Постанова

від 20.11.2024 по справі 910/2164/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. м.Київ Справа№ 910/2164/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Сибіги О.М.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 20.11.2024:

від позивача:Качмар В.О.

від відповідача-1:Фурман І.В.

від відповідача-2: Герасименко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 28.05.2024

на додаткове рішення Господарського суду м. Києва

від 18.06.2024

у справі №910/2164/24 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма"

до 1) Акціонерного товариства "Банк Альянс"

2) Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія

"Київводоканал"

про стягнення 1 537 941,62 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" до акціонерного товариства "Банк Альянс" та приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 1 537 941,62 грн., а саме: солідарного стягнення з відповідачів 1 537 941,62 грн., у тому числі: 957 000,00 грн. основного боргу, 98 897,54 грн. річних, 482 044,08 грн. інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/2164/24 позов задоволено частково, а саме: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" основний борг в розмірі 957 000 (дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 9 124 (дев`ять тисяч сто двадцять чотири) грн. 27 коп. та судовий збір в розмірі 11 593 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн. 62 коп, в частині позовних вимог до акціонерного товариства "Банк Альянс" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- з моменту скасування рішення тендерного комітету приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", оформленого протоколом від 18.06.2020 підстава на якій було набуто грошові кошти за банківськими гарантіями - відпала, у зв?язку з чим на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача в частині стягнення з приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" грошових коштів в розмірі 957 000,00 грн. - є законними та обгрунтованими і підлягають задоволенню;

- щодо солідарного стягнення основного боргу в розмірі 957 000,00 грн. з акціонерного товариства "Банк Альянс", суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для солідарного стягнення з відповідачів спірної суми;

- нарахування індексу інфляції підлягає здійсненню з 07.09.2023, проте, позивачем нараховано індекс інфляції по 30.06.2023. Враховуючи відсутність вимоги позивача щодо нарахування індексу інфляції за період з 07.09.2023 по 31.12.2023 та неможливість суду першої інстанції вийти за межі позовних вимог, вимоги позивача щодо стягнення з приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" індексу інфляції в розмірі 482 044,08 грн. - задоволенню не підлягають;

- вимоги позивача щодо стягнення з приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 3% річних підлягають задоволенню частково: в розмірі 9 124,27 грн. за період з 07.09.2023 по 31.12.2023, а вимоги позивача в частині стягнення з приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 3% річних в розмірі 89 773,27 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Короткий зміст додаткового рішення

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/2164/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, а саме: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" витрати на правничу допомогу в розмірі 50 255 (п`ятдесят тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. 45 коп, в іншій частині заяви відмовлено.

Додаткове рішення суд першої інстанції мотивовано тим, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є співрозмірними з виконаною адвокатом роботою щодо представлення інтересів позивача у даній справі, а тому суд першої інстанції вбачає за можливе витрати у розмірі 50 255,45 грн. покласти на позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" на рішення та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/2164/24 в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення в оскаржуваній частині порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Скаржник наголошував на тому, що судом першої інстанції безпідставно не було враховано тих обставин, що згідно укладених між позивачем та відповідачем-2 договорів, під гарантійним випадком розуміється порушення принципалом умов тендеру при наявності його вини, за яке принципал має нести перед бенефіціаром встановлену законодавством та тендером (тендерною документацією) відповідальність, зокрема «ненадання Принципалом, який став переможцем процедури торгів, у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Ані тендерною документацію, ані Законом не встановлено відповідальності за подання довідки про відсутність заборгованості не у строк, що визначений тендерною документацією.

Закон, у тому числі ст. 17 Закону, не встановлює строку для подання переможцем торгів довідки про відсутність заборгованості.

Позивач надав замовнику торгів довідку про відсутність заборгованості із запізненням за відсутності у цьому його вини, і позивач не повинен нести відповідальність за незаконні дії Держави в особі контролюючого органу щодо позивача, що пов`язані з: а) прийняттям незаконних податкових повідомлень-рішень; б) відображенням в інтегрованій картці платника податків відомостей про наявність податкового боргу за наявності при цьому судового рішення (ухвали про відкриття провадження), яке свідчить про відсутність узгодженого податкового зобов`язання. Також, на переконання скаржника, позивач не повинен нести відповідальність за незаконну бездіяльність Держави в особі контролюючого органу, яка виявилась в незаконній відмові у видачі довідки про відсутність заборгованості, тоді як були наявні підстави для її видачі. Скаржник наголошує, що відповідач не мав законної підстави сплачувати замовнику торгів суму гарантійного забезпечення за банківськими гарантіями, не мав законної підстави вимагати від позивача сплати відповідачу 957 000,00грн., та не мав законної підстави отримувати від позивача належні позивачу 957 000,00грн. Обсяг майнових прав позивача зменшився на суму коштів у розмірі 957 000,00грн., а відповідач та замовник торгів безпідставно набули належні позивачу 957 000,00грн.

На переконання скаржника, відсутність вини позивача у наданні позивачем до замовника торгів довідки про відсутність заборгованості не у встановлений в тендерній документації строк - є суттєвою обставиною, яка свідчить про відсутність гарантійного випадку, обумовленого в укладених між позивачем та відповідачем договорах про надання банківської гарантії.

Також, місцевий господарський суд не врахував, що законом в редакції від 02.04.2020 (та законодавством в цілому) та тендерною документацією не було встановлено відповідальності за подання довідки про відсутність заборгованості не у строк, що визначений тендерною документацією.

Додатково скаржник наголошував, що не може вважатись належним представленням вимога бенефіціара про виконання вимог гарантії, яка містить завідомо неправдиву інформацію про настання гарантійного випадку, а обставина гарантійного випадку - не доведена.

Оскільки замовник торгів набув належні позивачу кошти внаслідок спільних дій відповідача та замовника торгів. Наведене свідчить про обґрунтованість вимог позивача про солідарне стягнення коштів з відповідача та замовника торгів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення та додаткове рішення, узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленими рішенням та додатковим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/2164/24 в частині задоволення позовних вимог та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" 957 000,00 грн основного боргу та 9 124,27 грн 3% річних та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити;

- скасувати додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2024 у справі №910/2164/24 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" 50 255,45 грн витрат на правничу допомогу та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення в оскаржуваній частині та додаткового рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Скаржник посилався на те, що:

- При ухваленні оскаржуваного рішення судом було неповно з`ясовано обставин справи, як наслідок суд дійшов до безпідставних висновків про те, що рішення замовника про відхилення тендерної пропозиції позивача є протиправним;

- відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону, замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, надається в довільній формі, а отже, Закон покладає на замовника обов`язок з отримання від учасника інформації на підтвердження відсутності підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону;

- згідно з ч. 3 ст. 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. При цьому замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Уповноважений орган щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на вебпорталі Уповноваженого органу.

- таким чином, спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених, зокрема частиною другою статті 17 Закону, у вигляді довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладені на контролюючі органи, визначається замовником для надання такого документа переможцем процедури закупівлі та саме замовником встановлюється спосіб подання відповідного документа з визначенням строків його подання в умовах тендерної документації;

- підпунктом 2.7 пункту 2 розділу «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації (далі - Тендерна документація) встановлено, що переможець торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, а саме: оригінал або нотаріально завірену копію довідки (документа), або електронну довідку (документ), виданої(-у) (виданого(-ий) уповноваженим органом, про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) на

території України (на території країни походження - для іноземного суб`єкта господарювання), дійсну (дійсний) на кінцеву дату подання тендерних пропозицій або більш пізнішу дату;

- оскільки вимоги у тендерній документації встановлюються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням статті 5 Закону та з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону, в такій Тендерній документації конкретизовано вимоги щодо подання документів у складі тендерних пропозицій або надання відповідної інформації;

- отже, тендерна документація містить вимоги, що регламентують умови та процедуру проведення публічних закупівель. Правові норми, що закріплені в тендерній документації відповідно до Закону мають обов`язковий характер та мають бути дотримані як самим замовником так і іншими учасниками процедури закупівлі, а також органом оскарження;

- таким чином, завантаження в електронну систему закупівель у п`ятиденний строк оригіналу або нотаріально завіреної копії довідки (документа), або електронної довідки (документа), виданої(-у) (виданого(-ий) уповноваженим органом, про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) на території України (на території країни походження - для іноземного суб`єкта господарювання), дійсну (дійсний) на кінцеву дату подання тендерних пропозицій або більш пізнішу дату, є обов`язком учасника, тендерна пропозиція якого визначена системою як найбільш економічно вигідна за результатами аукціону;

- позивачем вимоги тендерної документації не оскаржувалися;

- позивачем було подано тендерну пропозицію для участі в закупівлі «ДК 021:2015: 42120000-6 - Насоси та компресори, (насоси, частини насосів та компресор, 7 лотів)», оголошення № UA-2020-04-13-001190-а про проведення якої оприлюднене 13.04.2020 на вебпорталі Уповноваженого органу, однак передбачені ч. 2 ст. 18 Закону скарги, які б стосувалися тендерної документації, ним не подавалися;

- таким чином, позивач шляхом подання тендерної пропозиції для участі у закупівлі та за відсутності оскарження в установленому порядку умов тендерної документації, прийняв вимоги Тендерної документації та як учасник зобов`язався їх виконувати;

- обов`язок переможця щодо завантаження в електронну систему закупівель у п`ятиденний строк оригіналу або нотаріально завіреної копії довідки (документа), або електронної довідки (документа), виданої(-у) (виданого(-ий) уповноваженим органом, про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) на території України (на території країни походження - для іноземного суб`єкта господарювання), дійсну (дійсний) на кінцеву дату подання тендерних пропозицій або більш пізнішу дату, визначений умовами тендерної документації і невиконання такого обов`язку свідчить про невідповідність пропозиції учасника умовам тендерної документації в цій частині;

- на підставі викладеного за результатами розгляду тендерної пропозиції Позивача було встановлено її невідповідність вимогам Тендерної документації - незавантаження в електронну систему закупівель у п`ятиденний строк оригіналу або нотаріально завіреної копії довідки (документа), або електронної довідки (документа), виданої(-у) (виданого(-ий) уповноваженим органом, про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) на території України (на території країни походження - для іноземного суб`єкта господарювання), дійсну (дійсний) на кінцеву дату подання тендерних пропозицій або більш пізнішу дату;

- відхиляючи тендерну пропозицію позивача, відповідач виходив зі змісту Тендерної пропозиції Позивача та керувався положеннями Закону, і відсутність у діях Замовника, при ухваленні рішення про відхилення тендерної пропозиції Позивача, порушень вимог Закону підтверджується рішеннями Антимонопольного комітету України (органу оскарження відповідно до Закону), залишеними без змін відповідними судовими рішеннями: за результатами розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 640/22451/20 за позовом ТОВ «Компані «Плазма» до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ПрАТ «АК «Київводоканал», про визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 21.07.2020 № 14033-р/пк-пз у межах процедури закупівлі №UA-2020-04- 13-001190-а, суд в позові відмовив повністю, і зазначене рішення залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі № 640/22451/20.; ухвалою Верховного Суду від 09.06.2023 у відкритті касаційного провадження у справі № 640/22451/20 за скаргою ТОВ «Компані «Плазма» відмовлено;

- відхиляючи тендерну пропозиції позивача ПрАТ «АК «Київводоканал», як замовник, діяв відповідно до вимог Закону та тендерної документації, а отже були наявні підстави для застосування відповідних наслідків у вигляді застосування гарантійного забезпечення, а отже підстави для покладення на відповідача-2 будь-якої відповідальності відсутні;

- оскільки позивачу було відомо про наявність податкових повідомлень-рішень та, відповідно, податкового боргу на дату подання тендерної пропозиції (21.05.2021), позивач усвідомлював та розумів усі ризики та наслідки подання тендерної пропозиції такою, що не відповідає вимогам Тендерної документації.

Апеляційна скарга в частині присуджених додатковим рішенням витрат на професійну правничу допомогу мотивована тим, що з метою дотримання співмірності, обґрунтованості та пропорційності при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які є доведеними, документально обґрунтованими, відповідають критерію необхідності таких витрат, з урахуванням обізнаності адвоката з усіма обставинами та доказами у справі, оскільки ним здійснювалося представництво у справі №910/11608/20, на рішеннях якої ґрунтується позов у даній справі, були відсутні підстави для покладення на відповідача-2 витрат на правничу допомогу фактично у повному обсязі лише із застосуванням правила пропорційності задоволених позовних вимог.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги на рішення та додаткове рішення

12.09.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду за допомогою системи «Електронний суд» від акціонерного товариства "Банк Альянс" надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач-1 просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи відповідача-1 у відзиві зводяться до того, що:

- зважаючи на отримання 19.06.2020 банком від ПАТ «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» листа-вимоги № 2707/24/36/02-20 про сплату гарантійних платежів за гарантіями № 3963-20, № 3968-20, № 3967-20 в розмірі 10 000,00 грн., 17 000,00 грн. та 930 000,00 грн. відповідно (повторна вимога від 30.07.2020), банк діяв виключно в межах та у спосіб визначений законодавством України;

- Лист-вимога від 19.06.2020 № 2707/24/36/02-20 відповідав умовам гарантії та був надісланий в межах строку дії гарантії, а отже в АТ «БАНК АЛЬЯНС» були відсутні правові підстави для застосування ч. 1 ст. 565 ЦК України;

- твердження позивача про те, що банк не мав законної підстави сплачувати Бенефіціару суму гарантійного забезпечення за банківськими гарантіями є надуманими та необгрунтованим;

- на момент виконання Банком обов`язку, щодо сплати гарантійного платежу на користь Бенефіціара, вимога ПАТ «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» була представленою протягом строку її дії та була підписана уповноваженими особами Бенефіціара. До вимоги були додані рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель про наявність порушень з боку ТОВ «Компані Плазма»;

- при настанні гарантійного випадку поведінка банку не могла обмежувати право чи позбавляти права ПАТ «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ», вимога якого відповідала умовам гарантії та була подана в межах строку її дії;

- в протилежному випадку, такі дії банку суперечили б чинному законодавству, яке регулює правовідносини у сфері надання банківської гарантії;

- поведінка банку була законною та послідовною, оскільки жодна норма ЦК України не уповноважує гаранта на з`ясування стану виконання боржником основного зобов`язання та не передбачає права гаранта на відмову у задоволенні вимоги кредитора з підстав підтвердження факту виконання боржником основного зобов`язання або відсутності доказів його виконання;

- враховуючи правову природу гарантії, механізм та послідовність виконання банком зобов`язань по гарантії, у разі настання гарантійного випадку, у даному випадку не можливо застосувати наслідки передбачені ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

17.09.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду за допомогою системи «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, в якому позивач наголошував, що рішення Господарського суду міста Києва від 28 05 2024 у справі № 910/2164/24 у тій частині, в якій воно оскаржується замовником торгів і не оскаржується позивачем - є законним, обґрунтованим і не підлягає скасуванню, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 910/2164/24 є законним, обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

18.09.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду за допомогою системи «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач-2 просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" - залишити без задоволення, посилаючись додатково на те, що:

- постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі №910/11608/20 скасовано рішення тендерного комітету ПрАТ «АК «Київводоканал», оформлене протоколом від 18.06.2020, про відхилення тендерної пропозиції Позивача у процедурі закупівлі №UA-2020-04-13-001190-a, а отже за правовими наслідками таке рішення тендерного комітету вважається скасованим з 06.09.2023 і всі наслідки, що настають в результаті такого скасування, виникають саме з 06.09.2023 (дати набуття чинності постановою суду);

- тобто підстава, на якій було правомірно набуто грошові кошти за банківськими гарантіями відпала лише за фактом прийняття постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/11608/20, тобто з - 06.09.2023, а до цієї дати таке набуття є за достатніх правових підстав, оскільки наслідки скасування виникли лише з 06.09.2023;

- оскільки підстава, на якій набуто грошові кошти в розмірі 957 000,00 грн, відпала 06.09.2023, відповідно й відсутні правові підстави для нарахування будь-якого прострочення до цієї дати;

- натомість, позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат і 3% річних, починаючи з дати перерахування ними коштів Відповідачу-1, тобто за період коли кошти були такими, що набуті на належній правовій підставі;

- рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі № 910/2164/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат і 3% річних, нарахованих за період до 06.09.2023, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і з врахуванням правової позиції Верховного Суду, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024, справу №910/2164/24 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського міста Києва від 28.05.2024 та на додаткове рішення Господарського міста Києва від 18.06.2024, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного суду від 08.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2164/24.

29.07.2024 до Північного апеляційного суду надійшли матеріли справи №910/2164/24.

В свою чергу, суддя Станік С.Р., перебував у відрядженні з 15.07.2024 по 20.07.2024 включно та у відпустках у періоди: з 22.07.2024 по 02.08.2024; з 05.08.2024 по 19.08.2024 включно; з 20.08.2024 по 30.08.2024 також, суддя Яковлєв М.Л. перебував у відпустці з 12.08.2024 по 30.08.2024 включно, у зв`язку із чим питання щодо руху справи вирішується після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2164/24 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акіонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024, розгляд справи призначено на 03.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2164/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2024 у справі №910/2164/24, об?єднано апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" на рішення Господарського суду Києва від 28.05.2024 та додаткове рішення від 18.06.2024 у справі №910/2164/24, в одне апеляційне провадження для спільного розгляду, спільний розгляд призначено на 03.12.2024.

У зв`язку з оголошенням сигналу "повітряної тривоги" в місті Києві, судове засідання у справі №910/2164/24 за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2024 та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2024, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що неодноразово продовжено.

Відповідно до розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду №3 від 18.07.2022 у разі оголошення сигналу "повітряна тривога", з метою збереження життя, здоров`я, відвідувачам, суддям та працівникам апарату суду, негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 розгляд справи призначено на 24.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" про участь у судовому засіданні, яке призначено на 24.10.2024 та в усіх наступних судових засіданнях у справі №910/2164/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А у відрядженні з 23.10.2024 по 26.10.2024 включно та у відпустці з 27.10.2024 по 22.11.2024 включно, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23.10.2024, справу №910/2164/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 прийнято справу №910/2164/24 за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2024 та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2024, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Сибіга О.М., призначено справу до розгляду на 20.11.2024.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 20.11.2024 з?явились представники позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції), представник відповідача-1 - АТ «БАНК АЛЬЯНС», та представник відповідача-2 - Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

В судовому засіданні 20.11.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/2164/24 в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" задовольнити у повному обсязі. Проти доводів апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - заперечував, просив відмовити у її задоволенні.

В судовому засіданні 20.11.2024 представник Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/2164/24 в частині задоволення позовних вимог та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" 957 000,00 грн основного боргу та 9 124,27 грн 3% річних та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити; скасувати додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2024 у справі №910/2164/24 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" 50 255,45 грн витрат на правничу допомогу та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу. Проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" - заперечував, просив відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача-1 - АТ «БАНК АЛЬЯНС» в судовому засіданні апеляційні скарги просив залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 13.04.2020 в електронній системі закупівель Prozorro ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" опубліковано оголошення про проведення процедури закупівлі №UА-2020-04-13-001190-а, предмет закупівлі "ДК 021:2015: 42120000-6 - Насоси та компресори (насоси, частини насосів та компресор, 7 лотів)" (ідентифікатор закупівлі - UА-2020-04-13-001190-а) та встановлено кінцевий термін подання тендерних пропозицій (з урахуванням нової редакції тендерної документації) - 21.05.2020.

21.05.2020 товариством з обмеженою відповідальністю"Компані "Плазма" було подано тендерну пропозицію за лотом 1 "Насоси, частини насосів, компресор, лотом 5 "Частини насосів"; лотом 6 "Насоси та частини насосів".

Відповідно до тендерної документації процедура закупівлі - відкриті торги ДК 021:2015: 42120000-6 - Насоси та компресори (насоси, частини насосів та компресор, 7 лотів)" (нова редакція) передбачено забезпечення тендерної пропозиції, а саме: замовник вимагає надання учасниками забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії. Розмір забезпечення тендерної пропозиції складає: по лоту 1 - 10 000,00 грн., лоту 5 - 930 000,00 грн., лоту 6 - 17 000,00 грн.

Так, 13.05.2020 року між акціонерним товариством "Банк Альянс" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (принципал) укладено договори про надання гарантії, а саме:

- №3963-20 на суму 10 000,00 грн.;

- №3967-20 на суму 930 000,00 грн.;

- №3968-20 на суму 17 000,00 грн.

Відповідно до вищезазначених договорів про надання гарантії бенефеціаром є приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", гарантія діє з 21.05.2020р. по 30.09.2020р. включно.

Так, у складі тендерної пропозиції, позивач надав замовнику торгів банківські гарантії на загальну суму 957 000,00грн.

27.05.2020 позивачем до Харківського окружного адміністративного суду було подано позовну заяву про визнання незаконними та скасування податкових-повідомлень рішень від 12.12.2019.

01.06.2020 в електронній системі закупівель опубліковано протоколи розгляду тендерних пропозицій за лотом 1, лотом 5, лотом 6, відповідно до яких позивача допущено до електронного аукціону.

09.06.2020 було проведено електронний аукціон, за наслідками якого тендерна пропозиція позивача була визначена як найбільш економічно вигідна.

09.06.2020 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі № 520/6733/2020 за позовом позивача до ГУ ДПС у Харківській області про визнання незаконними та скасування податкових-повідомлень рішень вiд 12.12.2019.

09.06.2020 позивач звернувся до ГУ ДПС у Харківській області із заявою про надання довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

10.06.2020 відповідачем 2 о 10:48 год. опубліковано повідомлення про намір укласти договір з позивачем.

10.06.2020 о 10:54 год. відповідач 2 через ДП "ПРОЗОРРО" звернувся із запитом про надання інформації щодо наявності у позивача заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

10.06.2020 о 16:07 год. відповідачем 2 було отримано відповідь про наявність у позивача заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

11.06.2020 о 16:36 год. позивач звернувся до відповідача 2 з листом, в якому повідомив відповідача про те, що строки надання адміністративних послуг ДПС України продовжуються з урахуванням строків карантину, а також про те, що у позивача наявні неузгоджені податкові зобов`язання.

15.06.2020 ГУ ДПС у Харківській області було відмовлено позивачу у наданні довідки про відсутність у останнього заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

16.06.2020 ГУ ДПС у Харківській області з інтегрованих карток платника податків було виведено інформацію про наявність у позивача податкового боргу за податковими рішеннями від 12.12.2019.

17.06.2020 ГУ ДПС у Харківській області було надано довідку про відсутність у позивача заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

17.06.2020 позивач надав відповідачеві довідку про відсутність у нього заборгованості зі сплати податків і зборiв (обов`язкових платежів).

Матеріалами справи підтверджується, що на момент прийняття рішення Тендерним комітетом 18.06.2020, у розпорядженні комітету була у наявності довідка про відсутність у позивача заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Проте, 18.06.2020 протоколом засідання тендерного комітету ПрАТ "АК "Київводоканал" відхилені тендерні пропозиції переможця ТОВ "Компані "Плазма" по лотам 1, 5, 6 на закупівлю за предметом "ДК 021:2015: 42120000-6 - Насоси та компресори (насоси, частини насосів та компресор, 7 лотів)".

