Постанова

від 10.12.2024 по справі 903/420/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10 грудня 2024 року Справа № 903/420/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача - Богачук Я.О.;

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного малого підпри-ємства «Євро-В» на рішення господарського суду Волинської області від 08.10.2024, повний текст якого складено 08.10.2024, у справі №903/420/24 (суддя Гарбар І.О.)

за позовом Приватного малого підприємства «Євро-В»

до Фізичної особи - підприємця Карпюка Ігоря Ігоровича

про стягнення 489 730,00 грн безпідставно набутих коштів,-

В квітні 2024 року Приватне мале підприємство «Євро-В» (надалі в тексті - Підприємство) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Карпюка Ігора Ігоровича (надалі в тексті - Підприємець) згідно зі ст.1212 ЦК України 489 730,00 грн безпідставно набутих коштів.(т.1, арк.справи 1-9).

За наслідками розгляду справи №903/420/24 Господарський суд Волинської області відмовив Підприємству в задоволенні позову повністю.(т.1, арк.справи 201-208).

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що між Підприємством та Відповідачем було укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб, на виконання якого Підприємець неодноразово поставляв товар, а Позивач неодноразово оплачував його протягом лютого-травня 2023 року. Враховуючи таке, місцевий суд дійшов висновку про необґрунтова-ність доводів Підприємства щодо безпідставно отриманої і збереженої в розумінні статті 1212 ЦК України оспорюваної суми коштів. Крім того, місцевий господарський суд не взяв до уваги висновок експерта, оскільки не повважав його належним та достовірним доказом.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Підприємство подало апеляційну скаргу, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 08.10.2024 у справі №903/420/24, скасувати вказане рішення, та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити, вирішити питання про розподіл судових витрат у зв`язку із поданням апеляційної скарги.(т.2, арк.справи 1-11).

Скаржник вважає безпідставним висновок місцевого суду про укладення у спрощений спосіб договору купівлі-продажу. Позивач також категорично заперечує отримання будь-яких товарів від Відповідача та ставить під сумнів надані Відповідачем докази, що начебто підтверджують таку поставку. На думку Апелянта, Відповідачем було сфальсифіковано рахунки-фактури та під-роблено видаткові накладні.

Скаржник також вважає, що місцевим судом не надано жодної оцінки висновку експерта №СЕ - 19/103-24/298-ПЧ від 19.01.2024 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного малого підприємства «Євро-В» на рішення господарського суду Волинської області від 08.10.2024 у справі №903/420/24 та з ураху-ванням ухвали суду від 27.11.2024 про описку призначено до розгляду на 10.12.2024.(т.2, арк. справи 21, 35).

На адресу суду від представника Відповідача - Троянчука Д.М. надійшли:

11.11.2024 - заява про вступ у справу як представника.(т.2, арк.справи 23);

12.11.2024 - відзив на апеляційну скаргу, в якому Відповідач просить залишити рішення господарського суду Волинської області від 08.10.2024 у даній справі без змін, а апеляційну скаргу Позивача - без задоволення.(т.2, арк.справи 25-30);

Ухвалою суду від 05.12.2024 задоволено клопотання представника Позивача - адвоката Богачука Я.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами при-міщення суду з використанням власних технічних засобів.(т.2, арк.справи 41, 45).

03.12.2024 - клопотання Троянчука Д.М. про відкладення розгляду справи на іншу дату, вмотивоване неможливістю прибуття в судове засідання, оскільки є представником у справі №460/11244/24, де дата судового засідання узгоджувалась судом і учасниками 21.11.2024, тобто ще до прийняття апеляційним судом ухвали від 27.11.2024 у даній справі №903/420/24, якою виправлено описку та визначено нову дату засідання - 10.12.2024.(т.2, арк.справи 35-37).

Порадившись на місці колегія суддів відхилила клопотання про відкладення розгляду справи, зазначаючи при цьому, що матеріали справи не містять доказів існування перешкод для забезпечення Підприємцем участі в судовому засіданні іншого представника - адвоката або здійснення самопредставництва.

Враховуючи, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вирішила розпочати розгляд апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 10.12.2024, представник Позивача підтримав доводи скарги та просив її задоволити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляцій-ний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як стверджено матеріалами справи, за період з 21.02.2023 по 15.05.2023, з належного ПМП «Євро-В» розрахункового рахунку НОМЕР_1 , відкритого в установі АТ КБ «Приватбанк», здійснено перерахування грошовий коштів на відкритий в установі АТ «Універсал Банк» розрахунковий рахунок НОМЕР_2 на ім`я Фізичної особи - підприємця Карпюка Ігора Ігоровича РНОКГІП НОМЕР_3 на загальну суму 489 730,00 грн, а саме згідно платіжних документів: №3785 від 21.02.2023 на суму 48 760,00 грн, №3789 від 23.02.2023 на суму 49210,00 грн, №3804 від 01.03.2023 на суму 48 690,00 грн, №3792 від 14.03.2023 на суму 48 980,00 грн, №3797 від 23.03.2023 на суму 49 080,00 грн, №3812 від 21.04.2023 на суму 49 220,00 грн, №3825 від 25.04.2023 на суму 48 990,00 грн, №3828 від 28.04.2023 на суму 48 620,00 грн, №3839 від 10.05.2023 на суму 48 870,00 грн, №3841 від 15.05.2023 на суму 49 310,00 грн - із зазначенням в полі «призначення платежу»: «за товар згідно дог.01/30-Л від 30.01.2023. Без ПДВ».(т.1, арк.справи 13-23).

Крім того, в матеріалах справи містяться рахунки для оплати за поставку товарно-матері-альних цінностей, а саме: №6-0003 від 02.02.2023 на суму 48 760 грн, №6-0026 від 23.02.2023 на суму 49 210 грн, №6-0016 від 01.03.2023 на суму 48 690 грн, №6-0025 від 14.03.2023 на суму 48 980 грн, №6-0036 від 23.03.2023 на суму 48 080 грн, №6-0059 від 21.04.2023 на суму 49 220 грн, №6-0069 від 25.04.2023 на суму 48 990 грн, №6-0077 від 28.04.2023 на суму 48 620 грн, №6-0031 від 10.05.2023 на суму 48 870 грн, №6-0063 від 15.05.2023 на суму 49 310 грн.(т.1, арк.справи 130-134-зворот).

Також матеріали справи містять копії видаткових накладних: №6-0014 від 21.02.2023 на суму 48 760 грн; №6-0020 від 23.02.2023 на суму 49 210 грн; №6-0016 від 01.03.2023 на суму 48 690 грн, №6-0024 від 14.03.2023 на суму 48 980 грн, №6-0033 від 23.03.2023 на суму 49 080 грн, №6-0027 від 21.04.2023 на суму 49 220 грн, №6-0031 від 25.04.2023 на суму 48 990 грн, №6-0033 від 28.04.2023 на суму 48 620 грн, №6-0013 від 10.05.2023 на суму 48 870 грн, №6-0021 від 15.05.2023 на суму 49 310 грн. Всього на суму 489 730,00 грн.(т.1, арк.справи 125, 125-зворот-129-зворот).

На видаткових накладних в полях: «Відвантажив(ла)» та «Отримав(ла)» містяться підписи та відтиски печаток Підприємця та Підприємства.

Позивач у позовній заяві зазначає, що грошові кошти в сумі 489 730,00 грн були перера-ховані помилково, оскільки жодних договірних чи зобов`язальних правовідносин між сторонами не існує.

Матеріалами справи стверджено, що 03.07.2023 Підприємство вручило Підприємцеві лист за вих.№64 з проханням надати первинні документи (належним чином завірені копії), в тому числі: господарські договори, рахунки, видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому-передачі та (або) довіреності на отримання ТМЦ за господарськими операціям, оплату за якими проведено ПМП «Євро-В» на користь ФОП Карпюка І.І. згідно банківських виписок. Вказаний лист від 03.07.2023 за вих.№64 містить відмітку за підписом «Карпюк І.І.».(т.1, арк.справи 25).

