Постанова

від 04.12.2024 по справі 910/19997/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 910/19997/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Станіка С.Р.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Король Д.А.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 04.12.2024

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Середнього закладу освіти школа-дитячий садок "СХІД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024

Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2024

у справі №910/19997/23 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Середнього закладу освіти школа-дитячий садок "СХІД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство "Управління справами Фонду державного майна України"

про виселення та стягнення 308 533,62 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

28.12.2023 до Господарського суду міста Києва від Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву надійшла позовна заява до Середнього закладу освіти школа-дитячий садок "СХІД" про виселення та стягнення 308 533,62 грн заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням умов п. 3.6., 5.2. Договору №3946 від 04.12.2007 з урахуванням додаткових угод до нього, у зв`язку з чим станом на 27.10.2023 у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2022 по березень 2023 (до моменту закінчення терміну дії Договору 11.03.2023).

Так, позивач просить стягнути з Середнього закладу освіти Школа-дитячий садок «Схід» за договором оренди № 3946 від 04.12.2007 заборгованість з орендної плати у розмірі 74 674,98 грн, пеню у сумі 17 586,47 грн, інфляційні збитки у розмірі 3 620,98 грн, штраф у сумі 2 240,25 грн, неустойку у розмірі 210 411,03 грн, а також виселити відповідача з державного нерухомого майна, площею 2187,30 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 91/93, що перебуває на балансі Державного підприємства «Управління справами Фонду державного майна України».

Ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 по справі №910/19997/23 позов задоволено повністю.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що: (1) зібраними у справі доказами належним чином підтверджено факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо сплати за користування орендованим майном, а відтак вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 74 674,98 грн підлягає задоволенню; (2) у зв`язку з наявністю заборгованості за договором, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати від відповідача стягнення пені, штрафу та інфляційних збитків; (3) у зв`язку з істотним порушення відповідачем умови договору оренди №3946 від 04.12.2007, як систематичне (два і більше разів), несвоєчасне (у строк встановлений договором) внесення орендної плати або її сплата не в повному обсязі, у позивача наявні підстави для дострокового розірвання вказаного договору; (4) враховуючи вимоги п. 10.11 договору, позивачем також нараховано відповідачу неустойку за період з 12.03.2023 по 31.08.2023 у розмірі 210 411,03 грн.

В зв`язку з тим, що договір оренди припинив свою дію внаслідок несвоєчасної сплати орендних платежів (п. 10.7.3), позивачем заявлено вимогу про виселення з державного нерухомого майна, яка задоволена місцевим господарським судом на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Середнього закладу освіти школа-дитячий садок "СХІД" та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 04.04.2024 по справі №910/19997/23, 31.07.2024 Середній заклад освіти школа-дитячий садок "СХІД", через канцелярію суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/19997/23 ухваливши нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення ухвалено без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/19997/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024, матеріали апеляційної скарги Середнього закладу освіти школа-дитячий садок "СХІД" по справі № 910/19997/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: ОСОБА_1., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/19997/23.

12.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/19997/23.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 справу № 910/19997/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сибіги О.М., суддів ОСОБА_2., ОСОБА_1.

09.09.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Середнього закладу освіти школа-дитячий садок "СХІД" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/19997/23 залишено без руху та зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Середній заклад освіти школа-дитячий садок "СХІД" має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду підтвердження зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) електронного кабінету.

18.09.2024 Середній заклад освіти школа-дитячий садок "СХІД" (через систему «Електронний суд»), звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_1.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 справу № 910/19997/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сибіги О.М., суддів ОСОБА_2. Кравчука Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/19997/23 за апеляційною скаргою Середнього закладу освіти школа-дитячий садок "СХІД" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/19997/23 та призначено її до розгляду на 15.10.2024.

11.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечує та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Крім того, 14.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Державного підприємства "Управління справами Фонду державного майна України" також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечує та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 справу № 910/19997/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сибіги О.М., суддів ОСОБА_2., Станіка С.Р.

24.10.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Середнього закладу освіти школа-дитячий садок "СХІД" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 та вирішено здійснювати її розгляд 04.12.2024.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_2.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 справу № 910/19997/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сибіги О.М., суддів Тищенко А.І., Станіка С.Р.

02.12.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Середнього закладу освіти школа-дитячий садок "СХІД" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 та вирішено здійснювати її розгляд 04.12.2024.

03.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника надійшла відповідь на відзив.

Щодо заявленого клопотання скаржника про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/19997/23, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку колегія суддів, з метою забезпечення гарантованого ст. 129 Конституції України, ст. ст. 42, 254 Господарського процесуального кодексу України права на оскарження судового рішення, визнає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені скаржником в апеляційній скарзі є поважними і строк для подання апеляційної скарги слід поновити.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Середнього закладу освіти школа-дитячий садок "СХІД" необхідно залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі №910/19997/23 без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

12.11.1997 між Київським науково-виробничим об`єднанням «Електронмаш» (орендодавець) та Школою-дитячим садком «Схід» (орендар) укладено договір оренди № 723, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування (оренду) приміщення дитячої установи 553 в м. Києві по вул. Верховинна, 91/93, загальною площею 2197,7 кв.м., яке знаходиться на балансі орендодавця.

В подальшому, 04.12.2007 між Державним науково-виробничим підприємством «Електронмаш» (балансоутримувач), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (надалі - орендодавець, Регіональне відділення) та Середнім закладом освіти «Школа - дитячий садок «Схід» (орендар) укладено договір №3946 про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 2187,30 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 91/93.

Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення: приватного навчального закладу - 269,63 кв.м. та дошкільного навчального закладу - 1917,67 кв.м.

Зазначений договір укладено строком на 10 років, який вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 04.12.2017 включно (п. 10.1 договору).

Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 01.03.2018 №288 строк дії договору оренди №3946 від 04.12.2007 було продовжено на 10 років, а саме з 04.12.2007 по 04.12.2027.

Надалі сторонами укладались додаткові угоди до договору, якими змінювалися та викладалися в новій редакції окремі пункти договору, зокрема про вартість об`єкта оренди, про розмір орендної плати, про зміну мети передачі в оренду нерухомого майна та про зміну балансоутримувача.

Так, відповідно до п. 1.2 в редакції договору №3946/02 від 10.04.2019 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №3946 від 04.12.2007, майно передається в оренду з метою розміщення дошкільного навчального закладу.

Відповідно до Акту приймання-передачі №4 від 27.05.2021 будівлю дитячого садочка №553, яка входить до складу єдиного майнового комплексу державного підприємства «Електронмаш», що розташована за адресою: вул. Верховинна, 91/93 у м. Києві, передано на баланс Державного підприємства «Управління справами Фонду державного майна України», що належить до сфери управління Фонду державного майна України.

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 від № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2007: 11 570,04 грн.

Згідно з п. 1 договору № 3946/01 від 01.03.2018 про внесення змін до договору №3946 від 04.12.2007 та відповідно до висновку про вартість майна станом на 30.11.2017 становить 28 271 100,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 2 договору № 3946/01 від 01.03.2018 про внесення змін до Договору №3946 від 04.12.2007 орендна плата за базовий місяць оренди - листопад 2017 становить 49 696,74 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 2 договору № 3946/02 від 10.04.2019 про внесення змін до договору №3946 від 04.12.2007 орендна плата за базовий місяць оренди - листопад 2018 становить 25 913,98 грн без ПДВ.

Згідно з п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

В подальшому, пункт 3.6 розділу договору оренди було викладено в наступній редакції: «Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.» (п. 3 Договору №3946/02 від 10.04.2019 про внесення змін до Договору №3946 від 04.12.2007).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2020 № 611 «Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» з 12.03.2020 орендаря було звільнено від орендної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022, передбачено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30.09.2022 звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях, зокрема, міста Києва.

Таким чином, за період з 12.03.2020 по вересень 2022 орендаря було звільнено від орендної плати.

З жовтня 2022 нарахування орендної плати було поновлено, відповідно поновлено обов`язок сплати орендних платежів, передбачений Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ.

Згідно з п. 5.2. договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Позивачем зазначено, що всупереч ст. 762 Цивільного кодексу України та умовам п. 3.6., 5.2. договору, відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного і повного внесення орендної плати до державного бюджету України за користування державним майном не виконано, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2022 по березень 2023 (до моменту закінчення терміну дії Договору 11.03.2023) у розмірі 74 674,98 грн та інфляційних збитків в розмірі 3 620,89 грн.

