Постанова

від 26.11.2024 по справі 910/6336/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. Справа№ 910/6336/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Яценко О.В.

секретар судового засідання: Романенко К.О.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 26.11.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 21.08.2024 (повний текст складено 21.08.2024)

у справі №910/6336/24 (суддя Ю.О. Підченко)

за позовом Приватного підприємства «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум»

до Національної поліції України

про стягнення 125 031, 41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Приватне підприємство «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної поліції України про стягнення 84 000, 00 грн, 33 460, 24 грн інфляційних втрат, 7 571, 17 грн 3% річних.

Після відкриття провадження у даній справі, 15.07.2024 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі №910/6336/24, мотивоване тим, що між сторонами у зв`язку з проведенням дослідження в межах кримінального провадження не виникли господарські відносини, а всі витрати кримінального провадження вирішуються саме в межах такого кримінального провадження.

З огляду на зазначене відповідач вважає, що справа №910/6336/24 підлягає розгляду судом у порядку кримінального, а не господарського судочинства, а тому провадження підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/6336/24 клопотання Національної поліції України про закриття провадження у справі задоволено. Провадження у справі №910/6336/24 за позовом Приватного підприємства «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум» до Національної поліції України про стягнення 84 000,00 грн., 33 460,24 грн. інфляційних втрат, 7 571,17 грн. 3% річних закрито. Роз`яснено Приватному підприємству «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум», що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції загальних судів та підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржувану ухвалу, та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду справи.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права та незаконно застосовано пункт 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, даний позов про стягнення заборгованості за договором про надання послуг підлягає розгляду виключно в господарському судочинстві.

Заперечуючи проти вимог апеляційних скарг, Національна поліція України подала відзив, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, наголошуючи на законності і обґрунтованості висновків суду першої інстанції.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Яценко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6336/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного підприємства «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/6336/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

10.10.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/6336/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум» на ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/6336/24 залишено без руху. Надано Приватному підприємству «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум» строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали.

28.10.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду на виконання вимог ухвали суду від 14.10.2024 заявником усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме: подано докази сплати судового збору (квитанція до платіжної інструкції №102942488 від 25.10.2024).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/6336/24, справу №910/6336/24 призначено до розгляду на 26.11.2024 на 12:20 год.

В судове засідання 26.11.2024 з`явились представники сторін, надали свої пояснення.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Згідно частини 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною, зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

При цьому, судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанова Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 910/872/21).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Головним слідчим управлінням Національної поліції України в рамках кримінального провадження №12018000000000296 від 16.05.2018 було направлено запит до Приватного підприємства «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум» від 25.11.2019 №31642дн24/2/2-2019 для проведення дослідження з питань порядку організації та проведення торгів у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг) на предмет їх відповідності законодавству.

За результатами проведення вказаного дослідження Приватним підприємством «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум» складено висновок спеціаліста від 19.05.2021 №37, в подальшому задля приєднання до матеріалів кримінального провадження №12018000000000296 від 16.05.2018 висновку спеціаліста від 19.05.2019 №37 слідчим ГСУ винесено постанову від 22.03.2021 про залучення посадової особи ПП «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум» в якості спеціаліста у вказаному кримінальному провадженні.

В силу частини 3 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий визнає це за необхідне.

За приписами частини 1 статті 71 Кримінального процесуального кодексу України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Таким чином, з моменту винесення слідчим вказаної постанови ПП «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум» набув статусу спеціаліста та відповідно став учасником у вказаному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим, питання які виникають у учасників кримінального провадження вирішуються в його межах та у порядку кримінального судочинства.

Згідно із пунктом 25 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України учасником кримінального провадження, зокрема є спеціаліст.

Статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, відповідно до пункту 1-4 частини 1 статті 118 Кримінального процесуального кодексу України процесуальні витрати складаються із: витрат на правову допомогу; витрат, пов`язаних пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження. Питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК України. Якщо це питання не було вирішене судом, сторони кримінального провадження, свідок, експерт, спеціаліст і перекладач мають можливість оскаржити в цій частині ухвалене у справі судове рішення в апеляційному та касаційному порядку. А тому такі витрати не можуть бути стягнуті за правилами іншого судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 462/6473/16-ц).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 126 Кримінального процесуального кодексу України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою суду. Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Так, положеннями частини 1 статті 125 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.

Таким чином, процесуальні питання, пов`язані з компенсацією процесуальних витрат у кримінальному провадженні, вирішуються у тій справі (провадженні), в якій вони були понесені, в порядку, передбаченому КПК України, що виключає можливість їх розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №757/3087/15-ц).

Водночас враховуючи, що кримінальне провадження №12018000000000296 від 16.05.2018 на даний час перебуває на розгляді в Шевченківському районному суді міста Києва, та за результатами розгляду вказаного кримінального провадження судом як наслідок може бути прийнято рішення про стягнення витрати на залучення спеціаліста за рахунок Держави чи обвинуваченого, що в свою чергу може призвести до подвійного стягнення таких витрат.

Разом з цим, слід зазначити, що згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, вирішення справи в суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 №910/10009/22).

Враховуючи те, що Приватне підприємство «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум» залучено до вказаного кримінального провадження у якості спеціаліста, а отже апелянт набув статусу учасника кримінального провадження та відповідно питання про компенсацію останньому витрат за надання послуг, а саме за надання висновку спеціаліста в рамках вказаного кримінального провадження, які відповідно до норм кримінального процесуального законодавства є процесуальними витратами у кримінальному провадженні, відтак повинні вирішуватися в межах кримінального судочинства.

Доводи апелянта про те, що позов ґрунтується на договірних правовідносинах, колегія вважає безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятої ухвали наведено місцевим судом, підстав для її скасування не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в ухвалі висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/6336/24 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Консалтинг експерт груп «Діктум-Фактум» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/6336/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/6336/24 залишити без змін.

Матеріали справи №910/6336/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 16.12.2024 після виходу судді Яценко О.В. з відпустки.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

О.В. Яценко