Поруч з тим, як стверджує Позивач - копії первинних документів щодо яких надавався запит йому надані не були.

Вважаючи, що грошові кошти були перераховані на рахунок Підприємця без належної правової підстави - Позивач в серпні 2023 року звернувся з позовом до суду про стягнення з Підприємця на користь Підприємства 489 730,00 грн безпідставно набутих коштів на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Сторони не заперечують, що під час розгляду справи №903/878/23 Відповідач надав суду першої інстанції оригінали видаткових накладних, в обґрунтування передання Підприємцем товару Підприємству. Водночас, оскільки Господарський суд Волинської області у справі №903/ 878/23 відмовив у призначенні експертизи підписів та печаток на цих накладних - Підприємство просило суд залишити позовну заяву без розгляду. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.11.2023 у справі №903/878/23 позов було залишено без розгляду.

Як стверджує Позивач, оскільки впродовж 2022-2023 років з банківського рахунку ПМП «Євро-В» було виведено значну суму коштів на рахунки ФОП Карпюка І.І., так і деяких інших суб`єктів господарювання, Підприємство 25.11.2023 звернулося до правоохоронних органів і в ході досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12023030580003653 співробітниками поліції були вилучені в Господарському суді Волинської області оригінали наданих Відповідачем видаткових накладних. Проведеними у кримінальному провадженні експертизами підписів та печаток було встановлено, що підписи на видаткових накладних виконані не директором ПМП «Євро-В» Ніценко О.Ю. Печатки на цих видаткових накладних нанесені не печаткою ПМП «Євро-В».(т.1, арк.справи 34-44, 54-61).

З огляду на це, Підприємство повторно звернулося до суду з позовом у справі №903/420/24, з тих самих підстав, що й у справі №903/878/23.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Волинської області від 08.10.2024 у справі №903/420/24 в задоволенні позову було відмовлено. (т.1. арк.справи 201-208).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом даного спору є повернення безпідставно набутих коштів.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ч.2 ст.16 ЦК України, який не є вичерпним.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.(абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України).

Отже захист порушених прав це передбачені законом, договором чи визначені судом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Спосіб захисту порушеного права обирається позивачем. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Обраний позивачем спосіб захисту повинен здійснюватися у спосіб, встановлений умовами договору, положеннями чинного законодавства у відповідних правовідносинах, має забезпечувати реальний захист і відновлення порушеного права та можливість виконання прийнятого судового рішення в процедурі виконав-чого провадження.

Порушені право та/або інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі №914/1128/16 та Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №917/467/17, від 25.06.2018 у справі №910/ 24249/16, від 17.07.2018 у справі №910/237/18, від 14.08.2018 у справі №910/1972/ 17, від 23.05. 2019 у справі №920/301/18, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18.

Матеріали справи свідчать, що на переконання Підприємства кошти перераховані з рахунку Підприємства на рахунок Підприємця є такими, що отримані останнім без належної правової підстави, адже постачання жодного товару Відповідачем не відбулося. Крім того, Апелянт ставить під сумнів докази, надані Відповідачем в підтвердження поставок, вважаючи надані рахунки-фактури та видаткові накладні - фіктивними, підробленими.

Матеріалами справи стверджено, що в ході досудового розслідування в рамках криміналь-ного провадження №12023030580003653 співробітниками поліції були вилучені в Господарсь-кому суді Волинської області оригінали наданих Відповідачем видаткових накладних.

Постановами слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 02.01.2024 та від 07.02.2024 в межах кримінального провадження №12023030580003653 Волинському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України було доручено проведення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів.