Крім того, п. 3.7. договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату її нарахування за кожний день прострочення.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою орендних платежів, Регіональним відділенням в порядку п. 3.7 договору нараховано орендарю пеню в розмірі 17 586,47 грн.

Також, за змістом п. 3.8 договору оренди, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість становить не менше ніж три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

З огляду на вказане вище, станом на 27.10.2023 Регіональним відділенням було нараховано орендарю штраф за несплату орендних платежів за більше ніж три місяці у розмірі 2 240,25 грн.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 30.01.2023 № 30-06/680 Регіональним відділенням повідомлено орендаря про проведення періодичного комплексного огляду об`єкта оренди, розміщеного за адресою; м. Київ, вул. Верховинна, 91/93 щодо виконання умов договору, за результатами якого було встановлено, що орендарем порушено наступні умови договору: п. 5.2. стосовно своєчасного обов`язку сплати орендних платежів; п. 5.13. не надавати орендоване майно в суборенду, тощо.

Вказаний лист отримано орендарем 04.02.2023, проте залишено без реагування.

31.07.2023 фахівцями Регіонального відділення повторно проведено періодичний комплексний огляд зазначеного об`єкта (звіт про періодичний комплексний огляд об`єкта від 31.07.2023), за результатами якого також встановлено, що орендарем порушуються умови договору, зокрема п.п.5.2, 5.13, 10.6 договору.

Пунктом 10.6.4. договору оренди закріплено, що дію цього договору може бути припинено достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно до п.10.7.3. договору сторонами погоджено, що цей договір буде достроково припинено на вимогу орендодавця, якщо орендарем систематично (більше трьох разів) порушено терміни здійснення орендної плати та не надано платіжних доручень до Регіонального відділення про їх оплату.

09.03.2023 Регіональним відділенням на адресу відповідача було направлено повідомлення №30-06/1659 від 06.03.2023 про відмову від договору оренди №3946 від 04.12.2007 на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України, у зв`язку із невнесенням відповідачем орендної плати більш як за три місяця. Вказаний лист отримано відповідачем особисто 11.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно з п. 5.9. договору орендар зобов`язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю/балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального зносу, та відшкодувати орендодавцеві/балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повністю або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно приписів п. 10.9., 10.10. договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу. Майно вважається поверненим орендодавцю/ балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря. Втім, доказів повернення вказаного майна від відповідача до позивача, зокрема акта приймання-передавання, матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги п. 10.11 договору, яким встановлено, що у разі якщо орендарем не виконано обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі 10% за користування майном за час прострочення. Так, позивачем нараховано відповідачу неустойку за період з 12.03.2023 по 31.08.2023 у розмірі 210 411,03 грн.

З огляду на вказане вище, у зв`язку з відсутністю доказів сплати заборгованості та повернення майна з оренди, у позивача виникла необхідність звернутися до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Стаття 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає орендну плату та її індексацію істотною умовою договору оренди.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Частиною 4 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно із вимогами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як було зазначено, 04.12.2007 між сторонами укладено договір №3946 про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна.

Так, відповідно до п. 3.1. вказаного договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 від № 786 (далі - Методика розрахунку).

Відповідно до п. 5.2. договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

В подальшому, пункт 3.6 розділу договору оренди викладено в наступній редакції: «Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.» (п. 3 Договору №3946/02 від 10.04.2019 про внесення змін до Договору №3946 від 04.12.2007).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2020 № 611 «Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» з 12.03.2020 орендаря було звільнено від орендної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022, передбачено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30.09.2022 звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях, зокрема міста Києва.

За період з 12.03.2020 по вересень 2022 орендаря було звільнено від орендної плати, втім з жовтня 2022 нарахування орендної плати поновлено, відповідно поновлено й обов`язок відповідача щодо сплати орендних платежів, передбачений Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ.

За статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з розрахунку заборгованості з орендної плати до державного бюджету за договором оренди №3946 від 04.12.2007 станом на 27.10.2023, за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати в розмірі 74 674,98 грн, яка виникла за період з жовтня 2022 по березень 2023 року.

Вказану заборгованість відповідачем не сплачено.

Отже, місцевим господарським судом правомірно встановлено факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо сплати орендної плати, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 74 674,98 грн є обґрунтованою.

Щодо тверджень скаржника стосовно відсутності обов`язку сплати орендодавцю орендної плати через існування форс-мажорних обставин та неможливості використання орендованого державного майна внаслідок ракетного удару, а також його твердження щодо обов`язку орендодавця стосовно відновлення пошкодженого внаслідок обстрілу майна, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України, звільнення сторони від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) відбувається за умови якщо дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов`язань.

Отже, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Зобов`язання орендаря за Договором оренди полягають у своєчасному перерахуванні орендної плати до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Крім того, відповідно до п. 154 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, якщо орендоване майно неможливо використовувати за призначенням внаслідок його незадовільного стану, орендар має право на зарахування витрат на здійснення капітального ремонту в рахунок орендної плати один раз протягом строку оренди. Для здійснення такого ремонту орендар звертається до орендодавця із клопотанням про зарахування витрат орендаря в рахунок орендної плати.

До клопотання додаються такі документи:

- опис передбачуваних робіт;

- кошторис витрат на їх проведення;

- графік виконання робіт.

Орендодавець розглядає клопотання орендаря і протягом десяти робочих днів з дати звернення та приймає одне з рішень, передбачених ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» .

Втім, варто зазначити, що скаржник із зазначеним вище клопотанням до Регіонального відділення не звертався та доказів такого звернення матеріали справи не містять.

Таким чином, доводи скаржника щодо відсутності обов`язку сплати орендодавцю орендної плати є необґрунтованими з огляду на вищенаведені обставини.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 3.7. договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України та п. 3.8 договору оренди, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1-3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанови ВП ВС від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача пені у сумі 17 586,47 грн, інфляційних збитків у розмірі 3 620,98 грн та штрафу у сумі 2 240,25 грн.

Щодо доводів скаржника стосовно неналежного повідомлення його про відмову від договору оренди в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Так, 09.03.2023 Регіональним відділенням на адресу відповідача направлено повідомлення №30-06/1659 від 06.03.2023 про відмову від договору оренди №3946 від 04.12.2007 на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України, у зв`язку із невнесенням відповідачем орендної плати більш як за три місяця. Вказаний лист отримано відповідачем особисто 11.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, доводи скаржника щодо неналежного повідомлення його про відмову від спірного договору, колегією суддів відхиляються. Крім того, будь-яких заперечень з боку відповідача щодо розірвання договору оренди та доказів сплати заборгованості з орендних платежів матеріали справи не містять.

Отже, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) несвоєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або сплата не в повному обсязі, а також невиконання сторонами інших своїх зобов`язань, в тому числі несплата інших обов`язкових платежів, є достатньою правовою підставою для відмови від договору в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Зазначена норма закону кореспондується з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема, що у разі відмови від договору оренди, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у ньому.

Крім того, згідно з п. 5.9. 10.9., 10.10. договору, орендар зобов`язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю/балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального зносу, та відшкодувати орендодавцеві/балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повністю або часткової) орендованого майна з вини орендаря. Майно вважається поверненим орендодавцю/ балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

При цьому судом враховано, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а тому застосування до неї спеціальної позовної давності є неправильним.

З огляду на вказане, враховуючи вимоги п. 10.11 договору, яким встановлено, що у разі якщо орендарем не виконано обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі 10% за користування майном за час прострочення. Таким чином, позивачем правомірно нараховано відповідачу неустойку за період з 12.03.2023 по 31.08.2023 у розмірі 210 411,03 грн.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів повернення скаржником державного нерухомого майна.

Враховуючи, що договір припинено, відповідачем орендоване майно не повернуто позивачеві, місцевим господарським судом правомірно задоволено вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про виселення Середнього закладу освіти школу-дитячий садок «СХІД» з нежитлового приміщення на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України.

У контексті наведених у апеляційній скарзі доводів колегія суддів наголошує на тому, що законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів поданих сторонами і визначенням відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупності зібраних доказів - з точки зору вірогідності і взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Колегія суддів апеляційного суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Середнього закладу освіти школа-дитячий садок "СХІД" слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Середнього закладу освіти школа-дитячий садок "СХІД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/19997/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/19997/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 910/19997/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.12.2024.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді С.Р. Станік

А.І. Тищенко