунок клієнта, зобов`язується сплатити адвокатському бюро винагороду у розмірі 20000,00 грн.

Інтереси у межах справи №916/2430/23 в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Бороган В.В., що підтверджується копією ордеру серії ВН №1366665, відповідно до якого адвокат Бороган В.В. уповноважений представляти інтереси Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» у Південно-західному апеляційному господарському суді.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Дана позиція є усталеною і підтверджується, зокрема, постановами Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 28.06.2022 у справі №910/5543/21, від 15.06.022 у справі №911/2652/17(911/3581/20), від 07.06.2022 у справі №906/323/21, від 14.06.2022 у справі №922/2321/20(922/2139/21), від 31.05.2022 у справі №927/727/21, від 31.05.2022 у справі №927/728/21, від 23.12.2021 у справі №923/560/17, від 18.05.2022 у справі №922/2339/21, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19,від 11.05.2022 у справі №902/974/21, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 01.09.2021 у справі №178/1522/18.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що:

адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно із статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу, Південно-західний апеляційний господарський суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, відповідно до якої:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність;

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Дослідивши та проаналізувавши наведені вище умови укладеного між відповідачем та адвокатом Бороганом В.В. договору, суд апеляційної інстанції встановив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі від 07.05.2024 у вигляді фіксованої суми.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

З огляду на викладене Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає про те, що у контексті цієї справи, що переглядається, фіксований розмір гонорару, погоджений між відповідачем та адвокатом у договорі про надання правової допомоги від 07.05.2024, означає те, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору та призвели до настання цих умов не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між відповідачем і його адвокатом у цій справі, як і не має значення витрачений адвокатом відповідача час на надання послуг правничої допомоги та зазначеного кількості витрат такого часу в детальному описі робіт адвоката.

З урахуванням викладеного, вартість послуг з надання правничої допомоги була погоджена між відповідачем та адвокатом у договорі про надання правової допомоги від 07.05.2024 у фіксованому розмірі, який не змінюється в залежності від обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу, а отже, є чітко визначеним.

Щодо витрат, понесених у суді апеляційної інстанції, апеляційний суд наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України , може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 169 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які були надані відповідачу в суді апеляційної інстанції.

Апеляційний суд, оцінюючи обґрунтованість заявленої суми судових витрат зі складністю справи, зазначає, що справа не є складною, не містить завеликий обсяг матеріалів та не містить складних юридичних конструкцій.

Дослідивши надані відповідачем докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не в повній мірі відповідає встановленому пунктом 1 частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України критерію пов`язаності витрат на правову допомогу з розглядом справи, оскільки така послуга, як подання зустрічного позову, не надавалася і не могла бути надана в суді апеляційної інстанції.

При вирішенні питання витрат на правову допомогу суд має враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Як вбачається із рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції і матеріалів справи, правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями.

Представництво відповідача адвокатом Бороганом В.В. при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Виходячи із матеріалів справи, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надавав правову допомогу відповідачу в суді першої інстанції, вдруге вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводами, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже, супроводження справи в суді апеляційної інстанції не вимагало великого обсягу аналітичної й технічної роботи.

З урахуванням викладеного вище у сукупності, апеляційний суд, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати на користь відповідача всі його витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Оцінивши наведені відповідачем доводи щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та подані на їх підтвердження докази, врахувавши заперечення позивача, надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, в тому числі - аналогічності позицій в першій та апеляційній інстанціях, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, колегія суддів вважає, що 15000,00 грн є обґрунтованим та розумним розміром компенсації за надані адвокатом послуги з надання правничої допомоги відповідачу.

Водночас загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із наведеного у частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України принципу пропорційності покладення судових витрат та з урахуванням того, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» задоволено частково (на 67%), витрати відповідача, які понесені у суді апеляційної інстанції у зв`язку із переглядом рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 у справі №916/2430/23 мають бути покладені на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» пропорційно задоволеним вимогам апеляційної скарги, а саме, у сумі 10050,00 грн.

Таким чином, заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» (вх.№4232/24 від 11.11.2024) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольняється частково на загальну суму 10050,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 244, 281 - 284

Господарського процесуального кодексу України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» (вх.№4232/24 від 11.11.2024) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» 10050 /десять тисяч п`ятдесят/ гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

3.У задоволені решти заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Шевченка, 29-А» (вх.№4232/24 від 11.11.2024) про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.12.2024.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран