Постанова

від 27.11.2024 по справі 910/4202/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р. Справа№ 910/4202/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Тищенко А.І.

Станіка С.Р.

секретар судового засідання: Король Д.А.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 27.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Аграрної біржі

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024

у справі № 910/4202/24 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод"

до Аграрної біржі

про стягнення 38 175,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

05.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Аграрної баржі (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про участь в аукціоні з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі б/н від 04.11.2020.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем залишено без відповіді запити про необхідність повернення невикористаних гарантійних внесків, всупереч умов договору про участь в аукціоні з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі б/н від 04.11.2020 (далі - Договір).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 по справі №910/4202/24 позов задоволено повністю.

Рішення обґрунтовано тим, що на час розгляду даного спору відсутні правові підстави збереження у відповідача коштів гарантійного внеску у розмірі 38 175,00 грн, а відтак відповідач зобов`язаний повернути позивачу сплачені ним кошти в силу приписів частини 1 статті 1212 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Аграрна біржа 28.06.2024 через відділ канцелярії Північного апеляційного господарського суду звернулась з апеляційною скаргою №32 від 28.06.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі №910/4202/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи та не врахував аргументи наведені відповідачем, що стало, на думку скаржника, порушенням права на захист прав та інтересів останнього.

Крім того, відповідачем зазначено, що (1) позивачем було невірно вказано юридичну особу відповідача на рекомендованому повідомленні від листа про повернення гарантійного внесу; (2) на переконання відповідача, позивачем було пропущено строки позовної давності; (3) позивачем було невірно визначено оспорювану суму, оскільки загальна сума сплаченого гарантійного внеску за участь в аукціоні від 06.11.2020 становила 25 887, 50 грн.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

27.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Аграрної біржі, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 року залишити в силі.

Доводи позивача викладені у відзиві зводяться до того, що (1) твердження скаржника щодо заборгованості залишку перерахованих на рахунок останнього, гарантійних внесків, загальна сума яких складає 38 175, 00 грн стосуються різних аукціонів, які між собою не пов`язані, не відносяться до суті спору та наявної заборгованості, оскільки факт перерахування коштів на рахунок відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не спростовується скаржником; (2) за адресами, на які позивачем було направлено листи з вимогою про повернення залишку гарантійних внесків, знаходиться лише одна юридична особа з такою назвою - Аграрна біржа, код ЄДРПОУ 33947314; (3) згідно п. 10.1 Регламенту організації та проведення аукціонів гарантійний внесок по непридбаним лотам повертається організатором на рахунок такого учасника протягом трьох робочих днів з дати отримання організатором відповідної заяви, а тому, на думку позивача, початок перебігу строку позовної давності починається через 3 робочі дні після отримання відповідачем заяви позивача, тобто з 22.02.2024.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024, матеріали апеляційної скарги №32 від 28.06.2024 Аграрної біржі по справі № 910/4202/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: ОСОБА_1., ОСОБА_2

15.07.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4202/24.

25.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4202/24.

12.08.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Аграрної біржі на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі № 910/4202/24 залишено без руху та зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Аграрна біржа має право усунути недоліки, а саме, подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 4 542, 00 грн за оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі № 910/4202/24.

14.08.2024 від Аграрної біржі (через канцелярію суду) до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.

02.09.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Аграрної біржі на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі № 910/4202/24 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.09.2024.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_1 .

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 справу № 910/4202/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Кравчука Г.А., ОСОБА_2.

25.09.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією прийнято до свого провадження справу № 910/4202/24 та призначено нову дату судового засідання на 16.10.2024.

16.10.2024 судове засідання не відбулось в зв`язку з перебуванням головуючого судді Сибіги О.М. у відпустці.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 справу № 910/4202/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів ОСОБА_2., Станіка С.Р.

24.10.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією прийнято до свого провадження справу № 910/4202/24 та призначено нову дату судового засідання на 27.11.2024.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_2.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 справу № 910/4202/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Тищенко А.І., Станіка С.Р.

25.11.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією прийнято до свого провадження справу № 910/4202/24 та призначено нову дату судового засідання на 27.11.2024.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Представник скаржника в судовому засіданні 27.11.2024 підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з`явився оскільки в прохальній частині відзиву позивач просив розгляд справи проводити без участі його законного представника.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується колегія суддів, 04.11.2020 між Аграрною біржею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" укладено договір б/н про участь в аукціоні з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, предметом якого є врегулювання відносин сторін з питань допуску до аукціонів, оголошених організатором, сплати реєстраційних та гарантійних внесків за таку участь, винагороди організатора, інших платежів з питань участі у аукціонах - у разі їх встановлення, а також дотримання вимог регламенту організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, затвердженого організатором.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору, учасник зобов`язаний сплачувати реєстраційні та гарантійні внески за участь в аукціонах, винагороду організатора, а також інші платежі - при їх встановленні.

Згідно п. 3.1. Договору вартість послуг за організацію та проведення кожного аукціону справляється з покупця, який визнаний переможцем аукціону по відповідному лоту.

Сторонами погоджено п. 3.4. Договору, що винагорода організатора сплачується учасником не пізніше двох робочих днів з моменту закінчення аукціону, в якому його було визнано переможцем, а у разі її несплати - може бути вирахувана організатором із гарантійного внеску такого учасника.

У п. 3.5. Договору вказано, що Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2020 р. включно.

Згідно п. 3.7. Договору, якщо до закінчення терміну дії цього договору сторони не надіслали письмове повідомлення про припинення Договору, то він вважається подовженим на той же строк.

У відповідності до п. 4.3. Договору, поданням заявок та документів, передбачених регламентом, здійсненням оплати реєстраційного та гарантійного внесків, учасник погоджується з умовами участі в аукціоні, засвідчує свою безумовну згоду на обробку його персональних даних, виконання регламенту, підтверджує юридичну значимість своїх дій під час участі в аукціоні, зокрема, вчинених засобами електронної торгової системи, а також усвідомлює їх наслідки.

Відповідно до п. 2.3. Регламенту, з метою участі в аукціонах покупці укладають з організатором договір, предметом якого є участь у аукціоні, якщо інше не визначено організатором. З метою участі в електронних аукціонах, окрім договору з організатором, учасники зобов`язані отримати доступ до електронної торгової системи.

Згідно п.п. 4.1. - 4.3. Регламенту особи, які бажають прийняти участь в аукціоні подають організатору заявки на купівлю або продаж. Форми заявок та порядок їх подачі визначаються організатором у залежності від форми аукціону. Заявка учасника підтверджується сплатою реєстраційного та гарантійного внесків за участь в аукціоні, а також інших платежів, якщо таке визначено організатором. Реєстраційні та гарантійні внески, а також інші платежі повинні бути зараховані на вказані організатором рахунки у визначені повідомленням про аукціон терміни.

У відповідності до п.п. 6.1. - 6.3. Регламенту, організатором встановлені наступні види платежів та зборів: реєстраційний та гарантійний внески, винагорода організатора. За потреби організатор може встановлювати додаткові фінансові зобов`язання учасників. Розмір реєстраційного, гарантійного внесків та винагороди організатора порядок та реквізити їх сплати затверджуються організатором. Реєстраційний внесок поверненню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що на виконання умов участі в аукціонах з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі позивачем було сплачено кошти на користь відповідача у розмірі 25 887, 50 грн згідно платіжної інструкції №33953 від 04.11.2020 р., як 5% гарантійного внеску за участь в торгах та 800,00 грн згідно платіжної інструкції №33952 від 04.11.2020 р., як реєстраційний внесок за участь в торгах.

Надалі, сторони підписали акт здачі-приймання робіт №118 від 04.11.2020 р. на суму 800 грн. з ПДВ, яким визначено надання послуг з реєстраційного внеску.

За результатами аукціону, 09.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" та ДП «Попільнянський лісгосп» укладено договір купівлі-продажу лісоматеріалів необроблених №48-20.

24.11.2020 сторони підписали та скріпили печатками акт надання послуг №216 на суму 825,00 грн.

На виконання положень Регламенту, 03.12.2020 Аграрна біржа перерахувала на реквізити ДП «Попільнянський лісгосп» гарантійний внесок у розмірі 3387,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням №9978.

Також, позивачем сплачено на рахунок відповідача гарантійний внесок за участь в торгах у розмірі 16 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №34256 від 23.11.2020 р. та реєстраційний внесок у розмірі 800,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №34255 від 23.11.2020.