На вирішення експертам поставлено наступні питання:

1) Ким, Ніценко Олегом Юрійовичем чи іншою особою виконаний підпис праворуч від друкованого тексту «Отримав(ла)» на 10 видаткових накладних, а саме: №6-0014 від 21.02.2023 року на суму 48 760 грн; №6-0020 від 23.02.2023 року на суму 49 210 грн; №6-0016 від 01.03.2023 року на суму 48 690 грн, №6-0024 від 14.03.2023 року на суму 48 980 грн, №6-0033 від 23.03.2023 року на суму 49 080 грн, №6-0027 від 21.04.2023 року на суму 49 220 грн, №6-0031 від 25.04.2023 року на суму 48 990 грн, №6-0033 від 28.04.2023 року на суму 48 620 грн, №6-0013 від 10.05.2023 року на суму 48 870 грн, №6-0021 від 15.05.2023 року на суму 49 310 грн.;

2) Чи нанесений відтиск печатки із реквізитами «Приватне мале підприємство «Євро-В» 31102036» на видаткових накладних №6-0014 від 21.02.2023 року на суму 48 760 грн; №6-0020 від 23.02.2023 року на суму 49 210 грн; №6-0016 від 01.03.2023 року на суму 48 690 грн, №6-0024 від 14.03.2023 року на суму 48 980 грн, №6-0033 від 23.03.2023 року на суму 49 080 грн, №6-0027 від 21.04.2023 року на суму 49 220 грн, №6-0031 від 25.04.2023 року на суму 48 990 грн, №6-0033 від 28.04.2023 року на суму 48 620 грн, №6-0013 від 10.05.2023 року на суму 48 870 грн, №6-0021 від 15.05.2023 року на суму 49 310 грн печаткою ПМП «Євро-В» зразки, якої надаються для порівняльного дослідження.

Експертів попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, в разі надання за відомо неправдивого висновку або відмови від виконання експертизи.

За результатами проведених судових експертиз, судовими експертами Музичук О.П. та Степанюк І.А. зроблено наступні висновки.

У Висновку №СЕ-19/103-24/298-ПЧ від 19.01.2024 експерт зазначив, що підписи від імені Ніценка О.Ю. в графі «Отримав» лицьового боку Видаткової накладної №6-0014 від 21.02.2023 року; №6-0020 від 23.02.2023 року; №6-0016 від 01.03.2023 року, №6-0024 від 14.03.2023 року, №6-0033 від 23.03.2023 року, №6-0027 від 21.04.2023 року, №6-0031 від 25.04.2023 року, №6-0033 від 28.04.2023 року, №6-0013 від 10.05.2023 року, №6-0021 від 15.05.2023 - виконаний не Ніценком Олегом Юрійовичем, а іншою особою.

У Висновку №СЕ-19/103-24/1883-ДД від 04.03.2024 експерт зазначив, що відбитки печатки приватного малого підприємства «Євро-В» у видаткових накладних: №6-0014 від 21.02.2023 року; №6-0020 від 23.02.2023 року; №6-0016 від 01.03.2023 року, №6-0024 від 14.03.2023 року, №6-0033 від 23.03.2023 року, №6-0027 від 21.04.2023 року, №6-0031 від 25.04.2023 року, №6-0033 від 28.04. 2023 року, №6-0013 від 10.05.2023 року, №6-0021 від 15.05.2023 - нанесені не печаткою Приватного малого підприємства «Євро-В», вільні, умовно-вільний та експерементальні зразки відбитків якої надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу.

Отже, з Висновків вбачається, що судовими експертами досліджувалися питання, щодо справжності підпису директора Ніценка О.Ю. та справжності відтиску печатки ПМП «Євро-В» та зроблено висновки, що на 10 видаткових накладних підписи виконано не Ніценком О.Ю. та що кліше печатки не належить ПМП «Євро-В».

За змістом статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд уста-новлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

Як зазначалося вище, Скаржник вважає, що перераховані Підприємцю 489 730,00 грн згідно видаткових накладних та рахунків-фактур є такими, що отримані Відповідачем без достатньої правової підстави та просить їх стягнути, оскільки жодної поставки товару між сторонами не відбувалося.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид поза-договірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з догово-ром, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Отже, при зверненні до суду з позовними вимогами про стягнення грошових коштів на підставі ст.1212 ЦК України позивачем повинно бути доведено суду обставини отримання (утримання) відповідачем вказаних коштів без достатньої правової підстави або обставини того, що певна підстава набуття коштів припинилась.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання передбачені статтею 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях. Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №924/1338/19.

Також апеляційний суд бере до уваги п.72 постанови Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №910/13367/19, в якому касаційний суд зазначив наступне:

« 72. Тлумачення ч.3 ст.651, ч.4 ст.653, п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України свідчить, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.02.2023 у справі 927/84/16; від 25.03.2020 у справі №537/4259/15-ц, від 31.03.2021 у справі №363/3555/17, від 22.12.2021 у справі №465/5790/17.

Щодо посилань Відповідача та місцевого суду на наявність електронного цифрового підпису керівника Підприємства на бухгалтерських документах - колегія суддів зауважує, що електронний цифровий підпис міститься лише на платіжних інструкціях на підставі яких Позивачем було перераховано кошти Відповідачу. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Підприємство не заперечує факту перерахування грошових коштів зі свого рахунку, однак стверджує про безпідставність такого перерахування.

Апеляційним судом встановлено, що єдиними документами, які підтверджують приймання-передачу товару є видаткові накладні.

Досліджуючи дані документи, колегія суддів виходить з того, що вимоги до оформлення видаткової накладної визначає ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерсь-кому обліку №88.

Так, видаткова накладна повинна містити такі обов`язкові реквізити: назва документа; дата складання - повинна бути вказана дата, коли фактично була здійснена господарська операція. Особливу увагу на дату складання слід звертати платникам ПДВ, оскільки у них виникають податкові зобов`язання саме з дати, коли почався рух товару від продавця до покупця; назва компанії, яка передає товар; зміст і обсяг господарської операції; для платників ПДВ - сума ПДВ; одиниця виміру господарської операції; посади осіб, які провели господарську операцію; особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Видаткову накладну створюють у двох примірниках - для постачальника і мережі. Особи, які відвантажили і отримали товар, підписують обидва примірники.

Без оформлення довіреності від імені підприємства отримати ТМЦ може керівник або інші уповноважені особи, відомості про яких внесені до ЄДР.

Як встановлено апеляційним судом та стверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - керівником, засновником та особою на вчинення дій від імені ПМП «Євро-В» є Ніценко Олег Юрійович. Таким чином, відомості про інших осіб, які мають право підписувати первинні документи від імені Підприємства відсутні.

Поруч з тим, колегія суддів зауважує, що встановити чий підпис міститься на видаткових накладних не є можливим, оскільки на даних документах не міститься найменування посади та прізвища особи, яка підписала такі видаткові накладні.

Відтак, колегія суддів виходить з того, що на єдиних документах, що підтверджують передання Підприємству товару - видаткових накладних - міститься підпис не директора ПМП «Євро-В» Ніценко О.Ю., який відповідно до витягу з ЄДР єдиний має право такого підпису, а також спірні видаткові накладні завірено відтиском печатки, що Підприємству не належить і це також встановлено судовими експертами.

Інших доказів доставки/транспортування чи отримання товару сторонами не надано, а матеріали справи таких не містять.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів виснує, що матеріали справи не містять належних доказів передання ФОП Карпюком І.І. товарів для ПМП «Євро-В», відтак сума пере-рахованих грошових коштів 489 730,00 грн є такою, що набута Підприємцем без належної правової підстави, а тому повинна бути повернута Підприємству в силу приписів ст.1212 ЦК України.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див.рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції установленими обставин, що мають значення для справи, які не були доведеними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в силу ст.129 ГПК України зумовлює покладення на Фізичну особу - підприємця Карпюка Ігора Ігоровича 7345,95 грн витрат Приватного малого підприємства «Євро-В» зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 11 018,93 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Євро-В» на рішення господарсь-кого суду Волинської області від 08.10.2024 у справі №903/420/24 задоволити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 08.10.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Карпюка Ігора Ігоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного малого підприємства «Євро-В» (43008, м.Луцьк, вул.Запорізька, буд.37, код ЄДРПОУ 31102036) 489 730,00 грн безпідставно набутих коштів.

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця Карпюка Ігора Ігоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного малого підприємства «Євро-В» (43008, м.Луцьк, вул.Запорізька, буд.37, код ЄДРПОУ 31102036) 7 345,95 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 11 018,93 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідних наказів.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верховного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.