Рішення замовника торгів про відхилення тендерних пропозицій позивача мотивовано наступним (витяг з рішення): "у термін, визначений Законом, переможцем вказаної процедури закупівлі не надано документу відповідно до вимог частини другої статті 17 Закону та підпункту 2.7 пункту 2 розділу "Оцінка тендерної пропозиції" тендерної документації, а саме: оригіналу або нотаріально завіреної копії довідки (документу), або електронної довідки (документу), виданої(-у) (виданого(-ий) уповноваженим органом, про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) на території України (на території країни походження - для іноземного суб`єкта господарювання), дійсну (дійсний) на кінцеву дату подання тендерних пропозицій або більш пізнішу дату.

Відповідно до абзацу третього пункту 2, пункту 4 частини першої статті 30 Закону та підпунктів 2 та 4 пункт 3 розділу "Оцінка тендерної пропозиції" тендерної документації замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника у разі, якщо переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону та у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації".

30.06.2020 до АТ "Банк Альянс" надійшов лист ПрАТ "АК "Київводоканал" вих. 2707/24/36/02-20 від 19.06.2020 про настання гарантійного випадку за трьома банківськими гарантіями (від 20.05.2020 №3963-20 по лоту 1 на суму 10 000,00 грн., від 20.05.20 №3967-20 по лоту 5 на суму 930 000,00 грн., від 20.05.20 №3968-20 по лоту № 6 на суму 17 000,00 грн.) на загальну суму 957 000,00 грн.

У вищезазначеному листі зазначено: "... пунктом 2.7. пункту 2 розділу "Оцінка тендерної пропозиції" тендерної документації передбачено надання переможцем торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, зокрема оригіналу або нотаріально завіреної копії довідки (документа), виданої (виданого) уповноваженим органом, про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) на території України (на території країни походження - для іноземного суб`єкта господарювання), дійсної (дійсний) на кінцеву дату подання тендерних пропозиції або більш пізню дату.

Ураховуючи, що ТОВ "Компані "Плазма", як переможець процедури закупівлі, в термін з 10.06.20 по 15.06.2020 включно не надав шляхом завантаження через електронну систему закупівель оригіналу або нотаріально завіреної копії довідки (документа), виданої (виданого) уповноваженим органом, про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) на території України, тендерним комітетом ПрАТ "АК "Київводоканал", як замовником торгів, 18.06.2020 прийнято та оприлюднено через авторизований електронний майданчик рішення про відхилення його тендерної пропозиції, у зв`язку з тим, що переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-V-III в редакції, що діяла до 19.04.2020 (далі - Закон) (абзац третій пункту 2 частини першої статті 30 Закону).

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону та пунктом 3 розділу "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі, зокрема ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону.

У зв`язку з тим, що ТОВ "Компані "Плазма", як переможець торгів, у строк, визначений законодавством, не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону, кошти такого учасника, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику) при здійсненні закупівлі юридичними особами (їх об`єднаннями) не за бюджетні кошти, підлягають перерахуванню на рахунок таких юридичних осіб (їх об`єднань) (частина п`ята статті 24 Закону).

З огляду на викладене та ураховуючи наявність підстав для неповернення забезпечення тендерної пропозиції учаснику (банківська гарантія від 20.05.2020 № 3963-20 по Лоту 1 на суму 10 000,00грн., банківська гарантія від 20.05.20 № 3967-20 по Лоту 5 на суму 930 000,00 грн, банківська гарантія від 20.05.20 № 3968-20 по Лоту 6 на суму 17 000,00 грн.), просимо перерахувати кошти на рахунок ПрАТ "АК "Київводоканал" у розмірі 957 000,00 гривень".

Згідно з п.1.1 договорів про надання гарантії за заявою принципала, банк надає на користь бенефіціара гарантію, за якою зобов`язується сплатити бенефіціару на його письмову вимогу грошову суму у разі гарантійного випадку та дотримання умов гарантії та цього договору.

Під гарантійним випадком у договорах розуміється: порушення принципалом умов Тендеру при наявності його вини, за яке принципал має нести перед бенефіціаром встановлену законодавством та Тендером (тендерною документацією) відповідальність, з урахуванням умов гарантії та протягом строку дії гарантії у разі:

а) відкликання тендерної пропозиції принципалом після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;

б) не підписання принципалом, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;

в) ненадання принципалом, який став переможцем процедури торгів, у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі";

г) ненадання принципалом, який став переможцем процедури торгів, забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

Відповідно до п.3.5 договорів, банк розглядає вимогу бенефіціара із доданими документами протягом 5 робочих днів з дати її отримання. Протягом 1 робочого дня від дати отримання вимоги бенефіціара по гарантії, банк письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії.

Принципал в строк, визначений у письмовій вимозі банка зобов`язаний:

- перерахувати банку грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги бенефіціара на оплату по гарантії, на рахунок, зазначений банком;

- письмово повідомити банк про виявлені невідповідності у вимозі та у доданих до вимоги бенефіціара документах умовам гарантії.

Згідно з п.3.6 договорів після розгляду вимоги бенефіціара банк:

- або переказує на рахунок Бенефіціара суму, розмір якої не перевищує суму гарантії;

- або повідомляє бенефіціара про відмову у задоволенні його вимоги.

Пунктом 3.7 договорів передбачено, що банк має право відмовити бенефіціару, якщо вимога та/або документи, що мають додаватися до неї:

- отримані банком після закінчення строку дії гарантії;

- не відповідають умовам гарантії.

Відповідно до п.3.8 договорів принципал зобов`язаний негайно, але не пізніше двох робочих днів з дня настання обставини, повідомити банк та бенефіціара про настання таких обставин:

- виконання принципалом умов тендеру;

- скасування чи припинення тендеру;

- акцепті пропозиції відкритих торгів принципала;

- настання гарантійного випадку із зазначенням причини настання.

Згідно з п. 4.2 договорів, якщо на вимогу бенефіціара банк виплачує кошти за гарантією, принципал зобов`язаний протягом 1 робочого дня, повністю відшкодувати банку такі виплати та усі пов`язані з цим витрати банку, у валюті гарантії.

