Постанова

від 12.11.2024 по справі 927/209/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р. Справа№ 927/209/24(927/718/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 04.09.2024 (суддя Белов С.В.)

у справі № 927/209/24(927/718/24)

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський"

про стягнення 31853,17 грн,

в межах справи № 927/209/24

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський" (код 30865826),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У липні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - позивач) звернулось у Господарський суд Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 31853,17 грн, що виникла у зв`язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2023 р. по червень 2024 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості, що виникла у зв`язку з невиконанням обов`язку по відшкодуванню у період з грудня 2023 р. по червень 2024 р. щомісячних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003, в частині пенсій призначених у порядку ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та які визначені позивачем у відповідних розрахунках витрат з грудня 2023 р., з січня 2024 р., з березня 2024 р., з квітня 2024 р., з червня 2024 р.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.09.2024 у справі № 927/209/24 (927/718/24) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 22844,38 грн заборгованості та 1737,29 грн судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду в частині задоволення частини позовних вимог обґрунтоване тим, що у відповідача наявний обов`язок по відшкодуванню позивачу фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій, які визначені позивачем у розрахунках за грудень 2023 року, січень, березень, квітень, червень 2024 року по відшкодуванню фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", згідно яких підтверджена сума заборгованості за грудень 2023 року, січень, березень, квітень, червень 2024 року становить 22844,38 грн.

Відмовляючи у решті позовних вимог, суд виходив з того, що позивач не довів суму боргу 9028,38 грн за лютий 2024 р., яка заявлена до стягнення у позовній заяві, оскільки не подав суду відповідного розрахунку фактичних витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.09.2024 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваного судового рішення позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Так, за доводами відповідача, суд не врахував, що у відповідності до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, органи Пенсійного фонду у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або припинення виплати пенсії.

Оскільки розмір витрат на доставку та виплату пенсій у лютому та травні 2024 р. не змінювався у порівнянні до попереднього місяця, то позивач направляв один розрахунок фактичних витрат за січень 2024 р. та за квітень 2024 р. відповідно, а позивач був зобов`язаний відшкодувати витрати у лютому та травні 2024 р. у відповідному розмірі, що визначені у розрахунках за попередні місяці.

Дії суду під час апеляційного розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, розгляд справи №927/209/24 (927/718/24) призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.11.2024.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 справу № 927/209/24 (927/718/24) передано на розгляд колегії суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, суддя-доповідач), Остапенко О.М., Отрюх Б.В., у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку.

Оскільки сторони не направили представників для участі в судовому засіданні, а їх неявка не перешкоджає розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу за наявними матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2024 відкрито провадження у справі №927/209/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

Відповідач зареєстрований в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 13.10.2000.

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція).

Пунктом 6.1 Інструкції визначено, що для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема "Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи" (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам (п. 6.5 Інструкції).

У пункті 6.7 Інструкції установлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

З аналізу наведених норм Інструкції належить дійти висновку, що орган Пенсійного фонду України надсилає один раз на поточний рік розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у якому визначається розмір витрат, який щомісячно підлягає до відшкодування підприємством до 25-го числа. І лише у разі зміни розміру відшкодування, обов`язково надсилається новий розрахунок.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за лютий та травень 2024 р. у зв`язку з відсутністю доказів надсилання відповідачу розрахунку за вказані місяці, суд першої інстанції припустився неправильного застосування наведених вище норм Інструкції та не врахував відсутність обов`язку позивача надсилати щомісячний розрахунок підприємству.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права - п. 6.4, 6.5, 6.7 Інструкції.

Разом з тим, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів зазначає про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, зокрема, щодо обґрунтованості розміру заявлених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2024 позивач надіслав відповідачу розрахунок від 11.01.2024, у якому повідомив про розмір, який підлягає до відшкодування відповідачем з січня 2024 р., в сумі 4342,54 грн. Тобто, відповідач був зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у січні, лютому, березні і т.д. 2024 р. в сумі 4342,54 грн щомісяця.

Втім, у березні 2024 р. змінився розмір пільгових пенсій, відповідно змінились витрати на їх виплату, у зв`язку з чим позивач 07.03.2024 надіслав відповідний розрахунок від 06.03.2024, який підлягав оплаті з березня 2024 р. в сумі 4685,84 грн. Аналогічно 07.06.2024 був надісланий розрахунок від 06.06.2024, який підлягав оплаті з червня 2024 р. в сумі 1670,74 грн.

Крім того, відповідач не відшкодував витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у грудні 2023 року, які були повідомлені йому у розрахунку від 05.12.2023 в сумі 4342,54 грн.

Таким чином, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, які становлять за грудень 2023 р. - 4342,54 грн, за січень 2024 р. - 4342,54 грн, за лютий 2024 р. - 4342,54 грн, за березень 2024 р. - 4685,84 грн, за квітень 2024 р. - 4685,84 грн, за травень 2024 р. - 4685,84 грн, за червень 2024 р. - 1670,74 грн, а всього 28755,88 грн. І саме такі витрати позивача є обґрунтованими та підтверджені належними та достатніми доказами - розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідач зобов`язаний щомісяця відшкодовувати витрати позивача, наведені у розрахунках, до 25-го числа поточного місяця, докази чого у матеріалах справи відсутні та відповідачем не спростовані.

За вказаних обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково в сумі 28755,88 грн, а в решті вимог в сумі 3097,29 грн - відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 277 ГПК України визначено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів доходить висновку, що господарський суд першої інстанції не з`ясував дійсні обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення належить змінити в частині задоволених позовних вимог, задовольнивши позовні вимоги в сумі 28755,88 грн.

Оскільки рішення суду підлягає зміні зі збільшенням задоволених позовних вимог, належить частково задовольнити і апеляційну скаргу.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України належить змінити розподіл судових витрат. Судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги належить покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Судові витрати, які підлягають розподілу за результатами розгляду справи, складаються із судового збору за подання позовної заяви в сумі 2422,40 грн та подання апеляційної скарги в сумі 3633,60 грн.

Відтак, належить стягнути з відповідача на користь позивача 2186,85 грн витрат по сплаті судового збору в суді першої інстанції, а також 2379,17 грн витрат по сплаті судового збору в апеляційному суді, а всього 4566,02 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1, 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.09.2024 у справі № 927/209/24 (927/718/24) змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини в наступній редакції.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський" (місцезнаходження: 15622, Чернігівська область, смт. Березна, вул. Шевченка, 5; ідентифікаційний код 30865826,) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження: 14005, м. Чернігів, вул. П`ятницька, 83-а; ідентифікаційний код 21390940) 28755 (двадцять вісім тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) грн 88 коп. заборгованості, 4566 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят шість) грн 02 коп. судового збору.

4. В решті рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.09.2024 у справі № 927/209/24 (927/718/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.12.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко