Ухвала

від 16.12.2024 по справі 918/1017/15

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"16" грудня 2024 р. Справа № 918/1017/15

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Павлюк І.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.09.2024 у справі №918/1017/15 (повний текст складений 17.09.2024)

за заявою Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області

про банкрутство Приватного підприємства "Фірма "Біна"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.09.2024 у справі №918/1017/15, зокрема, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства "Фірма "Біна". Зобов`язано ліквідатора, орган державної реєстрації і орган статистики провести відповідні дії по виключенню юридичної особи банкрута з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вимоги усіх кредиторів визнано погашеними, виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Заяву арбітражного керуючого Беляновського Р.Ю. про покладення обов`язку сплати грошової винагороди та здійснення витрат ліквідатора за рахунок кредиторів пропорційно їх грошових вимог - задоволено. Затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 16 грудня 2020 року по 31 січня 2024 року. Стягнуто з Головного управління ДПС у Рівненській області на користь арбітражного керуючого Беляновського Романа Юрійовича грошову винагороду ліквідатора в сумі 73 836,40 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь арбітражного керуючого Беляновського Р.Ю. грошову винагороду ліквідатора в сумі 312 907,20 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "Кредобанк" на користь арбітражного керуючого Беляновського Р. Ю. грошову винагороду ліквідатора в сумі 13 256,40грн. Провадження у справі №918/1017/15 - закрито.

До Північно-західного апеляційного господарського суду 06.11.2024 через систему Електронний суд надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.09.2024 у справі №918/1017/15, в якій скаржник просить: визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, поновити пропущений з поважних причин строк для подання Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.09.2024 до справі №918/1017/15. Прийняти апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.09.2024 у справі №918/1017/15 до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Змінити ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.09.2024 у справі №918/1017/15 в частині затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат. Відмовити арбітражному керуючому Беляновському Роману Юрійовичу у стягненні грошової винагороди ліквідатора з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/1017/15 у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г.

06.12.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи №918/1017/15.

Розпорядженням керівника апрату суду від 09.12.2024 у зв`язку із перебуванням головуючого судді Юрчука М.І. у відпустці з метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями №918/1017/15.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 у справі №918/1017/15 визначено склад суду: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Як вбачається, оскаржувану ухвалу Господарського суду Рівненської області винесено 16.09.2024, повний текст складено та підписано 17.09.2024, отже останнім днем оскарження даного судового рішення є 27.09.2024.

Натомість, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду лише 06.11.2024, тобто поза межами строку подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Одночасно апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому останній просить визнати поважною причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 16.09.2024 у справі №918/1017/15 та поновити пропущений строк.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що зважаючи на ліквідаційну процедуру ПАТ "Промінвестбанк", яка була введена на підставі рішення правління Національного банку України №90-рш/БТ від 25.02.2022 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №130 від 25.02.2022 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", всі витрати банку, пов`язані із здійсненням ліквідації банку здійснюються в межах кошторису витрат. ПАТ "Промінвестбанк" обмежений у фінансових ресурсах щодо сплати судового збору за звернення до суду та на оскарження судових рішень. Сплата судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.09.2024 у справі № 918/1017/15 відноситься до незапланованих витрат банку та можливість виділення коштів на такі незаплановані витрати потребує відповідного рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та наявність вільних фінансових ресурсів. З моменту введення ліквідаційної процедури в ПАТ "Промінвестбанк" значно збільшилась кількість судових спорів за участю ПАТ "Промінвестбанк", що в свою чергу потребує значних фінансових ресурсів на сплату судового збору, яких не вистачає. Такі обставини не залежать від волі ПАТ "Промінвестбанк", оскільки брак коштів на сплату судового збору залежить від багатьох чинників, на які банк не має впливу, оскільки знаходиться під повним керівництвом та контролем Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Однак, ПАТ "Промінвестбанк" не може бути позбавлений можливості на звернення до суду та захист своїх прав в судовому порядку, що гарантовано Конституцією України та ГПК України.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини не є поважними з огляду на наступне.

Виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами ГПК України.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Суд зауважує, що відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Водночас, згідно із частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Відповідну заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою.

З правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було пропущено скаржником, чи є ця причина поважною та чи підлягає він поновленню.

Вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення строку на апеляційне оскарження суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", п. 46 рішення у справі "Устименко проти України").

Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №280/4682/19), від 18.06.2020 у справі №400/524/19), від 17.06.2020 у справі №280/4951/19 тощо.

У поданій апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що зважаючи на ліквідаційну процедуру ПАТ "Промінвестбанк" всі витрати банку, пов`язані із здійсненням ліквідації банку здійснюються в межах кошторису витрат, обставини щодо сплати судового збору не залежать від волі ПАТ "Промінвестбанк", оскільки брак коштів на сплату судового збору залежить від багатьох чинників, на які банк не має впливу, оскільки знаходиться під повним керівництвом та контролем Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів зазначає, що вказані обставини пов`язані виключно із діяльністю та організацією роботи самого скаржника і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та не можуть бути підставами для надання процесуальних переваг та можливості поновлювати пропущений процесуальний строк, встановлений законом, зі спливом значного періоду часу (більше місяця після винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали).

Водночас, відсутність фінансування для сплати судового збору не надає суб`єкту звернення право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

При цьому, скаржник не був позбавлений звернутися в межах строку на апеляційне оскарження разом із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, продовження строків на усунення недоліків.

Доводи викладені Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можуть бути віднесені судом до особливих, непереборних чи таких, які б об`єктивно свідчили про неможливість своєчасного/невідкладного звернення з апеляційною скаргою.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Наведеними процесуальними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України на учасників судового процесу та їх представників покладено обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому, за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність. Тож, порядок оскарження судових рішень, передбачений нормами ГПК України, є однаковим для всіх сторін. Ним (порядком) передбачено, що на кожну сторону, яка бажає оскаржити судове рішення, покладається обов`язок правильного оформлення апеляційної скарги, її змісту і форми та подання такої апеляційної скарги у строки, передбачені процесуальним законодавством України. Тому особа, яка подає апеляційну скаргу поза межами строку на апеляційне оскарження рішення (без поважних на те причин) чи не дотримується порядку подання апеляційної скарги чи правильного оформлення апеляційної скарги, її форми та змісту, несе ризик повернення його апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження у порядку, передбаченому ГПК України.

За таких підстав, суд апеляційної інстанції вважає, що скаржником не наведено належного обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, не надано належних доказів на підтвердження обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником, що позбавляє можливості вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Отже, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із вказаних скаржником підстав не підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги статті 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів п. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше пяти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 261 ГПК України).

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.09.2024 у справі №918/1017/15 залишити без руху.

2. Запропонувати скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду заяву про поновлення строку, вказавши інші підстави для поновлення строку та/або надавши докази на підтвердження викладених обставин.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Павлюк І.Ю.