01.07.2020 року АТ "Банк Альянс" звернувся до позивача з листами вих.. №05.4/2674ЮУ, №05.4/2675ЮУ, №05.4/2676ЮУ з вимогами перерахування коштів на покриття можливих витрат за банківськими гарантіями (20.05.2020 № 3963-20 на суму 10 000,00грн., 20.05.20 № 3967-20 на суму 930 000,00 грн., 20.05.20 № 3968-20 на суму 17 000,00 грн.) на загальну суму 957 000,00 грн.

30.07.2020 ПрАТ "АК "Київводоканал" повторно звернувся до АТ "Банк Альянс" листом № 3316/24/36/02-20 від 27.07.2020 з вимогою сплатити на користь замовника торгів 957 000,00 грн.

31.07.2020 року АТ "Банк Альянс" повторно звернувся до позивача з листами вих.. №56/2542, №56/2543, №56/2544 з вимогами перерахування коштів на загальну суму 957 000,00 грн.

У строк з 03.07.2020 до 06.08.2020 позивач сплатив на користь АТ "Банк Альянс" компенсацію витрат за банківською гарантією у загальному розмірі 957 000,00 грн., а саме: 03.07.2020 в розмірі 120 000,00 грн., 06.07.2020 в розмірі 250 000,00 грн., 07.07.2020 в розмірі 108 500,00 грн., 06.08.2020 в розмірі 478 500,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи випискою по рахунку.

В подальшому, АТ "Банк Альянс" перерахував на користь ПрАТ "АК "Київводоканал" кошти на загальну суму 957 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №1 від 19.08.2020 року на суму 10 000,00 грн., №2 від 19.08.2020 року на суму 930 000,00 грн., №3 від 19.08.2020 року на суму 17 000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг на рішення та додаткове рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

За змістом положень ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно з положеннями ч.ч. 1 - 4 ст. 200 Господарського кодексу України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Тобто, за нормою ст. 560 Цивільного кодексу України, саме гарант відповідає перед кредитором (бенефіціаром) за порушення зобов`язання боржником (принципалом).

Положеннями частин 1 - 5 ст. 563 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 569 Цивільного кодексу України, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, фактично гарантійні внески сплачені банком, а позивач здійснив виплату банку компенсацію витрат за банківською гарантією у загальному розмірі 957 000,00 грн.

Водночас, підставою для звернення відповідача-2 до банку із вимогою про виплату банківської гарантії, як і підставою звернення банку до позивача із вимогою у порядку регресу є рішення тендерного комітету, оформлене протоколом від 18.06.2020.

В свою чергу, не погоджуючись з фактом відхилення тендерної пропозиції, в серпні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом від 18.06.2020, про відхилення тендерної пропозиції переможця (позивача) у процедурі закупівлі №UA-2020-04-13-001190-a, предмет закупівлі ДК 021:2015: 42120000-6 - Насоси та компресори, (насоси, частини насосів та компресор, 7 лотів) по Лотах 1, 5, 6.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/11608/20 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" до приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання незаконним та скасування рішення про відхилення тендерної пропозиції відмовлено повністю. Проте, в рішенні суд дійшов висновку, що дії замовника та оспорюване рішення суперечать ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а також, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв неправомірно.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі №910/11608/20 рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі № 910/11608/20 скасовано, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції: " 1. Позов задовольнити. 2. Визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", оформлене протоколом від 18.06.2020, про відхилення тендерної пропозиції переможця (позивача) у процедурі закупівлі №UA-2020-04-13-001190-a, предмет закупівлі ДК 021:2015:42120000-6 - Насоси та компресори, (насоси, частини насосів та компресор, 7 лотів) по Лотах 1, 5, 6.".

У вказаній постанові судом зроблено висновок, що стягнення безпідставно набутих коштів у порядку, передбаченому положеннями частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України є можливим за умови обов`язкового доведення відсутності правової підстави для набуття таких коштів особою, до якої заявлено вимогу про повернення коштів, відтак, до визнання недійним рішення тендерного комітету, оформленого протоколом від 18.06.2020, звернення до суду із вимогами, обґрунтованими ст. 1212 Цивільного кодексу України, є передчасним.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.11.2023 у справі №910/11608/20, касаційне провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 910/11608/20 закрито.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, внаслідок незаконного рішення відповідача-2 створені передумови для втрати позивачем коштів у розмірі 957 000,00 грн.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 177 Цивільного кодексу України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, і що підтверджується наявними матеріалами справи, грошові кошти (виплата за банківськими гарантіями) були сплачені відповідачу-1 та відповідачу-2 за наявності правових підстав - настання гарантійного випадку за банківськими гарантіями.

Проте, постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі №910/11608/20 скасовано рішення тендерного комітету приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", оформлене протоколом від 18.06.2020, про відхилення тендерної пропозиції переможця (позивача) у процедурі закупівлі №UA-2020-04-13-001190-a.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з моменту скасування рішення тендерного комітету приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", оформленого протоколом від 18.06.2020 підстава на якій було набуто грошові кошти за банківськими гарантіями - відпала, у зв?язку з чим на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача в частині стягнення з приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" грошових коштів в розмірі 957 000,00 грн. - є законними та обгрунтованими і підлягають задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано відповідачем-2 в апеляційній скарзі.

Щодо солідарного стягнення основного боргу в розмірі 957 000,00 грн. з акціонерного товариства "Банк Альянс", суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для солідарного стягнення з відповідачів спірної суми, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 562 Цивільного кодексу України, зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Таким чином, якщо договором не передбачено додаткових умов щодо надання гаранту відповідних документів на підтвердження невиконання принципалом обов`язків за основним зобов`язанням, то гарант має безумовний обов`язок щодо сплати за гарантією на вимогу бенефіціара.

Гарантія є єдиним видом забезпечення виконання зобов`язання, який не залежить від основного зобов`язання. Посилання в гарантії на основний правочин для цілей його ідентифікації не змінює незалежної природи гарантії.