Надалі, сторони підписали акт здачі-приймання робіт №197 від 23.11.2020 р. на суму 800 грн. з ПДВ, яким визначено надання послуг з реєстраційного внеску.

20.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" було направлено на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, відповідно до якого, кінцеве сальдо становить 38 175,00 грн. Факт направлення вказаного документа підтверджено фіскальним чеком та рекомендованим повідомленням №500102392276, з якого вбачається, що 24.01.2022 відповідачем було отримано вищезазначений акт.

30.01.2024 позивач засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» надіслав на адреси відповідача вимогу вих. №04-57, в якій просив повернути залишок гарантійного внеску в розмірі 38 175,00 грн.

Однак, поштові конверти з означеною вимогою повернулись відправнику з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».

30.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" звернулось до філії «Баранівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» з вимогою вих. №04-56, в якій просило надати інформацію відносно сплачених позивачем гарантійних внесків.

19.03.2024 від філії «Баранівське лісомисливське господарство» надійшла відповідь на звернення позивача, в якій зазначалось, що 06.11.2020 та 23.11.2020 відбулись додаткові аукціони за які відповідачем не було перераховано на користь ДП «Банарівське ЛГМ» гарантійних внесків.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" зверталось до відповідача з вимогою про повернення гарантійного внеску, який становить 38 175,00 грн, однак відповідачем вказану суму не було повернуто, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч. 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; інші юридичні факти (ч. 2). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (ч. 4).

За положеннями ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до ст. 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами ст. 11 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 зазначено: «Якщо тлумачити приписи статті 1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку).

Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12 гс 21, від 9 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, провадження № 12-48 гс 21».

Оскільки 20.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" скерувало на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, відповідно до якого, кінцеве сальдо на користь позивача становить 38 175,00 грн, що підтверджується поштовим повідомленням № 00102392276 наявним в матеріалах справи, існують підстави вважати відповідача обізнаним про наявність неповернутої суми гарантійного внеску та як наслідок, невиконання останнім своїх зобов`язань щодо повернення даних коштів позивачу.

Враховуючи встановлене судом та наведені норми права суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач був зобов`язаний повернути позивачу сплачені останнім кошти в сумі 38 175,00 грн в силу приписів частини 1 статті 1212 ЦК України.

Що стосується доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Нормами статті 256 ЦК України зазначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами статті 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до п. 10.1. Регламенту, гарантійний внесок по придбаним лотам перераховується продавцю протягом трьох банківських днів після оплати винагороди організатора та отримання від продавця або покупця підтвердження про укладання з покупцем договору купівлі-продажу, якщо інше не узгоджено між продавцем та організатором.

04.11.2020 позивачем було сплачено кошти на користь відповідача у розмірі 25 887, 50 грн згідно платіжної інструкції №33953, як 5% гарантійного внеску за участь в торгах, отже 08.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" могло довідатися про порушення свого права. Таким чином перебіг позовної давності починається з 08.11.2020 в силу норм статті 261 ЦК України.

Разом з тим колегія суддів акцентує свою увагу на тому, що 11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", якою установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин. У подальшому постановами Кабінету Міністрів України строк карантину на всій території України неодноразово продовжувався.

Згідно з п. 12 Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Окрім цього з 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами президента України строк дії воєнного стану багаторазово подовжувався та станом на дату складання повного тексту цієї постанови продовжує діяти і досі.

17.03.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норм на період дії воєнного стану, яким було внесені зміни до Цивільного кодексу України, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п.19 «У період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії».

Наведене вище свідчить про те, що позивачем не було порушено строки позовної давності на звернення до суду першої інстанції, а доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі спростовуються з зазначених вище підстав.

Судом апеляційної інстанції наголошено, що стандарти доказування не передбачають обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Згідно з частинами першою та третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 79 ГПК України зазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем було доведено належними та допустимими доказами наявність у відповідача перед ним спірної суми боргу, а тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги.

З огляду на наведене, судом першої інстанції обґрунтовано постановлено оскаржуване рішення про задоволення позову, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обґрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов?язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

3 урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Аграрної біржі на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 року у справі № 910/4202/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 року у справі № 910/4202/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 910/4202/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.12.24

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді А.І. Тищенко

С.Р. Станік