Незалежність зобов`язання гаранта від основного зобов`язання полягає у відсутності будь-якого причинного зв`язку між станом виконання/невиконання основного зобов`язання (яке забезпечено гарантією) та між обов`язком гаранта здійснити виплату гарантії на вимогу бенефіціара.

Жодна норма Цивільного кодексу України не уповноважує гаранта на з`ясування стану виконання боржником основного зобов`язання та не передбачає права гаранта на відмову у задоволенні вимоги кредитора з підстав підтвердження факту виконання боржником основного зобов`язання або відсутності доказів його виконання.

Частиною 1 ст. 565 Цивільного кодексу України визначено, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Отже, за умови дотримання усіх істотних вимог, закріплених у самій гарантії, гарант позбавлений права заперечувати/відмовляти у задоволенні вимоги бенефіціара, посилаючись виключно на стан виконання/невиконання боржником основного зобов`язання.

Наявність спору між бенефіціаром та принципалом щодо дотримання вимог тендерної закупівлі не може бути підставою для відмови гарантом від виконання власного зобов`язання.

Таким чином законодавцем чітко визначено єдину модель поведінки гаранта у разі настання гарантійного випадку. Виключенням є лише випадок якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Відтак зважаючи на отримання банком від приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" листа-вимоги № 2707/24/36/02-20 19.06.2020 про сплату гарантійних платежів за гарантіями № 3963-20, № 3968-20, № 3967-20 в розмірі 10 000,00 грн., 17 000,00 грн. та 930 000,00 грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що банк діяв виключно в межах та у спосіб визначений законодавством України. Лист-вимога № 2707/24/36/02-20 від 19.06.2020 відповідав умовам гарантії та був надісланий в межах строку дії гарантії, а отже в АТ "Банк Альянс" були відсутні правові підстави для застосування ч. 1 ст. 565 Цивільного кодексу України.

За таких обставин доводи позивача про те, що банк не мав законної підстави сплачувати бенефіціару суму гарантійного забезпечення за банківськими гарантіями - є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами справи.

В свою чергу, перерахування коштів банку в розмірі 957 000,00 грн. відбувалося позивачем на підставі укладених договорів банківських гарантій № 3963-20, № 3967-20, № 3968-20 від 20.05.2020, тобто, банк не набував майно без достатньої правової підстави, яка обумовлена ст. 1212 Цивільного кодексу України, як підстава для повернення таких у випадку припинення такої підстави.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, банк не зберігав майно у вигляді грошових коштів в розмірі 957 000,00 грн., а 19.08.2020 перерахував їх на рахунок бенефеціара, що учасниками спору не заперечувалось.

З огляду на викладене, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, враховуючи правову природу гарантії, механізм та послідовність виконання банком зобов`язань по гарантії, у разі настання гарантійного випадку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин застосування наслідків, передбачених ст. 1212 Цивільного кодексу України - є безпідставним. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 статті 543 Цивільного кодексу України).

Крім того, як вірно становлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, в даному випадку відсутні підстави для солідарного стягнення.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача щодо солідарного стягнення основного боргу в розмірі 957 000,00 грн. з акціонерного товариства "Банк Альянс" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано позивачем в апеляційній скарзі.

Також позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 3% річних в розмірі 98 897,54 грн. за період з наступного дня з моменту перерахування коштів: з 04.07.2020, 07.07.2020, 08.07.2020 по 31.12.2023 та інфляційних втрат в розмірі 482 044,08 грн. за період з наступного дня з моменту перерахування коштів: з 04.07.2020, 07.07.2020, 08.07.2020 по 30.06.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, як вірно встановив суд першої інстанції, і з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки вимоги позивача щодо солідарного стягнення з акціонерного товариства "Банк Альянс" 3% річних в розмірі 98 897,54 грн. та інфляційних втрат в розмірі 482 044,08 є похідними, то вони також не підлягають задоволенню.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, грошові кошти (виплати за банківськими гарантіями) були сплачені відповідачу-1 та відповідачу-2 за наявності правових підстав - настання гарантійного випадку за банківськими гарантіями.

Однак, постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі №910/11608/20 скасовано рішення тендерного комітету приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", оформлене протоколом від 18.06.2020, про відхилення тендерної пропозиції переможця (позивача) у процедурі закупівлі №UA-2020-04-13-001190-a.

Тобто, підстава на якій було набуто грошові кошти за банківськими гарантіями відпала за фактом прийняття постанови Північного апеляційного господарського суду у справі №910/11608/20, з 06.09.2023, а до цієї дати таке набуття є за достатніх правових підстав.

Враховуючи вищезазначене, як вірно встановив суд першої інстанції, і з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, вимоги позивача щодо стягнення з приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 3% річних підлягають задоволенню частково: в розмірі 9 124,27 грн. за період з 07.09.2023 по 31.12.2023, а вимоги позивача в частині стягнення з приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 3% річних в розмірі 89 773,27 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано позивачем в апеляційній скарзі.

В свою чергу, нарахування індексу інфляції підлягає здійсненню з 07.09.2023. Проте, позивачем нараховано індекс інфляції по 30.06.2023. Враховуючи відсутність вимоги позивача щодо нарахування індексу інфляції за період з 07.09.2023 по 31.12.2023 та неможливість суду першої інстанції вийти за межі позовних вимог, вимоги позивача щодо стягнення з приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" індексу інфляції в розмірі 482 044,08 грн. - обгрунтовано визнані судом першої інстанції такими, що не підлягають задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано позивачем в апеляційній скарзі.

З огляду на викладене, оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано ухвалено рішення, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" основний борг в розмірі 957 000 (дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 9 124 (дев`ять тисяч сто двадцять чотири) грн. 27 коп. та судовий збір в розмірі 11 593 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн. 62 коп., і в частині позовних вимог до акціонерного товариства "Банк Альянс" відмовлено, а доводи скаржників не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Отже, усі інші доводи, посилання, обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким частково задоволено позов та стягнуто з приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" основний борг в розмірі 957 000 (дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 9 124 (дев`ять тисяч сто двадцять чотири) грн. 27 коп. та судовий збір в розмірі 11 593 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн. 62 коп., і в частині позовних вимог до акціонерного товариства "Банк Альянс" відмовлено.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі.

Також, розглянувши доводи відповідача-2 в частині оскарження додаткового рішення в частині присудження до стягнення 50 255,45 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Скаржник (відповідач-2) в апеляційній скарзі вказував, що розмір присуджених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 255,54 грн. - є необґрунтованим. Проте, з вказаними доводами скаржника суд апеляційної інстанції не погоджується та вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 13.12.2022 між адвокатом Качмарем Вячеславом Олександровичем та товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" укладено Договір №1312/01 про надання правничої (правової) допомоги (далі - Договір).

За вказаним Договором адвокат надає правову (правничу) допомогу клієнту, а клієнт приймає та оплачує таку правову (правничу) допомогу.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати виконання доручень клієнта, складність справи, обсяг надання правничої допомоги. Розмір гонорару адвоката визначається за домовленістю сторін. За згодою сторін правова допомога за даним договором може надаватись безоплатно.

04.12.2023 між адвокатом Качмарем Вячеславом Олександровичем та товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" укладено Додаткову угоду №1/0412 до Договору №1312/01 про надання правничої (правової) допомоги від 13.12.2022 (далі - Додаткова угода).

За вказаною Додатковою угодою клієнт надає адвокату доручення:

1) на підготовку та подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви про: а) стягнення 957 000,00 грн. гарантійного забезпечення, яке було втрачене клієнтом внаслідок дій акціонерного товариства "Банк Альянс" та дій приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"; б) стягнення річних та інфляційних втрат, що можуть бути нараховані на вищезазначену суму гарантійного забезпечення;

2) на представництво клієнта в Господарському суді міста Києва у справі за позовом клієнта про стягнення 957 000,00 грн. гарантійного забезпечення, яке було втрачене клієнтом внаслідок дій акціонерного товариства "Банк Альянс" та дій приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", а також про стягнення річних та інфляційних втрат, що можуть бути нараховані на вищезазначену суму гарантійного забезпечення

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди гонорар адвоката за виконання доручення клієнта становить 80 000,00 грн.

Згідно п. 3 Додаткової угоди клієнт сплачує адвокату обумовлену в п. 2 даної Додаткової угоди гонорар протягом шістдесяти банківських днів з дня ухвалення рішення.

Після виконання адвокатом обумовленого даною Додатковою угодою доручення клієнта, сторони підписують Акт приймання-передачі наданих послуг.

29.05.2024 сторонами Договору підписано Акт приймання-передачі наданих послуг №1/0412, яким зафіксовано надання послуг на загальну суму 80 000,00 грн.

Постановою Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 встановлено, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Так, судом першої інстанції встановлено, що витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 80 000,00 грн., проте, враховуючи ціну позову, заявлений попередній розрахунок судових витрат, складність справи та виконанні адвокатом роботи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заперечення відповідача-2 щодо розміру заявленої суми судових витрат є необґрунтованими.

Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги до акціонерного товариства "Банк Альянс" є необґрунтованими, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову до вказаної особи, а тому заява в цій частині не підлягає задоволенню, з чим учасники спору погоджуються і додаткове рішення в цій частині учасниками спору не оскаржується.

В свою чергу, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу у даній справі покладаються на позивача та приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням чого обгрунтовано присудив до стягнення з відповідача-2 на користь позивача 50 255,54 грн. витрат на професійну правничу допомогу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання, а отже, доводи скаржника про те, що наданий представником Позивача договір про надання професійної правничої допомоги від 31.12.2022 та додаткова угода від 04.12.2023 не містять порядку обчислення гонорару - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані та безпідставні.

Доводи скаржника про те, що є неспівмірним визначення вартості години роботи та суті такої роботи, оскільки ознайомлення зі змістом заперечень (читання) вартує 1 000,00 грн за годину, а написання відповідей на відзив вартує 833,34 грн за годину, і представником позивача вказано, що на ознайомлення з наданими клієнтом матеріалами судових справ та доказами, написання позовної заяви та подання позовної заяви, написання клопотання про витребування доказів та подання клопотання про витребування доказів, адвокатом витрачено 40 годин загальною вартістю 60 000,00 грн., проте, всі обставини даної справи та докази уже були відомі та досліджувалися представником позивача, оскільки були предметом дослідження у судовій справі №910/11608/20, копії рішень в якій були додані ним до позовної заяви та в якій представником Позивача був той же адвокат - Качмар В. О., а отже кількість годин (40 годин) та їх вартість (60 000,00 грн) є значно завищеними - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані, оскільки дослідження представником обставин і доказів в іншій справі не звільняє адвоката від обов??язку перед клієнтом дослідити усі докази і обставини, які досліджуються зокрема у даній справі № 910/2164/24, і щодо представлення інтересів в якій оформлено обумовлений законом обсяг документів та надано документальне підтвердження надання таких послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 № 910/1964/21.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що з відповідача-2 на користь позивача підлягає стягненню 50 255,54 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин та задоволених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків як суду першої інстанції у оскаржуваному додатковому рішенні, так і суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване додаткове рішення у відповідності до ст. ст. 86, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, з присудженням до стягнення з відповідача-2 на користь позивача 10 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні та оскаржуваному додатковому рішенні, оскаржувані рішення та додаткове рішення ухвалені з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2024 у справі №910/2164/24 та додаткового Господарського суду м. Києва від 18.06.2024 у справі №910/2164/24 , за наведених скаржниками доводів та обґрунтувань апеляційних скарг.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 244, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2024 у справі №910/2164/24 та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2024 у справі №910/2164/24 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2024 у справі №910/2164/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2024 у справі №910/2164/24 - залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2024 у справі №910/2164/24 - залишити без змін.

4. Судовий збір за подачу апеляційних скарг на рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2024 у справі №910/2164/24 - залишити за скаржниками.

5. Матеріали справи №910/2164/24 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 13.12.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.М. Сибіга

М.Л. Яковлєв